Тема Зовнішньоекономічна діяльність підприємств та

Тема Зовнішньоекономічна діяльність підприємств та її регулювання

Завдання розглянути поняття зовнішньоекономічної діяльності та виділити операції, що до неї належать; розглянути види зовнішньоекономічної діяльності та навчитись їх розрізняти; ознайомитись з принципами зовнішньоекономічної діяльності та навчитись знаходити їх прояви в господарській діяльності підприємств; розглянути регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

Зовнішньоекономічна діяльність господарська діяльність суб’єктів господарювання, яка у процесі її здійснення потребує перетину митного кордону України майном та/або робочою силою (Господарський кодекс України) діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами (ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» , ст. 1) 3

Принципи ЗЕД 1. Принцип суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД 2. Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва 3. Принцип юридичної рівності і недискримінації 4. Принцип верховенства закону 5. Принцип захисту інтересів суб'єктів ЗЕД 6. Принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів (ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» , ст. 2) 4

Принцип суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД виключне право народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України; обов'язок України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин

Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва право суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; право суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; обов'язок додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України; виключне право власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності

Принцип юридичної рівності і недискримінації рівність перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; заборона будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками; неприпустимість обмежувальної діяльності з боку будь- яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом

Принцип верховенства закону регулювання зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; заборона застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України

Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Україна як держава: забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України; здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права; здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права

Принцип еквівалентності обміну неприпустимість демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів

Види ЗЕД підприємств експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили; надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності; наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі; 11

міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами; кредитні та розрахункові операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами ЗЕД банківських, кредитних та страхових установ за межами України та створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України; спільна підприємницька діяльність між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності; 12

підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України; організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів за участю суб'єктів ЗЕД; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту; 13

товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності; орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності; операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку; роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами ЗЕД як на території України, так і за її межами (ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» , ст. 4) 14

Суб’єкти ЗЕД (резиденти) Особи, які постійно проживають та/або мають постійне місцезнаходження на території України фізичні особи юридичні особи, які не є об’єднання особи юридичними якщо вони структурні якщо мають зареєстровані одиниці нормативними цивільну право як такі в іноземних актами України - і дієздатність Україні (в т. ч. суб’єктів їм не спільні) господарської заборонено діяльності (філії, здійснювати відділення тощо) господарську діяльність 15

Нерезиденти Юридичні особи, які створені відповідно до законодавства іноземних держав з місцезнаходженням за межами України

Державне регулювання ЗЕД це система заходів законодавчого , виконавчого і контролюючого характеру, покликаних удосконалити ЗЕД в інтересах національної економіки. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності передбачає створення певних умов та механізмів для ефективного розвитку відносин суб'єктів господарювання в різних країнах

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має забезпечувати захист економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій; заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Засоби та інструменти державного регулювання ЗЕД 1)порядок реєстрації суб'єктів ЗЕД; 2) виконання вимог міжнародних документів , зокрема , статутів міжнародних організацій (ООН, МОП тощо); 3)нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі; 4) митно-тарифне ркгулювання ЗЕД ( Митний тариф являє собою систематизований перелік ( зведення ) митних ставок, які визначають розмір оплати по експортних та імпортних товарах, тобто мита ) 4)оперативне реагування на різноманітні події економічного і неекономічного характеру; 5)інші форми

Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі Кількісні обмеження Квотування. К вота - це кількісна міра обмеження експорту чи імпорту товару визначеною кількістю або сумою на певний проміжок часу. Наприклад, Словаччина встановила для українських виробників з квітня 2003 р. до квітня 2004 р. квоту в розмірі 11 тис. т нітрату амонію. Найширше використовуються квот и для регулювання імпорту сільськогосподарської продукції. Квотування здійснюється урядовими органами на основі видачі ліцензій

Ліцензування Ліцензія - це дозвіл, виданий державними органами на експорт чи імпорт товару у встановлених кількостях за визначений проміжок часу. Ліцензія видається державою через спеціальні уповноважені відомства. "добровільні" обмеження експорту (кількісне обмеження експорту, засноване на зобов'язанні одного з торгових партнерів обмежити (чи не розширювати) обсяг експорту, прийнятий в рамках міжурядової угоди про встановлення квот на експорт товару. Наприклад, у 1981 р. Японія ввела ДОЕ на експорт японських автомашин у США (1, 68 мли. автомобілів) після того, як американські політики почали вимагати вводити квоту на імпорт автомобілів з Японії. Японці надали перевагу ДОЕ над квотою, щоб саме Японія, а не США, зберегла контроль над виконанням програми

Приховані види торговельних обмежень технічні бар'єри ( національні стандарти якості , економічні вимоги, санітарні обмеження, вимоги до упакування і маркування товарів , вимоги про дотримання ускладнених митних формальностей, законів, про захист споживачів і т. п. )

Прикладом технічних бар'єрів може бути заборона американського експорту консервованих овочів у Норвегію , оскільки ця країна не дозволяє ввозити харчові продукти, що містять окремі види солей. У свою чергу США не дозволяють імпортувати живих тварин і свіже м'ясо з країн , де відзначені випадки захворювання ящуром, навіть не звертаючи уваги на те, що худоба, про яку йдеться , вирощується в тій частині країни, де немає захворювання. Подібна ситуація характерна і для Аргентини. Товари , імпортовані в Канаду, повинні бути маркіровані англійською і французькими мовами чіткими написами, що не стираються і не змиваються. Франція забороняє рекламу алкоголю, виготовленого з зерна (наприклад, шотландського віскі). В Україні заборонено використовувати окремі види харчових добавок і барвників під час виробництва продуктів харчування, хоча вони використовуються в ряді європейських країн.

внутрішні податки і збори Державні і місцеві органи влади на імпортні товари можуть накладати податок на дода н у вартість , акцизний податок , а також вводити збори за митне оформлення, реєстрацію, портові збори тощо з метою підвищення їхньої внутрішньої ціни і скорочення конкурентоспроможності на внутрішньому ринку. державна закупівля. Політика в рамках державних закупівель полягає в тому, що державні органи і підприємства повинні купувати визначені товари тільки в національних фірм , навіть якщо ці товари дорожчі від імпортних. Це збільшує урядові витрати , що лягають тягарем на платників податків. Використання політики державних закупівель деякою мірою дискримінує іноземних постачальників. Обсяги таких закупівель часто сягають 10 -15% ВНП країни. Як приклад можна привести встановлене американським урядом правило: " Купуй американське ", що надає внутрішнім виробникам 50% перевагу в різниці цін над іноземним виробником за контрактами Міністерства оборони і 12% - за іншими державними закупівлями.

вимоги щодо вмісту місцевих компонентів Цей метод прихованої торгової політики припускає законодавче встановлення частки кінцевого продукту, що повинна вироблятися місцевими виробниками , у випадку призначення товару для продажу на внутрішньому ринку. Звичайно цей метод використовують уряди країн , що розвиваються , щоб замінити імпорт внутрішнім виробництвом за допомогою введення місцевих вимог до певних галузей , а також щоб уникнути переміщення виробництва в країни, що розвиваються, з більш дешевою робочою силою і зберегти в результаті рівень зайнятості працюючих.

Фінансові методи торговельної політики Демпінг - це експорт товарів за цінами, нижчими від собівартості, чи, принаймні, за нижчою ціною, ніж на внутрішньому ринку. Отже, демпінг є формою міжнародної цінової дискримінації. Субсидії. Уряди багатьох країн для розвитку певних галузей і проведення необхідної експортної політики використовують субсидування, тобто здійснюють державні дотації виробникам при їхньому виході на світовий ринок. Експортні кредити. Для приховання експортних субсидій уряди використовують експортне кредитування, що передбачає фінансове стимулювання державою розвитку експорту вітчизняними товаровиробниками.

Суб'єкти державного регулювання ЗЕД держава; недержавні органи управління, економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торговельні палати, асоціації, спілки тощо), які діють на основі статутних документів; безпосередньо суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності (підприємства, фірми, організації); міждержавні та міжрегіональні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності (СОТ, ГАТТ, ЄБРР, МВФ)

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою відповідних законів України; засобів тарифного і нетарифного регулювання; економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного); рішень недержавних органів управління економікою; укладених угод між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності

Органи державного управління, що здійснюють свої функції на макрорівні Верховна Рада України Кабінет Міністрів України Національний банк України Міністерство доходів і зборів України Антимонопольний комітет Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Міністерство закордонних справ України Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України) Державна служба експортного контролю України Експортно-імпортний банк Центральне статистичне управління органи місцевого управління ЗЕД

Обмеження строків розрахунків Зарахування на Надходження товарів Ввезення товарів валютний рахунок (робіт, послуг) за резидента виручки за імпортом на умовах бартерним договором експорт товарів (робіт, відстрочки поставки на митну територію послуг) України не пізніше 90 (180) календарних днів з дати митного оформлення авансового платежу митного оформ-лення експорту товарів або чи виставлення експортної операції підписання акту векселя на користь або підписання акту виконаних робіт, послуг постачальника виконаних робіт, товарів (робіт, послуг послуг) (Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, ст. 1, 2; Постанова Правління НБУ “Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті”, ст. 3) 30

1. Товар, послуга або гроші 90 (180) днів 2. Товар, послуга або гроші 31