ТЕОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ М ДЮВЕРЖЕ Виконав студент 4

ТЕОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ М. ДЮВЕРЖЕ Виконав студент 4 курсу Моняк М. В.

М. ДЮВЕРЖЕ Дюверже М. – французький політолог, соціолог, юрист, державознавець, міжнародний консультант із проблем конституційного права та виборчої боротьби. Професор політичної соціології Паризького університету, керівник центру порівняльного аналізу політичних систем. Автор сучасної теорії політичних партій. У 1989 – 1994 рр. – член Європейського парламенту.

«Політичні партії» «Політичні партії» (1951) – відома праця, що стала основою сучасної теорії політичних партій. У книзі Дюверже дає розгорнутий аналіз походження й сутності політичних партій, законів їх розвитку й функціонування за умов різних політичних режимів і виборчих систем.

Партійна система. Типологія партійних систем Партійна система – це сукупність політичних партій, пов'язаних з іншими елементами політичної системи та між собою певними упорядкованими відносинами. У країнах сучасного світу склались різні партійні системи. Розрізняються вони залежно від кількості діючих у країні політичних партій, основними принципами їхньої взаємодії, за ідеологічною та іншими ознаками.

За організаційною структурою М. Дюверже встановив бінарну класифікацію: Øкадрових партій Øмасових партій

Кадрові партії виникали тоді, коли виборче право ще було обмеженим. Ці партії: Ø були засобом виразу політичних інтересів пануючих класів, перш за все буржуазії; Ø були націлені на перемогу на виборах, для чого прагнули не збільшення своїх рядів, а до об'єднання еліт, які могли б впливати на виборців; Ø цікавилися питаннями ідеології постільки, поскільки ті могли допомогти їх кандидатам; Ø не мали системи членства з відповідною реєстрацією і регулярною сплатою членських внесків.

Масові партії виникають з введенням загального виборчого права. Це партії нового типу, тобто: Ø мають масовий характер; Ø орієнтовані на політичне виховання мас і формування еліт, що вийшли з народу; Ø прагнуть розповсюдження свого впливу за допомогою пропаганди своїх ідеологічних поглядів і програм; Ø мають розвинуту ієрархічну організаційну структуру, обумовлену необхідністю фінансувати партійні заходи, вести облік і контроль надходження і витрачання членських внесків і інших засобів; Ø мають строгу партійну дисципліну, покликану укріплювати єдність партії. Вона розповсюджується не тільки на рядових членів, але і партійне керівництво, а також парламентаріїв від цих партій.

«Закон Дюверже» На базі величезного емпіричного матеріалу Дюверже систематизував партійні системи, виділивши однопартійні, двопартійні та багатопартійні системи. Головним фактором формування певної партійної системи вчений вважав тип виборчої системи. Сформульовані ним “три закони взаємозв’язку виборчих і партійних систем” увійшли в політичну науку під назвою «закон Дюверже» .

Вчений встановив такий зв’язок між типом виборчої системи і формуванням певної форми партійної системи: Ø пропорційна виборча система зумовлює виникнення багатопартійної системи, що характеризується існуванням автономних партій із жорсткою внутрішньою структурою; Ø мажоритарна виборча система абсолютної більшості породжує партійну систему, в якій партії проводять гнучку політику й прагнуть до компромісу; Ø мажоритарна виборча система відносної більшості приводить до формування двопартійної системи.

Однопартійна система: Ø характерна для тоталітарних і авторитарних політичних режимів; Ø вона здатна інтегрувати соціальні групи, гармонійно поєднувати їх різні інтереси; Ø концентрувати ресурси і направляти їх на рішення актуальних проблем.

Двопартійна система: Ø складається з декількох партій з помітним переважанням двох найвпливовіших; Ø забезпечує можливість створення стабільного уряду, що спирається на підтримку парламентської більшості, оскільки що перемогла на виборах партія володіє абсолютною більшістю депутатських мандатів.

Багатопартійна система: Ø складається з трьох і більш одно порядкових за своїм впливом політичних партій; Ø жодна партія не має в розпорядженні достатньої підтримки з боку виборців і не в змозі без вступу до коаліції перемогти на виборах і формувати уряд; Ø більш диференційовано відображає різноманітні інтереси різних соціальних груп.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ