Тест Р Амтхауера R Amthauer Тест дослідження структури

Тест Р. Амтхауера (R. Amthauer) Тест дослідження структури інтелекту особиcтості. Створений в 1953 році Рудольфом Амтхауером (німец. психол. ) Адаптований в СРСР в 1984 році в лабораторії загальної та педагогічної психології АПН СРСР. Опис тесту: Тест інтелекту і одночасно тест профорієнтації Р. Амтхауера може застосовуватися для віку від 13 до 61 року. Тест розрахований на виявлення рівня розвитку вербального інтелекту, математичної обдарованості, здібностей (теоретичних, практичних, конструктивних). Має 3 паралельні форми.

При його створенні Р. Амтхауер виходив з концепції, згідно якої інтелект є спеціалізованою підструктурою в цілісній структурі особистості і тісно пов'язаний з іншими її компонентами, такими, як вольова, емоційна сфери, інтереси і потреби. Інтелект розумівся Амтхауером як єдність деяких психічних здібностей, що виявляються в різних формах діяльності ( «центри тяжкості» ). У тест ним були включені завдання на діагностику таких компонентів інтелекту, як вербальний, рахунковоматематичний, просторовий, мнемічний.

Субтести: n n n n n загальна обізнаність, інформованість в різних областях знань (наукових і житейських) класифікація понять, аналогії, узагальнення, арифметичні завдання вміння знаходити числові закономірності (“числові ряди”), уміння розумово оперувати зображеннями фігур на площині (лінійне уявлення), уміння розумово оперувати зображеннями об’ємних фігур, пам'ять (мнемічні здібності).

Кожний субтест, за виключенням 4 -го (узагальнення), містить 20 завдань, в 4 -й субтест входить 16 завдань. Процедура проведения тесту. Перед початком роботи по кожному субтесту досліджувані повинні спочатку добре розібратися в інструкції і змісті прикладів. На кожний субтест відводиться фіксований час. Бланк відповідей Ключі

Тест має шкалу перерахунку оцінок в одиниці IQ стандартної шкали Векслера. По результатах тесту будується профіль інтелекту, який може виявити схильність до теоретичної або практичної діяльності досліджуваного. Підвищення результатів в першій половині тесту вказує на схильність до теоретичних дисциплін. Високі показники в другій частині говорять про схильність до практичної діяльності.

Шкільний тест розумового розвитку (ШТРР) Автори: К. М. Гуревич, М. К. Акімова, Е. М. Борисова, В. Г. Зархін, В. Т. Козлова, Г. П. Логінова. Тест відповідає високим статистичним критеріям, яким повинен задовольняти будь-який діагностичний тест. Опис тесту Шкільний тест розумового розвитку призначений для діагностики розумового розвитку підлітків – учнів 6 -8 класів (це відповідає 7 -9 класам сучасності).

ШТРР складається з 6 субтестів, кожний з яких може включати від 15 до 25 однорідних завдань. Cубтести: 1 -2 субтести спрямовані на виявлення загальної обізнаності школярів і дозволяють судити про те, наскільки адекватно використовують учні в своїй активній і пасивній мові деякі науково-культурні і суспільно-політичні терміни і поняття. 3 субтест - направлений на виявлення уміння встановлювати аналогії, 4 субтест - логічні класифікації, 5 субтест- логічні узагальнення, 6 субтест- знаходження правила побудови числового ряду (числові ряди).

Тест ШТРР має 2 еквівалентні форми – А і Б, являється груповим. При груповому тестуванні повинні брати участь два експериментатори. Один з них зачитує інструкції і стежить за часом тестування, інший спостерігає за учнями, попереджаючи порушення ними інструкцій. Час, відведений на виконання кожного субтесту, обмежений і є цілком достатнім для всіх учнів. n Обробка результатів аналогічна обробці тесту Амтхауера.

Тест Д. Равена Автори: Джон Равен і Л. Пенроуз. Інша назва тесту: «Прогресивні матриці Равена» Тест запропонований в 1936 році. В кінці 40 -х років (1949 р. ) була зроблена дитяча версія тесту. Опис тесту Тест невербальний, призначений для диференціювання осіб по рівню їх інтелектуального розвитку.

Тестування за допомогою прогресивних матриць Равена дозволяє оцінити не стільки сам інтелект, як дає можливість скласти думку про здатність досліджуваного до систематизованої, планомірної, методичної інтелектуальної діяльності. Потребує великої концентрації уваги. Тест зроблений в відповідності з традиціями англійської школи вивчення інтелекту, де головним в інтелектуальних можливостях людини вважалося виявлення відношень між абстрактними фігурами. Завдання тесту впорядковані за ознакою зростання трудності їх рішення (принцип прогресівності). Тобто, в кожній серії подальше завдання відносно складніше попередньою. Самі серії також поступово ускладнюються.

Відомо 3 повних варіанти цього тесту і скорочений. Повні варіанти: 1) для дослідження дітей і підлітків від 8 до 14 - 16 років (чорно – білий), 2) для дослідження дорослих від 18 - 20 до 65 років (чорно – білий варіант), 3) для дітей від 5 до 7 – 11 років (простішій, кольоровий). Тест складається з 5 серій невербальних завдань у вигляді 60 матриць (завдань) по 12 в кожній серії Скорочений варіант містить 30 матриць без розподілу на серії.

Серії: - серія A (взаємозв'язки в матриці, що складається з єдиного зображення); - серія B (аналогія між парами фігур матриці); - серія C (прогресивні зміни у фігурах матриці по вертикалі і горизонталі); - серія D (перегруповування фігур матриці); - серія E (розкладання фігур матриці на складові елементи). Досліджуваний повинен вибрати відсутній елемент матриці з 6 – 8 запропонованих варіантів відповідей. При необхідності перші 5 завдань серії А досліджуваний може виконувати за допомогою експериментатора. Час виконання – 20 хвилин.

Кожна серія завдань складена за певним принципом: Серія А - принцип взаємозв'язку в структурі матриць (доповнення відсутньої частини матриці); Серія В - аналогія між парами фігур (розуміння симетричності між фігурами); Серія С - принцип прогресивних змін у фігурах матриць (поступове ускладнення змін в фігурах в горизонтальному і вертикальному напрямках); Серія D - принцип перегруповування фігур (визначення закономірностей перегруповування фігур в горизонтальному і вертикальному напрямках ); Серія E - принцип розкладання фігур на елементи (операції аналізу і синтезу).

Інтерпретація результатів Правильне рішення кожного завдання оцінюється в один бал, потім підраховується загальна кількість балів по всіх матрицях і по окремих серіях. Отриманий загальний показник розглядається як індекс інтелектуальної сили, розумової продуктивності респондента. Ступінь розвитку інтелекту досліджуваного можна визначити двома способами: 1) на підставі процентної шкали, 2) перекладу отриманих балів в IQ з урахуванням віку досліджуваного (по табл. ) і оцінки рівня інтелекту за шкалою розумових здібностей (по табл. )

1 спосіб - кількість отриманих балів перекладається в %. Процентна шкала ступеня розвитку інтелекту (5 ступенів інтелектуального рівня): 1 -й рівень (результат більше 95 %) особливо високий інтелект 2 -й рівень (результат 75 -94 %) інтелект вище середнього 3 -й рівень (результат 25 -74 %) середній інтелект 4 -й рівень (результат 5 -24 %) інтелект нижче середнього 5 -й рівень (результат нижче 5 %) дефект інтелекту

2 спосіб Переклад отриманих балів в IQ - відбувається за допомогою спеціальної таблиці. Поправка на вік визначається за допомогою формули: IQ К де К - поправочний коефіцієнт (знаходиться по окремій таблиці) Для оцінки рівня інтелекту використовують стандартну шкалу розумових здібностей Векслера.

Норми інтелекту: 140 – дуже високий інтелект 120 – 140 – високий інтелект 110 – 120 – інтелект вище середнього 90 – 110 – середній інтелект 80 – 90 – інтелект нижче норми 70 – 80 – легке слабоумство 50 – 70 – дебільність 20 – 50 – імбецильність 0 – 20 – ідіотія

По результатах IQ по кожній серії будується інтелектуальний профіль досліджуваного. IQ A B C D E серії

Якісна оцінка. Якщо досліджуваний вирішив всі завдання тесту, але багато вирішив невірно, його можна віднести до категорії «швидкісників» . Якщо ж досліджуваний вирішив мало завдань (наприклад, близько половини завдань тесту), але, без єдиної помилки, його можна віднести до категорії «точняків» , або тугодумів. n Індивідуальне завдання: зробити один тест інтелекту на собі (для знайомства) й на одному досліджуваному (здається в якості інд. завдання)