ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ІННОВАТИКИ 1 2 3 4

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ІННОВАТИКИ 1. 2. 3. 4. 5. План Передумови виникнення педагогічної інноватики. Сутність педагогічної інноватики. Характеристика основних категорій та понять педагогічної інноватики. Класифікація педагогічних інновацій. Загальна характеристика інноваційних процесів в системі вищої освіти. Структура інноваційного освітнього процесу. Етапи педагогічних інновацій.

Література n n n Ангеловски К. Учителя и инновации. – М. : Просвещение, 1991. – 159 с. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с. Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике. – М. , 1998. – 175 с. Паламарчук В. Ф. Першооснови педагогічної інноватики. – К. , 2005. – 417 с. Сластенин В. А. , Подымова Л. С. Педагогика: Инновационная деятельность. – М. : ИЧП «Издательство Магистр» , 1997. – 308 с. Юсуфбекова Н. Р. Общие основы педагогической инноватики. – М. : Просвещение, 1991. – 174 с.

Передумови виникнення педагогічної інноватики “Інновація» ( іn – в, novus – новий) - оновлення, зміна, введення чогось нового, процес упровадження наукової ідеї в практику. Один з найбільших ерудитів 17 століття Френсіс Бекон в трактаті «Досліди і повчання етичні і політичні» виділив спеціальний розділ «Про нововведення» . Саме в цій роботі слова Ф. Бекона прозвучали пророче, «хто не хоче застосовувати нові засоби повинен чекати нових бід» .

Передумови виникнення педагогічної інноватики n n Поняття «інновація» вперше було введено до наукового обігу в культурології ХІХ ст. і трактувалося як проникнення елементів однієї культури в іншу. На початку ХХ ст. , коли почала інтенсивно розвиватися нова галузь технічного знання - наука про технічні нововведення у сфері матеріального виробництва, під інновацією стали розуміти нововведення.

Передумови виникнення педагогічної інноватики Австрійський вчений, економіст, мислитель ХХ ст. Йосиф Шумпетер n «Теорія економічного розвитку» (1912) n «Капіталізм, соціалізм і демократія» (1942)

Передумови виникнення педагогічної інноватики Систематичне вивчення n На початку 90 -х рр. ХХ ст. інновацій в освіті почалось з’явилися перші наприкінці 50 -х рр. ХХ ст. у дослідження з проблем інноваційної педагогічної США та Західній Європі. діяльності в Росії. Дж. Бассет, Д. Гамільтон, В. Загвязинський (1990), Р. Хейвлок переважно розглядали проблеми Н. Юсуфбекова (1991), управління інноваційними С. Поляков (1993) здійснили процесами. спробу розробити єдиний категоріальний апарат нового наукового напряму. n

Сутність педагогічної інноватики n n n Педагогічна інноватика як новий науковий напрям охоплює вивчення питань філософського, психологічного, психосоціального, інформаційного та педагогічного забезпечення інноваційних процесів, спрямованих на розв’язання проблем і завдань сучасного стану розвитку освіти й особистості. Педагогічна інноватика − вчення про створення педагогічних новацій, їх оцінку, освоєння педагогічним співтовариством і використання на практиці. Предметом педагогічної інноватики - є актуально значущі інноваційні процеси, що стають перспективними для освіти і позитивно впливають на її розвиток.

Сутність педагогічної інноватики Дослідники проблем педагогічної інноватики намагаються співвіднести нове у педагогіці з корисним, прогресивним, позитивним, сучасним, передовим. Нове співвідноситься з такими ознаками: n неідентичність (несхожість новоствореної системи); n актуальність; n стабільність (свідчить про єдність, цілісність, повторюваність основних елементів нового протягом певного проміжку часу); n ефективність (засвідчує об’єктивну можливість за допомогою новацій розв’язувати завдання, заради яких вони були створені); n оптимальність (свідчить про найвищу економічність і ефективність створення нового засобу).

Сутність педагогічної інноватики n n n Новація – це сам засіб (новий метод, методика, технологія, програма тощо), а інновація – процес його освоєння (С. Поляков, М. Поташник). Інновації – це й ідеї, і процеси, і засоби, і результати, взяті в єдності якісного вдосконалення педагогічної системи (І. Підласий). Інновація — нововведення, зміна, оновлення; новий підхід, створення якісно нового, використання відомого в інших цілях (І. Дичківська).

Сутність педагогічної інноватики n n n Інноваційна діяльність − це створення нового (оригінальних прийомів, цілісних педагогічних концепцій), що змінює звичний погляд на явище, перебудовує суспільно-педагогічні відносини. Інноваційна освітня діяльність – це діяльність, яка виявляється у внесені в освітню практику нових ідей, методик, технологій, служить оновленню змісту сучасної освіти, створює нові педагогічні технології, пропонує нові можливості для творчості педагога. Інноваційна педагогічна діяльність цілеспрямована педагогічна діяльність, орієнтована на зміну й розвиток навчально-виховного процесу з метою досягнення вищих результатів, одержання нового знання, формування якісно іншої педагогічної практики.

Структура педагогічної інноватики Блок створення нового у педагогіці. У розділі розглядаються такі категорії, як нове в педагогіці, умови створення нового, критерії новизни, міра готовності нового до його освоєння та використання, традиції й новаторство, етапи створення нового у педагогіці. n Все це вивчає педагогічна неологія, в якій систематизуються, узагальнюються та розвиваються наукові, експериментальні й дослідні дані процес науково-педагогічної творчості, його особливості, головні результати. n Предметом неології є створення педагогічних інновацій.

Структура педагогічної інноватики Блок сприйняття, освоєння й оцінки нового. У розділі вивчаються різновиди процесів освоєння нового, явища консерватизму і новаторства у педагогіці, готовність педагогічного співтовариства до сприйняття і оцінки нового. Ці поняття вивчає n педагогічна аксіологія. n Предметом педагогічної дифузіології (аксіології) є розповсюдження педагогічних інновацій.

Структура педагогічної інноватики Блок використання та застосування нового. У розділі вивчаються закономірності та різновиди впровадження, використання і застосування нового. Ці явища вивчає n педагогічна праксеологія. Предметом педагогічної праксеології є впровадження педагогічних інновацій.

Класифікація педагогічних інновацій 1. Залежно від сфери застосування: інновації у змісті освіти; технології навчання та виховання; в організації педагогічного процесу; в управлінні освітою; в освітній екології. 2. Залежно від масштабу перетворень: часткові модульні та системні нововведення. 3. Залежно від інноваційного потенціалу --- модифікаційні; комбінаторні; радикальні або фундаментальні, глобальні, базові нововведення.

Класифікація педагогічних інновацій 4. Залежно від позиції щодо свого попередника: заміщувальні; скасовувальні; відкриваючі нововведення (освоєння нової програми, технології); ретровведення (освоєння нового, яке існувало раніше). 5. Залежно від місця появи: нововведення в науці; в практиці. 6. Залежно від часу появи: історичні; сучасні нововведення. 7. Залежно від рівня очікування, прогнозування і планування: очікувані та неочікувані нововведення. 8. Залежно від галузі педагогічного знання: виховні, дидактичні та історико-педагогічні нововведення.

Загальна характеристика інноваційних процесів в системі вищої освіти n Інновації в освіті – це нові ідеї, прогресивні принципи, розвиток передового досвіду, гнучке реагування на вимоги часу, така діяльність викладачів, вихователів, керівників освітніх закладів, яка спрямована на вдосконалення навчально-виховного процесу і потребує змін у завданнях, формах, методах і прийомах навчання, в образі діяльності й стилі мислення педагогів.

Напрями інноваційних процесів в системі вищої освіти 1. Оновлення змісту навчання і виховання: n розробка державних стандартів вищої освіти; n створення авторських навчальних програм, підручників, посібників. 2. Розробка та апробування нових педагогічних технологій: розвивального, диференційованого навчання; використання методів проектування і моделювання; комп’ютерні технології навчання. 3. Зміна форм і методів навчання та виховання: n впровадження діалогових форм спілкування; n трансформування методів контролю знань та вмінь студентів; n запровадження рейтингових систем оцінювання знань. 4. Модернізація форм і методів управління ВНЗ: n утворення багатоваріативності моделей управління; n оновлення форм управління.

Закономірності перебігу інноваційних процесів 1. 2. 3. 4. Закономірність незворотної дестабілізації педагогічного інноваційного середовища. Закономірність стереотипізації педагогічних інновацій. Закономірність циклічної повторюваності педагогічної інновації. Закономірність фінальної реалізації інноваційного процесу.

Принципи управління інноваційними процесами в системі освіти 1. 2. 3. 4. 5. Принцип управління інноваційними змінами стану системи освіти. Принцип переходу від стихійних механізмів до свідомо керованих. Принцип інформаційного, матеріальнотехнічного і кадрового забезпечення інноваційних процесів. Принцип прогнозування зворотних або незворотних структурних змін в інноваційному соціально-педагогічному середовищі. Принцип посилення стійкості інноваційних процесів.

Структура інноваційного процесу 1. 2. 3. Етап зародження нової ідеї, виникнення нової концепції нововведення (старт). Етап винаходу. На цьому етапі відбувається створення нововведення, тобто втілення нової ідеї у певний об'єкт, матеріальний чи духовний проектзразок; Етап реалізації нововведення. Суть його, як правило, полягає у практичному застосуванні, коригуванні, доопрацюванні нового засобу. Завершується етап отриманням стійкого ефекту від нововведення, після чого воно існує автономно.

Структура інноваційного процесу 4. 5. 6. 7. Етап розповсюдження нововведення (зрілість). Суть його полягає у широкому впровадженні, дифузії (проникненні) в нові галузі (освітні заклади). Етап насичення в конкретній галузі. На цьому етапі нововведення освоює багато людей в усіх сферах педагогічного й управлінського процесів. Саме тоді воно втрачає свою новизну (рутинізація нововведення). Етап спаду (криза, фініш). Особливістю його є вичерпаність можливостей застосування нововведення в нових умовах, галузях. Іррадіація (від лат. сяяти, випромінювати) нововведення. Цей етап притаманний не кожному нововведенню. Нововведення не зникає як таке, а модернізується й відтворюється, нерідко значно відчутніше впливаючи на розвиток навчально-виховного закладу.