Тема: Значення зелених насаджень в системі озеленення населених

Тема: Значення зелених насаджень в системі озеленення населених пунктів. План: 1. Функції рослинного покриву в населених пунктах 2. Вплив рослин на мікроклімат та склад повітря 3. Захисні властивості зелених насаджень 4. Вплив антропогенних факторів на зелені насадження

1. Функції рослинного покриву в населених пунктах

Традиційні функції зелених рослин в § звичайній екосистемі виробництво первинної продукції в результаті фотосинтезу формування життєвого простору для консументів та редуцентів

Специфічні функції зелених насаджень:

Стабілізація температурного режиму

Стабілізац ія вітровог о режиму

Підвищення відносної вологості повітря та “згладжування” її добових та сезонних коливань

Виділення кисню в атмосфер у

Збільшення концентрації аніонів, які сприятливо впливають на здоров’я людини, в атмосфері

виділення біологічно- активних речовин, які знищують патогенні мікроби

Поглинання пилу та шкідливих газів

Зниження рівня шуму

Затримання частини опадів і зменшення поверхневого стоку

Покращення структури та родючості ґрунту

Затримання снігового покриву та талих вод

Закріплення сипучих пісків, зниження рівня ерозії ґрунту

Олешківські піски (Херсонська обл. )

§ Олешківські піски (Херсонська обл. )

Поліпшення візуальних властивостей урбанізованих ландшафтів

§ Уол-стріт, Нью-Йорк

Беруть участь в організації території та формуванні архітектурно-художнього вигляду міста

м. Москва, Росія

2. Мікрокліматична функція зелених насаджень

Фактори, які впливають на комфортність: 1. Температура 2. Освітленість 3. Швидкість вітру 4. Вологість повітря 5. Рівень шуму 6. Забрудненість атмосферного повітря 7. Психологічні фактори

§ В середньому температурний інтервал зони комфортності перебуває в межах 18 -24°С при швидкості вітру 2 -6 м/с і вологості повітря 30 -70%.

§ Нижній рівень світлової комфортності знаходиться приблизно на 25 -30 % сумарної сонячної радіації.

§ Крім кліматичних факторів, на комфортність також впливають рівень шуму, який в комфортних умовах не повинен перевищувати 45 дб. А вночі та 65 дб. А вдень

забрудненість атмосферного середовища не повинна перевищувати норми ГДК

§ Психологічна комфортність порушується або надлишком подразнюючих елементів (наприклад, більше 5 -7 різних кольорових ефектів одночасно), або навпаки, монотонністю (багаторазове повторення одного ритму, напр. в алейних посадках дерева лише однієї породи, використання тільки одного елемента озеленення тощо).

Зелені насадження і сонячна радіація.

§ Температурний режим місцевості визначається здатністю предметів відбивати чи поглинати сонячну енергію. § Кількість сонячної енергії, відбитих від якоїсь поверхні, виражене в процентах, називається альбедо. Чим сильніше альбедо має предмет, тим менше він нагрівається.

§ Рослини мають досить велике альбедо – від 8 до 46%, залежно від розмірів, форми, щільності та розміщення листків. При цьому зростає кількість відбитої, а не прямої радіації.

§ Під кронами дерев формується особливий мікроклімат. Температура повітря може знизитися на 2 -4 °С по відношенню до відкритої ділянки місцевості.

§ Габітус крони суттєво впливає на температурні показники під кронами дерев: у сосновому лісі температура ґрунту на 6% вища, ніж у листяних дерев. § При зімкнутості крон 100% під їх покрив проникає не більше 10 % сонячної радіації.

Сосновий ліс

Дубовий ліс

Ялиновий ліс

Вплив насаджень на рух повітряних мас

§ Рух повітря – один із найважливіших факторів, що визначає мікроклімат ділянки земної поверхні. § Зелені насадження формують постійні повітряні течії, які перемішують повітря, виносячи шкідливі гази у верхні шари атмосфери.

Вдень свіже повітря надходить від зеленого масиву, а ввечері – до нього.

§ Особливо важливе провітрювання місцевості в спекотному кліматі. § Поширена думка, що чим спекотнішим є клімат, тим густішими мають бути насадження.

§ Але виявилось, що в густих заростях повітря застоюється, формуючи задушливі умови. В такому разі рекомендують використовувати досить високі дерева, під якими вільно б рухались повітряні маси, а також – певну ажурність крони та „продухи” між кронами для створення вертикальних потоків.

Вплив рослин на іонізацію повітря.

§ Іонізація повітря – це збільшення в ньому концентрації матеріальних носіїв електричних зарядів атмосферних іонів (аероіонів).

Розрізняють два типи аероіонів: § Легкі аероіони (n), які можуть нести як позитивний, так і негативний заряд § Важкі аероіони (N), які несуть лише позитивний заряд.

§ Найкращий вплив на організм людини спричиняють легкі негативні іони, діючи на функціональний стан периферичної та ЦНС. § Важкі аероіони несприятливі для людського організму. Вони виникають із молекул диму, аерозолів, випарів органічних речовин тощо.

§ Зелені насадження можуть збільшувати кількість легких аероіонів. Ця властивість залежить від видового складу насаджень.

§ Рослини, що підвищують кількість легких аероіонів:

§ Robinia pseudoacacia

Quercus robur

§ Salix alba.

§ Acer saccharinum

Abies sibirica

§ Sorbus aucuparia

§ Syringa vulgaris

§ Populus nigra

§ Число легких іонів в 1 см 3 повітря над лісами складає 2000 -3000, в міському парку - 800, в промисловому районі - 200 -400, в закритому багатолюдному приміщенні - 25 -100.

§ Кращими іонізаторами повітря є змішані хвойно-листяні насадження. § Соснові насадження тільки в зрілому віці здійснюють сприятливу дію на його іонізацію, оскільки унаслідок пари скипидару, що виділяється молодими рослинами, концентрація легких іонів в атмосфері знижується.

Фітонцидність зелених рослин

§ Фітонцидами (фітогенами) називають створювані рослинами леткі захисні сполуки, які здатні пригнічувати життєдіяльність бактерій, грибів і найпростіших.

§ Фітонциди дуба і ялівця знищують збудників черевних захворювань, § фітонциди черемхи, горобини і ялівця токсичні для шкідливих комах і навіть черв’яків. § Сосна звичайна володіє фітонцидною дією до білого і золотистого стафілокока. § Білий стафілокок знищують також акація біла, барбарис звичайний, береза звичайна, дуб звичайний, болотний і червоний, верби, ялини, модрини, софора японська, тис, туя західна, осика.

§ Білий стафілокок на лапі собаки

§ Золотистий стафілокок на стопі людини

§ Сосна звичайна виробляє фітонциди, які знищують збудників білого та золотистого стафілококів

3. Санітарно-гігієнічна та захисна роль зелених насаджень.

§ Зелені насадження здатні змінити вітровий режим місцевості. Вони можуть значно вплинути на напрямок, силу вітру та характер руху повітряних мас.

Для вітрозахисту використовують три типи конструкцій насаджень: § Група непродувної конструкції § Група ажурної конструкції § Група продувної конструкції

§ Група непродувної конструкції – крони периферійних дерев низько опущені і щільно змикаються одна з одною, не утворюючи просвітів ні у вертикальному, ні у горизонтальному напрямках. Такі групи часто створюють трьохярусними, якщо нижні гілки дерев важко зберегти. Наприклад, із дуба в першому ярусі, клена і липи – в другому, ліщини і калини – в підліску. § Таку групу повітряний потік обтікає зверху і з боків, майже не проникаючи всередину. При цьому швидкість вітру, знижуючись позаду групи, посилюється перед групою і з боків. Захисна дія поширюється на відстань 20 -30 висот дерев.

§ Група ажурної конструкції – менш щільна. Частина вітрового потоку фільтрується крізь неї, частина обтікає зверху. Одиноко розміщена ажурна конструкція знижує швидкість вітру навколо себе. § Захисна дія поширюється на відстань 30 -35 висот дерев, хоча швидкість вітру зменшується не так інтенсивно, як у попередньому випадку.

§ Група продувної конструкції – буває переважно одноярусною і в нижній частині між кронами має крупні просвіти, крізь які легко проходить вітер. Входячи в таку групу, повітряний потік роздвоюється навпіл: нижній іде крізь групу, верхній – над кронами і частково крізь них. § Швидкість вітру при цьому зменшується не настільки інтенсивно, як у перших двох випадках, але зона впливу простягається у кілька разів далі, а повітряні маси не формують турбулентних завихрень.

§ Шумозахисні функції зелених насаджень.

§ Боротьба з шумом в містах - гостра гігієнічна проблема, обумовлена темпами урбанізації, що посилюються. Шум не тільки травмує, але і пригнічує психіку, руйнує здоров'я, знижуючи фізичні і розумові здібності людини.

§ Дослідження показали, що характер порушень функцій людського організму, що викликається шумом, ідентичний порушенням при дії на нього деяких отруйних препаратів.

§ Шум викликає гіпертонію, стреси, порушення сну, негативно впливає на роботу вегетативної нервової системи і обмінні процеси в організмі

§ Зелені насадження фільтрують, затримують, відбивають і поглинають частину звукової енергії, яка завжди присутня у населених пунктах. § Звукова хвиля, відбиваючись від листкових пластинок різної орієнтації, втрачає свою енергію.

§ Шум поглинається повніше, якщо зелені насадження розміщені біля джерела шуму, або біля об’єкта, який захищають. Ще більший ефект досягається тоді, коли застосовують обидва заходи.

§ Оптимальна ширина шумозахисної смуги – від 10 до 25 м. Висота зеленої смуги має бути не нижче 7 м. § Шумозахисна функція певною мірою залежить від прийомів озеленення. Однорядна посадка дерев з живоплотом з чагарника завширшки в 10 метрів знижує рівень шуму на 3 -4 д. Б; така ж посадка, але дворядна шириною 20 -30 метрів - на 6 -8 д. Б, 3 - 4 -рядна посадка шириною 25 -30 метрів - на 8 - 10 д. Б, бульвар шириною 70 метрів з рядовою і груповою посадкою дерев і чагарників - на 10 - 14 д. Б; посадка багаторядності або зелений масив шириною 100 метрів - на 12 -15 д. Б.