Техногенний ландшафт та його проблеми
• механічне порушення грунту, Техноген рослинності на дія , може бути затоплення Техногенний ландшафт – різновид антропогенного ландшафту, прямою особливості формування та структури якого зумовлені виробничою Техноген діяльністю людини, на дія пов'язаної з може бути використанням опосередк ована потужних технічних засобів. • забруднення промисловим и викидами, • підкислення опадів, • фактор занепокоєння тощо
Фактор занепокоєння – це часте лякання Фактори техногенні – це будь-яка дія, пов'язана із використанням технічних тварин, що засобів. Техногенні фактори бувають: спричиняє порушення їх нормального • Зміна кислотності, життя лужності середовища, механічне пошкодження (наприклад, сполошення птахів з гнізда, в результаті чого вони залишають кладку або відбувається • Зміна рослинності, яка спричиняє до змін у переохолодження тваринному світі, руйнування та загибель яєць ґрунтового покриву, що робить неможливим ріст рослин або пташенят). Прямі Опосере дковані
Техногенні ландшафти гранітних кар'єрів (Дніпропетровська обл. )
Площа Техносфера – практично замкнута техногенного регіонально-глобальна майбутня ландшафту технологічна схема утилізації та може бути від 5 реутилізації природних ресурсів, до декількох що беруть участь в господарському сотень кв. км кругообігу, розрахована на ізолювання господарськовиробничих циклів від природного обміну речовин та потоку енергії. Хімічно-промислове підприємство Одеський припортовий завод, Одеська область
Техногенне навантаження в межах України Ландшафти, створені в результаті промислової діяльності, стають невід'ємною характерною рисою Криворіжжя. Подібні комплекси зараз займають майже 40 тис. га території Кривбасу. Ерозійно-гідрологічні процесі є основним чинником винесення із поверхні відвалів забруднюючих речовин та їх подальшої міграції на прилегли території в Луганській області
Екологічні проблеми техногенного ландшафту: Повна руйнація природних елементів ландшафту (фацій, урочищ аж до масштабних порушень ПТК) Втрата продуктивності ландшафту, руйнування енергетичного балансу ландшафту Руйнування ґрунтового зложення та покриву Фізичне знищення елементів ландшафту в результаті використання технічних засобів Відходи та перевезення токсичних речовин Забруднення різного походження, видів та складу, що ведуть до утворення геохімічних аномалій та ендемії Велика кількість та частота аварійних ситуацій Втрата біорізноманітт я ландшафту та прилеглих територій Порушення ієрархії ландшафтних екосистем Техногенний ландшафт Санітарнотоксикологічні , епідеміологічн і, гігієнічні проблеми , пов'язані із здоров'ям людини
Промисловий вплив на ландшафти, хоча і локальний, але відрізняється більшою інтенсивністю і має тенденцію до збільшення. Загальна площа змінених ним ландшафтів в Україні становить у середньому 800 тис. га, у тому числі кар'єрів — понад 122 тис. га, промислов их площадок — 77, 3 тис га. відвалів і териконів — 38, 6 тис. га,
Техногенез – процес зміни природних комплексів під дією виробничої діяльності людини. Полягає у перетворенні біосфери, що викликається сукупністю геохімічних процесів, пов'язаних із технічною та технологічною діяльністю людей по видаленню з довкілля, концентрації та перегрупування цілого ряду хімічних елементів, їх мінеральних та органічних сполук. Види інтенсивності техногенного навантаження на ландшафти (За Рудьком Г. ) Площинний Локальний Точковий
Площинні техногенні джерела Найбільш суттєво впливають на довкілля. Найбільш крупні гірничотехнічні об'єкти формують гірничовидобувні райони. При відносно невеликих розмірах кар'єри можуть впливати на геохімічне середовище, особливо коли вони використовуються під сміттєзвалища. Території промисловоміських агломерацій і великих населених пунктів Родовища корисних копалин, які розробляються відкритим методом, шахтними виробками та свердловинами Меліоративні системи площею порядку 200 га
Вплив гірничорудної промисловості спричинює утворення нових елементів у ландшафті. Це різні за площею, глибиною та обсягами виробітки, відкриті кар'єри, техногенні просідання, техногенні акумулятивні форми (терикони, відвали, шламосховища та ін. ). Їхньою властивістю є виведені на поверхню токсичні породи. Рослинний покрив на них розвивається дуже повільно, біоценози збіднілі та нестійкі. Під час повної рекультивації (усунення токсичних порід, створення ґрунтового покриву, поновлення фітоценозів і, таким чином, природного функціонування компонентів) тут формуються повторні ландшафти.
Вплив будівництва у техногенному ландшафті на середовище супроводжується зрізанням позитивних і засипанням негативних форм рельєфу, намивом ґрунтів, повною руйнацією рослинного і ґрунтового покривів на будівельних майданчиках. Підрізка схилів у процесі будівництва активізує ерозійні та зсувні процеси, що спричинює необхідність відповідних стабілізуючих захисних заходів. Це, у свою чергу, потребує впровадження в ландшафт нових техногенних елементів.
Водогосподарський вплив проявляється у : процесі створення нових об'єктів (водоймища, канали, випрямлені русла, антропогенні озера, заповнені улоговини техногенно-ерозійного походження та ін. ), яких раніше у природних комплексах не було, у зміні гідрологічного та гідрохімічного режимів водойм, переформуванні ландшафтної структури територій, розташованих поряд, упровадженні в ландшафти техногенних елементів.
Серед основних негативних наслідків цього впливу вирізняють такі: — утворення водойм, параметри яких визначаються як висотою гребель, так і ландшафтною структурою долин; — зміни руслового режиму, створення передумов для розвитку таких процесів, як "цвітіння води", замулення та ін. ; — переформування ландшафтної структури прибережних територій у зв'язку з їх затопленням, переробленням берегів, утворенням болотних комплексів і підтопленням у смузі гідрогеологічного впливу; — зміни рослинності заплавних комплексів водоймищ, пов'язані з тим, що немає режиму долин; — зміни умов існування та відтворення риб і ведення рибного господарства.
Наслідки розробки ртутних родовищ
Територія Микитівського ртутного комбінату
Знищення рослинного покриву
Кривбас
Колтан — це промислова назва колумбіту-танталіту, матово чорний металевий мінерал, з якого видобуваються елементи ніобій (раніше «колумбіт» ) та тантал. Тантал з колтану використовують у виробництві електронних конденсаторів, які використовуються у таких споживчих товарах, як мобільні телефони, DVD-плеєри та комп'ютери. Техногенний ландшафт видобутку колтану (Конго)
Техногенний ландшафт видобутку гранітів (Україна)
Якутія. Кар’єр «Мир» найбільша “дірка” на планеті Кімберлітова трубка «Мир» — кар’єр біля м. Мирний, Якутія, Росія - найбільший у світі алмазний кар’єр. Глубина- 525 м ; D= 1, 2 км; Закрита з 2001 р.
Видобуток алмазів Південно-Африканська Республіка Це найбільший кар’єр, виритий вручну. За 48 років, рили 50 тис. шахтарів. Площа 17 га, D=1, 6 км, глубина -240 м 2, 722 т алмазів (14, 5 млн карат)
Однак промисловий ландшафт може бути ще і таким…. . Вже 1789 року тут було три доменних печі, у роботі яких використовувалася енергія парових машин. На той час завод у Блайневоні був другим за розмірами металургійним заводом Уельсу і одним з найбільших у світі. 1796 р. у домнах заводу виплавляли 5400 т чавуну на рік. 1812 р. на заводі було вже п'ять домен, що виробляли 14 000 т чавуну на рік. Завод працював повністю на місцевій сировині. Вугілля, вогнетривка глина, руда, вапняк видобувалися неподалік від Промисловість в заводу. Всі цехи були зв'язані поміж собою «залізницею» — рейковим транспортом на Блайневоні кінській тязі. (Великобританія) Завод у Блайневоні займає особливе місце у історії томасовського виробництва. Саме на цьому заводі у 1878 р. англійський винахідник Сідні Томас вперше випробував свій метод виробництва сталі з фосфористих чавунів, отриманих з руди з великим вмістом фосфору, що є шкідливою домішкою.
В 2000 році територію навколо міста Блайневон було занесено до списку світової спадщини Ландшафтна спадщина ЮНЕСКО. Ця місцевість є одним з найкращих прикладів краєвиду, утворенного вугільними і металургійними підприємствами кінця XIX століття. Промисловий ландшафт навколо міста Блайневон, утворений заводом, шахтами, каменоломнями, старою залізницею, будинками робітників, окремі з яких були збудовані у ранні роки історії міста. Центральним об'єктом цієї території є колишній блайневонський металургійний завод. Доменні печі заводу, розміщені одна біля одної, сьогодні є найкращим збереженням комплексу з кількох доменних печей того періоду і типу конструкції. Протягом майже сторіччя завод був залишений. Цегла і дике каміння з будівель заводу розкрадались для використання у інших місцях. Завод потроху руйнувався. В 1975 р. завод був взятий під захист держави. Вугільна шахта була відкрита для відвідування 1983 року і сьогодні є частиною Національного музею Уельсу. Відвідувачі можуть спуститися у шахту, причому у всій Британії є лише дві шахти, де є доступ для відвідування підземної частини шахти.
Кар'єр — (англ. quarry, pit, open-pit mine, opencast, opencut, strip mine) сукупність відкритих гірничих виробок, призначених для розробки родовища корисних копалин; гірниче підприємство з видобутку корисних копалин відкритим способом.
Кар’єр — це система уступів (як правило, верхні — породні або розкривні, нижні — видобувні), посування яких забезпечує виймання гірничої маси в контурах кар'єрного поля. Транспортні зв'язки в ньому забезпечуються постійними або ковзаючими з'їздами, а з поверхнею — траншеями. У процесі експлуатації відбувається переміщення робочих уступів, внаслідок чого збільшується вироблений простір. За допомогою розкривних робіт покривні породи переміщають у відвали, які іноді розміщують у виробленому просторі. Для буріння вибухових свердловин в кар'єрі застосовують важкі бурові станки масою до 100– 130 т та легкі бурові станки. Для відкриття порід використовують також вибухові речовини, наприклад, суміш селітри з тротилом. Основними виймальнонавантажувальне обладнання при видобуванні вугілля і руди — електричні екскаватори.
Відкриті гірничі роботи відомі з епохи палеоліту. Перші великі кар'єри з'явилися у зв'язку з будівництва у Давньому Єгипті пірамід. Пізніше в античному світі в кар'єрах у великих масштабах добувався мармур. Розширення області застосування відкритого способу розробки за допомогою кар'єрів стримувалося аж до поч. ХХ ст. відсутністю високопродуктивних машин для виймання і переміщення великих обсягів розкривних порід. На кінець ХХ ст. в кар'єрах добувалося 95 % будівельних гірських порід, біля 70 % руд, 90 % бурого
Вугледобувний кар'єр Вугільний кар'єр називають «вугільний розріз» . Каменярня — кар'єр для видобутку каменю. Найбільший кар'єр в Україні — Інгулецький (до 34, 8 млн. т руди на рік). Щорічно в Донбасі в атмосферу надходить коло 2, 5 млрд куб м природного газу (в основному метану), кожний терикон, що горить виділяє в рік сотні окислів вуглеводню, сірки, азоту, вміст яких перевищує ГДК навіть на відстані 2 км.
Терикон (фр. Terri — відвали породи, фр. Conique — конічний) — відвали, штучний насип з порожніх порід, витягнутих при підземній розробці покладів вугілля й інших корисних копалин. Один з териконів донецького вугільного басейну
Терикони мідної шахти в Лубумбаші (Конго)
Терикон у Ридултовах – терикон, розташований у польському місті Ридултови. Виник при вугільній шахті Ридултови. У 2007 році терикону шляхом проведення конкурсу була присвоєна назва «Шарлота» . Є одним із найвищих териконів у Європі - висота від підошви 134 метри, найвищої точки над рівнем моря - приблизно 407 метрів. Займає площу 37 га; його об'єм 13, 3 млн. м³. Терикон видно з будь-якої відкритої точки міста; його навіть можна спостерігати з території Чехії.
Екологічні проблеми гірничовидобувних ландшафтів Райони видобутку будівельних матеріалів Порушення морфології мезо- та мікро рельєфу виділяються при розробці певного виду ландшафту Обвали покрівлі порід (при розробці калійних солей), що кількома крупними супроводжується утворенням порожнин на великих глибинах, що веде до опускання земної поверхні кар'єрами, пов'язаними єдиною системою Створення зон геохімічних аномалій (геохімічних ендемій) наземних споруд, що викликає обширне порушення гірських Забруднення ґрунтів та поверхневих вод вуглеводнями і технологічними розчинами та іншими полютантами масивів, поверхневе (особливо при розробці нафтопродуктів) забруднення, порушення водного балансу ландшафту Забруднення повітря
Зростання площі карстових провалів на території Солотвинського солерудника протягом 2011 -2013 рр.
Види забруднювачів у вуглегірничодобувному ландшафті Вуглеводні та нафтопродукти (леткі органічні сполуки) – 60 -70% Оксиди азоту – 4% Оксиди вуглецю – 15 -20% Тверді домішки (пилові частки) – 12% Важкі метали 56%
Локальні і точкові джерела Очисні споруди Підприємства Підземні сховища Втрати через витік нафти і газу підземних сховищ, забруднення через аварі очисних споруд, скиди та викиди підприємств
Конфігурації техногенних ландшафтів Індустріальний ландшафт: крупні природнотехногенні комплекси Території з концентрацією однотипної господарської діяльності, які формуються під дією площинних джерел: меліоративні системи, родовища корисних копалин, які розробляються , радіоактивні забруднення Промисл овоміські агломера ції Території із об'єктами господарської діяльності (локальні і точкові), які підрозділяютьс я на промислові, с-г, гірничотехніч ні, гідротехнічні, водогосподарс ькі Лінійні техногенні джерела (газота нафтопроводи, залізниці, автодороги) та наслідки аварій
Структура промислових викидів Ландшафт забруднюючих речовин у індустріальний - атмосферу індустріального ландшафту різновид % Леткі техногенного неметанові Речовини органічні ландшафту, Метан, 1 у вигляді сполуки; 11 твердих утвореного в частинок, 9 результаті дії на Сполуки азоту, 40 середовище Діоксид та крупних інші Оксид сполуки вуглецю промислових сірки, 12. 8 , 23. 6 Метали та їх сполуки, комплексів. 0. 600000001
ПЕРЕЛІК 10 ОБ'ЄКТІВ, ЯКІ Є НАЙБІЛЬШИМИ ЗАБРУДНЮВАЧАМИ ДОВКІЛЛЯ НА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОМУ РІВНІ Дніпропетровська область Донецька область Івано-Франківська область Запорізька область Луганська область • ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”, (м. Дніпродзержинськ) – викиди, відходи • ВАТ “Арселор. Міттал Кривий Ріг” (м. Кривий Ріг) – викиди, відходи • Криворізька ТЕС ВАТ “Дніпроенерго” (м. Зеленодольськ, Апостолівський р-н) – викиди, відходи • ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (м. Маріуполь) – викиди, скиди, відходи • ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” (м. Маріуполь) – викиди, відходи • СО „Старобешевська ТЕС” ВАТ „Донбасенерго” (смт. Новий Світ, Старобешевський р-н) – викиди, відходи • Бурштинська ТЕС ВАТ „Західенерго” (м. Бурштин, Галицький р-н) – викиди, відходи • ВАТ “Запоріжсталь” (м. Запоріжжя) – викиди, скиди, відходи • ВАТ „Алчевський металургійний комбінат” (м. Алчевськ) – викиди, скиди, відходи ВАТ “Лисичанська сода” (м. Лисичанськ) – викиди, скиди, відходи
Види забруднень індустріального ландшафту Забруднення атмосферного повітря (викиди) Відходи Забруднення водних об'єктів (скиди) Теплове забруднення Електромагнітне забруднення Акустичне забруднення (шум)
Наприклад, індустріальний ландшафт Києва має потужний промисловий комплекс, на підприємствах якого виробляється найрізноманітніша продукція: літаки, морські та річкові судна, екскаватори, високоточні прилади та верстати, ліки, харчові продукти тощо. Тільки в м. Києві від технологічного обладнання 480 підприємствами викидається біля 34, 8 тис. тонн забруднюючих речовин. Найбільший внесок у забруднення повітряного басейну вносять підприємства енергетики (Дарницька ТЕЦ, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, «Теплові мережі» , «Житлотеплокомуненерго» , завод «Енергія» тощо), викиди яких становлять 77, 3 % від загальної кількості промислових викидів по Києву, хоча їх питома вага у загальній кількості підприємств, що забруднюють повітряний басейн — 2, 7 %. Крім підприємств енергетики, значний вклад у загальноміські викиди забруднюючих речовин вносять підприємства будматеріалів, харчової, хімічної та нафтохімічної промисловості, деревообробної, приладобудівної, металообробної та машинобудівної галузей. Викиди забруднюючих речовин у атмосферу від промислових підприємств переважно складаються зі сполук азоту, оксиду вуглецю, діоксиду сірки, суспензованих твердих частинок і неметанових летких органічних
Електромагнітне випромінення (забруднення) є одним із важливих чинників впливу на ландшафт та людський організм. Воно створюється поблизу ЛЕП, трансформаторних підстанцій, радіотехнічних об’єктів, мереж електротранспорту тощо. Стан та параметри експлуатації радіотехнічних об'єктів постійно контролюють санепідемстанції. У разі відхилення від санітарних вимог проводиться робота з приведення об’єкта до належних експлуатаційних параметрів: зменшення потужності, збільшення висоти розташування, зміна повороту антени. Якщо ситуацію не можна виправити — об’єкт закривається.
Згідно із санітарними нормами і правилами щодо захисту населення від електромагнітних випромінювань гранично допустимий рівень напруженості магнітного поля не повинен перевищувати 2, 5 мікровата на квадратний сантиметр. Забруднення середовища електромагнітними полями виникає при напруженості поля 1000 Вольт/м. Таке поле спричинює сильний головний біль, втому, більші значення призводять до розвитку неврозів, безсоння, тяжких захворювань. Значення електричного поля поблизу потужних ЛЕП (понад 1000 к. Вольт) вищі за норму у 20 разів.
Акустичне забруднення значно погіршує існування живих організмів у ландшафті, а також комфортність проживання людей і може негативно позначатися на їхньому здоров’ї. Діапазон сприйняття людиною шуму перебуває в межах 10— 140 д. Б. Допустимий шум — це той, що, діючи впродовж тривалого часу, не викликає зниження гостроти слуху і забезпечує задовільну розбірливість мови на відстані 1, 5 м від того, хто говорить. Допустимий діапазон звуку для різних мов — 45 -85 д. Б. Постійний фон навколишнього середовища знаходиться в діапазоні 35 -60 д. Б. Тихий шепіт чи шелест листя на відстані 1 м мають силу звуку 10 -15 д. Б, цокання годинника — 30, вода, що тече з крана, створює шум у 40 - 45 д. Б, а друкарська машинка — 50. Телевізор здатен створити шум у 80 -95 д. Б, відбійний молоток — 120 (на відстані 1 метр).
Дослідники NASA в дослідницькому центрі ім. Джона Ґлена проводять вимірювання шуму авіаційного двигуна в 1967
Результати акустичних вимірів свідчать, що джерелами акустичного забруднення у індустріальному ландшафті є робота підприємств та транспорт. На сьогодні значна кількість обладнання, устаткування, приладдя на підприємствах за вібро-акустичними параметрами не відповідає встановленим нормативам. Шум негативно впливає на всі живі істоти, в тому числі й на людину. Так, під час перебування в шумовому фоні в 70 д. Б — розлагоджуються нервова та ендокринна системи, 90 д. Б — порушується слух, 120 д. Б — з’являється фізичний біль, який стає нестерпним, а при 140 д. Б сягає больового порога. Встановлено, що молодь витримує інтенсивніший шум, ніж люди віком 40 -50 років. Важливим чинником негативного впливу шуму на організм людини є не лише його інтенсивність, а й час дії. Так, постійний вуличний шум інтенсивністю 70 -80 д. Б спричинює розлади сну в 5565 % жителів великих міст і призводить з часом до численних захворювань. Заходами боротьби з шумом є відповідно підібрані зелені насадження, протишумові стінки, модернізація трамвайних колій тощо.
Допустимий діапазон шумів усередині приміщень такий: - для відпочинку (сну) — 30 -45 д. Б; - для розумової праці — 45 -55 д. Б; - для лабораторних досліджень — 50 -65 д. Б; - для виробничих цехів, гаражів, магазинів — 56 -70 д. Б. Шум Шкала сили звуку в д. Б
Теплове забруднення індустріального ландшафту— це підвищення температури геологічного й повітряного середовища. Порушення температурного режиму гірських порід спостерігається до глибини понад 10 м. Температура надр і підземних вод може підвищуватися на 2 - 6 0 С. Це впливає на міцність гірських порід і підвищує швидкість хімічних реакцій під час контакту підземних вод з матеріалами підземних споруд. Найпоширенішими джерелами теплового забруднення геологічного середовища є мережі гарячого водопостачання. Тепловий вплив виявляється в межах 100— 500 метрового шару атмосфери. Насамперед це відбувається через надходження тепла під час спалювання палива на підприємствах, автомобілями та тепловіддачу від житлових районів.
Завод «Ленінська кузня» , суднобудівельне підприємство у Києві На появу «острова тепла» над індустріальним ландшафтом впливає порушення балансу сонячної радіації внаслідок забруднення атмосфери. Різниця температур між промисловими зонами та приміською зоною може сягати іноді 5 0 С. Зона підвищеної температури в індустріальному ландшафті може “розриватися” над парками, водоймами, луками та іншими місцевостями, вкритими рослинністю.
Забруднення водних об'єктів Із зворотними водами до водних об'єктів потрапляють: азот амонійний, алюміній, мідь, хлориди, хром, цинк тощо. За статистичними даними підприємствами галузей економіки індустріального ландшафту міських конгломерацій у водні об’єкти скидається біля 890 млн. м 3 зворотних вод. Обсяг забруднюючих речовин у цих стоках становить біля 150 тис. т. Зворотні води містять: Недостатнь о очищені 35% Без очистки -2% Забруднені- -40 - 50% Нормативно очищені - 0, 01%
Динаміка забруднюючих речовин, які скидаються в басейні р. Дніпро промисловими водокористувачами м. Києва Роки 2000 2002 2004 Об'єм стічних вод (млн. м 3) 820, 5 865, 7 890, 2 Нафтопродукти (т) 9, 869 95, 59 48, 05 Хлориди (тис. т) 21, 33 22, 67 25, 25 Сульфати (тис. т) 15, 34 15, 68 14, 45 Азот амонію (тис. т) 1, 151 1, 137 1, 446 Нітрати (тис. т) 4, 677 9, 6 10, 88 Залізо (т) 54, 12 73, 9 36, 7 Мідь (т) 4, 220 3, 8 4, 301 Інгридієнти Фосфати (т) 1, 707 2, 06 3, 427 Алюміній (т) 5, 993 5, 753 5, 87
Основні завдання екологічної карти техногенного навантаження є відображення: Особливостей використання території Технології існуючих виробництв Системи скиду Поводження з відходами (утилізації, зберігання тощо)
Оцінка екологічного ризику техногенних змін довкілля (за Рудьком Г. ): Показник екологічного ризику – Rгг; rгх – радіохімічний (геохімічний) індекс rгг – гідрогеохімічний індекс rіг – інженерно-гідрологічий індекс rісг- сейсмогеофізичний індекс Ор – об'єм надходження радіонуклідів до організму або інших забруднювачів Ок (у кратності перевищення ГДК); Д – дозовий коефіцієнт (для радіонуклідів) К із – коефіцієнт ризику по кожному із забруднювачів К
Обчислення показників екологічної небезпечності хімічних елементів ландшафту Показники Формула розрахунку Сумарний показник забруднення (СПЗ або Zс ) Zс =ΣКсі/(n-1), n – загальна кількість врахованих хімічних елементів Коефіцієнт екологічної небезпечності хімічного елементу (Кнб) Кнб=Сі/ГДК. Відношення вмісту хімічного елемента в конкретному природному об'єкті (Сі) до його ГДК Показник інтенсивності забруднення природного компоненту (Pj, Гуцуляк В. М. , 1995) Pj = Σ(Ксі*Мі), де Ксі –коефіцієнт концентрації (с) хімічного елемента (і); Мі – значення індексу небезпечності (токсичності) елемента у відповідності до класу небезпечності (4 1 клас, 3 -2 клас, 2 -3 клас, 1 -4 клас); n – кількість врахованих елементів. Інтегральний показник екологічної небезпечності ландшафту (Інб, Гуцуляк В. М. , 1995) м Іпб = Σ (Pj*Ti) Т – транс локаційний показник шкідливості, виражений в умовних одиницях (для грунтів – 2, для повітря – 3, ґрунтових вод -4, біомаси - 5); J – компонент ландшафту м – кількість компонентів. Коефіцієнт біокумуляції (транслокації) Кп (Кб) Кб=Сф/Сг, де Сф- концентрація у фітомасі. Сг –
Екологічні показники оцінки екосистем техногенного ландшафту: Показник Індекс Розрахунок показника і його інформативність Кларк К Показники абсолютної поширеності. Середній вміст хімічного елемента в якійсь космічній чи геохімічній системі, який виражається у вагових чи атомних процентах (Ферсман, 1938) Кларк концентрації Кк Показник відносної поширеності. Відношення вмісту хімічного елемента в конкретному природному об'єкті до кларка літосфери. Є ступінь концентрації елемента у геохімічній системі (Вернадський, 1937). Коефіцієнт концентрації Кс Показник ступеня концентрації елемента (Ферсман, 1933). Відношення вмісту елемента в досліджуваному об'єкті до його фонового вмісту в компонентах довкілля. Характеризує відношення вмістів елементів у двох порівнювальних об'єктах.
Екологічні показники оцінки екосистем техногенного ландшафту: Показник Індек с Розрахунок і його інформативність Коефіцієнт накопичення R Середній кларк концентрації групи мікроелементів в об'єкті, який вивчається. Показник для порівняння загальної концентрації групи хімічних елементів у зразках по відношенню до їх вмісту у літосфері Еволюційноакумулятивний коефіцієнт Rca EA Kp Відношення середнього вмісту даного елемента в тому чи іншому ґрунтовому горизонті до середнього вмісту його в грунтотворчій породі (Глазовська, 1964, 1965). Характеризує відносний перерозподіл хімічного елемента у вертикальному профілі елементарного ландшафту. Сумарний показник забруднення Zc Сума коефіцієнтів концентрації (більше 1) досліджених елементів у природному компоненті (Сает, 1990).
