У 1628 р у Франкфурті була опублікована праця

У 1628 р. у Франкфурті була опублікована праця Гарвея «Анатомічне дослідження руху серця та крові у тварин» . В ній він уперше сформулював свою теорію кровообігу та навів експерементальні докази на її користь. 2

ГАРВЕЙ, УІЛЬЯМ (Harvey, William) (1578– 1657), англійський природодослідн ик лікар. 3

Гіппократ — «батько медицини» і Арістотель — найбільший грецький мислитель, що жили майже 2500 років тому, цікавилися питаннями кровообігу і вивчали його.

Клавдій Гален Експериментально довів, що кров рухається серцем і по артеріях, і по венах.

Ві льям Га рвей – англійський лікар і природознавець створив вчення про кровообіг; довів, що серце є активним м'язовим осередком кровообігу; кров рухається в одному напрямі по замкнутій системі кровоносних судин. Описав мале і велике кола кровообігу.

Серцево – судинна система включає в себе серце, а також тілесний та легеневий кровообіг, який складається з сітки вен і артерій, що необхідні для пітримки важливого для життя кровообігу. Подібно мотору, серце качає кров до всих органів і тканин тіла. Кров постачає кисень, поживні речовини та інші життєво-важливі компоненти, в той самий час забирає та виводить продукти метаболізму та вуглекислий газ. (Harvey William)

Серце Кровоносна система Кровоносні судини

Артерії Капіляри Вени

q Артерії та вени слугують виключно для транспорту крові по всьому тілу q Капіляри відповідають за обмін речовин між кров*ю та тілом

АРТЕРІЯ - кровоносна судина, по якій кров рухається ВІД СЕРЦА КРОВОНОСНА СУДИНА, ПО ЯКІЙ ВЕНА - КРОВ РУХАЄТЬСЯ ДО СЕРЦЯ

ЕЛАСТИЧНІ ВОЛОКНА q Артерії переносять кров під великим тиском. В їх стінках між щільним зовнішнім шаром та шаром гладкої мускулатури розташовані еластичні волокна. Така будова робить артерії міцними та пружними.

Оскільки тиск крові у венах значно нижче, чим в артеріях, то в їх стінках мязові шари тоньші та менш еластичні. ЕЛАСТИЧНІ ВОЛОКНА

ОДНОШАРОВИЙ ЕПІТЕЛІЙ Стінки капілярів утворені одношаровим епітелієм. Завдяки чому вони добре проникаємі.

Довжина окремого капіляра може становити від 0, 2 до 0, 7 мм. Сумарна довжина всіх капілярів тіла людини становить близько 100 тис. км, що більш ніж у двічі перевищує довжину екватора Землі. У стані спокою кров циркулює лише по 25 -35% усіх капілярів

“Гра капілярів” – це почергове включення і виключення капілярів. Функціональне включення і виключення капілярів забезпечується скороченням мя*зів передкапілярних сфінктерів, які знаходяться на межі між капілярами й артеріолами

капіляри венули дрібні вени середні вени великі вени крупні артерії середні артерії дрібні артерії артеріоли капіляри

Діаметр, мм Оболонка Товщина стінки, мм Эндотелій Эластична М*язова Серозна Cхема кровоносної судини 25+4 30 *10 -3 2+1 20*10 -3 8*10 -3 Ве ну ла и іляр Кап ла ріо А Ар ія ер рт те Судини 20*10 - на е В 5+30 3 1*10 -3 2*10 -3 0, 5+1, 5

Руху крові у венах допомагає скорочення скелетних м*язів та пульсація артерій Скелетні м*язи Артерія Расширение и сжатие артерии Вена

Являє собою крупний м*язовий порожнинний орган, вага якого приблизно 300 г, а розмір приблизно дорівнює розміру кулака його господаря

Правый желудочек Легочная артерия Легкие (происходит газообмен, кровь из венозной превращается в артериальную) Четыре легочные вены Левое предсердие

q Серце розташоване в середині грудної клітини між двома легенями зверху над діафрагмою. q Оточує серце навколосерцева сумка – (перикард), що утворена двома шарами сполучної тканини. В перикардіальній порожнині між шарами є серозна рідина, що полегшує скольжіння серця при скорочуваннях. Перикард

Задньоверхня розширена частина серця називається основою серця, в нього відкриваються крупні вени, а з нього виходять крупні артерії. Передньонижня свобіюно лежача частина сеця називається верхужкою серця. Серце іноді має більш коротку, круглу, а іноді більш подовжену, гостру форму.

БУДОВА СТІНОК СЕРЦЯ Внутрішня оболонка – ЕНДОКАРД – вистиляє внутрішню поверхню серця й утворений ендотелієм, який лежить на товстій базальній мембрані Середня оболонка Міокард складається з двох шарів: зовнішнього - колового (циркулярного), та внутрішнього - поздовжнього Перикард околосердечная сумка Зовнішня оболонка – Епікард складається з тонкої плотної сполучної тканини (серозна оболонка)

q Серцева м*яза (міокард): є посмугованою м*язою, в якій виникає та проводиться збудження. Її робота не контролюється нашою свідомістю. Проте це різновидність м*язів дуже схожа на скелетні м*язи за своїми властивостями. q М*язові волокна у серці з*єднані ососбливим чином. Ці з*єднання - вставочні диски, міцно зв*язують м*язові волокна, таким чином, що нервові імпульси можуть переходити від одного волокна до другого.

q Зсередини серце розділене мембраною на «праве серце» та «ліве серце» q Кажна частина ділиться в свою чергу на камери передсерддя і шлуночки q Стінки камер відрізняються за товщиною. Товщина стінок лівого шлуночку у 2, 5 -3 рази товще стінок правого

q Ліва та права частини серця не повідомляються один з одним. q Між предсердями і шлуночками є клапани: стулкові клапани: Тристулковий (трикуспідальний)в правій частині серца Двустулковий (мітральний) – в лівій частині серца

На виході з шлуночків розташовуються півмісяцеві клапани: З правого шлуночка - З лівого шлуночка - легеневий аортальний

q Клапаний апарат забезпечує правильне направлення кровотоку. q Клапани відкриваються в потрібний момент і закриваються, перешкоджаючи кровотоку рухатися в протилежному напрямку.

Розслаблення шлуночків Скорочення шлуночків

Стулкові клапани з*єднуються сухожильними хордами зі стінками серця, завдяки чому не вивертаються у сторони передсерддій. Клапан открыт

Начинается в левом желудочке Левая дуга аорты Артерии Артериоллы Капилляры Все органы (происходит газообмен, кровь из артериальной превращается в венозную) Венуллы Верхняя и нижняя полые вены Правое предсердие

Правый желудочек Легочная артерия Легкие (происходит газообмен, кровь из венозной превращается в артериальную) Четыре легочные вены Левое предсердие

Починається від висхідної частини аорти двома вінцевими артеріями (коронарні), а закінчується вінцевою пазухою, що відкривається в праве предсердя

Колатеральний кровообіг Кожен орган має свою магістральну артерію, але у випадку її закупорки , або травми кров надходить до органа обхідним шляхом, тобто артеріями, що утворилися в результаті розгалудження основної судини, або тими артеріями, що лежать поблизу органа. Такі судини називаються колатералями.

1. Правий шлуночок 2. Легенева артерія 3. Артеріоли 4. Легеневі капіляри 5. Чотири легеневі вени 6. Праве передсерддя

Кровообращение

Судини великого кола кровообігу: Аорта відходить від серця нагору, але далі загинається донизу, формуючи дугу аорти (у людини, як і в ссавців відхиляється вліво): q Від дуги відходять плечеголовий стовбур (прямує до правої сторони тіла) Ø права загальна сонна артерія Ø права підключична артерія q Ліва загальна сонна артерія і ліва підключична артерія. Ці судини постачають кров*ю голову, шию й верхні кінцівки

Судини великого кола кровообігу: У грудній та черевній порожнині від аорти відходять артерії, що несуть кров до внутрішніх органів, м*язів та шкіри тулуба. На рівні IV поперекового хребця аорта розпадається на: q праву й ліву загальні клубові артерії (кров тече до нижніх кінцівок) q серединну крижову артерію

Венозна кров збирається у дві найбільші вени: v верхню порожнисту вену (від голови, шиї та верхніх кінцівок) v нижню порожнисту вену (від тулуба, внутрішніх органів, нижніх кінцівок) Обидві порожнисті вени разом із коронарними впадають у праве передсердя

Судини малого кола кровообігу Легеневий стовбур: q права легенева артерия q ліва легенева артерія Від легень артеріальна кров повертається до серця по чотирьох легеневих венах (по дві від кожної легені), які впадають у ліве передсердя

q Кров по судинам малого та великого кола кровообігу проходит за 27 секунд. q По великому колу кровообігу кров проходит за 20 – 23 с. q По малому колу кров проходит за 4 – 7 с. q В аорті швидкість течії крові 0, 5 м/с. q У венах швидкість течії крові 0, 2 м/с. q У капілярах швидкість руху крові 0, 5 - 1, 2 мм/с. q лівий шлуночок перекачує близько 5 літрів крові за 1 хвилину

Характеристики руху крові у судинах Рух крові по судинах здійснюється з допомогою тиску, який створює серце, а також інших допоміжних чинників: Ø лінійна швидкість кровотоку Ø об*ємна швидкість кровотоку (є однаковою в усіх відділах кровоносної системи)

Кров*яний тиск – це рушійна сила, яка забезпечує можливість руху крові та обумовлює його напрямок. Кров тече від місця з більшим тиском до місця з меншим тиском.

Лінійна швидкість кровотоку - це швидкість, з якою рухається окрема часточка крові (наприклад, один еритроцит). Залежить: ü обернено від діаметра судин ü прямо – від тиску в них

Об*ємна швидкість кровотоку - це об*єм крові, що проходить через певний переріз судини за одиницю часу (з лівого шлуночка дорослої людини за одне скорочення викидається 40 -100 мл крові, у середньому - 70). Цей показник називають ударним об*ємом крові. Він залежить від: Ø вродженних властивостей серця (у чоловіків більший ніж у жінок) Ø ступеня його тренованості (у спортсменів більше ніж у нетренованих людей) Ø поточного режиму функціонування організму (збільшується в разі фізичних навантажень)

Обмінні процеси в капілярах Обмін речовинами між капілярами та міжклітинним простором забезпечується кількома різними процесами: Ø фільтрацієй (внаслідок різниці тиску всередині артеріального кінця капілярів і тиску міжклітинної рідини) Ø секрецієй (прохід деяких речовин активним шляхом крізь ендотеліоцити) Ø дифузієй (транспортуються дихальні гази) Ø реабсорбцією (оборотне всмоктування через різницю концентрації )

Основні властивості серцевого м’яза: • Збудливість – здатність переходити зі стану спокою до робочого стану під впливом різних подразників. • Провідність – здатність розповсюджувати збудження, що виникло на будь-якій ділянці, по всьому серцю. • Скоротливість – здатність м’язової тканини серця скорочуватися під впливом збудження. • Автоматизм – здатність серця скорочуватися під впливом імпульсів, що виникають у самому серці.

q Діяльністю серця керують серцеві центри (регулюють частоту серцевих скорочень), що розташовані в продовгуватому мозку та мості, які діють через вегетативну нервову систему. q. Автоматизм серця – це його здатність ритмічно скорочуватися під впливом виникаючих в нім самім (в клітинах його провідної системи) імпульсів.

Автоматія забезпечується особливими клітинами міокарда, яким притаманна здатність спонтанно генерувати збудження електричної природи (потенціал дії). Сукупність таких клітин називається провідною системою серця. За своїм походженням вони є м*язові клітини, що втратили здатність до скорочення. Провідна система складається з : Ø 2 -х центрів (вузлів) Ø Сукупності волокон

q На певних ділянках міокарду розташовані нервові вузли, до яких підходять нервові волокна від вегетативної нервової системи (блукаючий та симпатичні). q Збудження, що виникло в 2 синусопередсердному вузлі (1), передається на антріовентрикулярний вузол (2) і швидко розповсюджується по гілочкам пучка Гіса (3) – має 2 -і гілки: ніжки пучка Гіса, по розгалуженій системі волокон Пуркіньє збудження поширюється на міокард шлуночків викликаючи синхронне скорочення шлуночків. 3 1

1 1. Синусопередсердний вузол 2. Атріовентрикулярний вузол 2 3. Пучки Гіса 4. Система волокон Пуркіньє 3 5. Скорочення серцевої м*язи

У нормі збудження періодично виникає у синнусопередсердному вузлі і розповсюджується на передсердя, а потім на шлуночки. v Синусний вузол – водій ритму серця Виникає збудження v Провідна система Збудження проводиться v Скорочувальна м*яза серця Виникає скорочення

q Скорочення камер серця призводять до підвищення тиску крові, що в них знаходиться. Різниця тиску крові між камерами серця і судинами, що від нього відходять створює рушійну силу кровообігу. q В серцевих скороченях спостерігається циклічність 1. Скорочення передсердій систола передсердій 2. Скорочення шлуночків – систола шлуночків 3. Загальне розслаблення – діастола 1 2 3

Скорочення (систола) та Розслаблення (діастола) камер серця відбувається у строгій послідовності, утворюючи серцевий цикл. Сердечный цикл – це чергування скорочень (0, 4 сек) та розслаблень (0, 4 сек) серця.

Серцевий цикл q Серцевий цикл = 60 секунд/ кількість скорочувань серця (пульс). Якщо пульс у середньому прийняти за 74 удари за хвилину, то тривалість серцевого циклу 60/ 74 = 0, 8 секунды. q При сердцевому циклі 0, 8 с, систола передсердій триває 0, 1 секунду, систола шлуночків -0, 3 с, а загальне розслаблення диастола 0, 4 с 0. 1 сек 0. 4 сек 0. 3 сек

1. Систола передсердь. Шлуночки розслаблені, Стулкові клапани відкриті, Напівмісяцеві закриті. 2. Систола шлуночків. Передсерддя розслаблені, Напівмісяцеві клапани відкриті Стулкові клапани закриті. 3. Діастола - повне розслаблення серця. Стулкові клапани відкриті, Напівмісяцеві закриті.

Затікання крові у передсердя Затікання крові у шлуночки

I фаза Час (с) Передсердя Стулкові клапани 0, 0 0, 1 0. 2 0. 3 0. 4 IIIфаза 0. 5 0. 6 0. 7 0. 8 а тол Сис Відкриті Шлуночки Напівмісяцеві клапани IIфаза Закриті Систола Закриті Відкриті ла то іас Закриті Д Один серцевий цикл

Кардіограма – це запис скорочувань серця людини, який здійснюється за допомогою будьякого інструментального засобу.

Эле ктрокардіогра фія — методика реєстрації та дослідження електричних полей, що утворюються при роботі серця.

Электрокардіограма являє собою відображення електричних явищ в працюючому серці q Зубець Р – відображає електричну активність передсердь, q QRS - відображає електричну проводимість шлуночків, q Т – відображає активність шлуночків

q Частота і сила скорочувань серця залежить від умов зовнішнього та внутрішнього середовища організму. q Точне пристосування діяльності серця до умов оточуючого середовища забезпечується нервовою та гуморальною регуляцією. q Імпульси, що приходять до серця по симпатичним нервам посилюють та збільшують частоту серцевих скорочень, а по парасимпатичним – уповільнюють та послабляют. q Гуморальна регуляція пов*язана з гормоном наднирок, йонами деяких солей та іншими біологічно активними речовинами. Так, гормон адреналін і соли кальція збільшують частоту та посилюють серцеві скорочення, а ацетилхолін, що утворюється у нейронах та йони калія – уповільнюють та послабляють.

Адреналін Йони Са Симпатична Посилює Послаблює Парасимпатична Ацетилхолін Йоны К+

• Правила вимірювання артеріального тиску • Перед вимірюванням потрібен 5 - ти хвилинний відпочинок (стан повного покою). • Вимірюєм в положенні сидячі, обпершись спиною на спинку стільця; при цьому рука має бути розташована на столі і повністю розігнута у локтьовому суглобі, ноги розслаблені та не перехрещені. • Під час вимірювання не можна рухатись та говорити. • Вимірюємо АТ 2 рази з проміжком в 1 хвилину • Реєструється середнє значення двох останніх результатів. Тиск крові в цих кровоносних судинах називається артеріальним тиском (АТ). Нормальній рівень АД : 120 / 80 мм рт. ст. для дорослих

Ішемічна хвороба серця – пов*язана з недостатнім кровопостачанням серцевого м*яза кров*ю. Причини: Ø звуження стінок коронарних судин (внаслідок порушення обміну речовин – відкладання холестирину) Ø інші

Інфаркт міокарда – змертвіння певної ділянки серцевого м*яза внаслідок припинення його кровопостачання через закупорку коронарних судин тромбами (у результаті гіперкоагуляції), пухирцями повітря тощо. В залежності від розміру змертвілої ділянки серцева діяльність може або повністю відновитися, або навпаки, призвести до моментальної летальності.

Тромбоз – це підвищення частоти спонтанного утворення у кровоносних судинах тромбів. Наслідки – відмирання тканин, що постачаються кров*ю через цю судину

Гіпертонічна хвороба – стан, за якого в людини спостерігається хронічно підвищенний тиск. Причини: Ø захворювання нирок (підвищення у крові ангіотензину-II) Ø зменщення пластичності стінок артерій, що призводить до підвищення їх тонусу Ø ендокринні розлади – гіпертиреоз, збільшення секреції альдостерону та ін. Ø функціональні нервові розлади (посилюється активність судинорухового центру довгастого мозку)

Аритмії – група розладів серцевої діяльності, за яких порушується ритміка скорочення серця. Причини: Ø ендокринні захворювання Ø розвиток стресових реакцій Ø нервові розлади Ø ураження провідної системи серця

Форми аритмії: Ø Тахікардія – суттєве підвищення серцевих скорочень (100 уд. /хв. і більше) Ø Брадикардія – уповільнення серцевого ритму (нижче 60 уд. /хв. ) Ø Миготлива аритмія – винекнення нерегулярних неритмічних інтервалів у ритмі скорочення серця Ø Екстрасистолія – виникнення позачергових скорочень серця, наступне скорочення після яких відбувається у “правильний” час

Скласти синквейн 1. Серце 2. Гаряче, не втомне, сильне 3. Трудитися, перекачує, б*ється 4. Серце – це життя. 5. Насос.

Розв*язування біологічних задач Уявіть ритмічну роботу серця 52 - річної людини, і виходячи з тривалості фаз серцевого циклу, встановіть скільки з 52 років у нього: а) відпочивали м*язи шлуночків серця; б) відпочивали м*язи передсердій; в) працювали (були закриті) стулкові клапани; г) працювали (були закриті) напівмісяцеві клапани. а) 52 р. - 0, 8 с х р. - 0, 5 с 52 х 0, 5 Х= 0, 8 Х=32, 5 роки б) – г)Розв*язуєм самостійно Відповідь: м*язи шлуночків серця відпочивали 32, 5 роки

Перевіряєм б) 52 р. - 0, 8 с х р. - 0, 7 с 52 х 0, 7 Х= 0, 8 Х=45, 5 років Відповідь: м*язи передсердій відпочивали 45, 5 років. в) 52 р. - 0, 8 с х р. - 0, 3 с 52 х 0, 3 Х= 0, 8 Х=19, 5 років Відповідь: Стулкові клапани працювали (були закриті) 19, 5 років. г) 52 р. - 0, 8 с х р. - 0, 5 с 52 х 0, 3 Х= 0, 8 Х=32, 5 роки Відповідь: напівмісяцеві клапани працювали (були закриті) 32, 5 роки.

q Лімфатична система (лат. systema lymphaticum) частина судинної системи, що доповнює серцево-судинну систему. q Вона відіграє важливу роль в обміні речовин та очищені клітин та тканин організму. q На відміну кровоносної системи, лімфатична не є закритою та не має центрального насосу. Циркулююча лімфа рухається в ній повільно та під невеликим тиском.

q. Лімфатичні капіляри сліпо замкнуті, вони зливаються в більш крупніші лімфатичні капіляри. q. На внутрішніх стінках лімфатичних судин розташовані клапани, що запобігають зворотьому руху лімфи. Клапан

q По ходу судин розтошовані лімфатичні вузли, які відіграють роль фільтрів, що затримують мікроорганізми. Лімфатичний вузол

Усі лімфатичні судини об*єднуються у грудні протоки, які відкриваються в крупні вени

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ РАНАХ ТА ПРИ КРОВОТЕЧІ.

Існує 2 важливих правила надання допомоги у разі порізів q. Перше – треба зупинити кровотечу. q. Друге – треба попередити зараження (інфікування).

q. У рану разом із брудом можуть попасти збудники різних інфекцій. q. Найнебезпечнішими є правцю та гангрени збудники

Поранившись, обережно промийте рану 3% розчином перикису водню, щоб видалити часточки бруду. Потім края рани обробіть 5% розчином йоду або 1% розчином бриліантового зеленого.

q. Ушкоджуються мілкі кровоносні судини. Уся поверхня рани кровоточить як губка. Зазвичай така кровотеча супроводжується не значною втратою крові і легко зупиняється. Рану обробляють одним з бактерицидних розчинів та накладають асептичну пов*язку.

q Колір струму крові темний внаслідок високого вмісту у венозній крові гемоглобіну, зв*язаного з вуглекислим газом. Сгустки крові, що виникають при ушкоджені, можуть змиватися струмом крові, тому можлива велика крововтрата. На рану необхідно покласти давлячу пов*язку або джгут (під джгут треба покласти м*яку марлеву серветку, щоб не ушкодити шкіру). Під останній тур джгута -записку, де вказан час накладання джгута.

q Розпізнається по пульсуючому струму ярко червоної крові, що витікає під великим тиском і з великою швидкісттю Необхідно передавити судину, щоб запобігти крововиливу. Натискають на точку пульсу. Накладають джгут на кінцівку. Максимальний час накладання джгута наложения жгута 2 години для дорослих і 40 -60 хвилин для дітей. Якщо джгут тримати довше, може настати некроз тканин.

Зупинка артеріальної кровотечі джгутом За допомогою згибання кінцівки

Метод тимчасової зупинки (притискання пальцями) артеріальної кровотечі: Ø а — схема розташування магістральних артерій та точок їх притискання; Ø б, в — притискання загальної сонної артерії; Ø г — притискання підключичної артерії; Ø д — притискання зовнішньої щелепної артерії; Ø е — притискання скроневої артерії; Ø ж, з — притискання плечевої артерії; Ø и — притискання пахвової артерії.

q Кровотеча у порожнину організма (брюшну, черепну, грудну). q. Ознаки: липкий холодний піт, бліді шкіряні покриви, дихання поверхневе, пульс частий та слабий. Полусидяче положення, повний спокій, лід або холодна вода прикладаються до місця де вбачається кровотеча. Негайно транспортувати до лікарняного заклада Синець – гемотома, так само є внутрішнім крововиливом

q При кровотечі з носової порожнини, сядьте (не лягайте!) и міцно затисніть частину носа в тому місці, де закінчується носова кістка. q Ніздрі треба тримати щільно затисниними на протязі 5 хвилин. q Краще за все робити це за допомогою тканини, що змочена холодною водою, оскільки це сприяє скороченю кров*яних судин носа.

Домашнє завдання: Выписати в зошит текс слайдів. Де є значок Прочитати та вивчити поняття з параграфа № у підручнику Розв*язати задачу