Скачать презентацию ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ОРГАНІЗМУ ТВАРИН САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ТВАРИННИЦЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ Скачать презентацию ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ОРГАНІЗМУ ТВАРИН САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ТВАРИННИЦЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ

lektsiya_3_Kucheruk.ppt

  • Количество слайдов: 40

ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ОРГАНІЗМУ ТВАРИН. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ТВАРИННИЦЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ОРГАНІЗМУ ТВАРИН. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ТВАРИННИЦЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ

ТЕМПЕРАТУРА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД: - інтенсивності сонячної радіації; сезону року; рельєфу місцевості; клімату; ТЕМПЕРАТУРА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД: - інтенсивності сонячної радіації; сезону року; рельєфу місцевості; клімату; наявності холодного чи теплого вiтpy; швидкості вiтpy.

ТЕМПЕРАТУРА У ПРИМІЩЕННІ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД: правильність вибору типового проекту для даної зони; типу будівельного ТЕМПЕРАТУРА У ПРИМІЩЕННІ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД: правильність вибору типового проекту для даної зони; типу будівельного матеріалу; типу вентиляції; системи i способу утримання тварин; кількocтi тварин; способу годівлі Санітарна оцінка температури повітря у приміщенні для тварин здійснюється шляхом порівняння фактичної температури iз встановленими зоогігієнічними нормативами.

ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ ВПЛИВАЄ НА ТВАРИН, ЗОКРЕМА: на температуру тіла; інтенсивність теплопродукції; обмін речовин; стан ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ ВПЛИВАЄ НА ТВАРИН, ЗОКРЕМА: на температуру тіла; інтенсивність теплопродукції; обмін речовин; стан здоров’я тварини ; продуктивність.

ТЕПЛОРЕГУЛЯЦІЯ – ЦЕ комплекс пристосувальних реакцій i змін у організмі, які направлені на підтримання ТЕПЛОРЕГУЛЯЦІЯ – ЦЕ комплекс пристосувальних реакцій i змін у організмі, які направлені на підтримання температури тіла на відносно постійному piвнi в залежності від умов навколишнього середовища. Теплорегуляція складається з 2 прoцeciв: • Тепловіддача (фізична) • Теплопродукція (хімічна)

ТЕПЛОВІДДАЧА (ФІЗИЧНА) віддача тепла в навколишнє середовище здійснюється шляхом: • теплопроведення (нагрівання всього до ТЕПЛОВІДДАЧА (ФІЗИЧНА) віддача тепла в навколишнє середовище здійснюється шляхом: • теплопроведення (нагрівання всього до чого торкається тіло тварини); • конвекції (нагрівання шару повітря навколо тварини); • тепловипромінювання (випромінювання з поверхні тіла інфрачервоних променів); • випаровування (води з поверхні тіла, дих. шляхів).

ТЕПЛОПРОДУКЦІЯ (ХІМІЧНА) – це зміна процесу обміну речовин. Властивість підтримувати постійність температури в організмі ТЕПЛОПРОДУКЦІЯ (ХІМІЧНА) – це зміна процесу обміну речовин. Властивість підтримувати постійність температури в організмі формувалась у тварин в процесі еволюції, і вирішальну роль при цьому відігравало виникнення нервової системи у тварин.

В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД МОЖЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАТИ ТЕМПЕРАТУРУ ТІЛА ТВАРИНИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА 3 ГРУПИ. I Пойкілотермні В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД МОЖЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАТИ ТЕМПЕРАТУРУ ТІЛА ТВАРИНИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА 3 ГРУПИ. I Пойкілотермні – холоднокровні (комахи, риби, земноводні, плазуни). Температура їх тіла залежить від температури зовнішнього середовища і не регулюється організмом. •

II Гетеротермні – тварини, що частково здатні регулювати температуру тіла і змінювати її у II Гетеротермні – тварини, що частково здатні регулювати температуру тіла і змінювати її у конкретних умовах. Наприклад, летючі миші під час сну змінюють свою температуру до температури повітря. Птиці колібрі, стрижі, ластівки при охолодженні тіла впадають у стан близький до зимової сплячки, а при відігріванні знову оживають. III Гомойотермні (ендотермні) – домашні і дикі ссавці, птахи, людина, що мають порівняно постійну температуру тіла, яка не залежить від коливань температури навколишнього середовища.

НАДХОДЖЕННЯ ТЕПЛА В ОРГАНІЗМ МАЄ ДОРІВНЮВАТИ ЙОГО ВИТРАТАМ – НУЛЬОВИЙ ТЕПЛОВИЙ БАЛАНС. Центр терморегуляції НАДХОДЖЕННЯ ТЕПЛА В ОРГАНІЗМ МАЄ ДОРІВНЮВАТИ ЙОГО ВИТРАТАМ – НУЛЬОВИЙ ТЕПЛОВИЙ БАЛАНС. Центр терморегуляції знаходиться у гіпоталамусі та зв'язаний з периферією за допомогою чутливих та рухливих нервів і їх закінчень. Він повинен зберігати температурний гомеостаз за рахунок врівноваження процесів теплопродукції та тепловіддачі. У мозку людини і тварини є : • центр теплоутворення • центр тепловіддачі. Ці центри здійснюють терморегуляцію через вегетативні нерви та залози внутрішньої секреції.

Між температурою зовнішнього середовища та інтенсивністю обміну речовин в організмі існує зворотна залежність. При Між температурою зовнішнього середовища та інтенсивністю обміну речовин в організмі існує зворотна залежність. При низькій температурі повітря теплоутворення підвищується, а при високих – теплоутворення знижується, а тепловіддача посилюється.

РОЗРІЗНЯЮТЬ 4 ЗОНИ I зона теплового комфорту або теплової байдужості – організм втрачає найменшу РОЗРІЗНЯЮТЬ 4 ЗОНИ I зона теплового комфорту або теплової байдужості – організм втрачає найменшу кількість енергії для збереження температури тіла і всі фізіологічні процеси протікають нормально. II зона пониженого обміну речовин – знижується температура повітря та температура тіла, обмін речовин знижується нижче норми. III зона підвищеного обміну – коли температура повітря перевищує температуру тіла. VI зона підвищеного обміну і теплопродукції.

 Незначне зниження температури тіла, при високому рівні годівлі, доброму догляді за тваринами, достатній Незначне зниження температури тіла, при високому рівні годівлі, доброму догляді за тваринами, достатній підстилці, усуненні сирості та протягів підвищує обмін речовин та продуктивність тварин. Цей процес називають закалюванням, метою якого є понизити чутливість організму до холодових подразників при місцевому та загальному охолодженні. Суть закалювання полягає у перебудові регулюючої діяльності ЦНС та зміні механізму терморегуляції.

ЗА ТРИВАЛОЇ ДІЇ НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУР ВІДБУВАЄТЬСЯ: удосконалення шкірних нервово-судинних апаратів; • підвищення бар'єрної функції ЗА ТРИВАЛОЇ ДІЇ НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУР ВІДБУВАЄТЬСЯ: удосконалення шкірних нервово-судинних апаратів; • підвищення бар'єрної функції шкіри; • потовщення шкіри; • наростає підшкірний жировий шар; • змінюється тонус шкіряних судин; • підвищується ріст підшорстку і волосяного покриву. Найраціональнішим методом закалювання ВРХ є безприв'язне утримання, кошарно-базове утримання овець, вільно-вигульне утримання свиней, раннє привчання тварин до прогулянок, влітку – пасовищне та літньо-табірне утримання. •

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ДІЇ ХОЛОДУ НА ОРГАНІЗМ ТВАРИН : зхуднення, втрата живої маси; • місцеві НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ДІЇ ХОЛОДУ НА ОРГАНІЗМ ТВАРИН : зхуднення, втрата живої маси; • місцеві захворювання; • обморожування частин тіла; • замерзання та відмирання тканин. Наприклад: при низьких температурах повітря у приміщеннях проходить сильне охолодження сосків вимені корови холодним повітрям, який засмоктується у камеру доїльного стакану, що гальмує процес молоковіддачі. •

ГІПОТЕРМІЯ Дія низької температури на організм тварини може призвести до зниження температури тіла та ГІПОТЕРМІЯ Дія низької температури на організм тварини може призвести до зниження температури тіла та до розвитку патологічного процесу. У розвитку гіпотермії розрізняють дві стадії: • I ст. Компенсація – підтримання температури тіла на рівні норми, завдяки включенню компенсаторних механізмів та перебудові терморегуляції, що направлено на збереження температури. Це відбувається за рахунок: • II ст. Декомпенсація – поступове зниження температури тіла, зумовлене пригніченням функції ЦНС. Ця стадія виникає при умові тривалої та інтенсивної дії холоду:

КОМПЕНСАЦІЯ зменшення потовиділення (спазм судин шкіри); сповільнення дихання; піднімання шерстинок та утворення теплоізоляційного шару; КОМПЕНСАЦІЯ зменшення потовиділення (спазм судин шкіри); сповільнення дихання; піднімання шерстинок та утворення теплоізоляційного шару; прискорення скорочення м’язів – дрижання; посилення обміну речовин; збільшення розпаду глікогену у печінці та м'язах, підвищення вмісту глюкози у крові; збільшення поглинання кисню. Декомпенсація • зниження обмінних процесів; • зменшення кількості поглинання кисню – гіпоксія; • смерть – внаслідок паралічу центру дихання.

НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ВИСОКИХ ТЕМПЕРАТУР НА ОРГАНІЗМ ТВАРИН: 1. порушення статевої циклічності; 2. зниження запліднюваності; НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ВИСОКИХ ТЕМПЕРАТУР НА ОРГАНІЗМ ТВАРИН: 1. порушення статевої циклічності; 2. зниження запліднюваності; 3. зменшення кількості новонароджених (у свиноматок), внаслідок розсмоктування ембріонів; 4. зростає число мертвонароджених; 5. порушення сперматогенезу у самців; 6. збільшується захворюваність органів дихання та розлади ШКТ (до 70 -85% у поросят); 7. зниження яйценосності та маси яєць у птиці при температурі вище 45°С; 8. зниження молочної продуктивності.

ГІПЕРТЕРМІЯ При дії на організм тварини високої температури, може виникнути порушення рівноваги між процесами ГІПЕРТЕРМІЯ При дії на організм тварини високої температури, може виникнути порушення рівноваги між процесами теплоутворення та тепловіддачі, що призводить до накопичення тепла в організмі. І ст. Компенсація – збереження нормальної температури тіла, яке відбувається за рахунок 1. посилення процесів тепловіддачі: • розширення периферійних судин; • посилення потовиділення; • прискорення дихання. 2. пригнічення процесів теплоутворення: • послаблення м'язової активності; • пригнічення обміну речовин.

 II ст. Декомпенсації – перенапруження та виснаження механізмів теплорегуляції, збільшення температури тіла: різке II ст. Декомпенсації – перенапруження та виснаження механізмів теплорегуляції, збільшення температури тіла: різке збудження ЦНС; посилення обміну речовин; прискорення дихання та кровообігу.

СТРЕС – Це неспецифічна реакція організму, що виникає під впливом будь-яких сильних подразників і СТРЕС – Це неспецифічна реакція організму, що виникає під впливом будь-яких сильних подразників і супроводжується перебудовою захисних сил організму. Для тварин небажані як надто високі так і надто низькі температури, а також різкий їх перепад, оскільки вони викликають стресові стани. Це призводить до: • фізіологічних та морфологічних змін у організмі; • зниженню продуктивності; • послабленню захисних сил організму; • зниження ефективності використання кормів; • підвищенню захворюваності.

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИКИ СТІЙЛОВИХ ІНФЕКЦІЙ ТВАРИН Основне призначення тваринницького приміщення – захист тварин від САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИКИ СТІЙЛОВИХ ІНФЕКЦІЙ ТВАРИН Основне призначення тваринницького приміщення – захист тварин від впливу несприятливих метеорологічних факторів – холоду, вітру, атмосферних опадів і, таким чином, охорона їхнього здоров'я та збереження високого генетичного потенціалу. Все це здатні забезпечити приміщення, де створено оптимальні умови для утримання тварин, що сприяють підвищенню продуктивності, запобіганню захворюванням і зміцненню здоров'я.

 Стійловий період триває в Україні 150– 200 діб. Тіснота, скупченість тварин у приміщенні Стійловий період триває в Україні 150– 200 діб. Тіснота, скупченість тварин у приміщенні призводять до поширення інфекційних хвороб (туберкульоз, лейкоз, бруцельоз, респіраторні захворювання та ін. ) Дуже легко поширюються у таких випадках краплинні інфекції – грип, ринотрахеїт, чума свиней, ящур, плевропневмонія. Скупчене утримання, незадовільна годівля зумовлюють поширення шлункових інфекцій і гельмінтозів.

ВИМОГИ ДО ДІЛЯНКИ ПІД БУДІВНИЦТВО: • • • 1. Ділянка повинна бути сухою, розміщуватись ВИМОГИ ДО ДІЛЯНКИ ПІД БУДІВНИЦТВО: • • • 1. Ділянка повинна бути сухою, розміщуватись на підвищенні, не затоплюватись паводковими та підземними водами, відносно рівною, кут нахилу не більше 5°С. 2. Територія ділянки повинна добре освітлюватись сонячним промінням та провітрюватись, а також по можливості бути захищеною від панівних вітрів у даній місцевості. 3. Ґрунтові води на ділянці повинні залягати глибоко, не менше 5 м нижче підошви фундаменту.

Розміри ділянки визначать залежно від поголів'я з урахуванням розширення ферми та забезпечення її кормовою Розміри ділянки визначать залежно від поголів'я з урахуванням розширення ферми та забезпечення її кормовою базою (площу ділянки встановлюють з розрахунку на 1 голову в м 2): Молочні ферми – 100/120; Молочно-м'ясні – 140; ВРХ на відгодівлі – 50; Свинарські – 160/1 свиноматку; Свині на відгодівлі – 8– 9; Вівчарські – 15– 20; Птахівничі – до 300 тис – 0, 4– 0, 5

 Тваринницькі приміщення розміщують у рельєфі нижче житлового комплексу із підвітряної сторони до нього. Тваринницькі приміщення розміщують у рельєфі нижче житлового комплексу із підвітряної сторони до нього. З ветеринарно-санітарної точки зору головна вимога до будівництва – це його благополуччя відносно ґрунтових інфекцій.

НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ: 1. Відводити для будівництва ділянки, на яких раніше розміщували тваринницькі та птахівничі НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ: 1. Відводити для будівництва ділянки, на яких раніше розміщували тваринницькі та птахівничі господарства, бойні, скотомогильники, гноєсховища, підприємства по переробці шкіри, хутра. 2. Між фермою та пасовищем не повинні проходити автошляхи, залізниця, балки, водні потоки, які можуть перешкоджати руху худоби. 3. Відкриті відгодівельні майданчики розміщувати з урахуванням пилового, мікробного забруднення, спеціальних запахів, які можуть доходити до житлового сектору (не менше 300 м).

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ГЕНПЛАНУ: 1. Cуворе дотримання роздільного утримання статево-вікових груп тварин із виключенням контакту ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ГЕНПЛАНУ: 1. Cуворе дотримання роздільного утримання статево-вікових груп тварин із виключенням контакту між ними 2. Розриви між будівлями 30– 50 м 3. Розподіл транспорту на внутрішній і зовнішній 4. Виключення заїзду зовнішнього транспорту на територію об'єкта 5. Обладнання дезінфекційних бар'єрів між секторами, відділеннями 6. Проектування дезкамери для спецодягу 7. Дотримання принципу «все зайнято – все пусто» .

РОЗПОДІЛ ТЕРИТОРІЇ НА ЗОНИ Зона А (основного призначення, виробнича зона з ветеринарно-санітарною підзоною) – РОЗПОДІЛ ТЕРИТОРІЇ НА ЗОНИ Зона А (основного призначення, виробнича зона з ветеринарно-санітарною підзоною) – будівлі для утримання тварин, а також допоміжні об'єкти безпосередньо пов'язані з технологією (ветсанпропускник, побутові приміщення, будівлі для приймання та розвантаження тварин). Зона Б – (адміністративно-господарська зона) адміністративно-побутові приміщення, їдальні, санпропускник, лабораторія, медпункт, профілакторій, протипожежний резервуар, дезінфекційний блок. Зона В (кормовий двір) – розміщені будівлі для зберігання і приготування кормів.

У СКЛАДІ ТВАРИННИЦЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПЕРЕДБАЧАЮТЬ: ветеринарний або ветеринарнопрофілактичний пункт ветеринарна лабораторія забійно-санітарний пункт приміщення У СКЛАДІ ТВАРИННИЦЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПЕРЕДБАЧАЮТЬ: ветеринарний або ветеринарнопрофілактичний пункт ветеринарна лабораторія забійно-санітарний пункт приміщення для обробки шкірного покрову тварин ізолятор дезінфекційний блок Ветеринарні об'єкти розміщують у виробничій зоні на відстані 30 м нижче по рельєфу з підвітряної сторони від тваринницького приміщення

ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ Матеріали, які використовують у будівництві тваринницьких будівель, повинні мати ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ Матеріали, які використовують у будівництві тваринницьких будівель, повинні мати • погану теплопровідність, • необхідну міцність, • вогнестійкість, • не виділяти у повітря токсичних і шкідливих речовин.

БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ПОДІЛЯЮТЬ: природні кам'яні (камінь, гравій, щебінь, пісок); керамічні вироби (пористі – цегла, БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ПОДІЛЯЮТЬ: природні кам'яні (камінь, гравій, щебінь, пісок); керамічні вироби (пористі – цегла, черепиця, труби, плитка; щільні – плитка для підлоги); дерев'яні (сосна, піхта, кедр); гідроізоляційні (руберойд, пергамент); пластмаси, полімери та вироби з них; метали; скло; бітумні матеріали (бітум, асфальтний бетон);

неорганічні в'яжучі (мінеральні) речовини – це порошкоподібні речовини, які при змішуванні із водою, утворюють неорганічні в'яжучі (мінеральні) речовини – це порошкоподібні речовини, які при змішуванні із водою, утворюють пластичне тіло, здатне затвердівати: Теплоізоляційні: - повітряні (гіпс); - гідравлічні (цемент); - органічні (дерев'яно-волокнисті, торф'яні та камишові плити); - неорганічні (скляна вата, піноскло);

ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ПОДІЛЯЮТЬ НА КІЛЬКА ГРУП: 1. механічні (міцність, твердість, пружність, опір ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ПОДІЛЯЮТЬ НА КІЛЬКА ГРУП: 1. механічні (міцність, твердість, пружність, опір удару, пластичність); 2. фізичні (відносна щільність та об'ємна маса); 3. водні (вологість, водомісткість, вологовіддача, водопроникність); 4. теплові (теплопровідність, теплоємність, теплозасвоєння).

ВЕНТИЛЯЦІЄЮ ТВАРИННИЦЬКОГО ПРИМІЩЕННЯ НАЗИВАЮТЬ ПОВІТРООБМІН МІЖ ПОВІТРЯМ ПРИМІЩЕННЯ ТА АТМОСФЕРНИМ ПОВІТРЯМ. Повітрообмін – важливий ВЕНТИЛЯЦІЄЮ ТВАРИННИЦЬКОГО ПРИМІЩЕННЯ НАЗИВАЮТЬ ПОВІТРООБМІН МІЖ ПОВІТРЯМ ПРИМІЩЕННЯ ТА АТМОСФЕРНИМ ПОВІТРЯМ. Повітрообмін – важливий фактор регулювання мікроклімату тваринницьких приміщень. Його недостатній рівень призводить до накопичення шкідливих газів та появи конденсату на огородженнях приміщення. Надмірний повітрообмін викликає перевитрату тепла тілом тварини і може бути причиною протягів.

 Основне завдання вентиляції забезпечити видалення з приміщення відпрацьованого повітря і заміна його свіжим Основне завдання вентиляції забезпечити видалення з приміщення відпрацьованого повітря і заміна його свіжим повітрям ззовні. Тварини виділяють у навколишнє середовище тепло, водяна пара, гази в результаті розпаду органічних речовин, екскрементів, кормів.

ВИДИ ВЕНТИЛЯЦІЇ 1). За способом збудження : природна (здійснюється за рахунок пор будівельних матеріалів, ВИДИ ВЕНТИЛЯЦІЇ 1). За способом збудження : природна (здійснюється за рахунок пор будівельних матеріалів, щілин в стінах, стелі, дверях, тобто без застосування штучних каналів та збудження). При такій вентиляції важко забезпечувати необхідний повітрообмін у різні періоди року, тому що її не можна контролювати. з механічним збудженням (штучною тягою) – найбільш досконала в технічному відношенні. змішані або комбіновані системи вентиляції (1 – природний приплив і механічна витяжка, 2 – механічне збудження припливу та природна витяжка)

2). По організації подачі і відведення забрудненого повітря з приміщення: припливна (подача свіжого повітря 2). По організації подачі і відведення забрудненого повітря з приміщення: припливна (подача свіжого повітря у приміщення) витяжна (витяжка повітря) припливно-витяжна (комбіновані)

СИСТЕМИ ВЕНТИЛЯЦІЇ З ПРИРОДНИМ ЗБУДЖЕННЯМ ПОВІТРЯ Трубна вентиляція: - вертикальна багато- та однотрубну (складається СИСТЕМИ ВЕНТИЛЯЦІЇ З ПРИРОДНИМ ЗБУДЖЕННЯМ ПОВІТРЯ Трубна вентиляція: - вертикальна багато- та однотрубну (складається із 1 або 2 труб великого перерізу (до 2 м), які відкриваються у приміщенні на одному рівні з горищним перекриттям) - горизонтальна (поздовжньо стельова та ежекційна горизонтальна) Безтрубна вентиляція: - фрамужна (відкривання вікон, фрамуг, кватирок) – можна застосовувати цілорічно) - горизонтальна (влаштовують у поздовжніх стінах будинку у виді отворів заповнених пористим матеріалом) - жалюзійно-ліхтарна (використовують у будинках із ліхтарним пристроєм даху).

ТЕПЛОВИЙ БАЛАНС ТВАРИННИЦЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ – це співвідношення між теплом, що надходить до приміщення, та ТЕПЛОВИЙ БАЛАНС ТВАРИННИЦЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ – це співвідношення між теплом, що надходить до приміщення, та теплом, що видаляється з нього. Він на задану температуру у приміщенні має бути нульовий, тобто надходження тепла повинно дорівнювати його витратам. Якщо приплив тепла у приміщення перевищує його витрату, то матимемо позитивний тепловий баланс, а якщо навпаки – то баланс буде негативний.