Скачать презентацию Тканини людини і тварин Гістотехнологія Епітеліальні тканини Скачать презентацию Тканини людини і тварин Гістотехнологія Епітеліальні тканини

10,42 тканини тварин.pptx

  • Количество слайдов: 97

Тканини людини і тварин. Гістотехнологія Тканини людини і тварин. Гістотехнологія

Епітеліальні тканини Функції: розмежування, захист, виділення, газообмін, всмоктування Епітеліальні тканини Функції: розмежування, захист, виділення, газообмін, всмоктування

Епітеліальні тканини Війчастий епітелій: клітини щільні, полярні (дихальні шляхи) Епітеліальні тканини Війчастий епітелій: клітини щільні, полярні (дихальні шляхи)

Епітеліальні тканини Покривний епітелій може виділяти кутикулу Епітеліальні тканини Покривний епітелій може виділяти кутикулу

Епітеліальні тканини Може виділяти захисну черепашку з мінеральний та органічних сполук Епітеліальні тканини Може виділяти захисну черепашку з мінеральний та органічних сполук

Епітеліальні тканини Часто клітини епітелію розташовані на базальній мембрані, яка виконує живильну функцію Епітеліальні тканини Часто клітини епітелію розташовані на базальній мембрані, яка виконує живильну функцію

Епітеліальні тканини Покривний одношаровий епітелій – шкірні покриви безхребетних і ланцетників, вторинна порожнина тіла, Епітеліальні тканини Покривний одношаровий епітелій – шкірні покриви безхребетних і ланцетників, вторинна порожнина тіла, внутрішні оболонки кишечнику і судин

Епітеліальні тканини Покривний багатошаровий епітелій – епідерміс хребетних, порожнина рота, стравохід Епітеліальні тканини Покривний багатошаровий епітелій – епідерміс хребетних, порожнина рота, стравохід

Епітеліальні тканини Внутрішні клітини діляться, а зовнішні – роговіють, гинуть і злущуються Епітеліальні тканини Внутрішні клітини діляться, а зовнішні – роговіють, гинуть і злущуються

Епітеліальні тканини Похідні зроговілого епітелію: луски плазунів Епітеліальні тканини Похідні зроговілого епітелію: луски плазунів

Епітеліальні тканини Похідні зроговілого епітелію: пір’я та дзьоб птахів Епітеліальні тканини Похідні зроговілого епітелію: пір’я та дзьоб птахів

Епітеліальні тканини Похідні зроговілого епітелію: кігті і нігті Епітеліальні тканини Похідні зроговілого епітелію: кігті і нігті

Епітеліальні тканини Імпала Похідні зроговілого епітелію: роги і копита Епітеліальні тканини Імпала Похідні зроговілого епітелію: роги і копита

Епітеліальні тканини Залозистий епітелій (молочна залоза) Епітеліальні тканини Залозистий епітелій (молочна залоза)

Епітеліальні тканини Форма клітин: плаский, кубічний і циліндричний одношаровий епітелій Епітеліальні тканини Форма клітин: плаский, кубічний і циліндричний одношаровий епітелій

Епітеліальні тканини Мають високу здатність до регенерації Епітеліальні тканини Мають високу здатність до регенерації

М’язові тканини Скорочуються у відповідь на збудження М’язові тканини Скорочуються у відповідь на збудження

М’язові тканини Функції: рухи, поза, захист М’язові тканини Функції: рухи, поза, захист

М’язові тканини Можуть регенерувати (крім серцевого м’язу) М’язові тканини Можуть регенерувати (крім серцевого м’язу)

М’язові тканини М’язові клітини містять багато міофібрил М’язові тканини М’язові клітини містять багато міофібрил

М’язові тканини Непосмугована (гладенька) м’язова тканина – одноядерні клітини М’язові тканини Непосмугована (гладенька) м’язова тканина – одноядерні клітини

М’язові тканини Непосмуговані м’язи скорочуються мимовільно і повільно, тривалий час можуть перебувати у розтягненому М’язові тканини Непосмуговані м’язи скорочуються мимовільно і повільно, тривалий час можуть перебувати у розтягненому або скороченому стані

М’язові тканини Бар «Кишка» Непосмуговані м’язи – у плоских і кільчастих червів, молюсків, у М’язові тканини Бар «Кишка» Непосмуговані м’язи – у плоских і кільчастих червів, молюсків, у багатьох внутрішніх органах

М’язові тканини Посмугована (поперечносмугаста) тканина – скелетні м’язи М’язові тканини Посмугована (поперечносмугаста) тканина – скелетні м’язи

М’язові тканини Чергування ділянок актину і міозину, багатоядерні. Здатність до швидкого, але нетривалого скорочення М’язові тканини Чергування ділянок актину і міозину, багатоядерні. Здатність до швидкого, але нетривалого скорочення

М’язові тканини Посмуговані скелетні м’язові волокна – ОПС, язик, глотка, гортань, частина стравоходу, діафрагма М’язові тканини Посмуговані скелетні м’язові волокна – ОПС, язик, глотка, гортань, частина стравоходу, діафрагма

М’язові тканини Фасції запобігають надмірному розтягуванню М’язові тканини Фасції запобігають надмірному розтягуванню

М’язові тканини Посмуговані м’язи – у хребетних і членистоногих М’язові тканини Посмуговані м’язи – у хребетних і членистоногих

М’язові тканини Косопосмугована м’язова тканина – у круглих червів (схожа на посмуговану) М’язові тканини Косопосмугована м’язова тканина – у круглих червів (схожа на посмуговану)

М’язові тканини Людина контролює скорочення посмугованих м’язів М’язові тканини Людина контролює скорочення посмугованих м’язів

М’язові тканини Посмуговані серцеві м’язові волокна – міокард, аорта, верхня порожниста вена М’язові тканини Посмуговані серцеві м’язові волокна – міокард, аорта, верхня порожниста вена

М’язові тканини Кардіоміоцити з’єднані між собою, скорочуються мимовільно М’язові тканини Кардіоміоцити з’єднані між собою, скорочуються мимовільно

М’язові тканини Кардіоміоцити: робочі М’язові тканини Кардіоміоцити: робочі

М’язові тканини Кардіоміоцити: водії ритму і провідні М’язові тканини Кардіоміоцити: водії ритму і провідні

М’язові тканини Кардіоміоцити: секреторні (↕АТ) М’язові тканини Кардіоміоцити: секреторні (↕АТ)

М’язові тканини Видозмінені посмуговані м’язові волокна – основа електричних органів М’язові тканини Видозмінені посмуговані м’язові волокна – основа електричних органів

Нервова тканина Здатна до збудження і проведення імпульсу Нервова тканина Здатна до збудження і проведення імпульсу

Нервова тканина Нервова тканина

Нервова тканина Абсурдопедія вважає по-іншому Нервова тканина Абсурдопедія вважає по-іншому

Нервова тканина Нездатні до поділу. Уніполярні нейрони – у безхребетних, біполярні, псевдоуніполярні, мультиполярні Нервова тканина Нездатні до поділу. Уніполярні нейрони – у безхребетних, біполярні, псевдоуніполярні, мультиполярні

Нервова тканина Нейрони можуть виробляти нейрогормони та нейромедіатори Нервова тканина Нейрони можуть виробляти нейрогормони та нейромедіатори

Нервова тканина Чутливі, вставні, рухові нейрони Нервова тканина Чутливі, вставні, рухові нейрони

Нервова тканина Чутливі нейрони Нервова тканина Чутливі нейрони

Нервова тканина Вставні нейрони Нервова тканина Вставні нейрони

Нервова тканина Рухові нейрони Нервова тканина Рухові нейрони

Нервова тканина Сіра (тіла нейронів і дендрити) і біла (аксони) речовина головного і спинного Нервова тканина Сіра (тіла нейронів і дендрити) і біла (аксони) речовина головного і спинного мозку

Нервова тканина Нерви – аксони, укриті мієліновою оболонкою Нервова тканина Нерви – аксони, укриті мієліновою оболонкою

Нервова тканина Клітини нейроглії (зелені) здатні до поділу, підтримують, живлять, ізолюють нейрони (червоні) Нервова тканина Клітини нейроглії (зелені) здатні до поділу, підтримують, живлять, ізолюють нейрони (червоні)

Тканини внутрішнього середовища організму Створюють внутрішнє середовище організму, мають розвинену міжклітинну речовину Тканини внутрішнього середовища організму Створюють внутрішнє середовище організму, мають розвинену міжклітинну речовину

Тканини внутрішнього середовища організму Пухка сполучна тканина Сполучні: волокниста (власне сполучна) = клітини + Тканини внутрішнього середовища організму Пухка сполучна тканина Сполучні: волокниста (власне сполучна) = клітини + волокна + аморфна речовина

Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні: пухка сполучна тканина з макрофагами та фібробластами (синтез колагену, Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні: пухка сполучна тканина з макрофагами та фібробластами (синтез колагену, еластину) – підшкірна клітковина

Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні: пухка сполучна тканина утворює капсулу навколо чужорідного тіла (тут Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні: пухка сполучна тканина утворює капсулу навколо чужорідного тіла (тут – трихінели)

Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні: щільна сполучна – багато волокон Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні: щільна сполучна – багато волокон

Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні: неоформлена щільна сполучна тканина – волокна безладні (дерма) Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні: неоформлена щільна сполучна тканина – волокна безладні (дерма)

Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні: неоформлена щільна сполучна тканина – волокна безладні (окістя) Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні: неоформлена щільна сполучна тканина – волокна безладні (окістя)

Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні: оформлена щільна сполучна тканина – волокна у пучках (зв’язки, Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні: оформлена щільна сполучна тканина – волокна у пучках (зв’язки, сухожилля)

Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: ембріональна – дає початок усім сполучним Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: ембріональна – дає початок усім сполучним

Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: жирова – накопичує поживні речовини Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: жирова – накопичує поживні речовини

Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: жирова – зберігає тепло Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: жирова – зберігає тепло

Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: жирова – механічний захист органів Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: жирова – механічний захист органів

Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: біла жирова тканина – поглинання, синтез Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: біла жирова тканина – поглинання, синтез і зберігання ліпідів

Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: біла жирова тканина людини Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: біла жирова тканина людини

Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: бура жирова тканина – терморегуляція Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: бура жирова тканина – терморегуляція

Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: ретикулярна тканина – основа кровотворних органів Тканини внутрішнього середовища організму Сполучні зі спеціальними властивостями: ретикулярна тканина – основа кровотворних органів = фібробласти + волокна + стовбурові клітини

Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: (плазма + формені елементи) – гомеостаз, транспорт, Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: (плазма + формені елементи) – гомеостаз, транспорт, імунітет

Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: еритроцити – транспорт газів, містять гемоглобін, у Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: еритроцити – транспорт газів, містять гемоглобін, у ссавців без’ядерні

Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: у членистоногих і молюсків пігмент гемоціанін розчинений Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: у членистоногих і молюсків пігмент гемоціанін розчинений у плазмі

Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: лейкоцити – захист Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: лейкоцити – захист

Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: лейкоцити є різних видів Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: лейкоцити є різних видів

Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: макрофаг (лейкоцит) миші розтягується для поглинення двох Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: макрофаг (лейкоцит) миші розтягується для поглинення двох частинок – клітинний імунітет

Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: макрофаг Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: макрофаг

Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: Т-лімфоцити (лейкоцити) виробляють антитіла – гуморальний імунітет Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: Т-лімфоцити (лейкоцити) виробляють антитіла – гуморальний імунітет

Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: тромбоцити – без’ядерні частинки гігантських клітин червоного Тканини внутрішнього середовища організму Кров і лімфа: тромбоцити – без’ядерні частинки гігантських клітин червоного кісткового мозку – зсідання крові

Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: пружні і міцні Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: пружні і міцні

Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: хрящова тканина – скелети хрящових риб Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: хрящова тканина – скелети хрящових риб

Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: хрящова тканина – скелет людського ембріона, плода і новонародженого Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: хрящова тканина – скелет людського ембріона, плода і новонародженого

Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: хрящова тканина в суглобах, дихальних шляхах тощо Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: хрящова тканина в суглобах, дихальних шляхах тощо

Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: кісткова тканина з Кальцій карбонатом і фосфатом, колагеном Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: кісткова тканина з Кальцій карбонатом і фосфатом, колагеном

Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: кісткова тканина – твірні клітини остеобласти (утворюють нову кісткову Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: кісткова тканина – твірні клітини остеобласти (утворюють нову кісткову тканину)

Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: кісткова тканина – руйнівні клітини остеокласти розкладають кісткову та Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: кісткова тканина – руйнівні клітини остеокласти розкладають кісткову та хрящову тканини

Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: кісткова тканина – остеокласт Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: кісткова тканина – остеокласт

Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: губчаста кісткова тканина всередині кістки, містить червоний кістковий мозок Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: губчаста кісткова тканина всередині кістки, містить червоний кістковий мозок

Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: компактна кісткова тканина – остеони з каналом Тканини внутрішнього середовища організму Скелетні: компактна кісткова тканина – остеони з каналом

Гістотехнології Галузь біотехнології: зберігання і виготовлення тканинних препаратів Гістотехнології Галузь біотехнології: зберігання і виготовлення тканинних препаратів

Гістотехнології Дослідження тканин дає змогу поставити діагноз Гістотехнології Дослідження тканин дає змогу поставити діагноз

Гістотехнології Вилучення стовбурових клітин, вирощування їх на штучних середовищах Гістотехнології Вилучення стовбурових клітин, вирощування їх на штучних середовищах

Гістотехнології Стовбурові клітини можна вилучити з пуповини новонародженого Гістотехнології Стовбурові клітини можна вилучити з пуповини новонародженого

Гістотехнології Вот такая юмористическая красота спрятана в поперечном разрезе человеческой пуповины Гістотехнології Вот такая юмористическая красота спрятана в поперечном разрезе человеческой пуповины

Гістотехнології Стовбурові клітини допоможуть створити запасні органи Гістотехнології Стовбурові клітини допоможуть створити запасні органи

Гістотехнології Стовбурові клітини. 2004. Японія. Отримано капіляри Гістотехнології Стовбурові клітини. 2004. Японія. Отримано капіляри

Гістотехнології Стовбурові клітини. 2005. США. Клітини головного мозку Гістотехнології Стовбурові клітини. 2005. США. Клітини головного мозку

Гістотехнології Стовбурові клітини. 2006. Швейцарія. Клапани серця Гістотехнології Стовбурові клітини. 2006. Швейцарія. Клапани серця

Гістотехнології Стовбурові клітини. 2006. Велика Британія. Тканини печінки Гістотехнології Стовбурові клітини. 2006. Велика Британія. Тканини печінки

Гістотехнології Гістотехнології "Путем биопсии можно взять кусочек ткани, а спустя два месяца ее количество умножится в несколько раз, - объясняет директор института регенеративной медицины Энтони Атала. - Исходный материал и особые вещества мы кладем в специальную форму, оставляем в специальном лабораторном инкубаторе и через несколько недель получаем готовый орган, который уже можно пересаживать". Первую трансплантацию провели еще в конце 90 -х. Операцию по пересадке мочевого пузыря сделали семи пациентам. Результаты оправдали ожидания ученых Стовбурові клітини. 2006. США. Сечовий міхур

Гістотехнології Стовбурові клітини. 2007. Японія. Рогівка і кон’юнктива Гістотехнології Стовбурові клітини. 2007. Японія. Рогівка і кон’юнктива

Гістотехнології Японским ученым удалось вырастить зуб из одной клетки. Его вырастили в лабораторных условиях Гістотехнології Японским ученым удалось вырастить зуб из одной клетки. Его вырастили в лабораторных условиях и пересадили мыши. Инъекция клеточного материала была произведена в коллагеновый каркас. После выращивания оказалось, что зуб принял зрелую форму, которая состояла из полноценных частей, таких как дентин, пульпа, сосуды, периодонтальные ткани, и эмаль. По словам исследователей, зуб был идентичен естественному. После трансплантации зуба лабораторной мыши он прижился и функционировал полностью нормально Стовбурові клітини. 2007. Японія. Зуб

Гістотехнології Дорис Тейлор (Doris Taylor) и её коллеги из университета Миннесоты (University of Minnesota) Гістотехнології Дорис Тейлор (Doris Taylor) и её коллеги из университета Миннесоты (University of Minnesota) создали живое сердце крысы, используя необычную технику. Ученые взяли взрослое сердце крысы и поместили его в специальный раствор, который удалил из сердца все клетки мышечной сердечной ткани, оставив другие ткани нетронутыми. Этот очищенный каркас был засеян клетками сердечной мышцы, взятыми у новорождённой крысы, и помещён в среду, имитирующую условия в организме. Всего через четыре дня клетки размножились настолько, что начались сокращения новой ткани, а через восемь дней реконструированное сердце уже могло качать кровь, хотя и всего на 2 -процентном уровне мощности (считая от здорового взрослого сердца). Таким образом, учёные получили работоспособный орган из клеток второго животного. Этим путём в будущем можно было бы обрабатывать сердца, взятые для пересадки, для исключения отторжения органа. "Так вы можете сделать любой орган: почку, печень, лёгкое, поджелудочную железу", — говорит Тейлор. Донорский каркас, определяющий форму и структуру органа, будет наполняться родными для больного специализированными клетками, сделанными из стволовых. Любопытно, что в случае с сердцем в качестве основы можно попробовать взять сердце свиньи, анатомически близкое к человеческому. Удалив только мышечную ткань, прочие ткани такого органа можно будет уже дополнить культивированными человеческими клетками сердечной мышцы, получив гибридный орган, который, по идее, должен хорошо прижиться. А новые клетки будут сразу хорошо снабжаться кислородом — благодаря старым сосудам и капиллярам, оставшимся от сердца донора. Стовбурові клітини. 2007. США. Серце