ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Викладач Гайдученко Світлана Олександрівна

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Викладач: Гайдученко Світлана Олександрівна, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри МММГ ХНУМГ

Питання 1) 2) 3) Поняття соціально-економічної системи регіону та її складових. Принципи, методи й інструменти регіонального менеджменту. Ресурсне забезпечення регіонального управління.

Регіональний менеджмент – це наука, що вивчає складові системи управління розвитком території, взаємозв’язок між ними при врахуванні дії об’єктивних економічних законів. Регіональний менеджмент реалізується в соціально-економічній системі регіону, ґрунтуючись на підсистемі регіонального управління. Будь-який регіон може бути представлений у вигляді соціально-економічної системи, що обумовлено функціонуванням на території цього регіону соціальної і економічної діяльності.

Соціально-економічна система регіону представляє сукупність взаємозв’язаних складових: економічної та соціальної підсистем. Економічна підсистема є основою для розвитку соціальної підсистеми регіону.

Кожна з цих підсистем представляє сукупність взаємозалежних складових (елементів): l l l вхід і вихід підсистеми; цілі та завдання функціонування і розвитку підсистеми; принципи, методи й інструменти функціонування та розвитку підсистеми; підсистему управління, що включає найважливіший елемент – процес управління (розробка, обґрунтування, затвердження та реалізація управлінських рішень, спрямованих на забезпечення сталого економічного та соціального розвитку регіону); ресурси, необхідні для функціонування і розвитку підсистем.

ЛЕКЦІЯ 1 Соціально-економічна система регіону є системою відкритого типу, що обґрунтовано її взаємодією із зовнішнім середовищем. Для регіональної соціально-економічної системи зовнішнім середовищем є насамперед соціальноекономічна система країни. Залежно від характеру впливу зовнішнього середовища на систему, змінюються її властивості й внутрішнє середовище, що впливає на стан складових і елементів системи.

Можливість представлення регіону у вигляді соціально-економічної системи обґрунтовує доцільність використання системного підходу в регіональному управлінні. Системний підхід припускає управління економікою регіону з позицій єдиного цілого на основі системного аналізу. Системний аналіз – це процес дослідження регіональних об'єктів управління за допомогою представлення їх як підсистеми й аналізу цих підсистем.

Системний аналіз у регіональному управлінні використовується для: ЛЕКЦІЯ 1 1. Виявлення та чіткого формулювання проблеми регіонального розвитку в умовах невизначеності; 2. Вибору стратегії дослідження; 3. Точного визначення систем і підсистем (границь, входів, виходів та інших складових); 4. Виявлення цілей розвитку та функціонування соціально-економічної системи регіону і її підсистем; 5. Виявлення функцій і складу знову створеної системи та підсистем, якщо це необхідно.

ЛЕКЦІЯ 1 Підсистема регіонального управління складається з наступних елементів: l l l входу і виходу; цілей функціонування та розвитку підсистеми регіонального управління; процесу управління, що включає суб'єкт управління, об'єкт управління та взаємодії між ними; функцій управління; принципів, методів й інструментів управління; сукупності ресурсів, що забезпечують процес управління.

На вході в підсистему регіонального управління зосереджені проблеми, що вимагають прийняття управлінських рішень, відповідно на виході – самі управлінські рішення.

Залежно від рівня розвитку соціальноекономічної системи регіону формулюється головна мета управління соціальноекономічною системою регіону, що деталізується в основні цілі, у цілі першого рівня і т. д. до формулювання конкретних завдань, вирішення яких досягається шляхом реалізації окремих заходів соціального й економічного характеру.

Процес регіонального управління полягає у впливі суб'єкта управління (представників регіональної влади, у тому числі органів місцевого самоврядування) на об'єкти управління (економіка регіону) по спеціальних каналах передачі інформації. Від об'єкта до суб'єкта управління також по спеціальному каналу передачі інформації надходять дані про стан об'єкта управління, що є підставою для подальшого прийняття управлінських рішень.

ЛЕКЦІЯ 1 Основні функції регіонального управління l l визначення рівня економічного та соціального розвитку регіону й аналіз сформованої ситуації, в результаті якого повинні бути отримані конкретні дані. Це дозволяє виявити проблеми в регіональному розвитку, намітити шляхи їх вирішення і мобілізувати засоби для їх розв’язання; прогнозування і планування регіонального розвитку. Розробка стратегії економічного й соціального розвитку регіону, на основі якої формуються програми економічного та соціального розвитку регіону, а також інші змістові програми;

ЛЕКЦІЯ 1 Основні функції регіонального управління l l організація регіонального управління полягає у формуванні організаційних структур управління регіоном на основі проектування нових або вдосконалювання існуючих; мотивація регіонального розвитку полягає в необхідності забезпечення постійного підвищення рівня життя населення на основі сталого економічного росту як у межах регіону, так і в масштабі всієї країни;

ЛЕКЦІЯ 1 Основні функції регіонального управління контроль процесу економічного й соціального розвитку регіону повинен здійснюватися з метою досягнення поставлених цілей і подолання проблемних ситуацій, що вимагають вирішення; • регулювання регіонального розвитку здійснюється на основі законодавчого поля, що діє на території регіону і формується в результаті спільної діяльності органів законодавчої, виконавчої влади національного й обласного рівнів, а також органів місцевого самоврядування. •

Принципи регіонального менеджменту l l підвалини, засади, основні вихідні положення теорії управління, які відбивають найбільш загальні, стійкі риси законів управління. Принципи регіонального управління повинні залишатися незмінними, а мінятися можуть тільки методи й інструменти залежно від поставлених цілей, а також від зовнішніх і внутрішніх умов розвитку регіону.

Реалізація основних функцій регіонального управління повинна здійснюватися на основі таких принципів: • принципу наукової обґрунтованості управлінських рішень; • принципу погодженості всіх елементів системи регіонального управління; • принципу раціоналізації діапазону регіонального управління; • принципу оптимізації співвідношення централізації та децентралізації в процесі регіонального управління; • принципу формування та використання адекватної і достовірної управлінської інформації; • принципу максимізації результату регіонального управління при мінімізації ресурсних витрат.

Також до принципів регіонального менеджменту відносять наступні принципи: 1) Децентралізації полягає у переміщенні прийняття рішень від центральних органів управління до агентів ринку. Цей принцип обмежує монополію регіонального менеджменту на всевладдя, забезпечує економічну свободу суб'єктів господарювання в регіоні та поліцентричну систему прийняття рішень, а також делегування функцій управління зверху вниз. 2) Принцип партнерства передбачає відхід від жорсткої ієрархічної співпідпорядкованості по вертикалі. Він диктує правила поведінки об'єктів і суб'єктів регіонального управління.

Також до принципів регіонального менеджменту відносять наступні принципи: 3) Принцип субсидіарності полягає у виділенні фінансових ресурсів під заздалегідь визначені цілі. Він реалізується в регіональному менеджменті через формування механізмів перерозподілу фінансових ресурсів з метою забезпечення мінімальних державних соціальних стандартів; 4) Змістом принципу мобільності та адаптивності є здатність системи регіонального управління чутливо реагувати на зміни зовнішнього середовища. Цей принцип проявляється через постійну трансформацію функціональної та організаційної структур регіонального менеджменту;

Також до принципів регіонального менеджменту відносять наступні принципи: 5) Принцип виділеної компетенції (на відміну від принципу розмежування функцій) полягає в диференціації функцій не між сферами регіонального управління, а всередині них.

Методи регіонального менеджменту l сукупність прийомів і засобів впливу на господарюючі суб'єкти регіону. У практиці регіонального менеджменту використовуються два основних методи: методи прямого (безпосереднього) впливу на суб'єкти господарювання і методи опосередкованого впливу.

ЛЕКЦІЯ 1 До основних методів регіонального управління відносяться: l l l економіко-правові методи регіонального управління, що полягають у створенні сприятливих правових умов (на основі прийняття адекватної законодавчої бази) організаційно-адміністративні методи регіонального управління, що полягають у використанні сукупності методів проектування та удосконалення раціональних організаційних структур регіонального управління; морально-психологічні методи регіонального управління, що полягають у формуванні позитивного іміджу представників регіональної влади.

ЛЕКЦІЯ 1 До інструментів регіонального менеджменту відносяться: l l регіональна політика: економічна, соціальна, демографічна; концепція економічного й соціального розвитку регіону; стратегія економічного й соціального розвитку регіону; програми економічного й соціального розвитку регіону, а також інші програми, що класифікуються за змістовною ознакою (наприклад, програми інвестиційного розвитку міста);

ЛЕКЦІЯ 1 До інструментів регіонального менеджменту відносяться: l l баланси: трудових ресурсів регіону; фінансових ресурсів регіону; регіональний баланс виробництва й розподілу продукції; зовнішньоторговельний баланс регіону, а також інші змістовні баланси (наприклад, баланс виробництва та споживання електроенергії в регіоні і т. д. ); місцеві бюджети: бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети місцевого самоврядування.

ЛЕКЦІЯ 1 Регіональна політика — • сфера діяльності держави, або регіональної (місцевої) влади, щодо управління економічним, соціальним і політичним розвитком країни в просторовому (регіональному) аспекті, тобто пов'язана з взаємовідносинами між державою і регіонами, а також регіонів між собою.

ЛЕКЦІЯ 1 Концепція соціально-економічного розвитку регіону це цілеспрямований комплексний документ, який включає систему найважливішої політики розвитку регіону в стратегічній перспективі на основі необхідної і достатньої економічної самостійності (стратегічні пріоритети, цілі, пропорції і механізми).

ЛЕКЦІЯ 1 Структура концепції розвитку регіону має містити такі розділи: l l l соціальна, екологічна, структурна, аграрна політика; регіональна науково-інноваційна політика, політика розвитку важливих комплексів спеціалізації і розвитку продуктивних сил, політика розвитку системи розселення, підготовки трудових ресурсів і зайнятості; політика розвитку виробничої інфраструктури, ринкової інфраструктури, інвестиційна та зовнішньоекономічна політика; антимонопольна, фінансово-бюджетна і податкова, регіонально-кредитна політика і розвиток банківської системи; політика розвитку відносин власності.

ЛЕКЦІЯ 1 Основною метою стратегії соціальноекономічного розвитку регіону є – орієнтація на діяльність в напрямі стабілізації та підвищення якості життя населення на основі підвищення ефективності економіки і забезпечення додаткових надходжень в бюджети всіх рівнів за рахунок активізації інноваційних й інвестиційних процесів.

Стратегія соціально-економічного розвитку регіону визначає зміст основних напрямів діяльності органів місцевого самоврядування: ЛЕКЦІЯ 1 — управління соціально-економічним розвитком; — управління бюджетом і фінансами; — управління економікою і підприємництвом; — управління майном і землею; — управління зовнішньоекономічною діяльністю; — охорона навколишнього середовища.

ЛЕКЦІЯ 1 Програма економічного і соціального розвитку — документ, в якому визначаються цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку, засоби та шляхи їх досягнення, формується взаємоузгоджена і комплексна система заходів органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спрямованих на ефективне розв'язання проблем економічного і соціального розвитку, досягнення стабільного економічного зростання, а також характеризуються очікувані зміни у стані економіки та соціальної сфери.

ЛЕКЦІЯ 1 Баланси — це система взаємопов’язаних показників, які характеризують наявність і використання матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів. Вони дають можливість, з одного боку, охопити всі джерела формування ресурсів, а з іншого — усі напрями їхнього використання. Отже, у найзагальнішому вигляді збалансованість трактується як взаємовідповідність ресурсів і потреб суспільного виробництва та відбиває елементарну умову нормального функціонування економіки.

ЛЕКЦІЯ 1 Місцевий бюджет — бюджет адміністративно-територіальної одиниці — області, району, міста, селища, села, затверджений відповідною радою. Місцевий бюджет області об'єднує обласний бюджет, бюджет районів і міст обласного підпорядкування. Завданням місцевого бюджету є забезпечення необхідними грошовими ресурсами фінансування заходів господарського й культурного будівництва, комунального і житлового господарства, розвитку освіти, охорони здоров'я тощо.

ЛЕКЦІЯ 1 До числа основних завдань регіонального менеджменту входять: l l забезпечення розширеного відтворення умов життєдіяльності населення регіону, високого рівня та якості життя; економічна та соціальна трансформація господарства регіону, аналіз, прогнозування та програмування регіонального розвитку;

ЛЕКЦІЯ 1 До числа основних завдань регіонального менеджменту входять: l l l оптимізація фінансових потоків, формування умов і механізмів зміцнення економічної бази регіону і муніципальних утворень; забезпечення екологічної безпеки в регіоні, захист навколишнього середовища; - формування та реалізація структурної, інвестиційної та науково - технічної політики в регіоні, створення та розвиток ринкової інфраструктури.

ЛЕКЦІЯ 1 Ресурсний потенціал сукупність, матеріальних (в тому числі природних ресурсів), фінансових, трудових та інформаційних ресурсів.

ЛЕКЦІЯ 1 Матеріальні ресурси l представляють накопичені у засобах виробництва й предметах споживання матеріалізовану працю, яку має у своєму розпорядженні система управління регіоном. У складі матеріальних ресурсів можна виділити матеріальні виробничі ресурси й матеріальні невиробничі ресурси.

ЛЕКЦІЯ 1 Фінансові ресурси l складають фінансову основу для реалізації основних функцій регіонального управління і представляють грошові кошти, що акумулюються в місцевих бюджетах.

ЛЕКЦІЯ 1 Трудові ресурси в процесі регіонального управління забезпечують усі функції управління людським фактором, який розробляє і реалізовує управлінські рішення, направлені на досягнення певних цілей і вирішення завдань регіонального розвитку.

ЛЕКЦІЯ 1 Інформаційні ресурси це ресурси, що забезпечують процес регіонального управління необхідною інформацією. При цьому ефективність регіонального управління залежить від точності й достовірності інформації.

Просторове розміщення ресурсів - територіальну локалізацію природних, матеріальних, нематеріальних ресурсів, що сформувалася під впливом природних та конкретно-історичних закономірностей. Територіальна локалізація – це місцезнаходження ресурсів відносно меж регіональної системи як територіальної цілісності.

ЛЕКЦІЯ 1 Відповідно можна виділити два типи: l l ресурси, що локалізовані у межах регіону; ресурси, що перебувають за межами даної території.

ЛЕКЦІЯ 1 Конкурентоспроможність ресурсів це його здатність відповідати вимогам даного ринку на певний період та задовольняти потреби різних груп користувачів. Конкурентоспроможні ресурси формують компетенцію інституції, що виявляється в її здатності ефективно діяти й адаптуватися до змін зовнішнього та внутрішнього середовища, а також проявляти ділову активність і здібність до інновацій з метою реалізації своєї місії.

ЛЕКЦІЯ 1 Комбінативність ресурсів це можливі варіанти сполучення різних видів ресурсів, що поєднанні спільним технологічним або адміністративним процесом й одночасно містять в собі властивості створювати єдине ціле задля реалізації функцій управління.

Типи комбінативності ресурсів регіонального управління в аспекті врегулювання суспільних відносин: ЛЕКЦІЯ 1 соціальні ресурси – це існуючі у певному суспільстві реальні можливості, які використовуються задля забезпечення повсякденних життєвих потреб та інтересів людей через реалізацію соціальних програм, підтримку галузей соціальної сфери тощо. -Виділяють наступні класи соціальних ресурсів: мотиваційні, культурно-інформаційні, символічнодуховні, інтелектуально-інноваційні, організаційні, демографічні, демократія як громадянський ресурс; -

Типи комбінативності ресурсів регіонального управління в аспекті врегулювання суспільних відносин: ЛЕКЦІЯ 1 політичні (адміністративні) ресурси – це засоби врегулювання політичних відношень основані на ресурсах влади й управління, які суб’єкт політичної влади отримує із заняттям керівної посади (владних позицій в державному апараті) й використовує для забезпечення підкорення інших учасників відношень. До цього типу ресурсів відносяться: кадровий склад державних органів, адміністративно-політична еліта, примусові заходи, утилітарні, нормативно-правові та силові ресурси; -

Типи комбінативності ресурсів регіонального управління в аспекті врегулювання суспільних відносин: ЛЕКЦІЯ 1 - економічні ресурси – це джерела та засоби забезпечення процесу виробництва або надання послуг, які включають в себе наступні класи: природні ресурси (земля та корисні копалини); матеріальні ресурси; фінансові ресурси; трудові ресурси; державний резерв;

Типи комбінативності ресурсів регіонального управління в аспекті врегулювання суспільних відносин: ЛЕКЦІЯ 1 - геополітичні ресурси – це локалізовані в просторовочасовому вимірі позитивні особливості й переваги, що створені на визначеній території завдяки її географічному положенню, позиції відносно сусідніх адміністративнотериторіальних утворень, унікальній сукупності відмінностей, які сприяють розвитку транскордонного і міжрегіонального співробітництва. Основними класами ресурсів є: просторове розміщення, часовий період, ландшафтно-екологічні умови, геостратегічний статус, участь в політичних та економічних альянсах, транзитність, етнічна ідентичність.

ЛЕКЦІЯ 1 Доступність ресурсів відповідність здібностям/можливостям суб’єкта управління. Найчастіше розрізняють два види доступності: фізично-цінова та організаційно-правова. Відповідно, визначити типи доступності ресурсів регіонального управління можна за ознаками: достатність та належність до власника. l

ЛЕКЦІЯ 1 Достатність ресурсів це відповідність наявного обсягу ресурсів потребам у ньому, що вказує на здатність суб’єкта управління здійснювати управляючий вплив на інших учасників відносин. Можливими є наступні варіації ознаки: дефіцитність (мала кількість, нестача ресурсів порівняно з потребою) та недефіцитність ресурсів. l

За цією ознакою можна виділити два класи ресурсів: ЛЕКЦІЯ 1 - дефіцитні ресурси – це невідновлювальні (в межах визначеного проміжку часу) елементи системи, що використовуються як засоби досягнення стратегічних цілей, доступ до розпорядження якими має окреслене владними повноваженнями коло суб’єктів управління; - недефіцитні ресурси – це відновлювальні елементи системи, використання яких у будь-якому напрямі необмежене, не потребує від суб’єкта управління застосування додаткових засобів, але й не забезпечує йому можливість владного впливу.

ЛЕКЦІЯ 1– Належність до власника це характеристика ресурсів за формами прояву власності відносно до правомочностей суб’єкта, який у межах компетенції приймає рішення стосовно методів і напрямів їх використання.

Можна виділити два класи ресурсів ЛЕКЦІЯ 1 – власні ресурси й ресурси, передані на виконання делегованих повноважень, та наступні їх види: державні ресурси: державна власність, бюджетні ресурси, кадрові та адміністративні ресурси; ресурси місцевого самоврядування: комунальна власність, спільна власність територіальних громад, місцеві фінансові ресурси, демографічні та трудові ресурси; приватні ресурси: колективна власність у частині соціально значущих об’єктів, майно та фінанси, інтелектуальна власність громадян.

ЛЕКЦІЯ 1

Види юридичної відповідальності ЛЕКЦІЯ 1

Види юридичної відповідальності ЛЕКЦІЯ 1

Види юридичної відповідальності ЛЕКЦІЯ 1

Види юридичної відповідальності ЛЕКЦІЯ 1

Види юридичної відповідальності ЛЕКЦІЯ 1

Види юридичної відповідальності ЛЕКЦІЯ 1 l

Види юридичної відповідальності ЛЕКЦІЯ 1

Види юридичної відповідальності ЛЕКЦІЯ 1

Види юридичної відповідальності ЛЕКЦІЯ 1

Види юридичної відповідальності ЛЕКЦІЯ 1

Види юридичної відповідальності ЛЕКЦІЯ 1