Творча робота На тему: « Методи державного управління» Виконала: Студентка 21 -А групи Осадча А. В.
Зміст 1. Вступ 2. Поняття і види державного управління 3. Переконання, як метод державного управління 4. Заохочення як метод державного управління 5. Методи прямого і непрямого адміністративного впливу 6. Адміністративні й економічні методи 7. Адміністративний примус 8. Висновок 9. Список використаної літератури
Вступ Державне управління — це частина соціального управління, тобто управління людьми та їх колективами. Існують три види державної діяльності (влади): законодавча, виконавча і судова. Кожен із цих видів діяльності здійснюється спеціальними державними органами, які в сукупності складають державний апарат. Всі ці органи здійснюють державне управління як частину соціального. В цьому розумінні кажуть про управління державою, тобто регулюючу діяльність держави в цілому. Таке управління ще називають державним управлінням в "широкому" розумінні. Предметом же адміністративного права є державнеуправлінняу "вузькому"(власному, спеціальному)розумінні. .
Поняття і види державного управління Форма управління — це зовнішній вияв конкретних дій, які здійснюються органами виконавчої влади для реалізації поставлених перед ними завдань. Форми управлінської діяльності визначаються характером відносин у сфері управління. Вони складаються в процесі здійснення виконавчої та розпорядчої діяльності. Управлінська діяльність викликає різні наслідки: одні дії призводять доюридичних наслідків, інші — ні. Форми управлінської діяльності прямо чи опосередковано обумовлені тими юридичними приписами, за допомогою яких держава регулює діяльність виконавчої влади.
Види форм державного управління Прийнято розрізняти чотири форми управлінської діяльності: 1) видання нормативних актів управління; 2) видання індивідуальних (ненормативних, адміністративних) актів управління; 3) проведення організаційних заходів; 4) здійснення матеріально технічних операцій.
Переконання, як метод державного управління Переконання формує правосвідомість, внутрішню психічну готовність об'єкта управління до виконання керівної вказівки і пов'язане із використанням різних організаційних, роз'яснювальних та виховних заходів. З переконанням тісно пов'язане застосування заохочення, як своєрідна форма позитивної оцінки результатів виконання управлінських завдань. Так, "Дисциплінарний статут" передбачає можливість заохочення працівників прокуратури за сумлінне виконання службових обов'язків: подякою, грошовою премією, подарунком, цінним подарунком, достроковим присвоєнням класного чину або підвищенням у класному чині, нагородженням нагрудним знаком "Почесний працівник прокуратури України", присвоєнням почесного звання "Заслужений юрист України". За особливі заслуги державні службовці можуть бути представлені до нагородження орденами і медалями.
Заохочення як метод державного управління Заохочення метод державного управління, що полягає в за стосуванні способів впливу на свідомість та інтерес людей та проявляється у використанні моральних і матеріальних заходів із метою адекватного оцінювання правомірної поведінки. Заохочення може застосовуватися також і до юридичних осіб (безумовно, через вплив на свідомість та інтерес їхніх керівників).
Основними спо собами заохочення є: подяка; премія; грамота; нагорода; пільга; квота; спеціальний економічний режим тощо.
Методи прямого і непрямого адміністративного впливу Суб'єкти публічної адміністрації можуть впливати на об'єкти адміністрування шляхом прямого або непрямого впливу. Прямий вплив - безпосередній вплив суб'єкта адміністрування на об'єкт через наказ, що виражає волю відповідного суб'єкта адміністрування. Непрямий (опосередкований) вплив створення заінтересованості у об'єктів адміністрування, вплив через функції, інтереси, стимулювання, надання можливості вибору варіанту поведінки.
Адміністративні й економічні методи Адміністративні методи це вплив на об'єкт адміністрування шляхом встановлення їх прав, обов'язків, через систему наказів, що спираються на систему підпорядкування, владні повноваження. Це односторонній вибір суб'єктом адміністрації способу вирішення завдання чи конкретного варіанта поведінки об'єкта адміністрування. Базуються на застосуванні нормативних актів (розпоряджень, наказів, постанов органів виконавчої влади), мають директивний, обов'язковий характер, ґрунтуються на таких управлінських відносинах, як дисципліна, відповідальність, влада, примус. При використанні адміністративних методів суб'єкт адміністрації прямо приписує іншому (об'єкту адміністрування), що він повинен робити.
Економічні методи створення економічних умов, стимулів, що викликають заінтересованість під час роботи. Надається широкий вибір варіантів поведінки, заохочується ініціатива тощо. Економічні методи діяльності суб'єктів публічної адміністрації - це система прийомів і засобів прямої дії на суб'єктів господарювання шляхом прийняття законів з фінансово економічних питань, формування грошово кредитних відносин з метою створення оптимальних умов, що забезпечують досягнення високих економічних результатів.
Примус додатковий метод публічного адміністрування, психологічний або фізичний вплив державних органів (посадових осіб) на певних осіб з метою змусити їх виконувати приписи правових норм. Державний примус дістає вияв у 2 формах: судовій та адміністративній. Ґрунтується на авторитеті держави і силі закону, спрямований на вироблення певних форм поведінки та підтримання суспільної дисципліни.
Висновок Проблема методів державного управління нині надзвичайно актуальна. Багато в чому це пов'язано з активними спробами прискорити перехід до цивілізованих відносин ринкового типу й тими змінами, які у зв'язку із цим відбуваються в механізмі державного управління. Серйозні зміни спостерігаються в організаційно правовому статусі як суб'єктів, так і об'єктів управління, а також у зв'язках між ними. Значне послаблення, а в багатьох випадках й усунення прямої залежності між підприємствами й міністерствами, зміщення центру ваги в бік господарських структур нового типу (концерни, корпорації), підвищення значущості регіональних управлінських структур цілком слушно поставило питання про межі використання в управлінській роботі односторонніх юридично владних приписів і ролі загальнорегулюючих засобів впливу на економіку та інші галузі життя суспільства.
. Список використаної літератури 1. Административное право Украины. — 2 е изд. , перераб. и доп. [Учебник для студентов высш. учеб, заведений юрид. спец. / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук и др. ]; Под ред. проф. Ю. П. Битяка. — Харьков: Право, 2003. — 576 с. 2. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч. : У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер'янов (голова). — К, : Видавництво «Юридична думка» , 2004. — 584 с. 3. Адміністративне право України: Підручник/ Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дяченко та ін. ; За ред. Ю. П. Битяка. — К. : Юрінком Інтер, 2005. — 544 с. 4. Ківалов С. В. , Біла Л. P. Адміністративне право України: Навчально методичний посібник. — Вид. друге, перероб. і доп. — Одеса: Юридична література, 2002. — 312 с 5. Колпаков В. К. , Кузьменко О. В. Адміністративне право України: Підручник. — К. : Юрінком Інтер, 2003. — 544 с. 6. http: //www. ukrreferat. com/index. php? referat=47395&pg=7 7. http: //referatu. com. ua/referats/135/39367
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Скачать презентацию Творча робота На тему Методи державного управління
Осадчая А.В..pptx