Технологія і виробнича функція. Ефект від масштабу і виробнича функція.
Виробництво та виробнича функція u Виробництво — це процес використання праці та обладнання (капіталу) разом з природними ресурсами і матеріалами для створення необхідних продуктів та надання послуг. Фактори виробництва – продуктивні послуги праці, капіталу, природних ресурсів та підприємницьких здібностей. Результати виробництва – матеріальні продукти та послуги. Продуктивна система Виробництво Система відносин Організаційно економічні відносини (визначаються передусім технологією, використовується у виробництві). Соціально економічні відносини (визначаються передусім відносинами, що панують у суспільстві).
Виробнича функція, як технічна модель технології виробництва u u u Виробнича функція виражає функціональну залежність між вхідними ресурсами і виходом готової продукції (обсягом виробництва); вона підкреслює, що вихід продукції є лише функцією кількості вхідних факторів, які використовуються у виробничому процесі. Виробнича функція задає максимальний обсяг випуску (Q), який може виробити фірма для кожної специфічної комбінації вхідних ресурсів. В моделі поведінки фірми для спрощення аналізу ми будемо брати лише два ресурси для довгострокового періоду працю (L) і капітал (К), і тільки один змінний фактор працю для короткострокового періоду. Загальний аналітичний вираз виробничої функції можна записати: Q=f(F 1, F 2. . . Fn), або Q=f(K, L) – двофакторна виробнича функція; або Q=f(L) – однофакторна виробнича функція.
Однофакторна виробнича функція u u У короткостроковому періоді фірма для збільшення виробництва може змінювати обсяги лише деяких ресурсів, інші є фіксованими. Ця особливість зумовлює відмінність виробничої функції і короткострокових витрат. Короткострокова виробнича функція має вигляд: . Криві сукупного, граничного та середнього продуктів змінного фактора Вона надає інформацію про внесок кожної одиниці змінного фактора у зростання загального обсягу випуску, дозволяє визначити, якими затратами змінного фактора можна досягти максимального обсягу випуску за певний період часу з врахуван ням дії закону спадної віддачі. Внесок змінного фактора у виробничий процес обчислюють у показниках сукупного, середнього та граничного продукту в фізичних одиницях.
Двофакторна виробнича функція u У довгостроковому періоді фірма може змінити як технологію виробництв, так і його масштаб. Зміна технології веде до зміни функціональної залежності між структурою затрат ресурсів і випуском. Для аналізу застосовуються дво– і багатофакторні виробничі функції. Коли виробничому процесі капітал ( K ) і праця ( L ) можуть замінювати один одного, пропорції між ресурсами вимірює показник капіталоозброєності праці (K / L). Функція виробництва має вигляд: Q=f( K , L ). Двофакторна виробнича функція може бути представлена у табличній („виробнича сітка”), графічній(ізокванта) і аналітичній формах. Ізокванта– це крива однакової кількості продукту, яка відображає множину комбінацій вхідних ресурсів, що забезпечують певний фіксований рівень випуску (Мал. 1. ). Кожна з комбінацій факторів виробництва на ізокванті представляє свій технологічний спосіб виробництва.
Пагорб виробництва u u На рис. у тривимірному просторі зображено двофакторну функцію виробництва: по горизонтальних осях відкладено кількісні значення факторів виробництва, по вертикальній — обсяг випуску за розглянутий період. Поверхня виробництва OKPL набула назву «поверхня випуску» , або «пагорб виробництва» , або «гора виробництва» , а в німецькомовній літературі — «пагорб доходу» , при цьому під доходом розуміється випуск у натуральному вимірі. Поверхня виробництва описує всі можливі комбінації факторів виробництва і відповідні їм випуски. Вертикальний розріз «пагорба» випуску площиною K*DC, рівнобіжної осі одного з факторів (на рис. 1. 2 осі ОL), дає уявлення про часткову варіацію факторів виробництва, тобто динаміку випуску залежно від зміни витрат змінного фактора (L) за фіксованого значення другої координати (K*). Таку залежність заведено називати виробничою функцією короткострокового періоду, або короткостроковою функцією виробництва.
Виробнича функція у миттєвому періоді u u Вертикальний розріз «пагорба виробництва» двома площинами з фіксованими координатами K* і L* (одну з таких площин K*DС зображено на рис. 1. 2, другу нескладно уявити — щоб не «затемнювати» рисунок її не наведено) дає уявлення про випуск у миттєвому періоді. Січна двох площин на «пагорбі виробництва» — це лінія випуску, а на площині факторів виробництва — точка, яка й визначає виробничу функцію миттєвого періоду. Так, якщо для виробництва 100 од. продукції на місяць обрано технологію, для реалізації якої необхідно застосувати 300 годин роботи машин і 100 годин трудовитрат на місяць, а обсяги застосування факторів і потреба в продукції в силу зовнішніх і внутрішніх причин залишаються незмінними тривалий час, то максимальний випуск — 100 од. продукції на місяць — залишатиметься на цьому рівні, допоки принаймні одна з незалежних величин не зміниться (рис. 1. 3).
Властивості: Спільні властивості для всіх виробничих функцій. Завжди існує межа збільшення Фактори виробництва є такими, обсягу виробництва шляхом що заміна постійного додавання одних ресурсів іншими у одного з факторів виробництва певній пропорції є можливою без скорочення обсягу виробництва.
Класифікація виробничих функцій
Виробнича функція Леонтьєва u u u Виробнича функція Леонтьєва має встановлені незмінні коефіцієнти технології для поєднання вхідних факторів у певних пропорціях, щоб виробити певний рівень вихідної продукції. Лише одне поєднання вхідних факторів, одна технологія, одна факторна пропорція можуть забезпечити виробництво даного обсягу продукції Q. Якщо взяти два вхідних фактори К і L, то лише одна пропорція К/L, що відображає коефіцієнт технології, забезпечить виробництво даного обсягу продукції Q. У виробничій функції Леонтьєва неможлива заміна факторів, вхідні фактори використовуються разом тільки у фіксованій пропорції.
Нееокласична виробнича функція u Неокласична виробнича функція передбачає змінні пропорції факторів (велика кількість технологій), плавну зміну факторів (технологій), що фізично і технологічно можуть виробити даний обсяг продукції Q. Оскільки вхідні фактори не є досконало замінними, то Ізокванти цієї функції опуклі, паралельні і мають від'ємний нахил. u Якщо рухатися по ізокванті донизу, то отримаємо L інтенсивну технологію. Співвідношення К/L зменшується. Нехай для виробництва кількості Q 2 продукції в тиждень вико ристовується певна кількість капіталу К 3 і праці L 3 (точка С). Якщо ж такий обсяг виробництва може бути досягнутий при використанні більшої ості капіталу і праці (точка D), то ізокванта набере опуклої форми (додатний нахил) між точками С i D.
Ефект масштабу u u u Закон ефекту масштабу виражає зміни економічної ефективності при зростанні масштабів господарської діяльності. Він пояснює траєкторію кривої випуску продукції; виражає зв'язки між усіма вхідними факторами та обсягом виробництва; показує, що буде з рівнем виробництва, якщо пропорційно змінюється (збільшується чи зменшується) рівень вхідних факторів. Залежно від характеру зв'язків між ефектом і обсягом діяльності в довгостроковому періоді часу можна виділити зростаючий, незмінний і спадний ефекти масштабу.
Зростаючий ефект масштабу u u u Зростаючий ефект масштабу відображає зростання економічної ефективності при збільшенні масштабів господарської діяльності. Зростання середньої продуктивності виробництва приводить до того, що ко жен вхідний фактор стає продуктивнішим. Зростання середнього випуску про дукції на одиницю вхідних факторів спричинює більше ніж пропорційне зростан ня загальної кількості продукції. Причиною зростаючого ефекту масштабу є також те, що збільшення обсягу виробництва часто не вимагає пропорційного збільшення всіх вхідних факторів. На рисунку вздовж променя ОR праця і капітал витрачаються у пропорції К: L= 1: 3. При 10 одиницях капіталу і 10 одиницях праці випуск продукції становить 20 одиниць. Коли обсяг випуску збільшується у пропорції, яка перевищує пропорцію збільшення вхідних факторів, має місце зростаючий ефект масштабу Тут після подвоєння кількості вхідних факторів випуск продукції збільшився більше як удвоє (90: 20 = 4, 5).
Незмінний ефект масштабу u u Незмінний ефект масштабу полягає у відсутності зростання економічної ефективності при збільшенні масштабів господарської діяльності. У цьому випадку пропорційне зростання затрат усіх вхідних факторів виробництва приводить до пропорційного зростання рівня виробництва. Середня продуктивність вхідних факторів при цьому зали шається постійною, незмінною є і продук тивність кожного із вхідних факторів, тобто середній випуск продукції на одиницю вхідних факторів залишається незмінним. Подвоєння споживання праці та капіталу (з 10 до 20 одиниць) привело до збільшення у два рази випуску продукції (з 20 до 40 оди ниць) за певний період часу.
Спадний ефект масштабу u u Спадний ефект масштабу відображає зниження економічна ефективності при збільшенні масштабів господарської діяль ності. У цьому випадку пропорційне зростання витрат усіх вхідних факторів дає менше, ніж пропорційне зростання вихідної продукції. Середня продуктивність вхідних факторів і проду ктивність кожного вхідного фактора падає, хоч загальне виробництво збільшується. Незважаючи на зростання обсягу вироб ництва, зменшується і середня кількість продукції на одиницю вхідних факторів. Падіння середнього продукту призводить до меншого, ніж пропорційного, зростання рівня виробництва. Водночас подальше зростання виробництва продовжується. Подвоєння вхідних факторів виробництва (з 10 до 20 одиниць праці та капіталу) Зумовило збільшення обсягу продукції у 1, 5 раза (з 20 до ЗО одиниць), тобто має місце спадний ефект масштабу.
Виробнича функція Кобба—Дугласа u u Функція Кобба-Дугласа має вигляд: де А – технологічний коефіцієнт пропорційності (масштабності); α і β – коефіцієнти еластичності, які показують вплив 1% ї зміни ресурсу капіталу (α) та праці (β) на загальний обсяг випуску. (А, α і β > 0; α і β<1) Короткий період діяльності фірми, в якому з двох факторів змінним є праця. У такій ситуації фірма може збільшити виробництво за рахунок використання більшої кількості трудових ресурсів. Графік виробничої функції Кобба Дугласа з однією змінною зображений на рис. 1 (крива ТР н). Функція Кобба Дугласа
На основі аналізу коефіцієнтів еластичності у виробничій функції Кобба Дугласа можна виділити: 1) пропорційно зростаючу виробничу функцію, коли u α+β=1 2) непропорційно – зростаючу α + β >1 3) Убуваючу α+β<1
Технологія і виробнича функція. u Технологія — це практичне застосування знань про способи виробництва продуктів і послуг. Вона матеріалізується: u — у нових зразках обладнання; u — у нових методах виробництва; u — у новій організації праці; u — у підвищенні загальноосвітнього та професійного рівня підготовки працівників.
Вплив технологічних змін на виробничу функцію u За певного технологічного рівня виробництва виробнича функція може показувати різні комбінації ресурсів, що забезпечують однаковий обсяг випуску. Технологічно ефективнішим є той спосіб, який забезпечує максимальний випуск при використанні хоча б одного ресурсу в меншому обсязі (за незмінності обсягів усіх інших ресурсів). Ізокванта Q 1 = 10 відображає виробничу функцію до запровадження нових технологічних змін, а ізокванта Q 2 = 10 — після запровадження технологічних змін. Вона показує, що обсяг випуску 10 одиниць на ізокванті Q 2 досягається використанням меншого обсягу праці, адже точкам А 1 i А 2 відповідає обсяг випуску 10 одиниць і обсяг капіталу К 0. Але в першому випадку для обсягу випуску 10 одиниць знадобилось Lх одиниць праці, а в другому — тільки L 2, де L 1 > L 2.
Скачать презентацию Технологія і виробнича функція Ефект від масштабу і
11-а класс.Филоненко Дима.Эконад.ppt