У 18 столітті , коли Іспанією правили Габсбурги , французький емігрант-кухар відкрив невелику таверну в орендованому приміщенні. Через деякий час таверна перетворилася у ресторан , який нині вважається найстарішим у світі
Історія почалася у 1723 році коли в Мадрид прибули подружжя Ботін. Вони прибули з далекої провінції в надії знайти у великому місті хорошу роботу. Але нічого з цього не вийшло. І тоді Жан Ботін вирішив, що працювати на когось не варто, а потрібно відкривати свою справу. У 1725 він відкрив таверну і не прогадав - через невеликий проміжок часу цей заклад став популярним серед жителів і гостей Мадриду. Бізнес приносив гарний прибуток , але після смерті подружжя харчевня перейшла до їх племінника- Кандідо Реміса. Звідси й походить назва ресторану - «Sobrino de Botіn» , що перекладається як «Племінник Ботін» . На початку 20 ст. ресторан перейшов до нинишніх власників – сім’ї Гонсалес.
Своєрідною « козирною картою » ресторану є його старовинний інтер’єр , а саме піч , котрій , як кажуть самі власники ресторану , майже 300 років. До речі , вона й досі функціонує – в ній готують фірмові страви cochinillo та cordero asado.
Інтер’єр ресторану
Інтер’єр ресторану
Інтер’єр ресторану
Винний погріб
Фірмові страви Сochinillo asado Сordero asado
Яєчня з кров'янкою і картоплею
Молюски «Botin»
Суп «Гаспачо»