Applied_mineralogy_10.ppt
- Количество слайдов: 71
Технологічна мінералогія манганових руд
Манган • • густина 7, 3 кг/см 3 температура плавлення 1244° С температура кипіння 2095° С в рідкому стані залізо й манган повністю взаємно розчинні
Застосування • Головний споживач – чорна металургія (8 -9 кг Mn на 1 т сталі) • Для введення Mn в сталь використовують частіше сплави з залізом – фероманган (70 -80 % Mn, 0, 5 -0, 7 % С, решта Fe й домішки) • Висококарбоновий фероманган розкислює сталь та вилучє з неї сірку • Середньо- й малокарбоновий фероманган легує сталь
Легування − введення у склад металевих сплавів легуючих елементів для надання їм певних фізичних, хімічних або механічних властивостей Легуючі елементи v до 2, 5 % - низьколегована сталь v 2, 5 – 10 % - середньолегована сталь v >10 % - високолегована сталь
Головні легуючі елементи • В сталі й чавуні – Cr, Ni, Mn, Si, Mo, W, V, Ti, Zr, Be, Nb, Co, Al, Cu, B, Mg • В алюмінієвих сплавах – Si, Cu, Mg, Zn, Mn, Ti, Zr • В мідних сплавах– Zn, Sn, Pb, Al, Mn, Fe, Ni, Be • В магнієвих сплавах – Al, Zn, Mn, Zr • В свинцевих – Sn, Zn, Sb
Лігатура − допоміжні сплави, які застосовують для введення у рідкий метал легуючих елементів − метали, які вводять у дорогоцінні метали (золото, срібло) для надання їм потрібних властивостей, здешевлювання виробів v Феросплави використовують не лише для легування, але й для розкислення металів
Константан − мідно-нікелевий сплав, який характеризується слабкою залежністю електричного опору від температури v 39 -41 % Ni, v 1 -2 % Mn, v решта Cu
Градація родовищ за масштабом • • Дуже великі – більше 150 млн. т Великі – 150 -75 млн. т Середні – 75 -25 млн. т Дрібні – менше 25 млн. т
Промислові мінерали • Оксиди: піролюзит, псиломелан, криптомелан, манганіт, гаусманіт, брауніт, голандит, коронадит, біксбіїт, нсутит (гідратизований різновид Mn. O 2), тодорокіт, бернесит Na 4 Mn 14 O 27· 9 H 2 O • Карбонатні руди: кальцієвий родохрозит, манганокальцит, кутнагорит та інші • Силікатні переважно кварц-родонітбустамітові та спесартинові руди механічно важко збагачуються. Більше значення мають їх окиснені різновиди
Піролюзит Mn. O 2
Манганит Mn. O(OH)
Псиломелан m. Mn. O·Mn. O 2·n. H 2 O
Романешит (Ba, H 2 O)2 Mn 5 O 10
Гроутит Mn 3+O(OH) (чорні пластинчасті сильнорозщеплені кристали розміром до 1 см), романешит (коричневий, землистий), кальцит. Завалівське р-ще графиту, Побужжя
Гаусманіт Mn 2+(Mn 3+)2 O 4
Криптомелан K(Mn 4+, Mn 2+)8 O 16
Голандит Mn. Ba. Mn 6 O 14
4+Mn 2+O Коронадит Pb. Mn 2 6 16 Коронадит на бариті
Біксбіїт (Mn 3+, Fe 3+)2 O 3
Тодорокіт (Mn, Mg, Ca, Ba, K, Na)2 Mn 3 O 12· 3 H 2 O
За генезисом виділяють родовища: • • • Осадові Вулканогенно-осадові Вулканогенні Метаморфізовані Кори звітрювання Скупчення залізо-манганових конкрецій, які складають крупні ресурси
Нікопольске родовище манганових руд Запаси родовища 1 млрд. т, світові запаси - 3 млрд. т
Нікопольске родовище манганових руд • 80 % піролюзит, • а решта — карбонатні руди • вміст Mn у залежності від шару, ділянки змінюється від 23 до 31 %, • в средньому по басейну вміст Mn складає 27 -28 % • вміст Р в рудах 0, 151 %
Нікопольске родовище • За хімічним складом манганвмісних мінералів руди розділяють на три типи: окисні, карбонатні та змішані • Окрім мінералів Мn, в рудному шарі є нерудні глинисті мінерали, теригенний матеріал алевритової та піщаної розмірності, головним чином зерна кварцу й польових шпатів, аутигенні гідроксиди, силікати заліза та ін.
За текстурними особливостями виділяють руди • Кускові • Пізолітові (величиной 2 -10 мм) • Конкреційні (крупні концентрично-шкарлупчасті й концентрично-шкарлупуваті стяжіння) • Землисті (тонкодисперсні гідроксиди мангану з піщаним або глинистим матеріалом – глинисті, піщані) • Зцементовані (зцементовані кальцитом різновиди кускових, пізолітових і конкреційних руд, місцева назва - «присухи» ) • Цементаційні (утворені в результаті цементації піщаного кварцового материалу мангановими мінералами) • Суцільні (прошарки потужністю від 1 -2 дм до 1 -1, 5 м )
Комбіновані способи збагачення манганових руд • Для окисних руд передбачено гравітаційне, гравітаційно-магнітне збагачення митої руди • Флотація шламів Виділяються такі операції: • дроблення вихідної руди до 16 -50 мм, грохотіння, промивка • дроблення митої руди до 16 -25 мм, грохотіння дробленої руди на вузькі класи з наступним збагаченням класів крупніше 3 мм • відсадка або по магнітно-гравітаційній схемі
Відсадка • метод збагачення корисних копалин, при якому розділення суміші мінеральних зерен здійснюють за різницею швидкостей їхнього руху у вертикальному потоці води
Промивання манганових руд і концентратів Нікопольського родовища слабкими розчинами соляної та азотної кислот – ефективний засіб чищення манганвмісної сировини від домішок лужноземельних елементів
Збагачення карбонатної манганової руди • крупний клас (15 -3 мм) митої карбонатної руди підлягає концентруванню в важкому середовищі в гідроциклонах • Проміжні продукти подрібнюють і класифікують за розміром зерен (до 0, 16 мм) • Електромагнітна сепарація • відсадка магнітної фракції • Шлами (клас 0, 16 мм) збагачують методом селективної флотації
Одержані концентрати руд Mn Ø Розрізняють за сортами в залежності від вмісту Mn (висші сорти містять 4549% Mn) Методи вилучення фосфору ü В електричних пічках силікатермічним способом ü Хімічний ü Гідрометалургічний ü Бактеріальний
Руду Нікопольського родовища • збагачують промиванням і постачають у вигляді концентратів п’яти сортів і в вигляді шламів • концентрати – зернистий матеріал з розміром зерен від 0 до 100 мм, з переважанням матеріалу більш дрібних фракцій
Хімічне збагачення • З метою хімічного збагачення манганових руд застосовують метод вилучення мангану з концентратів Нікопольського родовища солями амонію
Чіатурське родовище, Грузія • друге після Нікопольського по значенню та запасам (180 млн. т) • руда двох мінералогічних типів: суміші піролюзиту з псиломеланом і карбонатних руд • вміст Mn коливається від 25 до 47 %, Р від 0, 18 до 0, 2 % • Низький вміст Fе дає можливість виплавляти багатий сорт феромангану • Головна частина руди збагачується промивкою та магнітною сепарацією
Вилучення цінних компонентів з морських конкрецій • Родовища мінералів у вигляді конкрецій на морському дні – значне джерело Mn, Ni, Co, Cu • Конкреції розташовані на глибині 100 -7000 м в Атлантичному й Тихому океанах, на дні озера Мічіган • Родовища промислового значення складені конкреціями у формі картоплин діаметром 4 -8 см, і містять 19 тис. т конкрецій на 1 км 2 дна
Вилучення цінних компонентів з морських конкрецій Залізо-манганова конкреція з дна Тихого океану (5 см)
Вміст елементів в конкреціях, % • • • Mn 8 -40 Ni 0, 2 -2 Co 0, 01 -2, 3 Cu 0, 3 -3 Mo Zn
Переробляють конкреції двох типів Силікатні Карбонатні 25 % Mn 1 % Ni 0, 5 % Cu 0, 1 % Co 17 % Mn 0, 6 % Ni 0, 3 % Co 0, 1 % Cu Вилуговування соляною кислотою Вилуговування слабким розчином карбонату амонію
Вилучення цінних компонентів з морських конкрецій • Мінерали в силікатних конкреціях представлені дрібними зернами, тому механічне збагачення неможливе • Пірометалургійні методи невигідні через складність матеріалу • Тому обробляють сірчаною кислотою
Метод переробки силікатних конкрецій • Базується на використанні різниці в фізико-хімічних властивостях розчинних сполук металів, що розділяють, зокрема при нагріванні та під тиском • Принцип методу переробки продуктів: вилуговування - осадження • Недоліком методу є багатостадійність
Вилуговування • При атмосферному тискові розчиненим в воді SO 2 • При високій температурі з використанням SO 2 і розбавленої сірчаної кислоти дозволяє швидко вилучити в розчин Mn, Ni, Co, Cu, Fe • При витраті SO 2 640 кг/т руди вилучення Mn, Ni, Co, Cu складало 97 %, Fe 72 %
Силікатні морські конкреції Дроблення, роздрібнювання Схема переробки силікатних конкрецій Вилуговування Промивання хвостів Цементація міді Мідь на рафінування Осадження сульфідів Розчинення сульфідів Кристалізація Випалювання та спікання Вилучення SO 2 Осадження заліза й міді Мангановий продукт Екстракція цинку Розчин на вилучення нікелю й кобальту Промивка осадка Zn. SO 4
Біохімічне збагачення манганових шламів • Біохімічне збагачення корисних копалин – це процес хімічного методу наземного і підземного вилуговування в присутності інтенсифікатора процесу - бактерій
Мікроорганізми • Автотрофні здатні синтезувати для їхнього існування живлячі речовини хемо- або фотосинтезом в присутності води, діоксиду вуглецю, неорганічних солей та відповідного джерела енергії • Гетеротрофні живляться готовими органічними речовинами та еволюціонували з автотрофних
Вилуговування мангану з манганових шламів • Пришвидшується в 20 разів в результаті біокаталітичної дії мікроорганізмів культури Achromobacter delikatulus, манган-відновлюючих бактерій Circulars • Важливим є приготування для бактерій живлячого середовища
Металевий манган виробляють електротермічним способом в три перобки • витоплювання високоманганового безфосфорного шлаку; • витоплювання висококремнистого силікамангану; • витоплювання металевого мангану
Низькофосфористий карбоновий фероманган • Виробляють двостадійним безперервним процесом з багатого низькофосфористого шлаку • Застосування в якості флюса доломиту дозволяє одержати сплав з вмістом P 0, 03 -0, 04 % і Si 0, 4 -0, 8 %
Сплави з кремнієм • Mn 2 Si (20, 3% Si) з температурою плавлення 1320° С • Mn. Si (33, 8% Si) – 1260° С • Mn 2 Si 3 (43, 4% Si) – 1170° С • Найбільш міцний з них Mn. Si
• • Mn. Si. O 3 + ЗC = Mn. Si + 3 CO; Mn. Si. O 3 + 4 C = Si. C + 3 CO + Mn; 4 Mn. Si. O 3 + 5 C = 4 Si. O 2 + Mn 4 C + 4 CO; 4 Mn. Si. O 3 + 4 Cа. О + 5 C = Mn 4 C + 4 Ca. Si. O 3 + 4 CO
Рафінований малокарбоновий і середньокарбоновий фероманган • одержують відновленням оксидів руди мангану й безфосфористого шлаку кремнієм силікамангану в присутності вапна, який зв’язує кремнезем у силікати • 2 Mn. O + Mn. Si + 2 Са. O = 3 Mn + 2 Ca. Si. O 3 • 3 Mn. O + Mn. Si + Са. O = ЗMn + 2 Mn. Si. O 3+ Ca. Si. O 3 • 2(Mn. O-Si. O 2) + Mn. Si + 6 Са. О = 3 Mn + 6 Ca. Si. O 3
Електролітичний манган • Виробляють електролізом сірчанокислих солей мангану • Спосіб дозволяє навіть з бідних руд одержати дуже чистий металевий манган • В якості вихідного матеріалу використовують як оксидні, так і карбонатні руди • Під час електролізу манган осаджують на катоді у вигляді тонкого блискучого та крихкого шару, його знімають з катоду • Одержані луски переплавляють в індукційній пічці й розливають в форми • Метал містить приблизно 99, 77% Mn, 0, 04% С і 0, 014% S
Алюмотермія • Одержують менш чистий манган 3 Mn 3 O 4 + 8 Al = 9 Mn + 4 Al 2 O 3
Технологічна мінералогія хромових руд
Cr • Атомна маса 51, 996 • Температура плавлення ~1875°C, залежить від його чистоти, від 1513 до 1920°C • Температура кипіння 2199°C • Густина хрому менше, ніж заліза; = 7, 19 г/см 3 • Стійкий до дії кислот і оксигену
Використання хрому • Металургія (2/3 всього хрому) Сталь, легована хромом, володіє підвищеною міцністю, стійкістю проти корозії в агресивних та окисних середовищах • Хімічна промисловість • Виробництво вогнетривів
Промислові мінерали • Магнезіохроміт (Mg. Cr 2 O 4) • Хроміт (Fe. Cr 2 O 4) • Алюмохроміт (Fe, Mg)(Cr, Al)2 O 4
Хромові руди • Багаті хромові руди з вмістом Cr 2 O 3 більше 45% і менше 5% пустої породі підлягають лише подрібленню та сортуванню • Бідні руди поступають на збагачення ü Багаті хромові руди використовують для виробництва феросплавів та вогнетривів
Родовища високохромових руд залягають в дуніт-гарцбургітових комплексах альпінотипних ультрамафітів • Під альпінотипними ультрамафітами розуміють дуніт-гарцбургіт-лерцолітові серії, які є головною складовою частиною верхньою мантії Землі та виведені геологічними процесами на її поверхню (Thayer, 1960)
Методи збагачення • • • Рудорозборка Промивання Гравітаційне збагачення Магнітна сепарація Флотація
Одержання ферохрому відновленням за допомогою коксу в електропічках Fe. Cr 2 O 4 + 4 С = Fe + 2 Cr +4 CO ü Ферохром застосовують для виробництва легованої сталі
Одержання чистого хрому 1. 4 Fe. Cr 2 O 4 + 8 Na 2 CO 3 + 7 O 2 = 8 Na 2 Cr. O 4 + 2 Fe 2 O 3 + 8 CO 2 2. Розчиняють Na 2 Cr. O 4 та відокрелюють його від оксиду заліза 3. Переводять хромат в дихромат 4. Одержують чистий оксид хрому відновленням дихромату натрію вугіллям Na 2 Cr 2 O 7 + 2 C = Cr 2 O 3 + Na 2 CO 3 + CO 5. Cr 2 O 3 +2 Al = Al 2 O 3 +2 Cr
Технологічна мінералогія руд олова
Каситерит Sn. O 2 78, 8 % Sn
Дерев’янисте олово
Розсипища • Вміст Sn 0, 01 -0, 04 % • простіше розробляти алювіальні відклади • каситерит (густина 6, 040 -7, 120 г/см 3) добре збагачується гравітаційними методами (відсадка, концентрація на столах, збагачення у важких суспензіях, на шлюзах і гвинтових сепараторах • родовища містять тонкозернисті піски • Головні методи розробки – драгування та видобуток пісковими насосами
Корінні родовища • Вміст Sn 0, 2 -1 % • видобувають відкритим або підземним способом • Щекові дробилки та млини подрібнюють незбагачену руду до крупності піску • Методи подальшого концентрування залежать від характеру руди
Методи концентрування • Відокремлюють породні хвости, пірит методами гравітаційного й флотаційного збагачення • Деякі комплексні сульфідні руди випалюють та вилуговують в два етапи для вловлювання срібла, золота, міді й свинцю • Після випалювання може проводитись магнитне відділення олова від заліза й вольфраму • Гравітаційне збагачення відходів • Концентрати корінних родовищ бідніші, ніж концентрати розсипищ. Вміст олова в типових болівійських концентратах складає 18– 60%
Відновлення • каситерит виплавляють з карбонмісними материалами (дерев’яне вугілля або кам’яне вугілля) • одержують шлаки, збагачені оловом (до 25%) • шлаки підлягають доробці переплавкою при значно більш високій температурі з додаванням нових кількостей відновника • в результаті одержують чорнове олово з високим вмістом заліза – так звана залізиста пічна охолодь
Термічне рафінування олова • Чорнове олово (97– 99% Sn) рафінують від домішок в сталевх напівсферичних котлах при Т 300° С • Fe і Cu видаляють додаванням в розплав вугілля й сірки • As і Sb відділяють у вигляді сполук і сплавів з алюмінієм, • Pb – дією Sn. Cl 2 • Ві – у вигляді сполук з кальцієм і магнієм • Рафінований метал містить 99, 75– 99, 95% Sn
ОЛОВО розливають в спеціальні форми
Електролітичне рафінування олова • Метод розроблено для болівійських руд, які відрізняються високим ступенем забруднення • Електроліт містить 8% сірчаної кислоти, 4% крезол- і фенолсульфокислоти, 3% двовалентного олова Sn 2+ • Робоча температура 35° С • Чистота електролітичного олова (>99, 98%) вище, ніж термічно рафінованного • Додатковою чисткою методом зонного плавлення одержують особливо чисте олово для напівпровідникової техніки (99, 995% Sn)


