Тема: ЗАВДАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН ВІД

Тема: ЗАВДАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН ВІД ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 1. З дійснення заходів цивільного захисту в державі, склад органів управління, сил та організація підготовки з цивільного захисту. 2. Організація цивільного захисту керівниками структурних підрозділів. 3. Дії у випадку застосування з брої масового ураження, артилерійських систем порядок використання засобів індивідуального та колективного захисту.

Кожна людина у випадках аварій, катастроф і стихійного лиха повинна вміти захистити себе, свою сім’ю і надати допомогу потерпілим. Конституція України. Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Основні положення нормативно-правової бази щодо врегулювання відносин з цивільного захисту населення від надзвичайних ситуацій визначені в " Кодексі цивільного захисту України". Введеного в дію з 1 липня 2013 року Законом України від 20 червня 2013 року N 353 -VII. Врегулювання питань здійснення заходів цивільного захисту в державі, визначення складу органів управління та сил цивільного захисту, планування діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, порядок виконання нею завдань та організації взаємодії визначені в "Положенні про єдину державну систему цивільного захисту". Затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 р. № 11.

Навчальна література: 1. Конституція України. Основний закон. - К. , 1996. 2. Кодекс цивільного захисту України. Введений в дію з 1 липня 2013 року Законом України від 20 червня 2013 року N 353 -VII. 3. Положення про єдину державну систему цивільного захисту. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 р. № 11. 4. Стеблюк М. І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. - К: Знання-Прес, 2007. - 487 с. 5. Бикова О. В. , Болієв О. В. , Деревинський Д. М. , Єлісеєв В. Н. , Миронець С. М. , Осипенко С. І. , Півень Ю. О. та інш. Основи цивільного захисту : Навч. посібник К: 2008. - 223 с.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ПО ДИСЦИПЛІНІ «ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ» 1. Надзвичайні ситуації мирного часу та ліквідація їх наслідків. 2. Надзвичайні ситуації воєнного часу та ліквідація їх наслідків. 3. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок НС. 4. Принципи та методи психологічної допомоги. 5. Оцінка життєво важливих потреб населення у НС. 6. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у НС.

7. Особливості навчання дітей з питань особистої безпеки, основ цивільного захисту та поведінки в умовах загрози та виникнення НС. 8. Методика планування, підготовки та проведення навчально-практичних заходів з цивільного захисту. 9. Гуманітарна допомога у випадках НС. 10. Послуги і матеріальні ресурси в рамках гуманітарної допомоги, що надаються у вигляді благодійності. 11. Способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях. 12. Форми організації гуманітарної допомоги.

13. Характерні стихійні ситуації в Україні та захист від них. 14. Рятувальні та інші невідкладні роботи. Зміст та послідовність. 15. Пожежі та захист від них. 16. Інформування населення про наявність загрози або виникнення НС. 17. Підготовка населення до дій в надзвичайних ситуаціях. 18. Порядок роботи системи аналізу, спостереження і контролю за радіоактивним забрудненням, хімічним і біологічним зараженням на підприемстві. 19. Аналіз наймаштабніших надзвичайних ситуацій природного характеру в світі за останні 5 років.

20. Характерні стихійні ситуації в Україні та захист від них. 2 1. Аналіз наймаштабніших надзвичайних ситуацій природного характеру в світі за останій рік. 22. Аналіз наймаштабніших надзвичайних ситуацій техногенного характеру в світі за останій рік. 23. Аналіз наймаштабніших надзвичайних ситуацій техногенного характеру в світі за останні 5 років. 24. Розрахунок економічних збитків завданих надзвичайною ситуацією обʼєктового рівня. 25. Розрахунок економічних збитків завданих надзвичайною ситуацією регіонального рівня. 26. Розрахунок економічних збитків завданих надзвичайною ситуацією державного рівня.

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період. ОСНОВНОЮ МЕТОЮ функціонування єдиної державної системи цивільного захисту є забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту у мирний час та в особливий період.

ЗАВДАННЯ ЦЗ УКРАЇНИ: Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження й вжиття заходів для зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і стихійних лих. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування його про наявну обстановку. Захист населення від наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, великих пожеж і застосованих засобів ураження.

Організація та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха та в осередках ураження. Створення систем аналізу, спостереження і контролю за радіоактивним забрудненням, хімічним і біологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу. Підготовка і перепідготовка керівного складу ЦЗ, її органів управляння та сил; навчання вмінню населення застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Керівництво ЄДСЦЗ України В країні створена єдина державна система цивільного захисту, визначено склад органів управління та сил цивільного захисту. Керівництво єдиною державною системою цивільного захисту здійснює Кабінет Міністрів України. Безпосереднє керівництво діяльністю єдиної державної системи цивільного захисту здійснює Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Єдина державна система цивільного захисту складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем та їх ланок. Безпосереднє керівництво діяльністю функціональної підсистеми здійснюється керівником органу чи суб’єкта господарювання, що створив таку підсистему. Начальниками цивільної оборони відповідно до адміністративно-територіального устрою України є голови місцевих адміністрацій. Начальниками цивільної оборони підприємств, установ і організацій є їх керівники.

ДО СКЛАДУ СИЛ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПІДСИСТЕМ ВХОДЯТЬ: спеціалізовані професійні аварійно-рятувальні служби; об’єктові формування цивільного захисту; державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), що забезпечують відомчу пожежну охорону; добровільні формування цивільного захисту.

Об’єктові формування цивільного захисту створюються на підприємствах, установах і організаціях. До об’єктових формувань зараховуються працездатні громадяни України, за винятком: - жінок, які мають дітей віком до 8 років; - жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 -х років; - осіб, які мають мобілізаційні розпорядження. Забезпечення фінансування єдиної державної системи цивільного захисту здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів суб’єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел.

ПІДГОТОВКА з ЦЗ 1. Заняття з об’єктовими формуваннями цивільного захисту проводять командири формувань під керівництвом начальників служб ЦЗ та начальників ЦЗ структурних підрозділів. 2. Заняття із співробітниками на кафедрах, у відділах проводять керівники груп, призначені керівником структурного підрозділу. 3. Керівники груп, командири формувань та особовий склад постів РХБс проходять підготовку на міських курсах ЦЗ один раз в три роки, згідно з планом комплектування курсів. 4. Підготовка студентів здійснюється кураторами груп та під час тренувань з ЦЗ, а також згідно з спеціальними програмами нормативних навчальних дисциплін , , Безпека життєдіяльності” та , , Цивільний захист”.

ПЕРЕЛІК ТЕМ для ПІДГОТОВКИ СПІВРОБІТНИКІВ КНУ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА з ЦЗ. (12 годин на рік) ТЕМА 1 – 1 год. Завдання та організаційні основи захисту громадян від впливу надзвичайних ситуацій (НС). ТЕМА 2 – 1 год. Основні поняття про надзвичайні ситуації, оповіщення про них. ТЕМА 3 – 1 год. Евакуація, порядок проведення евакуації. Екстрена евакуація та тимчасове виведення студентів і співробітників із зони загрози життю та здоров'ю. ТЕМА 4 – 1 год. Інфекційні захворювання. Характеристика деяких збудників. Правила поведінки населення при проведенні ізоляційно-обмежувальних заходів. ТЕМА 5 – 1 год. Дії студентів і співробітників при радіаційних аваріях і радіаційному забрудненні місцевості. Дозиметричні прилади та робота з ними. Захисні споруди ЦЗ.

ТЕМА 6 – 1 год. Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), що використовуються у промисловості. Надання першої допомоги при ураженні людей. ТЕМА 7 – 3 год. Надання само - і взаємодопомоги постраждалим в умовах надзвичайних ситуацій . Зупинка кровотечі. Накладання пов’язок, шин. Проведення масажу серця, штучного дихання. Евакуація постраждалих. ТЕМА 8 – 1 год. Промислові та підручні засоби захисту органів дихання та шкіри. Медичні засоби індивідуального захисту, правила їх використання. ТЕМА 9 – 1 год. Рекомендації населенню щодо профілактики та дій при виникненні пожеж. ТЕМА 10 – 1 год. Дії в умовах вчинення терористичного акту а також у випадку одержання інформації про загрозу його вчинення Дії при виявленні вибухонебезпечних предметів.

2. Організація ЦЗ керівниками структурних підрозділів. Начальниками цивільного захисту структурних підрозділів (суб'єктів господарювання) є їх керівники, які своїми наказами (розпорядженнями) створюють штаби ЦЗ, формування цивільного захисту , призначають керівників груп занять, а також організовують навчання співробітників з цивільного захисту. Організація заходів цивільного захисту суб'єкта господарювання здійснюється підрозділами (посадовими особами) з питань цивільного захисту, які створюються (призначаються) керівниками зазначених суб'єктів господарювання з урахуванням таких вимог:

1) у суб'єктах господарювання з чисельністю працюючих понад 3 тисячі осіб створюються підрозділи з питань цивільного захисту; 2) у суб'єктах господарювання, а також закладах охорони здоров'я із загальною чисельністю працюючих та осіб, які перебувають на лікуванні, від 200 до 3 тисяч осіб, призначаються посадові особи з питань ЦЗ; 3) у навчальних закладах з денною формою навчання з чисельністю 500 і більше осіб, які навчаються, призначаються посадові особи з питань ЦЗ; 4) у суб'єктах господарювання з чисельністю працюючих до 200 осіб призначаються особи з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності суб'єкта господарювання.

В залежності від прогнозу можливого виникнення і розвитку НС, наявності засобів колективного захисту, засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), засобів медичного захисту, матеріально-технічного забезпечення, а також на основі аналізу природного (топографічного) техногенного та екологічного стану місцевості розташування об’єкта, для виконання основних завдань цивільного захисту на об’єктах розробляється “План цивільного захисту” або “План дій” , який передбачає проведення заходів цивільного захисту в наступних режимах діяльності.

1. У РЕЖИМІ ПОВСЯКДЕННОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ: - Спостереження і контроль за станом довкілля, за обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглих до них територій; - Оцінка загрози виникнення надзвичайних ситуацій та можливих її наслідків; - Розроблення і впровадження заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій, забезпечення захисту людей, зменшення можливих матеріальних втрат; - Організація навчання керівного складу, об’єктових формувань цивільного захисту , студентів і співробітників; - Створення запасу засобів індивідуального захисту, засобів медичного захисту, резервних матеріалів; - Підтримання у готовності автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій.

Підставами для тимчасового введення в Україні або в межах конкретної її території для (ЄДСЦЗ) РЕЖИМУ ПІДВИЩЕНОЇ ГОТОВНОСТІ є: на державному рівні - загроза виникнення надзвичайної ситуації державного рівня за рішенням Кабінету Міністрів України - на території усієї держави або її окремих регіонів; на регіональному рівні - загроза виникнення надзвичайної ситуації регіонального рівня за рішенням обласних та Київської міської держадміністрацій - на території відповідного регіону; на місцевому рівні - загроза виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня. за рішенням райдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування - на території відповідного району (міста).

2. У РЕЖИМІ ПІДВИЩЕНОЇ ГОТОВНОСТІ. Здійснення заходів, визначених для режиму повсякденного функціонування і додатково: - Здійснення оповіщення органів управління та сил цивільного захисту, а також населення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації; - Формування оперативної (робочої групи) для виявлення причин погіршення обстановки, підготовка пропозицій щодо її нормалізації; - Приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів, уточнення планів їх дій і переміщення в разі необхідності в район можливого виникнення (НС); - Проведення заходів щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій; - Організація цілодобового чергування керівного складу університету і структурних підрозділів.

3. У РЕЖИМІ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ. - Виконуються заходи щодо захисту студентів і співробітників, матеріальних засобів та території об'єкту. - Переміщення оперативної групи безпосередньо в район або на об’єкт, де виникла надзвичайна ситуація. - Організація робіт, пов'язаних з локалізацією або ліквідацією НС із залученням необхідних сил і засобів. - Визначення межі території, на яку вплинула НС. - Здійснення постійного контролю за станом довкілля на території, що зазнала впливу наслідків НС. - Організація та здійснення заходів щодо життєзабезпечення постраждалих. - Організація та здійснення (у разі потреби) евакуаційних заходів; - Інформування органів управління цивільного захисту та населення про розвиток НС та заходи, що здійснюються.

4. У ПЕРІОД ДІЇ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ в разі його введення (ЄДСЦЗ) функціонує відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та з урахуванням особливостей, що визначаються згідно із Законом України “Про правовий режим надзвичайного стану” та іншими нормативно-правовими актами. 5. В ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД (ЄДСЦЗ) функціонує відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та з урахуванням особливостей, що визначаються згідно із Законами України “Про правовий режим воєнного стану”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а також іншими нормативно-правовими актами.

На основі “Плану цивільного захисту ” (“ Плану дій ”) розробляються особисті плани відповідальних за організацію цивільного захисту осіб, керівників формувань з цивільного захисту щодо дій при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій. В планах визначаються: - основні завдання; - сили і засоби, їх оснащення і матеріально-технічне забезпечення; - порядок приведення сил і засобів у готовність; - заходи щодо захисту людей; - порядок управління; - організація взаємодії з іншими формуваннями; - порядок виконання заходів в режимах діяльності, де вказано хто їх проводить, хто залучається і терміни виконання заходів.

Ядерна зброя – це зброя масового ураження, дія якої заснована на використанні внутрішньоядерної енергії, що виділяється при вибухових ядерних реакціях. Ядерну зброю складають ядерні заряди, засоби доставки та управління. Ядерні боєприпаси (бойові частини ракет, торпед, бомби, артснаряди, міни, ядерні фугаси) відносяться до самих потужних засобів ЗМУ. Уражаючими факторами ядерного вибуху є: - ударна хвиля; - світлове випромінення; - проникаюча радіація; - радіоактивне зараження місцевості; - електромагнітний імпульс.

Класифікація отруйних речовин 1. ОР нервово-паралітичного впливу, які уражають нервову систему і є швидкодіючими. Зарин, зоман та Vx. 2. ОР шкірно-наривної дії, що уражають шкіру, очі, органи дихання і травлення. До них належать ОР іприт. 3. ОР загальноотруйної дії, що викликають порушення діяльності багатьох органів та тканин, насамперед кровоносної та нервової систем. Скислота та хлорціан. 4. ОР задушливої дії, що уражають органи дихання. До них належить фосген. 5. Психохімічні ОР, що впливають на центральну нервову систему, порушуючи нормальну психічну діяльність або викликаючи тимчасове фізичне безсилля. Бі-зет. 6. ОР подразнюючої дії, що викликають роз’ятрення очей та органів дихання. До них належать Сі-Ес та Сі-Ар.

МІНОМЕТ 120 -ММ КАЛІБРУ Міномети 120 -мм калібру це модернізовані мінометні комплекси « 2 С 12 Сани» . Комплекси розміщуються на колісних шасі типу Кр. АЗ-6322 і гусеничних шасі типу МТ-ЛБ. ТТХ екіпаж (розрахунок), чел. : - 4 бойова маса, кг - 210 швидкострільність, постр. /хв. - 15 максимальна прицільна дальність стрільби до -7100 м мінімальна прицільна дальность стрільби -480 м вага міни - 16 кг Тип міни: осколково-фугасна, димова, освітлювальна.

САМОХІДНА ГАУБИЦЯ 2 С 19 «МСТА-С» Призначена для знищення тактичних ракетних засобів та далекобійної артилерії противника, знищення живої сили, вогневих засобів та бойової техніки на марші, в місцях зосередження та в опорних пунктах, ураження органів управління та тилу противника. ТТХ бойова маса, т - 42 потужність двигуна, к. с. - 616 боєкомпл. , пострілів, шт: - 50 швидкість, км/год. - 60 (45) екіпаж/обслуга, чол. - 5 калібр, мм. -152 дальність стрільби, м: ОФС -24700 АРС (акт. -реакт. снаряд) -28900 швидкострільність, постр. /хв. - 7 маса ОФ снаряду, кг - 43, 56 маса К снаряду, - 27, 44

300 -ММ РСЗВ 9 К 58 «СМЕРЧ» П ризначена для ураження будь-яких групових цілей, мотопіхотних і танкових рот, підрозділів артилерії, тактичних ракет, зенітних комплексів і вертольотів на стоянках, руйнування командних пунктів, вузлів зв’язку та об’єктів військово- промислової структури. ТТХ направляючих одиниць - 12 швидкість, км/год. - 60(40) запас ходу по шосе, км - 900 екіпаж/обслуга, чол. - 4 калібр, мм. - 300 дальність стрільби, км - 20 -70 час залпу, сек. - 38 час перезарядки, хв. - 20 -40 маса РС снаряду, кг - 800 S ураження одним залпом, га – 67 Реактивні снаряди - 9 М 55 К з касетною ( ГЧ) містить 72 (БЕ), які несуть 6912 готових важких осколків, призначених для ураження неброньованої техніки, і 25920 готових легких осколків, призначених для ураження живої сили.

Засоби індивідуального захисту призначені для збереження життя населення і забезпечення виконання задач в умовах застосування зброї масового ураження, а також дії в умовах зруйнувань та аварій на потенційно небезпечних об’єктах хімічної та ядерної промисловості. Класифікація засобів індивідуального захисту За призначенням: - Засоби інидвідуального захисту очей - Засоби інидивідуального захисту шкіри - Засоби індивідуального захисту органів дихання За принципом дії: - Фільтруючі - Ізолюючі

Протигаз цивільний ГП-7 Призначений для захисту органів дихання та очей від отруйливих речовин, радіоактивного пилу, біологічних аерозолів, аварійно хімічних небезпечних речовин та аварійно хімічних небезпечних речовин інгаляційної дії крім аміаку. Додатковий патрон ДПГ-3

Протигаз цивільний ГП-5 Призначений для захисту органів дихання та очей від отруйливих речовин, радіоактивного пилу, біологічних аерозолів. Додатковий патрон КДП

Протигаз ізолюючий ІП-4 м Призначений для захисту органів дихання та очей від отруйливих речовин, радіоактивного пилу, біологічних аерозолів та продуктів горіння в умовах малого вмісту кисню в повітрі.

Протигаз ізолюючий ІП-5 Призначений для захисту органів дихання та очей від отруйливих речовин, радіоактивного пилу, біологічних аерозолів, продуктів горіння в умовах малого вмісту кисню в повітрі та проведення підводних робіт.

Респіратор Р-2 Призначено для захисту органів дихання від радіоактивного та ґрунтового пилу. Респіратор являє собою фільтруючу напівмаску.

Захисні окуляри ОПФ Засоби індивідуального захисту очей призначено для захисту очей від опікових уражень та скорочення тривалості тимчасового осліплення світловим випромінюванням ядерних вибухів.

Костюм легкий захисний Л-1 Призначено для захисту шкіри від ОР, РП, БА та для зниження зараження одягу та взуття.

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) Призначено для захисту шкіри від ОР, РП, БА та для зниження зараження одягу, взуття а також для короткочасного захисту від СВЯВ та запалювальних сумішей.

Костюм захисний плівковий

Колективні засоби захисту Укриття населення в захисних спорудах – це комплекс заходів із завчасним будівництвом захисних споруд, а також пристосуванням наявних приміщень для захисту населення та підтримання їх у готовності до використання Об’єкти колективного захисту можна поділити на стаціонарні споруди та рухомі об’єкти. Захисні споруди за своїм призначенням і захисними властивостями поділяються на: - сховища; - протирадіаційні укриття(ПРУ); - найпростіші укриття – щілини.

Сховища, (ПРУ) – це інженерні споруди, які забезпечують надійний захист людей від уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних і СДОР, бактеріальних засобів і ударів звичайною зброєю (снарядів, мін, авіаційних бомб), обвалів і уламків зруйнованих будівель і споруд. - малі – до 150 осіб; - середні – від 150 до 450; - великі – понад 450 осіб.

СХОВИЩА СКЛАДАЮТЬСЯ З: 1. Основного приміщення; 2. Пункту управління; 3. Медичного пункту; 4. ФВА; 5. Д изельної электростанції; 6. Санітарного вузла; 7. Приміщення для ПММ; 8. Р езервуарів для води, продуктів харчування; 9 — вхід з тамбуром; 10. Аварійний вихід с тамбуром.

Найпростішим укриттям для захисту населення у сільській місцевості є щілини і землянки. Для будівництва щілин і землянок вибирають сухі підвищені місця. Щілину роблять глибиною близько 2 м. Стіни щілини укріплюють дошками, жердинами. Входи в щілини роблять східчасті, під прямим кутом до осі щілини, і закривають дверима. Перекриття щілини роблять з накату колод, потім шар глини товщиною 10 – 15 см, який захищає щілину від потрапляння дощових вод, і шар ґрунту 20 – 40 см. Зверху все це вкривають дерном. Щілини можна будувати з залізобетонних конструкцій.

ДІЇ У ВИПАДКУ РАДІАЦІЙНОЇ НЕБЕЗПЕКИ Після одержання повідомлення по радіо (або через інші засоби оповіщення) про радіаційну небезпеку населенню рекомендується негайно: Заховатися в житлових будинках. Важливо знати, що стіни дерев’яного будинку послабляють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - в 10 разів! Заглиблене сховище (підвал) ще більше послаблює дозу опромінення: з дерев’яним покриттям в 7 разів, з цегляним або бетонним в 40 - 100 разів. Вжити заходів захисту від проникання в квартиру (будинок) радіоактивних речовин з повітрям: закрити кватирки, ущільнити рами та прорізи дверей.

Зробити запас питної води: набрати воду в закриті ємності, підготувати найпростіші засоби санітарного призначення (наприклад, мильні розчини для обробки рук), перекрити крани. Почати готуватися до можливої евакуації. Підготувати документи і гроші, предмети першої необхідності, упакувати ліки, до яких Ви часто звертаєтесь, мінімум білизни і одягу (1 - 2 зміни). Зібрати запас консервованих продуктів, в тому числі молоко для дітей на 2 - 3 дні. Зібрані речі треба запакувати в поліетиленові мішки і пакети і покласти їх в приміщенні, яке найбільш захищене від проникнення зовнішнього забруднення.

Намагатися виконати такі правила: - вживати в їжу тільки консервоване молоко і харчові продукти, які зберігаються в закритих приміщеннях; - не вживати овочі, які зірвані після початку надходження радіоактивних речовин в навколишнє середовище; - не пити воду із відкритих джерел та із водопроводу після офіційного оголошення радіаційної небезпеки; - уникати довгих пересувань по забрудненій території; - змінити взуття (заходячи до приміщення забруднене взуття треба залишити на сходах або на ганку).

В разі пересування по відкритій місцевості необхідно використовувати підручні засоби захисту: - органів дихання - прикрити рот і ніс марлевою пов’язкою, змоченою у воді, носовою хусткою, рушником або будь-якою частиною одягу; - шкіру та волосяний покрив - прикрити будь-якими предметами одягу, головними уборами, косинками, накидками, рукавицями. Якщо Вам конче необхідно вийти на вулицю, то рекомендується взути гумові чоботи.

ДІЇ У РАЗІ АВАРІЙ ПОВ’ЯЗАНИХ З ВИКИДОМ СИЛЬНОДІЮЧИХ ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРУ 1. Якщо повідомлення про небезпеку застало Вас вдома, необхідно негайно зачинити двері, вікна, кватирки, вимкнути електричні прилади та світло, перекрити газ, погасити вогонь в печі. Якщо оголошена евакуація, одягти дітей і швидко вийти із зони хімічного зараження. При виході з будинку (квартири) повідомити сусідів про оголошення небезпеки. Виходити треба в сторону перпендикулярну напрямку вітру, бажано на підвищену, що добре провітрюється , ділянку місцевості.

2. Якщо газова хвиля застала Вас на вулиці, треба, по можливості, затримати або послабити дихання, закрити ніс і рот хусткою, тканиною або частиною одягу (бажано змочити їх водою). 3. Після виходу із загазованої зони треба вдихати свіже повітря. Після тривалого перебування в загазованій зоні, необхідно звернутися до лікаря. 4. Повернення в зону ураження можливе тільки після надходження повідомлення про те, що вміст отруйних речовин в атмосфері понизився до безпечного рівня.

Права та обов’язки громадян України під час НС Кодекс цивільного захисту України. Введений в дію з 1 липня 2013 року Законом України від 20 червня 2013 року N 353 -VII. визначає права громадян України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Стаття 21. Права та обов'язки громадян у сфері цивільного захисту 1. Громадяни України мають право на: 1) отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;

2) забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання; 3) звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій; 4) участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту; 5) отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;

6) соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров'ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків; 7) медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.

2. Громадяни України зобов'язані: 1 ) дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях; 2 ) дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації; 3) вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту; 4 ) повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій; 5 ) у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

6) дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів, режимів радіаційного захисту; 7) виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем. 3. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, у разі виникнення НС користуються тими самими правами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.