Типи письма у сучасному світі Чотири сім ї алфавітів

Типи письма у сучасному світі. Чотири сім’ї алфавітів. Походження і розвиток основних алфавітів(грецького, латинсь кого, слов’янського).

Типи письма Існує чотири типи письма: • Піктографічне • Ідеографічне • Словесноскладове • Звукове

Піктографічне письмо Піктограми - це елементи візуальної комунікації, невеликі графічні символи, які передають певну інформацію. Наприклад: Сонце – день; -символ реутилізації ресурсів Та інші.

Ідеографічне письмо (від грец. — ідея, образ і — пишу) Ідеограми - це знаки, що передають здебільшого цілі слова. Ідеографічний характер мали найдавніші системи письма — давньоєгипетська, китайська та інші.

Ідеограми в сучасному світі: § Цифри § Арифметичні дії § Дорожні знаки § Український орнамент та візерунки

Словесноскладова писемність вид фонетичної писемності, знаки якої позначають окремі склади. У середньому складові абетки (також силабарії) нараховують 80 -120 символів.

Звукова писемність У цій системі письма кожен графічний знак (літера) передає окремий звук (фонему).

Чотири сім’ї алфавітів Латинська Слов’янська Арабська Індійська

Латинська сім’я алфавітів Латинський алфавіт використовується у всіх мовах балтійської, кельтської, германської та романської груп, а також в деяких з іранської, семітської, тюрського, фіноугорської та слов’янської груп, в баскській і албанській мовах.

Латинський алфавіт вважають основою сучасних мов світу.

Слов’янська сім’я алфавітів група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.

Три гілки слов’янських мов Західнослов ’янська v. Польща v. Словаччина v. Чехія Східнослов ’янська v. Білорусь v. Росія v. Україна Південнослов ’янська v. Болгарія v. Боснія і Герцеговина v. Македонія v. Сербія v. Словенія v. Чорногорія v. Хорватія

Арабська сім’я алфавітів Ара бська абе тка (іноді арабиця або в'язь) — абетка, яка використовується для запису арабської мови і деяких інших мов, зокрема перської і певних тюркських мов. Вона складається з 28 букв. Арабське письмо пишеться справа наліво. Арабську абетку використовують такі мови: арабська, перська, пушту, курдська, урду, малайська, джаві.

Арабський алфавіт.

Індійська сім’я алфавітів сім'я складових писемностей, поширених на теренах Південної та Південно-східної Азії (а раніше й Центральної Азії), походить від письма брахмі. Індійські писемності є абуґідами, тобто кожен знак у них позначає склад із будь-якою приголосною та базовою голосною.

Індійський алфавіт.

Походження і розвиток грецького алфавіту Грецька абетка виникла у 8 столітті до н. е. як подальший розвиток фінікійської абетки. Фінікійський алфавіт являв собою консонантне письмо, тобто складався тільки з приголосних звуків. Така будова алфавіту менш придатна для грецької, ніж для семітських мов, тому декілька фінікійських приголосних були пристосовані для позначення голосних звуків. Таким чином, грецький алфавіт — перший у світі консонантновокальний алфавіт.

Грецький алфавіт архаїчні алфавіти дорійських островів Егейського моря східна зона західна зона

Подальшого розвитку набули тільки два різновиди: східно-грецьке та західно-грецьке письмо. Східно-грецьке письмо пізніше розвинулося в класичне давньогрецьке і візантійське письмо, воно стало основою коптського, готського, вірменського, грузинського письма та слов'янської кирилиці. Західно-грецьке письмо стало основою для етруської, відтак латинської абетки та рунічного німецького письма.

Вплив і сучасне значення Крім використання для запису мови, букви грецького алфавіту використовуються як міжнародні символи в математиці та інших науках, для найменування елементарних частинок, зірок та інших об'єктів.

Походження і розвиток латинського алфавіту Латинська абетка походить від етруського алфавіту, заснованого, в свою чергу, на одному з варіантів західного грецького алфавіту. Латинська абетка усамостійнилася приблизно в VII столітті до н. е. Архаїчна латинська абетка мала 21 літеру. Сучасні малі літери з'явилися на рубежі античності і Середньовіччя, так само, як знаки пунктуації та діакритичні знаки. Загалом у своєму сучасному вигляді Латинська абетка оформилася близько 800 року н. е.

Походження і розвиток слов’янського алфавіту Слов’янський алфавіт Глаголиця Кирилиця

Глаголиця Поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських абеток. Вважається, що саме глаголицю створив Кирило в 862– 863 році для запису священних біблійних текстів слов'янською мовою, а кирилицю розробили його послідовники на основі грецького алфавіту. Найімовірніше, що в її основі лежав вже існуючий розподіл слов'янської мови на звуки. Можливими причинами створення глаголиці, або правильніше двох, а не одної абетки було існування двох чи кількох докирилівських слов'янських абеток.

Кирилиця одна з двох абеток староцерковнослов'янської мови, що лягла в основу деяких абеток, переважно слов'янських мов. Кирилиця базувалася на грецькому алфавіті, і глаголиця — розроблена Кирилом фонетична система, яка була менш популярна. Причому ще до 9 ст. місцеве населення користувалося абеткою з 27 літер, тоді як класична кирилиця нараховує 43 літери.

Кирилицею у давнину користувалися усі православні слов'яни, а також румуни й молдовани. Із запровадженням додаткових літер і діакритичних знаків до літер кирилиці на позначення специфічних звуків на слов'яно-кириличній графічній основі грунтуються і нинішні системи письма українців, білорусів, росіян, болгар, македонців, сербів, чорногорців, а також (через російську) абетки багатьох народів колишнього СРСР і монгольська абетка.

Дякуємо за увагу!