У курсі “Об’єктно-орієнтоване програмування” заплановані наступні роботи: ü лабораторна робота № 1 (вивчення найпростіших операцій мови С) – до 4 балів; ü лабораторна робота № 2 (вивчення основних конструкцій мов С та С++ – розгалуження та цикли) – до 6 балів; ü лабораторна робота № 3 (використання бітових операцій) – до 6 балів; ü лабораторна робота № 4 (робота з структурованими типами мов С та С++ – масиви) – до 8 балів; ü лабораторна робота № 5 (робота із структурами, файлами, потоками) – до 8 балів; ü лабораторна робота № 6 (вивчення властивостей класів) – до 8 балів; ü лабораторна робота № 7 (побудова і створення об’єктно-орієнтованого проекту) – до 10 балів; Всього в сумі до 50 балів.
У кожному змістовному модуль враховуються також наступні складові: • контрольна робота (на семестр 2 контрольні роботи – в кінці 1 -го та 2 -го модулів) – по 5 балів кожна; • за затверджений звіт – кількість балів входить у «вартість» лабораторної роботи. • Студенти, які не виконали план лабораторних робіт, мають оцінку 0 балів за відповідний змістовний модуль. • Студентам, які достроково виконали план лабораторних робіт першого змістовного модуля, відповідна надлишкова кількість балів зараховується до другого змістовного модуля і так далі. Терміни проведення модульних контролів: 1 модульний контроль – до 10 березня 2012 року; 2 модульний контроль – до 10 квітня 2012 року; 3 модульний контроль – до 10 травня 2012 року.
Література (основний список) ü Керниган Б. , Ритчи Д. Язык программирования Си. ü Страуструп Б. Язык программирования С++. ü Липпман Стенли Б. , Лажойе Ж. Язык программирования С++. ü Єфіменко С. В. , Сугакова О. В. Програмування: мови С і С++. Методична розробка до лабораторних робіт. (бібліотека)
Із історії мов С та С++ Автором мови С є Деніс Рітчі, який, працюючи в фірмі Bell Labs, в 1972 році розробив нову мову програмування та перший компілятор з неї. Вона стала результатом еволюційного розвитку мов B та BCPL, які використовувались для реалізацій операційних систем та мовних процесорів, завдяки своїм можливостям забезпечення ефективного інтерфейсу з апаратними засобами. Нова мова одержала назву в алфавітному порядку – С. Її основна відміна та безперечна перевага перед своїми попередницями – введення типів даних. В 1978 році була видана книжка Б. Кернігана та Д. Рітчі з повним описом мови, а в 1983 році був затверджений ANSI-стандарт мови С. Нові концепції теорії програмування, зокрема принципи об’єктноорієнтованого програмування, вимагали створення об’єктноорієнтованої мови програмування, яка була б спадкоємицею мови С. Такою мовою стала мова С++, розроблена Б. Страуструпом. Її перевага – сумісність з мовою С знизу. Тобто всі програми, написані мовою С, можуть виконуватись під управлінням компілятора С++. ANSI-стандарт мови С++ був прийнятим в 1998 році. (Для порівняння – початок розробок мови C# датується 1998 роком. )
ОСНОВНІ ЛЕКСЕМИ (тобто мовні одиниці) МОВИ С діляться на: ü ключові (зарезервовані) слова; ü операції; ü ідентифікатори; ü обмежувачі (тобто розділові знаки, такі як: ( ) { } [ ] : ; , ); ü константи. Відокремлюються один від одного коментарями, пробілами або деякими спеціальними символами, які належать до групи так званих "пробільних літер", наприклад, знаки табуляції чи початку нового рядка.
КОНСТАНТИ (ЛІТЕРАЛИ) МОВ С та С++ бувають 4 -х типів: ü цілі; ü дійсні; ü символьні; ü текстові (рядкові або стрінгові);
Цілі константи задаються в десятковій, вісімковій або шістнадцятковій системах числення. ü Десяткові константи складаються із десяткових цифр від 0 до 9: -1, 100, 1024. ü Вісімкові константи складаються із вісімкових цифр від 0 до 7, причому перша цифра є нулем: 010, 0177. ü Шістнадцяткові константи починаються з цифри 0, за яким має йти символ Х або х, а потім одна або більше шістнадцяткових цифр (тобто цифри від 0 до 9 і латинські літери від A до F або від a до f), наприклад: 0 XFF, 0 X 10; 0 x 12 b.
Дійсні константи мають десяткову крапку або експоненційну частину, або те й інше, наприклад: 1. 125, 1 е– 10, – 1. 5 е+05.
Символьна (інколи літерна) константа – це один символ у одинарних лапках, наприклад 'A' або '1'. Крім того, до символьних констант відносяться і так звані escпослідовності, які зображуються двома символами, перший з яких знак (слеш), наприклад 'n', або '\' – слеш; ''' – одинарні лапки; '"' – подвійні лапки. У вигляді escпослідовностей можуть зображуватись і безпосередньо коди символів: ' 13' – це те саме, що 'v' – символ вертикальної табуляції. Особливу роль відіграє символ з нульовим кодом – ' ' (так звана null-літера)
Текстова константа – це нуль або більше символів у подвійних лапках, наприклад "Text", "" або "0123456789". «Секрет» текстової константи полягає у тому, що компілятор завершує її null-літерою – для позначення її закінчення. Таким чином, "0" '0' та 0 – це абсолютно різні сутності, які до того ж для свого збереження вимагають різних об'ємів пам'яті (перша – текстова константа, займає 2 байти пам'яті, друга – символьна константа, займає 1 байт пам'яті, третя – просто ціла константа, яка вимагає стільки є пам'яті, скільки й ціла змінна)
ОСНОВНІ СТАНДАРТНІ ТИПИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІННИХ (ANSI) Синтаксис визначення змінної: <тип> <список змінних>; або <тип> < змінна> = < початкове значення>; int (цілий) Тип Об’єм (в байтах) Діапазон значень 2 – 32767. . 32768 unsigned (цілий без знака) 2 short (короткий цілий) 2 0. . 65535 – 32767. . 32768 long (довгий цілий) 4 -231. . 231 -1 float (дійсний) 4 3, 4 е-38. . 3, 4 е+38 double (довгий дійсний) 8 1, 7 е-308. . 1, 7 е+308 char (символьний) 1 – 127. . 128 unsigned char (без знака) 1 0. . 255
ОПЕРАЦІЇ С/C++ Операції мов С та С++ діляться на : ü арифметичні операції; ü операції відношення; ü логічні операції; ü побітові операції; ü операції присвоєння; ü операції інкременту та декременту; ü умовна операція.
ПРІОРИТЕТ ОПЕРАЦІЙ Порядок виконання Праворуч Операції ! ~ ++ -- + – * & (унарні) * / % (арифметичні операції типу множення) Ліворуч + – (арифметичні операції типу додавання) Ліворуч << >> (операції зсувів) Ліворуч < <= == Ліворуч >= (операції відношення) > Ліворуч != (операції відношення) & (побітове множення) Ліворуч ^ (побітове виключне АБО) Ліворуч | (побітове додавання) Ліворуч && (логічне множення) Ліворуч || (логічне додавання) Ліворуч Праворуч ? : ; (умовний вираз) = += -= *= /= %= &= ^= |= <<= >>= Праворуч
Скачать презентацию У курсі Об єктно-орієнтоване програмування заплановані наступні роботи ü
Lec_1.ppt