This project is funded by the European Union

Зарегистрируйтесь, чтобы просмотреть полный документ!

This project is funded by the European Union Support to the development of the accident insurance system in Ukraine GVG A project implemented by GVG - BCEOM - B. A. D. Лекції з питань управління охороною праці 2005 рік Київ Георгій Лесенко - консультант з питань охорони праці Тел. 449 -70 -69 www. social. org. ua

Завдання • Інституційний розвиток: Надання сприяння діяльності, спрямованої на підвищення ефективності управління системою соціального страхування від нещасних випадків та її ресурсами на національному та регіональному рівні. • Нарощування потенціалу Фонду: Розвиток функціональних можливостей Фонду на всіх рівнях шляхом організації навчання та започаткування ресурсних центрів у двох пілотних регіонах. • Поінформованість громадськості: Вдосконалення системи запобігання нещасним випадкам на виробництві шляхом організації інформаційних кампаній і навчання.

Основна теза МОП “Безпечна робота є позитивним фактором підвищення продуктивності праці та економічного зростання. Хвороби та травми не є неминучими супутниками трудової діяльності, а відсутність коштів не може служити виправданням відсутності уваги до безпеки та здоров’я робітників” Хуан Сомавія – Генеральний директор МОП

Елементи національних основ систем управління охороною праці Керівництво МОП по СУОП у організаціях Національне керівництво з СУОП Спеціальне керівництво з СУОП

Управління охороною праці на рівні держави

Кабінет Міністрів Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення Прокуратура МВС Мінекобез -пеки МОЗ СЕС МНС Пожнагляд Служби охорони праці міністерства Верхній рівень Громадський контроль Комітет по нагляду за охороною праці Територіальні управління комітету Уповнов. трудових Профспіл ки колективів Служби охорони праці місцевої виконавчої влади Державні інспекції з охорони праці Підприємства Нижній рівень

Закон України “Про охорону праці” Стаття 31. Органи державного управління охороною праці • Кабінет Міністрів України; • • спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; • міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; • Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Стаття 32. Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці Кабінет Міністрів України: • забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці; • подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; • спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці; • встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці. • З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці створюється Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.

Стаття 33. Повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в галузі охорони праці • • • Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади: проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці; розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок; здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці; укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці; беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці; організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці; створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи; здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі. Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади створюються структурні підрозділи з охорони праці.

Державній комітет України з нагляду за охороною праці • • • здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування; розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об'єднань роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання; здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них; координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів статистики, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності відомості та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

Стаття 34. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим та місцевих державних адміністрацій в галузі охорони праці Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації у межах відповідних територій: • • • забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в галузі охорони праці; формують за участю представників профспілок, Фонду соціального страхування від нещасних випадків і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охорони праці у складі програм соціальноекономічного і культурного розвитку регіонів; забезпечують соціальний захист найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, вживають заходів до проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці; вносять пропозиції щодо створення регіональних (комунальних) аварійнорятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності; здійснюють контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці. Для виконання зазначених функцій у складі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій створюються структурні підрозділи з охорони праці, що діють згідно з типовим положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України, а також на громадських засадах - ради з питань безпечної життєдіяльності населення.

Стаття 35. Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі охорони праці • • Органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції: затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціальноекономічного і культурного розвитку регіонів; приймають рішення щодо створення комунальних аварійнорятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об'єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо охорони працівників, зайнятих на цих об'єктах. Для виконання функцій, зазначених у частині другій цієї статті, сільська, селищна, міська рада створює у складі свого виконавчого органу відповідний підрозділ або призначає спеціаліста з охорони праці.

Закон України” Про місцеве самоврядування в Україні” Стаття 34. Повноваження у сфері соціального захисту населення 1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських • рад належать: б) делеговані повноваження: 1) підготовка і подання на затвердження ради цільових місцевих програм поліпшення стану безпеки і умов праці та виробничого середовища, територіальних програм зайнятості та заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття, організація їх виконання; участь у розробленні цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки і умов праці та виробничого середовища, зайнятості населення, що затверджуються відповідно районними, обласними радами; 8) здійснення контролю за охороною праці, забезпеченням соціального захисту працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, у тому числі зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам про охорону праці, за наданням працівникам відповідно до законодавства пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах;

Функції системи управління охороною праці Організація та координація робіт Облік, аналіз та оцінка ризику Планування Визначення політики профілактичних заходів Контроль планових показників Коригуючи та та аудит упереджуючи всієї дії системи Система заохочення

Система організації та координації робіт Верховна Рада Закони Постанови Президент Укази Кабінет Міністрів Постанови Рішення Держнагляд охоронпраці Правила норми інструкції МОЗ, МНС, МВС Мінекобезпеки Держстандарт Правила норми інструкції стандарти

Визначення політики Верховна рада Кабінет Міністрів Держнаглядохоронпраці Місцеві органи виконавчої влади Реалізація основних принципів Основні принципи Спрямування політики в напрямку регулювання ризиків Визначення видів ризиків Визначення розмірів ризиків Визначення пріоритетів Встановлення базових показників

Стаття 4. Державна політика в галузі охорони праці 1. Пріоритет життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці 2. Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці 3. Комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля; 4. Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 5. Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності 6. Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану 7. Використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству 8. Інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці 9. Забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях; 10. Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Як реалізується ця норма? • Фактичний стан умов та безпеки праці в Україні не можна назвати задовільним, хоча рівень виробничого травматизму за офіційної статистикою щорічно зменшується, що демонструється наведеними нижче даними. 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 Загальний Травматизм (тис. ) 54, 5 50, 87 39, 84 34, 29 30, 99 26, 17 24, 85 (26, 2 1) Смертельний Травматизм (тис. ) 1, 563 1, 65 1, 388 1, 325 1, 399 1, 285 1, 23 (1, 06)

1. Пріоритет життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці • • За даними Міжнародного бюро праці у світі щорічно виникає: 270 млн. нещасних випадків 160 млн. професійних захворювань 2 млн. гине у зв’язку з виробничою діяльністю На 23, 6 т. працюючих виникає 1 смертельній випадок у країнах з ринковою економікою та на 50 працюючих – 1 нещасний випадок На 10, 4 т. працюючих виникає 1 смертельний випадок в Україні та на 590 працюючих – 1 нещасний випадок Європа 1 смертельний Україна 1 смертельний 300 -700 н/в 20 н/в

Ймовірність виникнення нещасних випадків на виробництві (за даними Міжнародної Організації Праці) Континент, країна Кількість працю- ючих, серед яких виникає один смертельний випадок на рік Ймовірність виникнення смертельного Ймовірність виникнення нещасного випадку за рік Кількість працюючих серед яких виникає один нещасний випа док на рік Європа 11636 8, 6 х 10 -5 6, 6 х 10 -2 15 Америка 6974 1, 4 х 10 -4 1, 1 х 10 -1 9 Країни з ринковою економікою 23552 4, 2 х 10 -5 2 х 10 -2 50 Колишні соціалістичні країни Європи 7567 1, 3 х 10 -4 3, 6 х 10 -3 287 Україна 10425 9, 6 х 10 -5 1, 7 х 10 -3 588

Німеччина (2003 рік) • Середньосписочна чисельність працюючих - 42 млн. • Було зареєстровано 871 тис. нещасних випадків, з непрацездатністю більше 3 днів. • Кч =20, 7 Україна (2003 рік) • Середньосписочна чисельність працюючих - 21 млн • Було зареєстровано 26 тисяч нещасних випадків з непрацездатністю більше 1 дня • Кч = 1, 2

Форма статистичної звітності(7 -ТНВ) 2003 р. См. -1874 Заг. -25184 Звітність Фонду Оперативна звітність Держнаглядохоронпраці 2003 р. 2004 р. 2003 р. 2004 р. См. -1061 994 Заг. -26209 23583 См. -1230 1164 Заг. -24847 22691

• • • Аналіз причин виникнення аварій і надзвичайних ситуацій техногенного характеру за останні роки показує, що: майже половина випадків викликана незадовільним технічним станом, значною зношеністю у наслідок закінчення нормативного строку експлуатації - нормативного ресурсу: споруд конструкцій обладнання інженерних мереж

2. Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці. Регулювання промислової безпеки для країн перехідного періоду в економіці починається в першу чергу з: • реформування законодавчої та іншої нормативноправової бази. • надання дозволів на експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки • посилення державного нагляду за виконанням вимог промислової безпеки

3. Комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля. Статтею 19 Закону України „Про охорону праці” передбачено, що фінансування загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному бюджеті. Статтею 25 Закону України” Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” фінансування заходів, передбачених загальнодержавною програмою здійснюється Фондом. Відповідно до Закону України „Про державні цільові програми”, до якої відноситься загальнодержавна програма, державним замовником такої програми може бути центральний або місцевий орган виконавчої влади

4. Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. • Стаття 9 Закону України „Про охорону праці” передбачає, що відшкодування шкоди реалізується в межах Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. • Крім того, закон передбачає що роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

5. Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності • • В України діє понад 2700 нормативно-правових актів з охорони праці Понад 60% правил з охорони праці не переглядались більш ніж 10 років Вимоги до гармонізації нормативно-правової бази з питань охорони праці • • СУОП повинна бути підсистемою в системі управління виробництвом; Нормативно-правова база з охорони праці повинна будуватись з урахуванням обов’язкових та рекомендованих норм; Планування заходів щодо покращення рівня безпеки виробництва, повинні будуватись на підставі управління ризиками виникнення аварій, нещасних випадків та професійних захворювань за допомогою методики їх виявлення і оцінки для усунення неприпустимих ризиків. Повинна бути надана можливість управління фінансовими потоками для, спрямовання їх на зниження ризиків при обґрунтуванні технічної можливості, економічної доцільності і соціальної відповідності.

6. Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану. • Реалізація цього принципу знайшла своє відображення у статті 12 Закону “Про охорону праці” : • підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням: • рекомендацій медико-соціальної експертної комісії • індивідуальних програм реабілітації • Ця норма реалізується відповідно до „Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів” (постанова Кабінету Міністрів України від 03. 05. 1995 р. № 314).

7. Використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці • • • Існуючі методи: Диференційовані в залежності від ступеню професійного ризику виробництва страхові тарифи та знижки та надбавки до них. Штрафи за порушення вимог чинного законодавства з охорони праці. Призупинення робіт у зв’язку з порушенням вимог нормативно-правових актів з охорони праці

Облік та аналіз нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Кабінет Міністрів Єдина форма статистичної звітності (затвердження) Держкомстат Держнагляд охоронпраці Форми статистичної звітності Форма відомчої звітності (7 -ТНВ, 1 -ПВ) (1 -УБ ) 2003 р. См-1874 Заг. 25184 Оцінка ризиків Дані про травматизм МОЗ Форма відомчої звітності професійних захворювань та загальних захворювань (25 -Т) 2003 р. См-1230 Заг. 24847 ННДІОП Фонд Нещасні випадки та професійні захворювання 2003 р. См. -1157 Заг. 26930

Безпечність промислового підприємства – це властивість підприємства (об’єкта) за нормальної експлуатації та в разі аварії обмежувати вплив джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище встановленими межами Рівень безпечності вважається прийнятним, якщо забезпечено додержання вимог державних нормативних документів з безпеки. (ДСТУ 2156 -93 “Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення. ”)

Законодавче підґрунтя переходу на оцінку безпеки виробництва на підставі ризиків. • 1. Закон України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” (1999 р. ) • Стаття 47 „ Страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт ) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом. ” • 2. Закон України “Про стандартизацію” (2001 р. ) • • Стаття 12 „Стандарти застосовуються на добровільних засадах, якщо інше не встановлено законодавством. ” Прикінцеві положення „ Вимоги державних та інших стандартів, обов’язкові до виконання, є чинними до прийняття відповідних технічних регламентів та інших нормативно - правових актів, які регулюють ці питання. ” • 3. Закон України “Про охорону праці” (2002 р. ) • Стаття 7 „Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, мають право на оплачувані перерви санітарно – оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством. ” Стаття 29 „У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я умов праці роботодавець зобов’язаний повідомити про це відповідний орган державного нагляду за охороною праці. Він може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог. ” •

Види ризиків • 1. Незначний ризик – забезпечується повною відповідністю стану умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, відсутністю шкідливих та важких умов праці, які дають право працюючим на отримання пільг і компенсацій згідно з чинним законодавством. Характеризується дотриманням працюючими вимог безпеки. • 2. Припустимий ризик – забезпечується повною відповідністю стану умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Допускає наявність важких і шкідливих умов праці робота у яких компенсується пільгами та компенсаціями згідно з чинним законодавством. Характеризується дотриманням працюючими вимог безпеки. • 3. Терпимий ризик – забезпечується повною відповідністю об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки вимогам нормативноправових актів з охорони праці. Допускає відхилення від вимог нормативних актів з охорони праці. Характеризується наявністю важких і шкідливих умов праці робота у яких компенсується пільгами та компенсаціями згідно з чинним законодавством та погодженням існуючих відхилень із органами Держнаглядохоронпраці. • • 4. Неприпустимий ризик – характеризується невідповідністю об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки вимогам нормативно-правових актів, порушенням працюючими вимог безпеки та частими припиненнями робіт органами Держнаглядохоронпраці.

Визначення видів та значень ризиків Для можливості оцінки існуючого на підприємстві рівня ризику виникнення смертельних нещасних випадків приймаємо такі види та значення ризиків: • • Незначний ризик - ≤ 10 -6; Припустимий ризик – 1, 001 ∙ 10 -6 - 5 ∙ 10 -5; Терпимий ризик – 5, 001∙ 10 -5 - 5 ∙ 10 -4; Неприпустимий ризик - ≥ 5, 001 ∙ 10 -4.

Ймовірність виникнення нещасних випадків на виробництві у різних галузях економіки України Галузь економіки Кіл. працюючих серед яких виникає один смертельний випадок на рік Ймовірність виникнення смертельного нещасного випадку Вугільна 1139 8, 8 х 10 -4 ( 5 ∙ 10 -4 ); Енергетична 4387 2, 3 х 10 -4 Будівнича 5303 1, 8 х 10 -4 Машинобудування 14013 7, 1 х 10 -5 Металургійна 6437 1, 6 х 10 -4 Хімічна 3364 3, 0 х 10 -4 Транспортна 5945 1, 7 х 10 -4 Зв’язок 63450 1, 6 х 10 -5 Житлово-комунальне господарство 12274 8, 1 х 10 -5 Аграрно-промисловий комплекс 5199 1, 9 х 10 -4

Планування профілактичних заходів Загально державна програма Галузеві програми Регіональні програми Розробляє Держнаглядохоронпраці за участю міністерств, Фонду, профспілок, роботодавців Міністерства за участю профспілок Виконкоми сільських, селищних, міських Рад, районні та обласні держадміністрації Затверджує Верховна Рада за поданням Кабінету Міністрів Міністр за погодженням з Фондом та Держнаглядохоронпраці Сільські, селищні, міські, районні та обласні Ради за погодженням з Фондом та Держнаглядохоронпраці

Основні стадії розроблення державної цільової програми Визначення проблеми Аналіз причин виникнення проблем та обгрунтування необхідності її розв’язання Порівняльний аналіз можливих варіантів розв’язання проблеми та обгрунтування оптимального варіанту Визначення на основі оптимального варіанта шляхів і засобів розв’язання проблеми, строків виконання програми

Показники для визначення небезпеки на рівні галузі Ймовірність виникнення смертельного травматизму Показники для визначення пріоритетних напрямів поліпшення стану безпеки на рівні галузі Ймовірність виникнення травм за основними причинами за рівнем безпеки Нормативно-правове забезпечення за основними видами подій Відповідність обладнання ССБТ Безпека технологічних процесів Стан будівель та споруд Навчання

Визначення пріоритетних напрямків для профілактики № п/ п Нормативні показники, що підтверджують дію СУОП Вагов ий коефі цієнт Норма Сумарни тивний й бал нормати вний бал (Ммах) Кількість нормативноправових актів (нормативних показників, що повинні виконуватись) 1 Нормативно-правові акти з охорони праці 20 1 20 2 Навчання з питань охорони праці 30 2 60 3 Відповідність обладнання вимогам ССБТ 70 2 140 4 Відповідність технологічних процесів вимогам безпеки 40 3 120 5 Відповідність будівель та споруд будівельним нормам 20 3 60 6 Наявність декларації безпека для об’єктів підвищеної небезпеки 20 3 60 7 Пожежна безпека 40 3 120 8 Система профілактичних оглядів, ремонтів 40 4 160 Фактичне забезпече ння Оціноч ний бал Сумарни й фактичн ий бал (М ) р

9 Забезпеченість фахівцями Всього 20 2 40 780 P = (Mмax –Mp +0, 1) 9 ∙ 10 -7, 0, 9 х10 -5 0

№ п/п Основні причини нещасних випадків 1 Конструктивні недоліки виробництва 2 Галузь економіки (добувна промисловість) Ймовірність н/в Галузь економіки (аграрнопромисловий комплекс) Ймовірність н/в 8 х 10 -4 8, 0 х 10 -5 Невідповідність вимогам безпеки технологічних процесів 1, 5 х 10 -3 1, 6 х 10 -4 3 Незадовільний технічний виробничих об’єктів 3, 3 х 10 -3 1, 8 х 10 -4 4 Незадовільне навчання 8 х 10 -4 1, 9 х 10 -4 5 Відсутність засобів індивідуального захисту 2, 1 х 10 -3 8, 9 х 10 -5 6 Порушення вимог безпеки 3, 0 х 10 -3 5, 4 х 10 -4 засобів стан

№ п/п Основні види подій, що призвели до нещасного випадку Галузь економіки (Агро економіки промисловий комплекс). Ймовірність (добувна). н/в. Ймовірність н/в 1 Падіння потерпілого 9, 3 х 10 -3 5, 9 х 10 -4 2 Падіння, обрушення предметів, матеріалів, породи, грунту. 1, 8 х 10 -2 3, 0 х 10 -4 3 Дія предметів, рухаються що 4, 0 х 10 -3 5, 2 х 10 -4 4 Ушкодження внаслідок контакту з тваринами 2, 0 х 10 -5 2, 2 х 10 -4

№ Нормативні показники п/п діяльності Держнаглядохоронпраці Галузь економіки (добувна промисловість) Галузь економіки (агропромисловий комплекс) 1 Кількість штрафів на одного працюючого 0, 06 0, 01 2 Кількість виявлених порушень нормативно-правових актів з охорони праці на одного працюючого 3, 2 0, 3 3 Кількість призупинених робіт та об’єктів на одного працюючого 0, 2 0, 05 4 Кількість потенційно небезпечних робочих місць на одного працюючого 0, 03 0, 017

Контроль планових показників та аудит всієї системи Загальнодержавна програма Галузеві програми Держнагляд охоронпраці, правління Фонду Держнагляд охоронпраці виконавча дирекція Фонду Кабінет Міністрів (Національна рада БЖД) Верховна Рада Кабінет Міністрів (Національна рада БЖД) Регіональні програми Теруправління Держнаглядохоронпраці, відділення виконавчої дирекції Фонду Селищні, сільські, міські, районні та обласні Ради Кабінет Міністрів (Національна рада БЖД)

Корегуючи та упереджуючи дії Держнаглядохоронпраці Фонд Кабінет Міністрів Верховна Рада Загальнодержавна програма Держнаглядохоронпраці Фонд Кабінет міністрів Держнаглядохоронпраці місцеві органи виконавчої влади Фонд Міністерства Місцеві Ради Галузеві програми Регіональні програми

Система заохочення Номінація “Кращий роботодавець Року” Знижки та надбавки до страхових тарифів Податкові пільги

Скачать презентацию This project is funded by the European Union

Охрана труда, новое.ppt

Количество слайдов: 47