Третя національна конференція “Розбудова національної системи моніторингу та оцінки заходів протидії епідемії ВІЛ/СНІД в Україні” 25 -28 вересня 2007 року “Моніторинг діяльності служб роботи з ін'єкційними споживачами наркотиків центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді: перший досвід” Пінчук І. М. , заступник директора Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді, канд. пед. наук
Види моніторингу Внутрішній моніторинг –збір та аналіз інформації, що забезпечується беспосередньо службами щомісяця Джерело інформації- звітна документація (журнали, картки клієнтів, маршрутні листи). Проводиться постійно з моменту створення служб.
Види моніторингу Зовнішній моніторинг – аналіз діяльності служб з залученням незалежних експертів та професійних інституцій (спеціальне дослідження). Метод моніторингу – інтерв’ю, опитування клієнтів та фахівців служб. Проводився двічі з моменту створення служб.
Розвиток мережі Служб роботи з ін'єкційними споживачами наркотиків Роки Кількість служб 2001 11 2002 20 2003 37 2004 52 2005 56 2006 217 2007 215 З 2005 року консультативні пункти “Довіра” перейменовано у Служби роботи з ін’єкційними споживачами наркотиків Моніторинг показав, що більшість служб розташовані у лікарнях (24%), поліклініках (21%) та наркодиспансерах (8%).
Діяльність Служб регламентується: наказом Мінсім'ямолодьспорту від 16. 02. 05 № 3430 “Про затвердження Типового положення про службу роботи з ін'єкційними споживачами наркотиків” наказом Мінсім'ямолодьспорту та МОЗ від 17. 11. 06 № 3925/760 “Про затвердження порядку взаємодії центрів СССДМ із закладами охорони здоров'я щодо різних аспектів профілактики ВІЛ/СНІД” наказом Мінсім'ямолодьспорту від 10. 04. 07 № 1213 “Про затвердження Типових нормативів оснащення служби роботи з ін'єкційними споживачами наркотиків” наказом Мінсім'ямолодьспорту від 26. 03. 07 № 901 “Про внесення змін до Типового положення про службу роботи з ін'єкційними споживачами наркотиків” наказом Держсоцслужби від 29. 03. 04 № 7 “Про вдосконалення соціальної роботи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з ін'єкційними споживачами наркотиків”
Моніторинг правової бази Нормативно-правова база щодо надання Службами соціальних послуг ін’єкційним споживачам наркотиків та членам їх сімей в Україні передбачає такі основні міжнародні принципи профілактичної роботи*: інформаційна робота та освіта; забезпечення легкої доступності соціальних служб та служб охорони здоров’я; активна робота серед осіб, які вживають наркотики шляхом ін’єкцій; забезпечення осіб, які вживають наркотики шляхом ін’єкцій медичним інструментарієм; забезпечення програм замісної терапії. *(відповідно до Принципів профілактики ВІЛ-інфекції серед осіб, що вживають наркотики, прийнятих Європейським бюро ВООЗ, Копенгаген, 2001 рік)
Недоліки нормативно-правової бази На законодавчому рівні не визначено поняття “ін’єкційні споживачі наркотиків” (ІСН, СІН). СІН не визначені як цільова група Законом України “Про соціальні послуги”. Відсутність законодавчо зафіксованих особливостей надання соціальних послуг неповнолітнім СІНам.
Фінансове забезпечення Служб (державний та місцевий бюджети): 2001 рік — 53 тис. грн. ; 2002 рік — 168 тис. грн. ; 2003 рік — 300 тис. грн. ; 2004 рік — 419 тис. грн. ; 2005 рік — 297 тис. грн. 2006 рік – 9 млн. грн. ; 2007 рік – утримання Служб роботи з СІНами забезпечується з місцевих бюджетів
Проблеми, пов’язані зі збором та аналізом даних До 2007 року збиралася інформація, пов’язана з послугами та їх кількістю раз на рік та аналізувалася тільки на національному рівні. Зараз збирається щоквартально. Діюча система моніторингу не давала можливості обліковувати кількість клієнтів, а лише звернення. Відсутні якісні показники надання послуг. Відсутні затверджені стандарти надання соціальних послуг. Відсутні уніфіковані індикатори і показники соцслужб та НДО (ПІК, Syrex).
Перші результати зовнішнього моніторингу Моніторинг проводився в усіх регіонах України – 215 служб. Опитано 226 клієнтів і 165 працівників служб. Половина клієнтів користується послугами більше року. 39% клієнтів за останні 3 місяці зверталися до служб від 5 до 10 разів і більше.
На питання “Які існують перепони при отриманні Вами послуг? ” 64% відповіли, що перепон не існує, 10% відмітили незручне розташування Служб, 9% витрачають багато часу на дорогу, 8% відзначають відсутність інформації про послуги, 2% не влаштовує якість послуг або відсутність послуг, необхідних для них. На питання “На скільки ви задоволені якістю надання послуг? ” 83% відповіли, що задоволені повністю.
На питання “Які додаткові послуги з профілактики ВІЛ ви хотіли б отримувати через Службу” 33% відповіли, що не мають потреби у додаткових послугах; 11% відповіли, що хотіли б отримувати: безкоштовні медичні послуги (гінеколога, ендокринолога, нарколога), швидкий тест на ВІЛ, лікування та ліки; 9 % - отримувати інформаційні матеріали; 6% - отримувати контрацептиви; 5% - психологічне консультування.
На запитання “Допомоги яких фахівців Ви потребуєте додатково” 20% відповіли – потребують допомоги психотерапевта, психоаналітика. 3 % респондентів вказали на випадки неповажного та нетолерантного, осуджувального та упереджувального ставлення до них, як до клієнтів з боку персоналу.
Перелік послуг, які отримували СІН в Службах % ствердних відповідей За останні 30 днів 12 міс. Отримання медичних послуг 36 42 Отримання психологічних послуг 62 59 Отримання юридичних послуг 20 21 Отримання інформаційних послуг 76 63 Участь у навчанні за програмою "рівний – рівному” 11 17 Участь у групах взаємодопомоги 24 29 Обмін використаних шприців, забезпечення засобами індивідуального захисту (місцевий бюджет) 47 54 Отримання консультації фахівців з подальшим направленням до закладів реабілітації 30 34 Перенаправлення 25 34
Позитивні та негативні тенденції в діяльності Служб Позитивні: Третина Служб повністю відповідають встановленим вимогам та нормативам (наявне окреме приміщення, фінансування, зручний графік роботи з використанням стаціонарного і мобільного режимів роботи, працюють групи взаємодопомоги, є активна співпраця з НДО, медичними закладами) Правильна кадрова політика та ефективний менеджмент керівників Служб (небайдужість та професіоналізм) Ефективніше працюють Служби, які взаємодіють з громадськими організаціями Служби, як правило, забезпечені технічними засобами
Негативні: Недостатня поінформованість потенційних клієнтів та громадськості про Служби та специфіку їх діяльності, зокрема через неналагодженість взаємодії зі ЗМІ (як на місцевому так і національному рівні) Відсутність підготовлених соціальних працівників, особливо в невеликих містах та селищах Недостатня кількість автотранспортних засобів для організації роботи на маршрутах Незручне місце розташування Служб Незручні для клієнтів графіки роботи Служб Ефективність діяльності служб напряму залежить від взаємодії НДО, медичних закладів, органів внутрішніх справ
Наступні кроки: • Затвердження стандартів соціальних послуг з • • подальшим моніторингом їх впровадження. Розробка та затвердження системи МіО діяльності служб, включаючи програмне забезпечення бази даних. Розробка та затвердження галузевих показників. Продовження практики зовнішнього моніторингу діяльності служб. Підготовка спеціалістів служб до здійснення внутрішнього моніторингу та оцінки ефективності діяльності.
Дякую за увагу!
Скачать презентацию Третя національна конференція Розбудова національної системи моніторингу та
monitoring AIDS.ppt