ТЕМА Загальна характеристика цивільного права країн континентальної правової

ТЕМА: Загальна характеристика цивільного права країн континентальної правової сім’ї Виконав: Васильчук В. В. , студент 363 групи

Зміст: Вступ. Розділ 1. Формування континентальної (романогерманської) правової системи цивільного права 1. 1. Історія становлення романо-германської правової системи. 1. 2. Тенденції змін в романо-германській правовій системі.

Розділ 2. Теоретичні засади та характеристика цивільного права романо-германської правової систем 2. 1 Особливості та джерела романогерманської системи права. 2. 2. Загальна характеристика права окремих країн, що входять до романо-германської правової системи. Розділ 3. Роль та особливості судового прецеденту в романо-германській правовій системі цивільного права Висновки

Актуальність теми дослідження . Традиційно в усіх науках базові дисципліни вважались ключовими об’єктами досліджень, оскільки саме вони визначали загальний контекст розвитку та перспективи цих наук. Таким чином, актуальність теми даного дослідження не потребує спеціальних підкріплень. Об’єктом дослідження є романо-германська правова система. Причому вона досліджується в зв’язку з іншими правовими системами світу, на основі порівняльної оцінки низки своїх структурних елементів.

Предметом дослідження є наявна і науково вивчена інформація про розвиток та сучасний стан романо-германської правової системи. Метою є дослідити витоки, розвиток, сучасний стан та подальші перспективи розвитку романогерманської правової системи з урахуванням загальних тенденцій у розвитку права в світі на сучасному етапі. Мета та завдання дослідження визначені з урахуванням стану наукової розробки та актуальності теми континентальної правової системи.

Розділ 1. Формування континентальної (романогерманської) правової системи 1. 1. Історія становлення романо-германської правової системи Для правильного розуміння сучасного становища права, важливим є вивчення історії становлення правової культури країн континентальної Європи, в яких панує романогерманська правова система.

Римське право довгий час піддавалось критиці з боку Церкви. Вважалось, що воно створено язичницьким світом, а отже є плодом цивілізації, яка не знала Христа, що в його основі лежить філософія, яка суперечить поглядам Євангелія, святих отців Церкви і християнства. Отже, становлення романо-германської правової системи пройшло складний шлях розвитку. Починаючи з епохи раннього середньовіччя в континентальній Європі відбувалось поступове злиття норм римського права і варварських правових звичаїв.

1. 2. Тенденції змін в романо-германській правовій системі Романо-германське право – живе право, а це передбачає постійні видозміни. При розгляді джерел і структури правових систем Європейського континенту зможемо звернути увагу на ті відмінності, які, таким чином, постійно підривають в очах юристів глибоку єдність романо-германської правової сім`ї. Розрив, який все ж мав місце в плані часової розбіжності у питанні кодифікації у Франції і Німеччині, залишив деякі сліди. В той період, коли французькі юристи займалися тлумачення своїх кодексів, німецькі юристи продовжували роботи над текстами римського права на теоретичному рівні

Важливі відмінності між Францією, Іспанією, Італією і Португалією існують у сфері конституційного і адміністративного права, в режимі майнового, сімейного права та в цивільному процесі. Кожна з правових систем континенту є посвоєму оригінальною.

Розділ 2. Теоретичні засади та характеристика цивільного права країн романо-германської правової системи 2. 1. Особливості та джерела романо-германської системи права Головним структурним елементом романогерманської системи права є галузь права. Класифікація галузей права у більшості країн подібна з німецькою (Швейцарія, Іспанія, Австрія). Французька схема класифікації виділяється, наприклад в Італії, Бельгії, Нідерландах, у зв`язку з чим деякі дослідники називають Нідерланди „юридичною донькою Франції”.

Важливе місце серед звичайних законів займають кодифіковані акти (кодекси). Романогерманське право має своєю метою не зовнішнє об’єднання та систематизацію нормативного матеріалу. Велике значення в кодифікаціях надається підготовчим законопроектам, коментарям авторів до проектів законів, матеріалам обговорень. Вони використовуються в процесі офіційного тлумачення законодавства.

2. 2. Загальна характеристика права окремих країн, що входять до романо-германської правової системи Французьке право, з одного боку, і германське з іншого, й були тією моделлю, згідно з якою романо-германська правова сім’я поділяється на дві групи: романську і германську Сучасна правова система Великого Герцогства Люксембург в основному склалася після створення самостійної держави (1815 р. ). На розвиткові права і судової системи його істотно позначилася французька, бельгійська і нідерландська окупація Люксембургу.

Важливим етапом у розвитку законодавства Португалії вважають прийняття Конституції 1976 р. , оскільки вона внесла демократичні зміни практично в усі галузі права, або ж безпосередньо сформулювала найважливіші його норми. Основи правової системи сучасної Італії склалися у XIX ст. , коли була створена єдина Італійська держава. Істотний вплив на її формування мали кодекси наполеонівської Франції, власна законодавча база і авторитет головних постулатів римського права.

Розділ 3. Роль та особливості судового прецеденту в романо-германській правовій системі цивільного права Які ж особливості доктрини судового прецеденту і самого судового прецеденту як явища в системі романо-германського права? Відповідаючи на дане і йому подібні питання, необхідно звернути увагу, як представляється, перш за все на наступні їх специфічні риси і особливості. Перше. На багатозначність самого явища в системі романо - германського права, що іменується прецедентом, і відповідно його "континентальної" доктрини і поняття. Друге. У числі специфічних рис і особливостей прецедентів в системі романо-германського права слід назвати їх вторинний, в порівнянні з поряд інших джерел цієї правової сім'ї, характер.

Друге. У числі специфічних рис і особливостей прецедентів в системі романо-германського права слід назвати їх вторинний, в порівнянні з поряд інших джерел цієї правової сім'ї, характер. Третє. До специфічних рис і особливостей прецеденту в системі романо-германського права слід віднести його подвійний характер, а точніше, - його подвійне положення серед джерел права, що полягає, з одного боку, в його офіційній, формально-юридичній невизнанні як джерела права, а з іншою - в його фактичному використанні як такого і, отже, у визнанні його реального існування.

Четверте. Серед специфічних рис і особливостей прецеденту в системі романо-германського права слід назвати його "диференційований", свого роду "виборчий" характер стосовно різних галузей права.

Основи правової системи ФРН були закладені після об’єднання у 1867 р. германських держав у Північно-Германський Союз, що згодом (у 1871 р. ) став Германською імперією. Із створенням Північно. Германського Союзу були прийняті Торгове уложення (1866 р. ), Кримінальне уложення (1871 р. ), Цивільнопроцесуальне і Кримінально-процесуальне уложення, закон „Про судоустрій” (1877 р. ), Цивільне уложення (1896 р. ). В Іспанії діють Цивільний і Торговий кодекси. Регулювання трудових, екологічних, профспілкових відносин здійснюється окремими законами.

Висновок Дослідивши виток романо-германської правової системи, можна сказати, що її становлення пройшло складний шлях розвитку. Починаючи з епохи раннього середньовіччя в континентальній Європі відбувалось поступове злиття норм римського права і варварських правових звичаїв. Цей процес мав тривалий характер, розтягся на все середньовіччя, захопив Новий час і завершився лише на початку XIX ст. після прийняття наполеонівських кодексів, які стали першоосновою сучасної романо-германської правової системи.