У XXIст. Вулкани – небезпечні сусіди та шкідливі друзі людини.
Вулка н — геологічне утворення (геотектонічне явище) , що виникає над каналами і тріщинами в земній корі, по яких на поверхню викидаються лава, попіл, гарячі гази, пари води й уламки гірських порід.
- Конусоподібні - куполоподібні - щитові - масивні вулкани
Основною причиною виверження вулкана є тиск газів у магмі. Вулкани поділяють на: 1. Діючі (виверження чи прояви діяльності мали місце за останні 3500 років). 2. Потенційнодіючі (виверження 3500— 13500 років тому). 3. Умовно згаслі (зберегли свої зовнішні форми). 4. Згаслі
Щорічно на Землі спостерігається приблизно 50 вивержень вулканів. Форма підвідних каналів: - центральні; - тріщинні. Живлення: - мантійне (30— 70 км і більше), - корове (5— 45 км) - мішаного живлення.
Всього на Землі відомо понад 1340 вулканів, з них близько 950 діючих. Вулкани Землі виносять на поверхню в середньому не менше за 5 -6 км 3 вулканічного матеріалу на рік, приблизно 80 % якого припадає на підводні вулкани і лише 20 % на наземні. Максимальна відносна висота діючих вулканів Землі досягає в океанах — 9 км, в острівних дугах — 6 км, в гірських спорудах — 3 км.
У залежності від кількості, співвідношення вулканічних продуктів (газоподібних, рідких і твердих), в'язкості лав виділені чотири головні типи вивержень: 1. Ефузивний, 2. Змішаний, 3. Екструзивний, 4. експлозивний, або, відповідно, — 1. гавайський, 2. стромболіанський, 3. купольний, 4. вулкановий.
