Теорія міжнародних відносин Тема 4 Марксизм і неомарксизм

Теорія міжнародних відносин Тема 4 Марксизм і неомарксизм 16. 02. 2012 р.

Cтруктура n n n n Теоретичні підходи Особливості неомарксизму Критика марксизму Теорія залежності Теорія “двох світів“ Критична оцінка різновидів теорії залежності Український контекст

4 1 Теоретичні підходи недоліки капіталістичного способу виробництва визначаються трьома головними законами (Gilpin 1987, p. 36― 37): 1) перевиробництва товарів і послуг, 2) концентрації капіталу, 3) спадної віддачі на капітал. n

Марксизм (середина ХІХ ст. ) n n діалектичний (тобто динамічний і суперечливий) характер соціальних процесів матеріалістичне розуміння історичних подій, коли боротьба за перерозподіл доходу стає головною рушійною силою визнання регресивного характеру економічних законів доцільність соціалізму як способу організації суспільного життя

Універсальна тематика марксизму і неомарксизму: Суперечлива діяльність ТНК n Зубожіння світової “периферії” n Вплив технології на погіршення існуючих антагонізмів n Експансія у різних формах n Боротьба країн за власні “життєві інтереси”. n

Конфліктність архітектури міжнародних відносин n Пояснення причин Першої світової війни С. Віднянським (2004): Економічне зростання поєднувалося з таким загостренням соціальних, міжнаціональних та інших проблем, що загрожувало західній цивілізації переродженням. ¨ В міру наповнення ринків товарами і послугами моральні й гуманістичні цінності дедалі поступалися корпоративній, технократичній, тоталітарній масовій свідомості. ¨ Держава перетворилася у носія загальнонаціональної ідеї, яка поступово замінила ідеї демократії. ¨ Утвердження монополій в економіці індустріальних країн сприяло зростанню тоталітарних тенденцій і мілітаризації, посиленню боротьби за ринки і політичний вплив у світі ¨

4 2 Особливості неомарксизму: n n n Ринкове середовище визнається анархічним Політична домінація антагоністичних об’єднань власників капіталу Сутність ідеології визначає боротьба класів Імперіалістичний характер інтеграції країн у світове господарство Дискримінаційність міжнародної торгівлі та потоки капіталу Нерівноправний обмін в торгівлі “Північ Південь”

Інтереси країн “першого світу” визначають: Доступ до дешевих природних ресурсів n Захист власних інвестицій n “Захоплення” зовнішніх ринків n

Для країн “третього світу” стають притаманними: Деструктивний альянс іноземних інвесторів, політиків та буржуазії, а також частини робітників n “Залежна” структура економіки n Недорозвиненість економіки n Використання нав’язаних з за кордону моделей економічного розвитку n

4 3 Критика марксизму n n Країнам, що розвиваються, потрібні іноземні інвестиції Конфлікти мають не так економічне, як політичне та етнічно релігійне підґрунтя

4 4 Теорія залежності n Неомарксистська (США) ¨ Paul A. Baran (1910 1964) ¨ Paul Marlor Sweezy (1910– 2004) ¨ Andre Gunder Frank (1929– 2005) n Структуралістська (Латинська Америка) ¨ Raul Prebisch (1901– 1986) Celso Furtado (1920– 2004) ¨ United Nations Economic Commission for Latin America (ECLAC) ¨

Спільні риси: n Два типи країн ¨ n домінуючі/залежні, центр/периферія, метрополія/сателіт Домінація зовнішніх чинників в економіці ¨ ТНК, сировинні ринки, іноземна допомога Посилення нерівномірності економічного розвитку з часом n Кожна країна має власний національний інтерес n

Теоретичні засади: n Постійне погіршення умов торгівлі для LDCs створює сучасний різновид експлуатації ¨ гіпотеза n n n Пребіша Зінгера Промислові країни не зацікавлені у розвитку країн, що розвиваються “Перший світ” формує альянси з корумпованою елітою у “третьому світі” Отримані від експорту доходи не інвестуються, а використовуються для споживання імпортних товарів розкоші

Умови торгівлі країн Латинської Америки, 1930─1985 рр. Джерело: Сardoso and Helwege (1993, с. 87)

Динаміка порівняльних цін на сировинні непаливні товари (окрім нафти і газу) стосовно цін на промислові товари, 1900─1992 рр. Джерело: IMF (1994 b, c. 92)

Пропозиції для економічної політики: Недоцільність копіювання досвіду промислових країн n Відсутність “трансферу” зростання до бідніших країн n Зростання розвиток n Пріоритет внутрішнього ринку n ¨ Альтернативне використання ресурсів

Гіпотеза Пребіша Зінгера n n “Південь” – сировина, “Північ” – промислові товари Погіршення умов торгівлі девальвація грошової одиниці зубожіння населення Необхідно: n Заміщення імпорту індустріалізація

Перешкоди для розвитку латиноамериканських країн: n n n експлуатація бідніших прошарків населення майнове розшарування соціальні антагонізми

Е. Кардозо і Е. Фалетто „Залежність і розвиток Латинської Америки. Досвід соціологічної інтерпретації” (2002) політика desarollo неефективна n необхідно диверсифікувати промисловість та стимулювати платоспроможний попит n

Економічна програма: Головний елемент ─ заміщення імпорту n Доцільність ISI n місткий внутрішній ринок, ¨ деяка промислова база, ¨ значні надходження від сировинного експорту, ¨ певні стимули для розвитку промисловості з боку експортного сектора ¨ внутрішнє формування капіталу ¨

Експорт визнавався в обмеженому контексті підтримання „здатності до імпорту” ― не більше. n Структурний дуалізм n Модернізація через споживання може стати гальмом розвитку, оскільки: n ¨ збільшує імпорт ¨ заохочує інвестиції в галузі, що не є базовими ¨ має „демонстраційний ефект” і в аграрних суспільствах не вирішує проблему міграції робочої сили в міста

n Анклавний характер виробничої діяльності ¨ виробництво залежить від державних регуляторів ¨ відсутність зв’язку з місцевою економікою ¨ залежність від ринків промислових країн

Політична компонента n n n „залежність ― це специфічний спосіб взаємодії класів і груп в ситуації домінування, яка забезпечує структурний зв’язок із зовнішнім світом” навколо державної адміністрації виникає середній клас бюрократичного забарвлення домінування олігархічних груп

Радикальна теорія залежності (A. Frank) Використання марксистської термінології (експлуатація, пролетаріат, класова боротьба) n Повний розрив з країнами “Півночі” n Планова економіка n ¨ С. Альєнде в Чилі (1970 1973 рр. )

4 5 Теорія “двох світів“ (I. Wallerstein) n The Annales school (Fernand Braudel) ¨ n гео екологічні регіони Марксизм соціальний конфлікт ¨ класова боротьба ¨ діалектика конфлікту ¨ n Теорія залежності ¨ центр периферія

Основні поняття: n n n Нерівномірний обмін товарами і послугами Акумуляція капіталу Імперіалізм Гегемонія Класова боротьба

Характеристика світової системи: Кордони n Структура n Країни учасники n Правила легітимізації n Coherence n Динаміка процесів – внутрішня

Різновиди світових систем World empire n World economy n Капіталізм вижив лише завдяки плюралізму політичних систем

Загальні риси світового порядку: n Широкий розподіл праці екологічні міркування ¨ соціальна організація ¨ n Культурна уніфікація (cultural homogenization)

n “Перший світ”: Диверсифікована структура виробництва ¨ Технологічне лідерство ¨ Потужний державний апарат ¨ Культурний вплив ¨

n “Другий світ” ¨ ¨ ¨ Вузька спеціалізація на виробництві декількох сировинних товарів. Анклавне розміщення продуктивних сил. Низька продуктивність сільського господарства Слабкість державного апарату Нео колоніалізм

Ознаки “сильної” держави: Здатність протистояти зовнішньому і внутрішньому тиску n Ефективна бюрократія як противага “новій” буржуазії та “старій” аристократії n “Податкова спіраль” n “Europe like a bucking bronco”

Наслідки технологічного відставання: n n n Безробіття Обмеження платіжного балансу Погіршення умов торгівлі

Іноземні інвестиції недостатньо продуктивні: n n Зосереджуються в окремих (переважно сировинних і низько ехнологічних) галузях т економіки. Не сприяють залученню сучасних технологій. Не підвищують якість робочої сили. Провокують соціальні конфлікти.

4 6 Критична оцінка різновидів теорії залежності n n “Бажання розвиватися” може стати наслідком ліберальної економічної політики “Переваги відсталості” врахування чужих помилок, ¨ відчуття відсталості сприяє мобілізації ресурсів ¨

Бразилія: приклад подолання “залежного” характеру економіки n Країна складна ¨ ментальність (jeito) ¨ південний “колорит” ¨ політична традиція caudillo n n n “Синусоїда” економічного зростання Декілька “втрачених” десятиліть “Світло в кінці тунелю” допомогли знайти президент ”популіст” і президент ”терорист”

Brazilean jeito (or jeitinho) Robert M. Levine: Brazilians are a kind of people who "pride themselves on being especially creative in their array and variety of gambit suitable for bending rules. " Joseph A. Page: jeito "is a rapid, improvised, creative response, law, rule, or custom that on its face prevent someone from doing something. " It always involves a conscious act of breaking formal rules so as to "personalise a situation ostensibly governed by an impersonal norm".

Jeito Fernanda Duarte: jeito "is inherently personalistic. It requires a certain type of 'technique' involving the conscious use of culturally valued personal attributes (eg: a smile, a gentle, pleading tone of voice); it seeks short term benefits; it is explicitly acknowledge and described by Brazilians as part of their cultural identity. . . So deeply entrenched is this practice in Brazil that it has become intertwined with constructions of Brazilianess".

Examples of jeito: the queue in a bank n a 'favour' (legal or illegal) requested by a layer to court employees n a public inspector who condones the failure of a company n Installation of a telephone n The bypassing of legal norms has become more the rule rather than the exception in Brazil.

Jeito Robert M. Levine: "jeitos fall halfway between legitimate favours and out corruption, but at least in popular understanding they lean in the direction of the extralegal. Favours, in addition, imply a measure of reciprocity, a courtesy to be returned. One never pays for a favour, however; but a jeito, which is often granted by someone who is not a personal acquaintance, must be accompanied by a tip or even a larger payoff. Unfortunately, the realization of the rule of law requires generality, certainty, and the respect of laws. But when Brazilians ignore laws they deem restrictive or unfair. Unjust discriminatory law enforcement and breakdown of legitimacy may well be the result.

Viveza criolla (Argentina) It is necessary to learn how to “live” n „Viveza criolla might be working on the street, but it is useless on the assembly line” (C. Menem) n

Guanxi (China) n Guanxi describes the basic dynamic in personalised networks of influence ("connections" and "relationships“, though neither of those terms sufficiently reflect the wide cultural implications that guanxi describes).

Guanxi is a central concept in Chinese society and describes n n n a personal connection between two people in which one is able to prevail upon another to perform a favor or service, or be prevailed upon (the two people need not be of equal social status). a network of contacts, which an individual can call upon when something needs to be done, and through which he or she can exert influence on behalf of another. a state of general understanding between two people: "he/she is aware of my wants/needs and will take that into account when deciding her/his course of future actions which concern or could concern me".

Features of guanxi: n social capital n bureaucratic practices n face (social custom) mianzi and lianzi n ganging

The Anglo Iberian divide (according to Ted Goertzel) Anglo America Hispano America

Лула да Сільва (президент Бразилії)

1989 – Перемогу “вкрав” Фернандо Колор

1994 р. тандем Франко Кардозу

4─7 Український контекст n М. Головатий: ідея глобалізму полягає у незацікавленості великих держав (геополітичних центрів) на зразок США і Росії в „фундаментальному суверенітеті і національній цілісності маленьких держав” (2004, с. 61)

n n n індивідуальний та груповий тероризм все більше поступається державному тероризму відверто волюнтаристська і гегемонічна політика США створює загрозу існуванню моноетнічних, національних держав глобалізація посилила активність латентних структур: різноманітних масонських лож, орденів, каст ¨ штучний поділ суспільства на „еліту” і маси ¨ контроль діяльності урядів і політики держав n відмова України від ядерної зброї потягнула за собою економічні втрати.

В. Онищенко (1996): n n “Будь яке небажане коливання кон’юнктури світових товарних ринків може привести українських виробників на межу банкрутства, бо в них немає запасу міцності. За такої ситуації економіка стає легким трофеєм, а її економічний простір перетворюється на плацдарм для просування Заходу на східні ринки, але без нас. . . Слід говорити не про найшвидше інтегрування, а про поступове зближення двох економічних систем через різні форми співробітництва. . . Лібералізм можуть собі дозволити високорозвинуті країни, та й то не в повному обсязі. . . Не пригадую факту з історії, щоб країна сама віддавалася на відкуп різним іноземним фірмам, які діють через корумповане чиновництво”.

n n Президент України Леонід Кучма (21 лютого 2003 р. ): сформована протягом останніх десятиріч система міжнародних економічних відносин фактично виключає можливість вертикальної міграції країн з нижчого технологічного рівня до вищого. За таких умов не залишається вибору, окрім “консервації наявного міжнародного статусу України, її місця в рамках так званої периферійної зони сучасного глобального процесу” (Княжанський 2003).

Проблеми для обговорення: n n Як прихильники марксизму використовують аргумент про ірраціональність капіталістичної системи для пояснення причин світової фінансової кризи 2008─2009 рр. ? Які це має наслідки для пояснення природи міжнародних відносин? Якими важливими політичними і стратегічними чинниками в міжнародних відносинах нехтує марксизм? Які засадничі положення марксизму використовуються в теоріях залежності, “двох світів”, “світової системи” тощо? У чому прихильники неомарксизму вбачають “залежність” і нерівноправність стосунків “Північ―Південь” для сучасного світу?

n n n Якими є можливі наслідки для зовнішньої політики вибору неомарксистської “корекції буржуазних цінностей”? Проілюструйте на прикладі однієї з пострадянських країн. Якими є передумови для розвитку подій в Україні за “бразильським” сценарієм? Які “переваги відсталості” можна помітити в Україні?

The End