Туристичний маршрут по Одеській області Підготувала Студентка групи

Туристичний маршрут по Одеській області Підготувала Студентка групи ГОЕ м 08 Середа Тетяна

Маршрут розрахований На 7 днів в межах міста та самої області.

День1 Селище Петрівка Палац-Садиба Курісів

Палац-Садиба Курісів, Маєток Покровське, або Петрівський Замок — архітектурна пам'ятка, що знаходиться у селі Петрівка Комінтернівського району Одеської області. Маєток належав колишньому начальнику канцелярії Суворова, а потім керівнику секретного відділу при головкомандувачі підполковнику Івану Онуфріевічу Курісу. За Причорноморську кампанію підполковник Куріс був пожалуваний вищою нагородою Російської імперії — Орденом Святого Георгія. Статус кавалера Георгіївського хреста означав спадкове дворянство. Тоді ж підполковнику були пожалувані землі по праву сторону річки Тилігул «в новопридбаній від Порти Оттаманської області» (з Відкритого листа від губернатора Катеринослава В. В. Каховського). На отриманих землях полковник Куріс збудував свій маєток. На честь першої православної церкви, поставленої на колишній турецькій землі, Іван Куріс назвав нове помістя Покровським.

День 2, 3, 4 Місто Одеса Місто перенасичене історичними пам'ятками та музеями, тому саме тут ми зупинимось детальіше

Оде ський націона льний академі чний теа тр о пери та бале ту

Оде ський націона льний академі чний теа тр о пери та бале ту — один із найдавніших оперних театрів України. Відкриття першої споруди театру відбулося 1810 року. Сучасна будівля зведена 1887 року архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером ( «Бюро Фельнер & Гельмер» ) у стилі віденського бароко. Повну реставрацію будівлі театру завершили 2007 року.

Потьо мкінські схо ди

Потьо мкінські схо ди (до 1955 Бульварні сходи, раніше Рішельєвські сходи, в XIX столітті Гігантські сходи) — відомі сходи в Одесі, що поєднують центр міста з гаванню та Морським вокзалом. На сьогодні сходи складаються з 192 сходинок (спочатку їх було рівно двісті, проте при розширенні порту вісім сходинок було засипано) і десяти прольотів. Довжина сходів — 142 метри, вони побудовані перспективно — їх нижня частина (довжиною 21, 7 м) значно ширше верхньої частини (12, 5 м), завдяки чому при погляді зверху сходів складається враження однакової ширини на всьому їх протязі. Парапети сходів здаються паралельними та видно тільки майданчики (окрім верхнього маршу). При погляді знизу сходи здаються довшими і видний тільки суцільний каскад сходинок.

Дериба сівська Пам'ятник Йосипу де Рібасу

Свою назву (спочатку італ. La strata Ribas, кат. el carrer de Ribas) вулиця отримала на честь Жозе п де Рíбаса по розташуванню його будинку на цій вулиці, в якому потім жив його брат, Фелікс де Рібас. Установлений на самому початку Дерибасівської вулиці, на розі з Польської. Скульптор - Заслужений художник України Олександр Князик. Де Рібас зображений тримаючим тростину і план міста.

Оде ські катако мби

Оде ські катако мби — мережа підземних ходів і лабіринтів під Одесою. Бі льша частина катакомб — що були каменоломнями, з яких видобувалося будівельне каміння. В наш час[Коли? ] довжина Одеських катакомб оцінюється приблизно в 2, 5 тис. км. В кінці XX ст. катакомби стали причиною різкого ускладнення інженерно-геологічної обстановки. Більше 40 % старої частини міста знаходиться на підробленій території, де відбулося більше 100 провалів.

Будинок-музей Реріха

Одеський Будинок-Музей Реріха був відкритий в 2000 році. Метою музею є наукове дослідження творчої спадщини родини Реріхів. На даний момент експозиція музею розміщується в 5 залах. В експозиції музею знаходяться в основному картини, хоча є й листи, фотографії і документи.

Будинок-стіна

Будинок-стіна або «відьомський будинок» це унікальна будівля. З першого погляду - будинок як будинок, мало чим відрізняється від інших старих житлових будівель. Однак якщо підійти пройти і подивитися на нього збоку … З певного ракурсу будинок виглядає плоским, як ніби то від нього залишилася тільки одна стіна. Перше питання, яке з'являється в голові: «Як там можуть жити люди? » . Насправді, задня стінка будинку прилягає до фасадної, іншими словами будівля має трикутну форму. Згідно з однією з версій під час будівництва цього будинку на споруду бічної стіни не вистачило грошей і тому довелося звести дві стіни разом.

Пам'ятник Апельсину

Пам'ятник Апельсину був відкритий в Одесі 2 вересня 2004 року в честь 210 -річчя з дня заснування міста. За легендою апельсини врятували Одесу від занепаду. Пам'ятник являє собою встановлений на постаменті великий бронзовий апельсин. Замість однієї з часточок всередині апельсина встановлена статуя Павла I. Скульптурна композиція включає коней, запряжених у апельсин. Діаметр скульптури складає близько 12 метрів.

Історія вози з апельсинами Павло I не любив починання Катерини II, в тому числі і Одесу, тому після його воцаріння фінансування будівництва одеського порту було призупинено. Батьки міста вирішили попросити в імператора грошову позику на будівлю міста, попередньо «підмазавши» чимось Імператора. Однак самодержавца не так просто догодити і жителі Одеси довго ламали голову над тим як провернути цю справу. Коли одесити дізналися про любов імператора до апельсинів вони відправили йому і високопоставленим чиновникам в якості презенту кілька возів із грецькими апельсинами. Тоді в Росії цитрусові були в дивину. Це благотворно позначилося на ставленні імператора до Одеси і вже через кілька місяців Одеса отримала гроші на розвиток. Деякі люди вважають, що це монумент пам'ятником хабарі.

Воронцо вський пала ц

Воронцо вський пала ц, з 1936 Палац піонерів, — пам'ятка архітектури початку XIX століття в Одесі на Приморському бульварі. Побудований палац на самому краю приморського пагорба, у місці, де колись була розташована турецька фортеця Хаджибей, а задовго до неї — грецький античний поліс. «На західному кінці теперішнього Миколаївського бульвару, там, де був незначний будиночок поміщика Куліковського, граф Воронцов збудував свій прекрасний будинок» — писав історик М. Мурзакевич у книзі «Одеська старовина» . Споруджене за проектом архітектора Ф. К. Боффо в 1827 році в стилі ампір, будівля на десятиліття викликала хвилі захоплень публіки.

День 5 Білгород-Дністровський

Вознесенський собор Вознесенский собор - главная православная святыня и крупнейший храм Белгорода-Днестровского. Строительство на месте старого турецкого кладбища велось с 1815 по 1820 гг. на пожертвования местных жителей. Первоначально храм имел вид корабля, но в 1830 г. было пристроено три портика по 4 колонны, и собор приобрёл вид креста, характерный для русского классицизма. В 1971 г. стены и купол собора расписала семья художника Пискарёва с группой московских художников. В Вознесенском соборе хранится частица мощей Св. Иоанна Сучавского. К собору примыкала колокольня высотой 40 м, которая обрушилась в 2004 г. (идёт реставрация). На территории сооружена часовня в честь 2000 -летия Рождества Христова.

Аккерма нська фортеця

Фортеця будувалася на залишках грецького міста Тіра. Існувало воно до IV століття. Але часті напади завойовників знищили поліс. Спочатку місто зруйнували готи, а потім гуни поклали кінець існуванню Тіри. Після греків на місці Тіри мешкали даки, анти, слов'яни, болгари. Хоча це лише припущення істориків, адже достеменних даних про мешканців, що населяли місто з IV по ХІІІ століття немає. На думку істориків у Х столітті Білгород входив до складу Київської Русі, потім деякий час належав Угорському королівству, а ще пізніше — Галицько-Волинському князівству. У складі останнього місто перебувало до нашестя татаро-монголів.

День 6 м. Ізмаїл

Форте ця Ізмаї л

Форте ця Ізмаї л (рос. Крепость Измаил, тур. İsmail Kalesi) — фортеця, що існувала в XVI — XIX століттях на березі Дунаю на території сучасного міста Ізмаїл. Важливий стратегічний об'єкт у період російсько-турецьких війн. Так, взяття Ізмаїла 1790 року під командуванням генерала Олександра Суворова було одним з поворотних пунктів у російсько-турецькій війні 1787— 1792 та пришвидшило поразку Османської імперії. Відповідно до умов Паризького мирного договору 1856 фортецю Ізмаїл було роззброєно, а мури підірвано. Наприкінці XIX сторіччя внаслідок розвитку далекобійної артилерії колишня фортеця остаточно втратила своє оборонне значення.

День 7 с. Вилкове

Вилкове заснували старовірці – російськи християни, що не сприйняли церковної реформи, яка проводилася у Росії в XVII ст. Втікаючи від переслідувань, старовірці оселилися буквально “на краю землі” – на болотах у дельті Дунаю, що суцільно складається з острівців, розділених численними каналами.