Скачать презентацию Типи морфем сучасної української мови 1 Структурні типи Скачать презентацию Типи морфем сучасної української мови 1 Структурні типи

Lektsiya_Tipi_morfem.pptx

  • Количество слайдов: 13

Типи морфем сучасної української мови 1. Структурні типи морфем. 1. 1. Корінь. Типи кореневих Типи морфем сучасної української мови 1. Структурні типи морфем. 1. 1. Корінь. Типи кореневих морфем. 1. 2. Типи афіксів. 1. 3. Афіксоїди. 2. Типи морфем за значенням і функцією.

Корінь. Типи кореневих морфем. Корінь як структурно центральна морфема пере-твор-енн-я дих-ну-ти ні-як на-дих-а-ти-ся верх Корінь. Типи кореневих морфем. Корінь як структурно центральна морфема пере-твор-енн-я дих-ну-ти ні-як на-дих-а-ти-ся верх вис-ок-о-гір-н-ий ліс-о-степ

Корінь як носій основного складника в семантичній структурі слова гнізд-: гнізд-о, гнізд-ечко, гнізд-овий, гнізд-итися Корінь як носій основного складника в семантичній структурі слова гнізд-: гнізд-о, гнізд-ечко, гнізд-овий, гнізд-итися ден’- : день, ден-ний, дн-ювати, що-ден-ник

Факультативні кореня властивості ü повторюваність у складі спільнокореневих слів (пор. : день, ден-ний, дн-ювати, Факультативні кореня властивості ü повторюваність у складі спільнокореневих слів (пор. : день, ден-ний, дн-ювати, що-ден-ник та альбатрос, вето); ü незмінюваність у складі спільнокореневих слів і форм одного слова (вис-окий, пере-вищувати, виш-ина; я – мен-е, говор-ити – сказати); ü збіг з основою (пор. : ніч, мов-а, зелен-ий, як та нічн-ий, промови-ти, зелені-ти, як-ий-сь)

Вільні і зв’язані корені Лік-и, лікува-ти, лікувальн-ий, лікарн-я, вилікува-ти (Вільний корінь – це така Вільні і зв’язані корені Лік-и, лікува-ти, лікувальн-ий, лікарн-я, вилікува-ти (Вільний корінь – це така коренева морфема, серед морфів якої є такий, що складає основу слова без супровуду афіксальних морфем. ) Вчи-ти, навча-ти, учень, вивчи-ти, навчанн-я, навчальн-ий (Зв’язаний корінь це така коренева морфема, всі морфи якої в основах спільнокореневих слів вживаються тільки разом з афіксальними морфемами. )

1. 2. Типи афіксів. Афікс – це загальна назва для всіх периферійних морфем, крім 1. 2. Типи афіксів. Афікс – це загальна назва для всіх периферійних морфем, крім кореня, тобто для префіксів, суфіксів, флексій (закінчень), постфіксів. Від кореня афікси відрізняються такими властивостями: ü не є обов’язковими для морфемної структури слова; ü виражають додаткові елементи лексичного значення слова або/та граматичне значення.

Усі афікси за своїм розташуванням відносно кореня поділяються на лівобічні (препозитивні) і правобічні (постпозитивні). Усі афікси за своїм розташуванням відносно кореня поділяються на лівобічні (препозитивні) і правобічні (постпозитивні). Лівобічні афікси – це префікси, правобічні – суфікси, флексії, постфікси.

Характеристики префіксів: ü розташовані в безпосередній або опосередкованій препозиції відносно тієї кореневої морфеми, значення Характеристики префіксів: ü розташовані в безпосередній або опосередкованій препозиції відносно тієї кореневої морфеми, значення якої префікси уточнюють : 1 2 1 3 2 1 без-мірно, без-о-глядно, без-від-по-відально; ü виражають елементи ЛЗ або ЛЗ + ГЗ; ü не закріплені за словоформами однієї ЧМ (настільний, на-писати, на-голос); ü якщо префікс є єдиним словотворчим формантом, твірне й похідне слова належать до однієї ЧМ (день →переддень, великий → завеликий, летіти → вилетіти).

Характеристики суфіксів: ü розташовані в безпосередній або опосередкованій постпозиції відносно тієї кореневої морфеми, значення Характеристики суфіксів: ü розташовані в безпосередній або опосередкованій постпозиції відносно тієї кореневої морфеми, значення якої суфікси уточнюють : віль-н-ий, кін-н-от-а, опода-т-ок-ов-ува-ти; ü виражають елементи ГЗ або ГЗ + ЛЗ(принес-ен-ий, молод-ість) ; ü закріплені за певною частиною мови (гост-юва-ти, гірськ-ий, вимірюв-ач); ü можуть зумовлювати фонетичні зміни в складі попередньої морфеми (оформ-и-ти – оформл-юва-ти); ü кінцевий суфікс визначає частиномовну належність і флексійне оформлення словоформи

Характеристики постфіксів: ü розташовані після флексії або в абсолютному кінці слова: посміхал-и-ся; де-небудь; як-ий-сь; Характеристики постфіксів: ü розташовані після флексії або в абсолютному кінці слова: посміхал-и-ся; де-небудь; як-ий-сь; ü решта ознак збігається з ознаками суфіксів.

Характеристики флексій: ü розташовані після кореня або суфікса; обов’язково виявляють парадигматичні зв’язки; ü входять Характеристики флексій: ü розташовані після кореня або суфікса; обов’язково виявляють парадигматичні зв’язки; ü входять до складу слів, що мають словозмінну парадигму; ü синтетосемічні (кумулятивні).

1. 3. Афіксоїди – це кореневі за походженням морфеми, що набули функції і значення 1. 3. Афіксоїди – це кореневі за походженням морфеми, що набули функції і значення афіксальних морфем. Само-контроль, само-виховання, саморегулювальний, само-впевнений Куле-подіб-ний, куполо-подіб-ний, людиноподіб-ний, спирале-подіб-ний

2. Типи морфем за значенням і функцією Факультативні Обов'язкові Факультативні Лівобічні (препозитивні) Центральна Правобічні 2. Типи морфем за значенням і функцією Факультативні Обов'язкові Факультативні Лівобічні (препозитивні) Центральна Правобічні (постпозитивні) Префікси Корінь Виражають додаткові складники ЛЗ або ЛЗ+ ГЗ Словотворчі Виражає основний складник ЛЗ Суфікси Флексії Постфікси Виражають додаткові складники ГЗ або ГЗ+ ЛЗ Виражають додаткові складники ГЗ, ЛЗ або ГЗ+ ЛЗ Словотворчі, формотворчі Формотворчі і словозмінні Словотворчі, формотворчі