The Beatles
The Beatles ( «Бітлз» ) — британський біт-рок-гурт, створений 1960 року в Ліверпулі, Англія. Найбільш знаменитий та популярний музичний гурт за всю історію людства.
Навесні 1956 року 15 - літній Джон Леннон утворив групу "The Quarrymen", яка виконувала пісні в стилі скіффл, кантрі-енд вестерні рок-н-рол. Це був у самому буквальному сенсі аматорський колектив: ніхто з його учасників не мав і найменшого досвіду в музиці, ніхто як слід не володів ні одним інструментом.
Згодом до групи приєдналися Джордж Харрісон і Пол Маккартні. Наприкінці 1958 -го сталося так, що одні партнери пішли, а інші не з'явилися, і група на час розпалася. Джон і Пол почали виступати як дует під назвою "The Nurk", а Джордж перейшов в квартет. Втім цей період тривав недовго, і вже на початку 1959 -го група встановити, причому з новим учасником-Стюартом Саткліффом.
Сучасна назва гурту — The Beatles — з'явилася у квітні 1960. За спогадами учасників групи, назву Beatles було вигадано Саткліфом як сполучення слів beetles (англ. «жуки» ) та beat' (англ. «ритм» , «удар» , «доля» ).
З серпня 1960 за ударними інструментами виступав Піт Бест, син Мони Бест, що була власницею клуба «Касба» , у якому гурт кілька разів виступав. У такому складі The Beatles зробили перші свої чотири поїздки в Гамбург з репертуаром, який складався в основному з творів Чака Беррі, Літл Річарда, Карла Перкінса і Бадді Холлі. У січні 1961 The Beatles вже дебютували у клубі «Каверна» на Метью-стріт (Ліверпуль): за два роки влаштували там же більш 300 концертів
В квітні 1961 група повторно виступає в Гамбурзі з новими зачісками (першу таку почав носити Сеткліфф), відтоді відомими як «класичні бітловські» . По завершенні гамбурзьких концертів Сетклифф залишає The Beatles і знаходить роботу в Гамбурзькій художній галереї, — а рік пізніш, 10 квітня 1962, вмирає від крововиливу мозку.
Зовсім випадково наприкінці 1961 на один із концертів The Beatles у «Каверні» заблукав ліверпулець Браян Епстайн: сам він, комісований за станом здоров'я з армії, рік учився в лондонській Королівській академії драматичного мистецтва — а потім поїхав додому й працював менеджером у батьківському магазині грамплатівок. Гурт був відомий Епстайну ще до відвідин «Каверни» , оскільки він отримував чимало запитів на випущену в Німеччині платівку-сингл «My Bonnie» (який The Beatles записали в Гамбурзі, акомпануючи Тоні Шеридану під назвою The Boat Boys). Незабаром Епстайн став менеджером The Beatles. Першою справою для Епстайна була зміна іміджу музикантів: замість чорних шкірянок музиканти одягли фірмові піджаки-безкомірки П'єра Кардена (які й опісля отримали назву «бітловки» ) та змінили елвіспреслівські зачіски на довгі чубчики.
Практично всі європейські фірми грамзапису відхилили музику The Beatles, отже Епстайн домігся контракту з Parlophone, що входила тоді до складу ЕМІ. У червні 1962 групу прослухав продюсер Джордж Мартін та підписав із нею контракт на місяць. А в серпні 1962 Леннон, Маккартні й Гаррісон прийшли до висновку, що Піт Бест не справляється з обов'язками барабанщика, й Бест — у ту пору єдиний секс-символ групи, покинув її. На його місце був запрошений Рінго Старр
У вересні 1962 The Beatles записали свою першу «сорокап'ятку» , у яку ввійшли «Love Me Do» й «P. S. І Love You» , які попали в національну топ-двадцятку у жовтні. На початку 1963 композиція « Please Me» зайняла в хіт-параді Великобританії друге місце, а 11 лютого 1963, усього за 13 годин, був записаний дебютний альбом групи. Коли третій сингл «From Me To You» зайняв у чартах перше місце, індустрія звукозапису Великобританії збагатилася новим терміном: Merseybeat, тобто «ритми з берегів річки Мерсі» . Справа в тому, що більшість груп, які працювали в стилі, аналогічній The Beatles, — Gerry and the Pacemakers, Billy J. Kramer and the Dakotas і The Searchers — були вихідцями з Ліверпуля, розташованого на річці Мерсі.
Улітку 1963 The Beatles, які повинні були відкривати британські концерти Роя Орбісона, виявилися за рейтингом на порядок вище від американця — саме тоді з'явилися перші ознаки явища, що одержало назву «бітломанія»
По закінченні перших європейських гастролей (жовтень 1963) The Beatles і їхній менеджер Епстайн перебралися до Лондона. Їх переслідують натовпи шанувальників, і The Beatles з'являються на публіці тільки під охороною поліції. Наприкінці жовтня того ж року сингл She Loves You б'є всі рекорди тиражів за всю історію грамофонної промисловості Великобританії, а в листопаді 1963 The Beatles виступають перед королевою Єлизаветою ІІ.
Прем'єра першого фільму за участю The Beatles (Hard Day's Night — «Вечір важкого дня» , режисер Річард Лестер) відбулася в США в серпні 1964 (перший тиждень прокату приніс прибуток у 1, 3 мільйони доларів). The Beatles стали на чолі «британського вторгнення» , проклавши на американський ринок дорогу для таких груп, як The Who, Rolling Stones і The Kinks.
► 25 червня гурт виконав новий сингл All You Need Is Love для світової аудиторії телепрограми «Наш світ» , що була першою глобальною телетрансляцією наживо. У розпалі Літа кохання пісня стала гімном руху сила квітки. Через два місяці гурт зазнав утрати, що перевернула їхню кар'єру. Познайомившись із Магаріші Магеш Йогі, гурт поїхав у Бангор у його табір трансцендентальної медитації. Туди їм подзвонив Пітер Браун, асистент Епштейна, й повідомив про смерть менеджера. Коронер установив причиною смерті випадкове передозування наркотиків, але ходили чутки, що серед речей Епштейна знайшли записку про самогубство. Епштейн перебував на межі емоційного зламу через власні особисті проблеми та через стан робочих відносин із гуртом. Він боявся, що вони не поновлять його контракт, термін якого закінчувався у жовтні, через невдоволення його управлінням фінансовими справами. Особливу тривогу викликала угода з Seltaeb, компанією, що займалася правами продажу в США. Смерть Епштейша заскочила групу зненацька, хлопці розгубилися, у них виник страх перед майбутнім. Пізніше Леннон говорив: «У мене не було жодних ілюзій щодо того, чи ми можемо займатися чимось іншим, крім музики, і я перелякався» . Саме зі смертю Епштейна він пов'язує початок кінця гурту: «Я тоді знав, що ми в халепі»
► Magical Mystery Tour, саундтрек до майбутнього телевізійного фільму, з'явився як подвійний альбом з 6 піснями на початку грудня 1967, встановши новий рекорд продажу впродовж перших трьох тижнів у США серед платівок Capitol, і саме одна з компіляцій Capitol стала пізніше офіціальним каноном студійного альбому.
► Фільм Магічне таємниче турне, режисером якого був значною мірою Пол Маккартні, телебачення демонструвало 26 грудня. Він уперше приніс гурту негативні відгуки британських критиків. Daily Express обізвав його «відвертим сміттям» й описав як сиру стрічку про те, як група людей сідає в автобус, їде в автобусі й виходить з нього. Як наслідок, у США фільм того року не стали показувати.
► Упродовж цих місяців вийшов The Beatles — подвійний LP, відомий як Білий альбом завдяки обкладинці, на якій майже нічого не було. Творча наснага надійшла із зовсім несподіваного джерела: після смерті Епштейна група звернулася до Магаріші Магеш Йогі з проханням стати їхнім гуру.
► Янні Алексіс Мардас, технік, що відповідав за електроніку, зауважив, що Магаріші намагається маніпулювати гуртом. Після того, як Мардас звинуватив Магаріші в сексуальних приставаннях до жінок, які приїхали на збір, Леннон вирішив негайно ж поїхати геть, забравши з собою непереконаного Гаррісона й решту своїх супутників. Зі злості Леннон написав гостру пісню, яку назвав Maharishi, але потім змінив назву на Sexy Sadie, щоб запобігти судовому позову.
Запис альбому розтягнувся від кінця травня до середини жовтня 1968. У цей період стосунки між членами гурту напружилися, що хлопці стали уникати один одного. ► Білий альбом вийшов у листопаді, уперше його видав лейбл Apple Records. ► Альбом Yellow Submarine побачив світ у січні 1969. ►
Хоча останнім альбомом гурту був Let It Be, більшість його пісень записана ще до виходу Abbey Road. ► Востаннє члени гурту зібралися разом в одній студії 20 серпня 1969 року на записі пісні I Want You (She's So Heavy) із альбому Abbey Road. Леннон оголосив про свій вихід із гутру іншим хлопцям 20 вересня, але згодився не робити публічних оголошень, доки не будуть владнані різні юридичні аспекти справи. ► Abbey Road вийшов через шість днів після оголошення Леннона. За два місяці було продано чотири мільйони платівок. Альбом протримався на вершині британського чарту одинадцять тижнів. ►
► Остання пісня все ще незавершеного альбому Get Back I Me Mine Гаррісона, була записана 3 січня 1970. Леннон тоді був у Данії і в запису участі не брав. Щоб завершити альбом, який уже отримав нову назву — Let It Be, у березні Клейн віддав записані стрічки американському продюсеру Філу Спектору.
► Спектор відредагував записи, які повинні були йти як «живі» . Маккартні залишився невдоволеним тим, що Спектор зробив із матеріалом, особливо, із оркеструванням пісні The Long and Winding Road, до якого були залучені хор та інструментальний ансамбль із 34 інструментів. Пол намагався зупинити випуск Спекторової версії, але не зміг цього зробити. Маккартні зробив публічне оголошення про вихід із гурту 10 квітня, за тиждень до виходу свого першого сольного альбому Mc. Cartney.
► Let It Be вийшов 8 травня. Сингл The Long and Winding Road став останнім для гурту. Він не вийшов у Британії, а тільки в США. Того місяця побачив екрани документальний фільм Let It Be. Наступного року він отримв Оскар за найкращий оригінальний музичний супровід.
Склад групи: John Lennon George Harrison Paul Mc. Cartney Ringo Starr
Дякую за увагу!
