ТИПИ МІЖЛЮДСЬКИХ СТОСУНКІВ ВЧУВСТВОВАНИЕ ПЕРЕНОС І ТЕЛЕ

ТИПИ МІЖЛЮДСЬКИХ СТОСУНКІВ : ВЧУВСТВОВАНИЕ, ПЕРЕНОС І ТЕЛЕ Морено описує три типи стосунків, що приводять в рух "соціоемоційні сили" притягання і відштовхування, - “вчувствованиє”, перенос і теле. Модус стосунків “вчувствования”, з одного боку, є умовою здійснення психодрами, з іншого боку, психодраматичну дію стимулює і розвиває здатність до “вчувствования”. На важливих з терапевтичних позицій етапах психодрами і соціодрами проводиться робота і з іншим модусом стосунків – переносом. Відбувається " демаскування" міжлюдських данностей, ускладнених або спотворених перенесенням. Завдяки цьому відкриваєтся можливість побудови здорових, реалістичних стосунків, так званих теле стосунків.

“Вчувствование”. Ще до Морене “вчувствование”, або эмпатія, було визначено Ліппсом як "проникнення в особистий эмоційний світ індивіда або в естетичну структуру об'єкту". Під таким " проникненням" не був безпосередньо активний процес. Передумовою “вчувствования” швидше являється «вміння відмовитися від самого себе" в сенсі неупередженого ставлення до витікаючої від іншого індивіда інформації. Чим повніше сприйняття, тим сильніше “вчувствование, ” принаймні з точки зору спрямованості. Тим не менш - це ще і активне проникнення людини в особистий емоційний світ іншого. Американський соціальний психолог Мід описує цей процес в контексті розвитку мови як "прийняття ролі іншогого", маючи на увазі під цим не конкретне прийняття ролі, а емоційне в уяві.

. Досвід психодраматичної роботи дає підстави говорити про “вчувствовании “як про прийняття ролі в уяві, як про уявний, неповний обмін ролями(я приймаю роль свого візаві на емоційному рівні). У психодрамі компоненти “вчувствования “знаходяться у врівноваженому стані по відношенню один до одного. Само собою зрозуміло, часте зображення учасником психодрами інших людей підвищує його здатність до эмпатії. Щоб уникнути непорозумінь, слід зазначити, що досягається так само на основі психодраматичного досвіду розуміння чужого " Я" не входить у формулювання, що відповідає представленням Гуссерля і Дильтея, згідно з якими "інша людина осмислюється спочатку як сприйманий об'єкт, а потім завдяки вчувствованию перетворюється на "Ти «. «Вчувствующийся « учасник психодрами хоча і усвідомлює спочатку іншу людину в якості об'єкта що сприймається, проте потім інша людина не стає " Ти", а переживає при обміні ролями або при конкретному прийнятті своєї ролі як "я сам" або щонайменше з позиції власного " Я". Зворотний зв'язок кожного з учасників психодрами, тобто звіт після гри про свої переживання під час зображення іншої людини, завжди показує, що роль іншого переживається виконавцем цієї ролі як "я сам" тим сильніше, чим більш інтенсивним було “вчувствование “в ході гри, і що, з іншого боку, завдяки цьому перебуванню в чужому " Я" його вчувствование стає ще сильніше.

Переніс є модусом міжлюдських стосунків, який не являється повністю орієнтованим на реальність. Якщо в результаті переносу одна людина вступає у відносини з іншим, то інша людина виступає не як особа, якою він є, а головним чином як об'єкт несвідомих , обумовлених бажаннями або спогадами першого.

Механізм переносу в психодрамі. Перенесення виникає в результаті того, що людина несвідомо фіксується на обличчях, які колись, найчастіше в ранньому дитинстві, її оточували. Якщо ця несвідома фіксація не усувається, то вона рідко реагує на нового партнера адекватним чином. Вона реагує так, немов має перед собою особу , з якою була пов'язана раніше. Велика частина усіх порушень міжлюдських стосунків пояснюється цим механізмом. Перенос не встановлює істинного зв'язку однієї людини з іншою, " Я" з " Ти” Особливістю психодраматичної роботи з переносом є чіткий розподіл різних перенесень серед різних осіб, які усвідомлено вибираються пацієнтом в якості носіїв переносу серед членів групи. Це дозволяє уникнути нашарування переносів на одну і ту ж особу. Також дозволяє уникнути змішення ситуацій з минулого з реальними ситуаціями в групі, яке має місце в аналітичній груповій психотерапії. Якщо після відтворення в психодрамi психотравмуючої події і пов'язаного з ним страху пацієнт зумів інтегрувати їх не лише свідомістю, але і емоційно в якості біографічного факту, що знаходиться цілком у минулому, то несвідома фіксація усувається, а сама людина стає відкритою для реалістичних міжлюдських стосунків.

Основні процедури. Ролі в психодрамі. Відповідне двустороннє співвіднесене з реальністю сприйняття і витікаюче з нього відношення двох(чи декількох) чоловік Морено називає телепроцессом. Той член групи, що є суб' єктом конкретної психодраматичної дії, називається протагоністом Теле - це миттєве взаємне розуміння людиною іншої людини і свого актуального положення, або життєвої ситуації. Теле - це не одностороннє “вчувствование”, теле - це зіткнення. Морено, маючи на увазі двосторонню інтенціональність , називає його так само “многочувствием".

Відмінною ознакою теле є реалістична оцінка індивідами один одного і обумовлені нею реалістичні міжлюдські стосунки, які, на відміну від переносу, не дають приводу ні для неправдивих очікувань, ні до необгрунтованих страхів. Якщо властиві стосункам теле розуміння або усвідомлення двома людьми один одного викликають взаємне притягання, то заснована на цьому притяганні інтеракція партнерів характеризується креативністю Теле, проте, не є одне лише взаємне розуміння, це ще і взаємне проникнення, аналогічне другому компоненту нашої дефініції вчувствования, тобто спільне прийняття в уяві ролі іншої людини , завдяки якому стає можливою гнучка креативна інтеракція Комзюк Оксани Пс-41