Тема заняття Класифікація емоцій Список джерел Вилюнас

Тема заняття Класифікація емоцій

Список джерел Вилюнас В. К. Психология эмоций. / В. К. Вилюнас, Ю. Б. Гиппенрейтер. М. : Издательство Московского университета, 1984. Изард К. Е. Психология эмоций. М. : МГУ, 1991. Психология. Учебник для гуманитарных вузов / Под ред. В. Н. Дружинина. – СПб. : Питер, 2001. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций / общая редакция О. В. Овчинникова. М. : Прогресс, 1998. С. Л. Рубинштейн. Основы общей психологии. – СПб. : Питер, 1999. Хрестоматия по психологии. Психология эмоций. Тексты. М. , 1984.

Види емоцій (в залежності від модальності переживання ) позитивні нейтральні негативні

Види емоцій (за характером впливу на організм) Стенічні емоції (підвищують активність, енергію та життєдіяльність, викликають підйом та бадьористь) Астенічні емоції (зменшують активність та енергію людини, пригнічують життєдіяльність)

Класифікація емоцій Б. І. Додонова Альтруїстичні емоції. Виникають на основі потреби у співпраці, допомозі іншим людям. Комунікативні емоції – виникають на основі потреби у спілкуванні. Глоричні емоції (від лат. «слава» ), пов’язані з потребою в самоствердженні і славі. Праксичні емоції, що викликаються діяльністю, її змінами, успішністю чи неуспішністю, труднощами здійснення. Пугнічні емоції (від лат. «боротьба» ), визначаються потребою у безпеці, інтересом до боротьби. Романтичні емоції: устремління до всього незвичайного, таємного. Гностичні емоції (від грецьк. «знання» ), пов’язані з потребою в пізнавальній гармонії. Естетичні емоції, пов’язані з ліричними переживаннями. Гедоністичні емоції пов’язані із задоволенням потреби в тісному та душевному комфорті. Акізитисні емоції (від. франц. «придбання» ), що породжуються інтересом, тяжінням до накопичень, приємне відчуття від перегляду своїх накопичень.

Класифікація емоцій (К. Є. Ізард ) К. Є. Ізард виділяє десять фундаментальних емоцій — це цікавість, радість, подив, гнів, горе, огида, відраза, страх, сором та провина. Емоції називаються фундаментальними, оскільки кожна з них має: специфічні внутрішньо детерміновані нервові субстрати; характерні мімічні або нервово м'язові виразні комплекси; відмінне суб'єктивне переживання або феноменологічну якість.

2. Класифікація емоційних станів Емоційний стан — це узагальнене поняття, що об’єднує емоції, емоційні переживання внаслідок реагування особистості на зовнішні та внутрішні подразники. До сфери емоційного життя поряд з емоціями і почуттями належать також настрої, афекти, стресові стани, фрустрація та пристрасті.

2. 1. Настрій. Види настроїв. Настрій являє собою емоційний стан, який забарвлює протя гом деякого (іноді тривалого) часу поведінку людини, його думки і переживання. НАСТРІЙ у більшості вітчизняних підручників з психології характеризують: слабкою інтенсивністю; значною тривалістю, оскільки настрій може тривати годинами, і навіть днями; незрозумілістю його причини; впливом на активність людини.

Причини настроїв: непідготовленість до діяльності, страх перед очікуваною невдачею, хворобливі стани, приємні звістки, марновірство, забобонність.

гіпертимія (підвищений настрій) позитивний стенічний (бадьорість) Види настрою негативний астенічний (пригнічують, демобілізують, викликають пасивність) ейфорія (притаманна безтурботність, благодушність і водночас, байдуже ставлення до серйозних аспектів і явищ життя)

2. 2. Афекти це сильні і короткочасні емоційні процеси, які швид ко оволодівають людиною і характеризуються значними змінами свідомості, порушенням вольового контролю за діями, змінами жит тєдіяльності організму. Виокремлюють два типи причин, які викликають стан афекту: 1. обставини, що загрожують існуванню людини та зв'язані з її біологічними інстинктами і потребами (наприклад, пряма або не пряма загроза для життя); 2. вчинки оточуючих людей, їх висловлювання, соціальні оцінки, які глибоко травмують особистість і зачіпають самооцінку (на приклад, насилля або тяжка образа).

Передумовою виникнення гостроконфліктні ситуації. афекту є Афектогенна ситуація це ситуація, яка характеризується тим, що людина, яка в ній знаходиться, повинна обов'язково діяти і відчу ває в цьому майже нездоланну потребу, але прийнятних способів дій не знаходить. Це протиріччя і викликає афект. Якщо людина явно бачить можливості адекватної поведінки, афекту не настане.

Причини виникнення афекту конфліктність ситуації; тимчасовий стан суб'єкта, який потрапив у конфліктну ситуацію; комплекс стійких індивідуальнопсихологічних особливостей особистості: Ø тип ВНД. Ø особливості самооцінки. Ø вікові особливості суб'єкта. Ø тимчасові функціональні психофізіологічні стани.

С. Л. Рубінштейн, афект це емоційні прояви вибухового характеру, які мають стрімкий і бурхливий перебіг. Виникненню афекту передує повторення афективних ситуацій, які призводять до накопичення, акумуляції переживань, що можуть згодом викликати афективний вибух. У стані афекту спостері гається так зване звуження свідомості.

2. 3. Стресові стани це емоційні стани, які викликаються ситуаці ями напруженості. Стрес (від англ. stress — напруга, тиск) — неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

Види стресу Фізіологічний стрес пов'язаний з об'єктивними змінами умов життєдіяльності людини (мікроклімат, радіація, шум, вібрація, природні стихійні лиха). Психоемоційний стрес виникає з особистої позиції індивіда.

Корелятами стресових станів є: зміни в роботі серцево судинної та дихальної систем; зміни електропровідності шкіри (так звана КГР); зміна ЕЕГ (електроенцефалограми); біохімічні порушення крові.

Г. Сельє довів, що в розвитку стресової реакції можна виділити три стадії:

Характерні зміни в діяльності, викликані стресовими станами втрата гнучкості, пластичності діяльності; порушення процесу вибору цілей, дій, строгості та послідовності інтелектуальних навичок і рухових актів, що створює умови для вивільнення стереотипних, автоматизованих рухів; помилки у сприйманні; зменшення обсягу уваги; провали в пам’яті; порушення оцінки часових інтервалів; утруднення розуміння ситуацій загалом.

Стресостійкість це набір особистісних рис, що визначають стійкість до різних видів стресів. Стресостійкість складається з трьох пов'язаних між собою компонентів: Ø Відчуття важливості свого існування; Ø Почуття незалежності і здатності впливати на власне життя; Ø Відкритість і інтерес до змін, ставлення до них не як до загрози, а як до можливості розвитку.

2. 4. Фрустрація та пристрасті. Фрустрація — це своєрідний емоційний стан, характерною ознакою якого є дезорганізація свідомості та діяльності у стані безнадійності, втрати перспективи. Пов’язана з незадоволенням потреб особистості. Розрізняють такі види фрустрації, як агресивність, діяльність за інерцією, депресивні стани, характерними для яких є сум, невпевненість, безсилля, відчай.

Пристрасті — це сильні, стійкі, тривалі почуття, які захоплюють людину, володіють нею і виявляються в орієнтації всіх прагнень особистості в одному напрямку, у зосередженні їх на одній меті. Пристрасть виявляється в найрізноманітніших сферах людського життя та діяльності — у праці, навчанні, науці, спорті, мистецтві. Вона має вибірковий характер і виявляється не лише в емоційній, а й у пізнавальній, вольовій сферах, у наполегливості. Розрізняють пристрасті позитивні та негативні. Навіть позитивна пристрасть, якщо вона заважає діяльності, навчанню, стає негативною.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!