Трудове законодавство Стаття 43 Конституції України

Трудове законодавство

Стаття 43 Конституції України. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Конституція України Кодекс законів про працю (КЗп. П) Закони України про працю Постанови Верховної Ради України Укази Президента України Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України Нормативно-правові акти Міністерства праці України Галузеві та колективні угоди Нормативно-правові акти регіональних адміністрацій Постанови Верховного Суду України Рішення Конституційного Суду України Міжнародні договори про працю України

Конституція України Цивільний кодекс Кодекс законів про працю Україні Глава ІІ. Колективний договір Закон України «Про колективні договори і угоди» Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів» Закон України «Про соціальний діалог в Україні» Глава ІІІ-А Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників Закон України «Про зайнятість населення Глава V Час відпочинку Закон України «Про відпустки Глава VІІ Глава ХІ Оплата праці Охорона праці Закон України «Про оплату праці» Закон України «Про охорону праці» Глава ХVІ Професійні спілки Закон України «Про професійні спілки»

Будь який закон, кодекс, постанова чи акт повинен бути діючим (перевірити можливо на порталі Верховній Ради), виданий відповідним друкованим виданням ( «Офіційний вісник України» , «Урядовий кур’єр» , «Голос України» , «Відомості Верховної Ради України» , «Офіційний вісник Президента України» . Для офіційної публікації законів використовуються «Голос України» та «Відомості Верховної Ради» ) та не мати виносок які забороняють дію законів, статей та пунктів. Положення, Інструкції, Правила, Інструктивні листи і т. п. мають юридичну силу того акту, яким вони затверджені (якщо Положення затверджене Указом Президента чи Постановою Кабінету Міністрів то воно має юридичну силу цього Указу чи Постанови). При наявності кількох загальних чи спеціальних норм, що регулюють одні і ті ж правовідносини, при умові, що ці норми закріплені в нормативно-правовому акті однакової юридичної сили, застосовувати слід норму, що набрала чинності пізніше.

Основа трудового законодавства це Кодекс законів про працю (КЗп. П). Цей Кодекс був прийнятий ще в Українській РСР в 1971 році. За цей час в нього було внесено ряд змін 98 додатками.

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Безстроковий трудовий договір. Ознаки. Не має строку закінчення, обов’язково використовується фізичними особами підприємця у зв’язку з реєстрацією трудових відносин за допомогою державного центра зайнятості, коли мова йде про підприємства, зазвичай використовується заява та наказ, інші моменти які вимагає КЗп. П, фіксується іншими документами (правила внутрішнього трудового розпорядку, посадова інструкція). Помилки. Не пам’ятати про можливість працівника наполягати на обов’язковому письмовому укладенню трудового договору та вимоги КЗп. П щодо обов’язкового додержання письмової форми трудового договору. Строковий трудовий договір та договір укладений на виконання певної роботи. Ознаки. Визначається строк закінчення договору або вказується конкретна робота яка повинна бути виконаною. В допомогу Постанова Кабінету Міністрів України від 28. 03. 97 № 278 Помилки. Вказана робота виконується іншими працівниками підприємства, які працюють безстроково (може бути визнано безстроковість і інших угод). Працівників забувають звільняти по закінченню строку трудового договору. Вказують сезонні роботи, хоча робота не внесена в Постанову КМУ.

Контракт. Ознаки. Особлива форма трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Зазвичай використовується прийнятті на роботу керівників, менеджерів та профільних фахівців. Помилки. Встановлювати умови гірше (чи обмежуючи права працівника) за ті що прописані в КЗп. П (чи Конституції Україні), в допомогу рішення Конституційного Суд № 12 -рп/98 від 09. 07. 98 Цивільно-правова угода. Ознаки. Відноситься до цивільного права. Укладається у разі виконання фізичною особою певної роботи за яку визначається винагорода. Помилки. Встановлювати роботу яку виконують штатні працівники, оформлювати наказ на прийняття, заносити запис в трудову книжку, встановлювати постійне робоче місце, пояснювати правила трудового розпорядку, таку угоду визнають трудовою.

Прийняття на роботу. Стаття 22 КЗп. П. Гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудового договору Стаття 24 КЗп. П. Укладення трудового договору

Випробувальний термін Стаття 26 КЗп. П. Випробування прийнятті на роботу Стаття 27 КЗп. П. Строк випробування прийнятті на роботу Стаття 28 КЗп. П. Результати випробування прийнятті на роботу

Стаття 29 КЗп. П. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: 1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Робочий час ü 5 -ти денний робочий тиждень, 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗп. П) ü 6 -ти денний робочий тиждень, 40 годин на тиждень але не більше 7 годин на день (ст. 52 КЗп. П) ü Робота у нічний час рахується з 10 вечора до 6 ранку, йде зменшення графіку на одну годину (ст. 54, 55 КЗп. П) ü Неповний робочий час встановлюється за згодою з працівником, стандартні варіанти неповний робочий день чи неповний робочий тиждень (ст. 56 КЗп. П) ü Позмінна робота: перехід з однієї зміни в іншу має відбуватись через кожний робочий тиждень, перерви між змінами має не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (ст. 58, 59 КЗп. П) ü Підсумований облік робочого часу, вибирається обліковий період, кількість робочих годин за цей період не повинна перевищувати норму, яку кількість годин повинен відпрацювати у конкретній день не встановлюється та не обмежується (ст. 61 КЗп. П) ü Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Надурочні роботи застосовуються тільки у виняткових випадках. Для провадження таких робіт необхідно отримати згоду профспілки. Кількість годин надурочних робіт не повинна перевищувати 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (ст. 62, 63, 64, 65 КЗп. П) ü Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину (ст. 53 КЗп. П) ü Початок і закінчення щоденної роботи передбачається правилами внутрішнього розпорядку і графіками змінності (ст. 57 КЗп. П)

Час відпочинку ü Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин, перерва надається, як правило, через чотири години після початку роботи. Час початку та закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи. (ст. 66 КЗп. П) ü При п’ятиденному робочому тижні надаються два вихідних дня на тиждень, а при шестиденному один. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день визначається графіком і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. У випадку коли святковий день припадає на вихідний день, вихідний переноситься на наступний день після святкового. (ст. 67 КЗп. П) ü Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години. (ст. 70 КЗп. П) ü Робота у вихідні забороняється, залучення працівників у ці дні тальки з дозволу профспілок. (ст. 71 КЗп. П) ü Встановлені такі святкові і неробочі дні: ü 1 січня, 7 січня, 8 березня, 1 і 2 травня, 9 травня, 28 червня, 24 серпня, а також Пасха та Трійця. (ст. 73 КЗп. П)

Оплата праці ü Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. ü Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). (ст. 94, 95 КЗп. П) ü Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифнокваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. (ст. 96 КЗп. П) ü Є два основні види нарахування зарплати ставка та тариф (погодинний чи за здійснену роботу). Форма та система оплати праці встановлюється у колективному договорі. Власник не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови. Оплата праці здійснюється в першочерговому порядку. (ст. 97 КЗп. П)

ü Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяця. (ст. . 103 КЗп. П) ü При виконанні робіт різної кваліфікації оплачується за роботою вищої кваліфікації. (ст. 104 КЗп. П) ü Працівникам які виконують поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи поводиться доплата згідно умов передбачених колективним договором. (ст. 105 КЗп. П) ü За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. У разі підсумованого робочого часу оплачуються як надурочні всі години понад встановлений робочий час в обліковому періоді. (ст. 106 КЗп. П) ü Робота у святковій і неробочий день оплачується у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. На бажання працівника йому може бути наданий інший день відпочинку. (ст. 107 КЗп. П)

ü Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки за кожну годину роботи у нічний час. (ст. 108 КЗп. П) ü При кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати (ст. 110 КЗп. П) ü При переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення. (ст. 114 КЗп. П) ü Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 КЗп. П)

Види відпусток Щорічні відпустки Відпустки у зв’язку з навчанням (1), творчі відпустки (2) та відпустки для підготовки та участі в змаганнях (3) Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (1), відпустка по догляду за дитиною (2) Відпустка рахунок за власний Кількість днів Не менше 24 календарних днів Для 2 та 3 встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для 1 в залежності від успіхів в навчанні та виду навчання 1 70 днів до пологів та 56 Не більше 15 календарних після. днів на рік + ст. 25 Закону 2 до досягнення нею «Про відпустки» трирічного віку Умови надання Після 6 місяців роботи, загальна кількість днів відпустки пропорційно відпрацьованого часу, може бути поділена за умови того що одна з частин буде складати 14 днів Згідно графіку відпусток Для 1 успішність навчання та вид події (сесія, екзамен т. і. ). Для 2 для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках. Для 3 для підготовки та участі у всеукраїнських та міжнародних змаганнях 1 на підставі медичного висновку (лікарняний) 2 згідно заяви працівника Угода між працівником та власником При настанні певних обставин (ст. . 25 Закон «Про відпустки» ) або з сімейних обставин

Види відпусток Щорічні відпустки Інше Не включаються у щорічні відпустки дні тимчасової непрацездатності (лікарняні) та святкові дні. Відкликання працівника з відпустки допускається лише за згодою працівника при настанні надзвичайної ситуації. Щорічна відпустка може бути перенесена тільки за згодою працівника та погодженням з профспілкою. Неможливо заміщувати ненадання 24 календарних днів відпустки грошовою компенсацією Загальна кількість неперервних днів щорічної та додаткової відпусток складає 59 календарних днів. Закони статті Відпустки у зв’язку з навчанням (1), творчі відпустки (2) та відпустки для підготовки та участі в змаганнях (3) Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (1), відпустка по догляду за дитиною (2) Відпустка рахунок за власний 1 може бути продовжено до 140 днів сумарно у разі народження 2 або більше дітей або ускладнень пологів 2 може узяти відпустку чоловік або інші родичі які доглядають за дитиною. Можливо піти на неповний робочий день та КЗп. П та Закон «Про відпустки» КЗп. П та Закон «Про КЗп. П та Закон Ст. . 74, 75, 78/1, 79, 80, 81, 82, 83 відпустки» (КЗп. П) Ст. . 77, 77/1, 201 -220 Ст. . 179, 180, 181, 182 Ст. . 84 (КЗп. П) «Про

Звільнення ü за ініціативою працівника ü за ініціативою роботодавця ü за ініціативою третьої сторони

За ініціативою працівника Стаття 38 КЗп. П. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника Стаття 39 КЗп. П. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника Стаття 36 КЗп. П. пункти 1, 6, 8

За ініціативою роботодавця Стаття 28 КЗп. П. Результати випробування прийнятті на роботу Стаття 36 КЗп. П. пункт 8 Стаття 40 КЗп. П. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу Стаття 41 КЗп. П. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов

За ініціативи третьої сторони Стаття 36 КЗп. П. 3, 7, 7 -1 Стаття 45 КЗп. П. Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)

Звільнення Стаття 47 КЗп. П. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. У разі мобілізації власника - фізичної особи свої обов’язки, визначені цією статтею, він повинен виконати протягом місяця після своєї демобілізації без застосування санкцій та штрафів.