Творчість Остапа Вишні Виконала Студентка групи ТК

Творчість Остапа Вишні Виконала Студентка групи ТК – 68 Тарасюк М. А.

ПЛАН Вступ 1. Сом 2. Зенітка 3. Бенгальський тигр Оцінка критиків

Вступ

Народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній (17 дітей) селянській сім'ї. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, згодом продовжив навчання в Київській військово-фельдшерській школі, після закінчення якої (1907) працював фельдшером — спочатку в російській армії, а з часом — у хірургічному відділі лікарні Південно. Західних залізниць. Та, як згадував письменник, він не збирався присвятити себе медицині — тож, працюючи в лікарні, займався самоосвітою, склав екстерном екзамен за гімназію і у 1917 вступив до Київського університету; одначе скоро залишив навчання і повністю віддався журналістській і літературній прац

Сом Ви були коли-небудь на рiчцi, на Осколi, що тече Харкiвщиною нашою аж у рiчку Пiвнiчний Донець? Не були? Побувайте!. . . За славним мiстом Енськом Оскiл тече повз радгосп, i радгоспiвський садок, як то кажуть, купається в рiчцi. Заплава рiчки Осколу, де вiн у цьому мiсцi розбивається на кiлька нешироких рукавiв, заросла густими очеретами, кугою, верболозом i густою, зеленою, соковитою травою. Як увiйдеш, картуза не видко! Шумить заплава в травнi та в червнi. . . Помiж очеретами та верболозом сила-силенна невеличких озеречок, вкритих густою зеленою ряскою, лататтям з жовтогарячими квiткамигорнятами на довжелезних зелених батогах! А скiльки там водяних лiлiй!

Сом — дуже сильна риба, могутня. Якось один дуже завзятий рибалка розповів, що вудив він на. Дніпрі. Раптом повз нього проти води промчав човен — і без мотора. Потім став на місці, закрутився, а з нього почувся одчайдушний крик про допомогу. Рибалка підплив ближче, а там — дідок переляканий. Однією рукою в човна вчепився, а друга у воду звисає — заплуталася у волосіні. Тільки рибалка хотів допомогти, а сом як рвоне — так і домчав два човни де сусіднього села. Коли втомився, то рибалкам вдалося зачепитися за кущ і зупинитися. Витягли сома, а той завбільшки з човен. Ледь руку дідові не перерізав. Сом — риба осідла, живе в якійсь ковбані. Найкраще ловиться літніми ночами. Інколи в його череві можна знайти й холодну закуску, наприклад, копчену ковбасу, шпроти й т. ін. Інтересна риба сом!

Бенгальський тигр Полювати бенгальського тигра треба їхати в Бенгалiю, бо це не простий тигр, як бачите, а бенгальський. Чому нас iнтересує саме бенгальський тигр? Тому вiн нас iнтересує, що бенгальський тигр найбiльший з усiх тигрiв на свiтi, тому що завдовжки вiн 2, 5 -3 метри i що самий хвiст у нього 80 -95 сантиметрiв, так що, коли вам не пощастить заполювати цiлого тигра, а одбити в нього тiльки хвоста, то й тодi ви все-таки "имеете вещь". - Де Бенгалiя? - питаєте.

Критика, коментарі до твору Крізь смішну й трохи химерну оповідь про способи полювання на бенгальського тигра у гуморесці проглядаються й гострі пазурики сатири, спрямовані проти тогочасних суспільно-громадських та політичних вад. Наприклад, про способи розподілу та купівлі на базарі хлібних карток, про стосунки колонізаторів і "тубільців" і т. ін. Бурхлива фантазія та гумор автора спрямовані, очевидно, не лише на розважання читача, ай на посилення його уваги до важливих суспільних, світових проблем.

Зенітка

Такими теплими й доброзичливими інтонаціями сповнена гумореска Остапа Вишні «Зенітка» . Вона побудована як діалог авгора-опо-відача з головним героєм - дідом Свиридом, якому, як він сам каже, «чи сімдесят дев’ять чи вісімдесят дев’ять років.

Так багата й соковита мова твору допомагає письменнику показати свого героя і як особу героїчну, і як людину звичайну в тому повсякденному житті. Простота викладу й задушевний тон, несподівані висновки, поетизація побутових деталей, самобутній, типово український характер героя - усе це викликає у нас доброзичливий сміх.

Оцінка критиків У своїй творах Остап Вишня найбільше атакував слабкості свої, своїх земляків, вважаючи, за Гоголем, що «кому вже немає духу посміятися з власних хиб своїх, краще тому вік не сміятися» . Особливо нещадно висміював Вишня слабість в українців інстинкту громадської і національної єдності, їхню інертність, всі ті анахронічні риси в психології та мисленні українця, що так дорого обійшлись і обходяться Україні. Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Започаткував новий жанр — усмішка. Усмішка — це різновид фейлетону та гуморески. Ввів цей термін сам Остап Вишня. Пізніше він писав: "Хоч «фейлетон» уже й завоював у нас повне право на життя, та, на мою думку, слово «усмішка» нашіше від «фейлетону» . Автор «Вишневих усмішок» освоює і далі розвиває традиції вітчизняної та світової сатиричної літератури й народної творчості. Передусім традиції класиків (Гоголя і Шевченка, Щедріна і Франка, Мартовича і Чехова).

Смерть майстра сатири і гумору О. Вишні Після Великої Вітчизняної війни О. Вишня — член редколегії журналу «Перець» і один з найактивніших його співробітників, член правління Спілки письменників України, інших громадських організацій республіки, учасник численних зустрічей із читачами. До останніх днів життя (помер Остап Вишня 28 вересня 1956 р. ) він віддавав талант і натхнення своїм читачам.