ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ Загальна характеристика типу

ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ

Загальна характеристика типу • Тіло складається з трьох шарів: ектодерми, ентодерми та мезодерми Плоскі черви паренхіматозні безчеревні, тобто проміжки між стінкою тіла і внутрішніми органами заповнені пухкими клітинами паренхімою мезодермального походження.

Загальна характеристика типу • Двобічна симетрія та червоподібна форма тіла; • Кишечник замкнений; • Тіло вкрите шкірно-мускульним мішком; • порожнини тіла немає, вона заповнена пухкою сполучною тканиною паренхімою; • У плоских червів вперше з'явилися органи і системи органів, • Є вільноживучі і паразитичні види.

Сравнительная характеристика кишечнополостных и плоских червей Общие признаки 1. многоклеточ ные животные. 2. регенерация Различия Кишечнополостные Плоские черви лучевая симметрия; l двусторонняя симметрия тела; l два слоя клеток; l три слоя клеток; l среда обитания – вода; l. Специализированные клетки l среда обитания – вода, организмы других существ. l. Настоящие ткани и органы; l Тип Плоские черви имеют более сложное строение, по сравнению с кишечнополостными.

У пласких червів є тканини Тканини планарії Покривна М'язова Нервова Сполучна

Систематика типу Плоскі черви Війчасті черви Сисуни Стьожкові черви

Зовнішня будова планарії молочно-білої • Довжина тіла 1 -2 см. Тіло має двобічну симетрію, воно сплющене в спинно-черевному напрямі, вкрите війками. На головному кінці розташовані 2 короткі вирости – органи дотику. Також тут розміщені очі. Задній кінець загострений. На черевному боці планарії, посередині тіла, міститься ротовий отвір.

Покриви тіла планарії молочнобілої • Тіло планарії вкрите щільним шаром епітеліальних клітин, які зрослися з мязами і утворили шкірномускульний мішок. Мязи складаються з 3 шарів: кільцеві, поздовжні і косі мязи. В епітелії містяться залози, які виділяють слиз, захисні речовини.

Внутрішня будова планарії молочно-білої • Усередині тіло заповнене пухкою тканиною – паренхімою. Паренхіма здійснює різноманітні функції: запасання поживних речовин, їхній транспорт та функцію виділення. У паренхімі розташовуються внутрішні органи.

Травна система планарії молочно-білої • Травна система складається з ротового отвору, глотки та розгалуженого кишечника, який закінчується сліпо. Неперетравлені рештки викидаються через глотку назовні. Планарія – хижак, живиться рачками, личинками, слимаками.

Видільна система планарії молочно-білої Протонефридії - це розгалужені трубочки, кожна з яких закінчується клітиною з джгутиками. Вони утворюють рух рідини у бік вивідних каналів, які відкриваються на спинному боці 1 -2 парами видільних пор.

Нервова система планарії молочно-білої • Нервова система розділена на центральну та периферійну. Центральна нервова система складається з головного нервового ганглію і поздовжних нервових стовбурів, що відходять від нього. До периферійної нервової системи входять нервові відгалуження від органів центральної нервової системи.

Органи чуття планарії молочнобілої • Планарія має такі органи чуття: очі (зір), щупальці (дотик), статоцисти (рівновага), органи хімічного чуття.

Статева система планарії молочно-білої • Планарії – гермафродити, але запліднення в них перехресне. Чоловіча статева система утворена сімяниками , від яких відходять статеві протоки, та парувальним органом. Жіноча статева система представлена яєчниками та системою статевих протоків. Запліднення – внутрішнє. Розвиток прямий.

Органы дыхания. Специальные органы дыхания отсутствуют. Свободноживущие черви и эктопаразиты дышат через покровы, эндопаразиты, живущие в среде бедной кислородом, получают энергию за счет гликолиза. Кровеносная система отсутствует. Кишечник у подавляющего большинства червей сильно разветвлен, питательные вещества из стенок кишечника диффундируют по тканевой жидкости в клетки органов.

Регенерація планарії молочнобілої • Планарія здатна до регенерації. Навіть 1/300 частина може відновити все тіло.

Клас Війчасті черви— Turbellaria Клас Сисуни — Trematoda Клас Стьожкові черви Cestoda Тип Плоскі черви

Клас Сисун печінкова двуустка Китайська двуустка, японська шистосома Організація цих тварин багато в чому нагадує риси війкових червів, наприклад планарії, проте, на відміну від них, сисун ведуть виключно паразитичний спосіб життя. Форма тіла сосальщиков найчастіше листоподібна. Спеціалізація їх проявляється в наявності присосок, шипів, гачків і інших пристосувань для прикріплення, у високому розвитку статевої системи, проходження складних життєвих циклів із зміною власників, а також у спрощенні органів почуттів Клас сисунів включає близько 4 тис. видів.

Клас Війчасті черви Печінковий сисун, паразитує в жовчних протоках печінки і жовчному міхурі ряду хребетних. Паразит руйнує печінкові клітини, що може призвести до кровотечі, а також закупорці жовчних ходів і появи жовтяниці. Життєвий цикл печінкового сосальщика протікає зі зміною власників. Остаточний, основний господар, в тілі якого паразит розмножується статевим шляхом, - великий чи дрібна рогата худоба, коні, свині, людина та ін Проміжний господар, де личинка паразита проходить певні стадії розвитку, - молюск прудовік малий. Яйце печінкового сосальщика починає розвиватися, тільки потрапивши у воду, де з нього виходить личинка з віями.

Клас Війчасті черви Печінковий сисун Потім личинка впроваджується в тіло малого ставковика. Тут паразит перетворюється в наступну стадію личинкову, потім він залишає молюска і активно пересувається у воді. На цій стадії печінковий сисун прикріплюється до стебел рослин і покривається товстою оболонкою. Утворюється циста, довго зберігає життєздатність. Проковтнута тваринам, циста потрапляє кишечник, оболонка її розчиняється, і паразит через кровоносні судини проникає в печінку, де досягає статевозрілого стану. Профілактика зараження для людини: не пити сирої води з водойм, ретельно мити овочі та зелень.

Клас Стьожкові черви (Cestoda) Класс Ленточные черви насчитывает более 3000 видов червей, ведущих исключительно паразитический образ жизни. Лентовидное тело может достигать в длину до 10 м и более. На передней части тела находится головка с органами фиксации — присосками или крючками, за которой следует шейка и затем тело, состоящее из члеников. Самые маленькие и самые молодые членики — около шейки, самые крупные — в задней части тела. Новые членики постоянно образуются в задней части шейки.

Класс Ленточные (Cestoda) Строение и жизнедеятельность Пищеварительная система полностью отсутствует. Питательные вещества поглощаются с помощью тегумента, расщепление их и получение необходимой энергии происходит в результате бескислородного окисления — гликолиза.

Класс Ленточные (Cestoda) Строение и жизнедеятельность Выделительная система представлена протонефридиями и каналами. Самые крупные — боковые выделительные каналы — открываются на последнем членике.

Класс Ленточные (Cestoda) Строение и жизнедеятельность Нервная система развита слабо, как и у сосальщиков. Представлена нервными ганглиями, которые находятся в головке, и нервными стволами, из которых боковые развиты сильнее и соединены поперечными нервными перемычками. Органы зрения не развиты.

Класс Ленточные (Cestoda) Строение и жизнедеятельность Размножение и развитие. В молодых члениках половые органы не развиты, их развитие начинается после 200 членика. В последних члениках атрофируются семенники, семяпроводы, яичники и яйцеводы и очень сильно развивается матка, в которой находятся оплодотворенные яйца. Оплодотворение у цепней или перекрестное, или происходит самооплодотворение между различными члениками. Последние членики стробилы отрываются целыми группами и с фекалиями выводятся наружу.

Ціп'як неозброєний, або бичачий Остаточний хазяїн - людина. Локалізація в тілі остаточного хазяїна - тонка кишка. Проміжний хазяїн - велика рогата худоба. У зовнішнє середовище членики виділяються з фекаліями хворого. Велика рогата худоба заражається, поїдаючи забруднену яйцями траву. У травному тракті проміжного хазяїна онкосфери вивільняються, проникають у кровоносні судини і з течією крові потрапляють у міжм'язову сполучну тканину скелетних м'язів, серцевий м'яз, язик. Людина заражається, з'ївши погано термічно оброблену фінозну яловичину. Інвазійна стадія - цистицерк. У кишківнику сколекс паразита вивертається, прикріплюється до стінки кишківника і починається ріст стробіли. Через три місяці ціп'як досягає статевої зрілості. Тривалість життя - близько 10 років. Розвиток фін в організмі людини неможливий.

Класс Ленточные (Cestoda) Бычий цепень.

Ціп'як озброєний, або свинячий И у свиного цепня окончательным хозяином также является человек. Паразитирует цепень в тонком кишечнике, достигая размеров 2 — 3 м. Кроме 4 присосок на головке находится венчик с крючьями — дополнительный орган фиксации. В последних члениках формируются яйца с личинками, с фекалиями выводятся из организма. Промежуточным хозяином является свинья, в ее желудке оболочка яйца растворяется, и личинки попадают в кровь и в мышцы, где превращаются в финны.

Стьожак широкий Ще одним поширеним паразитом людини є стьожак широкий. Заразитись людина може споживаючи недостатньо просмажену, проварену або просолену прісноводну рибу (другий проміжний хазяїн).

Небезпечний для людини ехінокок - маленький черв розміром 3 -5 мм. Остаточними хазяями якого є собаки, вовки, лисиці. Людина - це проміжний хазяїн, де паразитує личинка на стадії фіни, яка може досягати великих розмірів. Заражується людина під час необережного поводження с тваринами: на їхній шерсті можуть бути яйця паразитів, які з брудними руками потрапляють на їжу, а з нею - до кишківника.

Повторение 1. Кто окончательный хозяин печеночного сосальщика? 2. Кто промежуточный хозяин печеночного сосальщика? 3. Что происходит в организме малого прудовика? 4. Как происходит заражение животных и человека печеночным сосальщиком? 5. Что обозначено на рисунке?

Повторение 1. Кто окончательный хозяин бычьего цепня? 2. Кто промежуточный хозяин бычьего цепня? 3. Как происходит заражение крупного рогатого скота? 4. Как происходит заражение человека?