ти мен еле вні сно , я, о тт датків ції оня П по унк іф иди ні в їх Виконала: Студентка Ф-179 групи Кравченко Анна
ПЛАН 1. Суть податків та їх класифікація 2. Види податків 3. Податкові пільги 4. Стягнення податів 5. Функції податків 6. Список використаних джерел
Податки і збори (обов'язкові платежі) у бюджети й у державні цільові фонди — обов'язковий внесок у бюджет відповідного рівня або державний цільовий фонд, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподатковування. Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) у бюджети й у державні цільові фонди, стягнутих у встановленому законами України порядку, складає систему оподатковування.
Об'єкт оподатковування — доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподатковування.
Платники податків — юридичні і фізичні особи, на які згідно з законами України покладений обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) Джерело податку — дохід, що використовується платником податків для виплати податку. Термін сплати податку — встановлена законом дата, до якої податок повинен бути сплаченим. Порушення терміну сплати карається накладенням адміністративного штрафу, фінансових санкцій і нарахуванням пені за кожний день прострочення.
Ставка податку — величина податку з одиниці об'єкта оподатковування. Ставка податку може бути встановлена як у твердій сумі (при цьому розмір податку визначається на кожну одиницю обкладання в конкретній фінансовій величині), так і у відсотках (розмір податку встановлюється у відповідному відношенні до одиниці оподатковування). Наприклад, ставка податку на прибуток підприємств — 30% до оподатковуваного прибутку. Ставки податків та інших обов'язкових платежів установлюються Верховною Радою України і не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Податкові пільги — це повне або часткове звільнення юридичних і фізичних осіб від сплати податків. У законодавчих актах України передбачені такі види податкових пільг: неоподатковуваний мінімум об'єкта, звільнення від оплати податків окремих осіб, категорій платників; зниження ставок податку; цільові податкові пільги, включаючи податкові кредити, інші податкові пільги. Діючі пільги з оподаткування прибутку підприємств спрямовані на стимулювання фінансування витрат на розвиток виробництва і невиробничого будівництва, розвиток нових підприємств, зайнятості інвалідів, соціально-культурної і природоохоронної сфер, благодійної діяльності.
ПОДАТКИ ПОДіЛЯЮТЬСЯ резидентів — осіб, що мають постійне місце проживання або місце перебування в Україні кількістю 183 і більше календарних днів у році, підлягають оподатковуванню з усіх джерел і несуть повну податкову відповідальність нерезидентів — осіб, що не мають постійного місця перебування в Україні і підлягають оподатковуванню тільки за доходами, отриманими на території України, і несуть обмежену податкову відповідальність.
Види пода тків Перший вид — податки на доходи і майно: прибутковий податок, податок на прибуток підприємств і організацій; податок на майно, плата за землю, податок на промисел тощо. Вони стягуються з конкретної фізичної або юридичної особи, їх називають прямими податками.
Другий вид — податок на товари і послуги: податок на додану вартість; акцизи (податки, послуги, що включаються прямо в ціну товару); мита. Це непрямі податки. На відміну від прямого оподатковування розмір непрямого податку не залежить від доходів платників податків, а фіксується в ціні товару або послуги. Непрямі податки зручні в застосуванні. Для них характерна простота вилучення, вони забезпечують регулярність надходжень у бюджет, стягування податків не вимагає розвинутого податкового апарату. Співвідношення між доходами, що надійшли в бюджет у вигляді прямих або непрямих податків, залежить від рівня економічного розвитку країни. Непряме оподатковування переважає в країнах, що розвиваються, для яких це основна форма мобілізації податкових надходжень у бюджет.
Податкові пільги — це повне або часткове звільнення юридичних і фізичних осіб від сплати податків. У законодавчих актах України передбачені такі види податкових пільг: • неоподатковуваний мінімум об'єкта; • звільнення від оплати податків окремих осіб; • категорій платників; • зниження ставок податку; • інші податкові пільги.
Кадастровий (від слова кадастр — таблиця, довідник), коли об'єкт податку диференційований на групи за певною ознакою. Перелік цих груп і їх ознаки заносяться в спеціальні довідники. Для кожної групи встановлена індивідуальна ставка податку. Прикладом такого податку може служити податок на власників транспортних засобів. Він стягується за встановленою ставкою від потужності транспортного засобу, незалежно від того, використовується цей транспортний засіб або простоює. На основі декларації — документа, у якому платник податку приводить розрахунок доходу і податку з нього. Характерною рисою такого методу є те, що виплата податку здійснюється після одержання доходу й особою, що одержує дохід. Прикладом може служити податок на прибуток.
Основними функціями податків є фіскальна, регулююча, розподільна і соціальна. Додаткові (підфункції): контрольна, стимулююча, стримуюча. 1. Фіскальна (бюджетна) функція. Формування доходної частини державного бюджету на основі стабільного і централізованого стягування податків перетворює державу в найбільший економічний суб'єкт. Через фіскальну функцію реалізується головне суспільне призначення податків — формування фінансових ресурсів держави. У рамках цієї функції можна виділити дві підфункції — контрольну і розподільну.
2. Регулююча функція, її суть полягає у впливі податків на різні боки діяльності їх платників. Оскільки регулююча функція податків є об'єктивним явищем, то вплив податків здійснюється незалежно від волі держави, яка їх установлює. Разом з тим держава може використовувати їх з метою регулювання певних пропорцій у соціально-економічному житті суспільства. Але така цілеспрямована податкова політика можлива тільки завдяки властивій податкам регулюючій функції. За допомогою податків держава перерозподіляє частину прибутку підприємств і підприємців, доходів громадян, направляючи їх на розвиток виробничої і соціальної інфраструктури, на інвестиції, капіталомісткі й фондомісткі галузі з тривалими строками окупності витрат: залізниці й автостради, добув ні галузі, електростанції тощо. Таким чином податки здійснюють 3. функцію. розподільну
Список використаних джерел 1. Климко Г. Н. Основи економічної теорії. -Київ. ”Вища школа”-“Знання”, 1997. 2. Головна державна податкова інспекція України. Основи оподаткування в Україні. -Київ. ”Укртиппроект”, 1998. 3. Ткаченко Т. : ”Податок на прибуток підприємств і прямі зарубіжні інвестиції”//Економика України № 4. -Київ. ”Преса України”, 1998.