Творча робота на тему: “ Проблеми функціонування ринку

Творча робота на тему: “ Проблеми функціонування ринку цінних паперів в Україні та шляхи їх вирішення ” Роботу виконав Ланко Олексій група К 12 М

• соціальна справедливість — створення рівних можливостей і спрощення доступу інвесторів та позичальників на ринки фондових ресурсів; недопущення монопольних проявів дискримінації прав і свобод суб'єктів ринку цінних паперів; • правова урегульованість — створення розвиненої правової структури забезпечення діяльності фондового ринку, що чітко регламентує поведінку його суб'єктів; • контрольованість — створення надійного механізму обліку й контролю, запобігання зловживань на РЦП; • прозорість, відкритість — забезпечення надання інвесторам повної інформації про умови випуску та обігу цінних паперів; контрольованість фінансово-господарської діяльності емітентів; • конкурентність — забезпечення необхідної свободи підприємницької діяльності інвесторів, емітентів і ринкових посередників, створення умов для змагання за найвигідніше залучення фінансових ресурсів і встановлення немонопольних цін на послуги фінансових посередників за умови контролю й дотримання доброякісної конкуренції учасниками фондового ринку; • ефективність — максимальна реалізація потенційних можливостей фондового ринку щодо мобілізації та розміщення фінансових ресурсів у перспективні сфери національної економіки.

На сьогодні ринок цінних паперів в Україні розвивається з кожним днем і розширює сферу своїх інвестиційних можливостей. Вирішальним чинником для такого швидкого розвитку стала катастрофічна нестача грошової маси. А саме однією з основних функцій ринку цінних паперів є залучення додаткового оборотного капіталу шляхом емісії забезпечених цінних паперів – акцій, облігацій, векселів, депозитарних розписок тощо. Ключовою проблемою вітчизняного фондового ринку є недорозвиненість його біржового сегмента. В Україні панує непрозорий і неорганізований ринок цінних паперів, який за своїми масштабами не має аналогів у світовій практиці і значною мірою обслуговує «тіньову економіку» . Досвід останніх років показує, що незважаючи на позитивні зрушення у сфері цінних паперів, прогрес у створенні організованого ринку залишається незначним.

1. Організований ринок не може бути створений шляхом адміністративного, технологічного або психологічного прориву – швидко і ефектно. Це багатовимірний, масштабний і тривалий процес. Для того, щоб ринок почав повноцінно функціонувати, необхідно одночасне вирішення ряду складних регуляторних і технологічних проблем, а саме: · легалізувати сучасні технології біржової торгівлі і встановити достатньо жорсткі регуляторні вимоги, які дозволять забезпечити дві головні функції біржового ринку, - справедливу ціну та ліквідність; · технологічно модернізувати всі рівні депозитарної системи і, насамперед, рівень зберігачів, який і повинен підтверджувати права власності на цінні папери; · створити сучасну систему грошових розрахунків (переказу коштів) за укладеними на біржі договорами (відсутність зручної і зрозумілої системи розрахунків профанує будь-які біржові механізми); · розширити і чітко регламентувати перелік фінансових інструментів, які дозволили б суттєво підвищити ліквідність організованого ринку (репо-договори, маржинальна торгівля, деривативи); · суттєво підвищити технологічні вимоги до облікових і торговельних систем усіх професійних учасників фондового ринку і, одночасно з цим, підвищити вимоги до звітності професійних учасників, створивши їм для цього необхідні технологічні зручності. Без наявності таких систем говорити про можливість вчасного звітування про сотні (тисячі, мільйони) договорів і масове обслуговування індивідуального інвестора взагалі не варто; 2. Фондове співтовариство є за своєю сутністю зібранням індивідуумів, які принципово не бажають консолідуватися на вирішенні складних і «дорогих» завдань розвитку фондового ринку. Більше того, сьогоднішня ситуація влаштовує наш фондовий ринок: нецивілізована діяльність вітчизняних гравців нашого ринку захищає від наступу цивілізованих закордонних гравців і дозволяє теперішнім лідерам надовго монополізувати свої позиції без особливих витрат.

Сьогодні значні зусилля необхідно спрямувати на поліпшення інвестиційного клімату. Ефективна інтеграція України до світового економічного простору є загальним завданням побудови її державності, прискорення радикального оновлення національної економіки та побудови її ринкової соціально зорієнтованої моделі. В Україні є досить великі можливості для розвитку іноземного бізнесу та інвестицій, а саме: наявність відносно розвиненої інфраструктури; низька вартість ресурсів; сприятливе географічне положення; висока якість і дешевість робочої сили; ненасичений вітчизняний ринок.

Однак залучення іноземних кредитів ставить перед урядом завдання подвійного характеру. З одного боку, залучення кредитів є необхідним (за підрахунками економістів, на душу населення припадає 23 дол. прямих іноземних інвестицій), а з другого - іноземні кредити формують зовнішній борг країни і нераціональне їх використання призведе до поглиблення боргової кризи в країні. Отже, особливої актуальності набуває підвищення ефективності використання іноземних кредитів, а також залучення на фінансовий ринок нереалізованого інвестиційного потенціалу домашніх господарств. За цих умов основними пріоритетними напрямами розвитку українського фінансового ринку повинні бути: · стабілізація законодавчої бази, запровадження системи врегульованих оптимальних норм і методів через найвпливовіші, а головне, ефективні та стимулюючі важелі; · проведення адміністративної реформи і, зокрема, реформи Міністерства фінансів у напрямі вдосконалення його організаційної структури, уточнення функції, підвищення ролі і статусу; · централізація та організаційна оформленість обігу цінних паперів в Україні через створення єдиної біржової системи; · здійснення заходів щодо стимулювання внутрішнього ринку капіталів, обмеження доступу до нього нерезидентів, що сприятиме зростанню обсягів капіталу; · запровадження та розвиток таких інститутів, як ринок застави, іпотечні кредити, споживчі кредити, на умовах доступності для вітчизняного інвестора; · обмеження зовнішніх запозичень й розширення випуску державних і місцевих позик; · залучення на фінансовий ринок нереалізованого інвестиційного потенціалу домашніх господарств; · розвиток різноманітної довірчої діяльності, операційного страхування; · створення системи захисту прав інвесторів на фінансовому ринку; · формування учасника фінансового ринку як суспільного інституту, тобто такого учасника, для якого соціально зумовлені й історично обмежені закони, норми, звички і стереотипи, що склалися у суспільстві, є настільки очевидними, що не потребують офіційних угод між контрагентами, які діють в економіці.

Отже, трансформація та модернізація ринку цінних паперів в Україні є необхідною, оскільки комплексне вирішення перелічених проблем, безумовно, приведе фондовий ринок України до цивілізованішого, конкурентного, значимого для населення, іноземних інвесторів та власної економіки стану. А це можливо тільки за активного втручання держави та реформування нормативної бази фондового ринку України.

1. Ходаківська В. П. Сегментний аналіз фінансового ринку України // Проблеми фінансової політики в Україні. –К. : НДФЕІ, 2009. 2. Мозговий О. М. Фондовий ринок України. // Фінанси України. – 2009. № 5. – С. 42. 3. Сало І. В. Фінанси України в умовах перехідної економіки // Фінанси України. – 2008. – № 7. – С. 32.