Третейська угода
План 1. Поняття третейської угоди. 2. Сторони третейської угоди. 3. Види третейської угоди. 4. Обов’язкові умови угоди. 5. Форма третейської угоди. 6. Зміст угоди. 7. Момент визнання угоди укладеною. 8. Список використаних джерел.
Поняття третейської угоди Т ретейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом (ст. 2 Закону України «Про третейські суди» ). Третейська угода - це угода сторін про передачу на розгляд третейського суду конкретного спору, певних спорів або всіх спорів, які вже виникли чи можуть виникнути між сторонами у майбутньому в зв’язку з будь-якими правовідносинами незалежно від того чи мають вони договірних характер (О. Виноградова).
Сторони третейської угоди Згідно ст. 5 Закону України “Про третейські суди” ю ридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь- який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин. Відтак сторонами третейської угоди є: Ø Фізичні особи; Ø Юридичні особи;
Види третейської угоди Третейська угода може бути укладена у вигляді: Ø Третейського застереження в договорі, контракті; Ø Окремої письмової угоди. (ст. 12 Закон України “Про третейські суди”)
Обов’язкові умови угоди Ч. 5 ст. 12 Закону України “Про третейські суди” містить умови, які обов’язково повинні міститися у третейській угоді для неможливості визнання її недійсною. До таких відносять: Ø Найменування сторін; Ø Їх місцезнаходження; Ø Предмет спору; Ø Місце і дата укладення угоди.
Форма третейської угоди Стаття 12 Закону України “Про третейські суди” передбачає про те, що третейська угода укладається у письмовій формі.
Зміст третейської угоди складають наступні Зміст умови: Ø Тип третейського суду; угоди Ø Види спорів, які підлягають розгляду у третейському суді; Ø Місце розгляду спору третейським судом; Ø Мова третейського розгляду; Ø Кількість третейських суддів; Ø Порядок обміну документами та письмовими матеріалами.
Моментом визнання угоди укладеною Третейська угода вважається укладеною, якщо вона: Ø Підписана сторонами; Ø Укладена шляхом обміну листами, повідомленням по телетайпу, телеграфу; Ø З використанням засобів електронного чи іншого зв’язку, що забезпечує фіксацію такої угоди; Ø Шляхом направлення відзиву на позов, а якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. (ч. 4 ст. 12 Закону України “Про третейські суди”)
Список використаних джерел 1. Конституція України від 28. 06. 1996 з наступними змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 21. 02. 2014// ВР України. – 2014. - № 11. – ст. 143 2. Закон України “Про третейські суди” від 11. 05. 2004 з наступними змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 16. 10. 2012// ВР України. - 2014 - N 5. - ст. 62 3. Притика Ю. Д. Закон України «Про третейські суди» : Науково-практичний коментар. - К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре» , 2005. - 193 с.