Тема ВСТУП ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ХІРУРГІЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ

Тема: ВСТУП. ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ХІРУРГІЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОЇ РОБОТИ МЕТА Навчальна Ознайомити студентів з поняттями про ветеринарну хірургію, її зміст, короткий нарис розвитку ветеринарної хірургії, роллю вітчизняної х вчених у розвитку хірургії ветеринарної медицини, класифікацію хірургічних захворювань, поняттями асептики і антисептики, організацією хірургічної роботи. Виховна Формувати науковий світогляд студентів, привити любов до обраної професії та виховувати інтерес до дисципліни.

Література: Основна: • Кузнєцов О. К. , Семенов Б. С. , Висоцький Д. І. • • „Ветеринарна хірургія, ортопедія і офтальмологія”, М. : „Агро-Промвидав” 1986 р. Кузнєцов О. К. „Ветеринарна хірургія, офтальмологія і ортопедія”, К. : Вища школа, 1979, - „А”. Петренко О. Ф. , Борисевич В. Б. , Міщишин В. Т, Примак В. І. „Хірургія ветеринарної медицини”, К. : Вища освіта, 2005 р.

Додаткова: • 1. Борисевич В. Б. , Борисевич Б. В. , Петренко О. Ф. , Хомін Н. М. „Загальна • • ветеринарно-медична хірургія”, К. : Науковий світ, 2001 2. Борисевич В. Б. „Спеціальна ветеринарна хірургія”, К: УЗГА, 1993 р. 3. Борисевич В. Б. „Загальна ветеринарна хірургія”, К. : „Вища школа”, 1992 р. 4. Власенко В. М. „Словник термінів ветеринарної хірургії”, К. : „Вища школа”, 1992 р. 5. Власенко В. М. , Тихонюк Л. А. , Рубленко М. В. „Оперативна хірургія, анестезіологія і топографіч-на анатомія”, Б. Ц. : БДАУ, 2003 р. 6. Власенко М. В. , Тихонюк Л. А. „Ветеринарна анестезіологія”, Б. Ц. : БДАУ, 2000 р. 7. Лук’яновський В. О. „Практикум з хірургії, ортопедіїї і офтальмології”, М. : „Агропромвидав”, 1988 р. 8. Магда І. І. „Оперативна хірургія тварин з основами топографічної анатомії і анестезіології”, К. : „Вища школа”, 1995 р. 9. Магда И. И, „Оперативная хирургия с основами топографической анатомии домашних животных”, М. : Колос, 1970, – „Ж”.

План заняття 1. Поняття про ветеринарну хірургію і її зміст та зв'язок з іншими дисциплінами. 2. Класифікація хірургічних захворювань. 3. Короткий нарис розвитку хірургії ветеринарної медицини. 4. Роль вітчизняних вчених у розвитку ветеринарної медицини. 5. Поняття про асептику і антисептику та її види. 6. Основні шляхи інфікування та запобігання рановій інфекції. 7. Організація хірургічної роботи. Будова та обладнання операційної, перев'язної і стаціонару для тварин з хірургічними захворюваннями.

Питання винесені на самостійне вивчення 8. Загальна характеристика хірургічних хвороб та завдання хірургії ветеринарної медицини у світлі вимог закону України «Про ветеринарну медицину» та Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору ек-номіки» . 9. Підготовка тварин до операції, утримання та годівля тварин після операції. 10. Організація хірургічної роботи в господарствах промислового типу, фермерських та індивідуальних селянських, приватних і приватно-орендних господарствах.

Ветеринарна хірургія - це наука, яка вивчає хірургічні захворювання, методи їх лікування і профілактики. Ветеринарна хірургія складається з чотирьох розділів: • загальна; • оперативна; • спеціальна; • військово-польова;

І. Загальна хірургія - наука, яка вивчає захворювання декількох органів чи систем, або організму в цілому. Захворювання в цьому розділі розглядаються по наступній схемі: • визначення захворювання; • причини виникнення(етіологія); • патогенез; • клінічні ознаки(симптоми); • прогноз; • лікування; • профілактика;

ІІ. Оперативна хірургія - наука, яка вивчає топографію оперованих ділянок, техніку і спо соби проведення операції. ІІІ. Спеціальна хірургія - наука, яка вивчає захворювання окремих ділянок тіла тварини. Вона вивчає захворювання по схемі, що використовується в загальній хірургії. Має 2 підрозділи: • - ортопедія; • - офтальмологія;

Ортопедія - наука, що вивчає методи дослідження копит, захворювання копит та підковування коней. Офтальмологія - наука, що вивчає будову ока, методи дослідження і захворювання очей. ІУ. Військово-польова хірургія – наука, яка вивчає захворювання в умовах військових подій. В сучасних умовах – лікувально-профілактичні заходи при опіках і травмах, радіаційних ураженнях.

Класифікація хірургічних захворювань За причиною виникнення: • механічні травми (ушиб, гематома); • попадання мікрофлори (абсцес, флегмона); • порушення кровообігу (гангрени); • порушення обміну речовин (дистрофії); • вроджені (додаткові пальці, грижі); • пухлини або новоутвори (доброякісні, злоякісні);

За клініко-анатомічними даними: • • хвороби шкіри (екземи, дерматити); хвороби м'язів (міозити, міопатози); хвороби периферичних нервів (парези, паралічі); хвороби суглобів (артрит, вивих); хвороби кісток (періостит, остит); хвороби сухожилків і сухожилкових піхв (тенденіт, тендовагініт); хвороби кровоносних і лімфатичних судин (лімфангоїт, флебіт); хвороби слизових сумок (бурсит);

• • • За перебігом: Гострі (від кількох годин до 3 тижнів); Підгострі ( 3 -6 тижнів); Хронічні (місяці-роки); За терміновістю подання лікувальної допомоги: • термінові(невідкладні), при яких потрібне екстренне невідкладне втручання (кровотеча, ядуха, закупорка стравоходу); • захворювання, які швидко розвиваються і потребують термінової допомоги(анаеробна інфекція, прогресуюча флегмона); • захворювання, що повільно розвиваються, лікувальна допомога при яких надається у плановому порядку;

По швидкості надання допомоги: • термінові (невідкладні, при яких потрібне екстрене невідкладне втручання); • захворювання які швидко розвиваються і потребують термінової допомоги (анаеробна інфекція); • Захворювання, що повільно розвиваються і лікувальна допомога при яких надається у плановому порядку;

По інфікованості: • асептичні - в розвитку яких не беруть участь мікроорганізми; • інфекційні, що розвиваються з участю мікроорганізмів;

1735 р. – перша ветеринарна школа в с. Хорошево під Москвою. 1803 р. – в Петербурзі школа з підготовки ветеринарних спеціалістів для російської армії. 1805 р. – при Харківському, Московському, Віденському університетах створені скотолікувальні кафедри. 1808 р. – при Петербурзькій і Московській медико-хірургічних академіях відкриті ветеринарні відділення. 1840 р. – у Варшаві ветеринарний інститут. 1848 р. – у Дерпті ветеринарний інститут. 1851 р. – у Харкові ветеринарний інститут. 1873 р. – у Казані ветеринарний інститут.

М. І. Пирогов 1810 -1881 рр. Основоположник військово-польової хірургії. Гіпсові пов'язки для лікування переломів кісток. Вперше застосував ефірний наркоз у Росії. Лікування ран та хірургічної інфекції.

М. О. Мальцев 1862 – 1955 рр. (Харківський ветеринарний інститут) Понад 75 праць з хірургії Основна робота “ Копитні хвороби та ковка ”

Харківський ветеринарний інститут І. І. Воронін Анестезіологія Андрологія Співавтор підручника “ Оперативна хірургія” І. І. Магда Провідникова анестезія Підручник “Оперативна хірургія” Описав техніку операцій “ Руменотомія “ , ”Кесарів розтин ”

Л. С. Сапожников 1887 – 1937 рр. (Казанський ветеринарний інститут) Асептика Грижі Операції на сечостатевих органах, зокрема кастрації Сконструював операційний стіл для великих тварин

Б. Н. Оливков 1892 – 1954 рр. (Московська ветеринарна академія) Написав підручник із загальної та оперативної хірургії. Написав кілька монографій. Описав захворювання гематома і лімфоекстравазат.

М. В. Плахотін 1906 – 1988 рр. (Московська ветеринарна академія) Підручник “Общая ветеринарная хирургия” Багато монографій та учбових посібників Дослідження ранової патології Профілактика травматизму

В. Б. Борисевич (Київська ветеринарна академія) Співавтор ряду підручників і посібників з хірургії Вивчив етіологію і патогенез багатьох хірургічних захворювань

О. Ф Петренко (Київська ветеринарна академія) • Доктор ветеринарних наук, професор, завідувач кафедри хірургії ім. акад. І. О Поваженка, декан факультету здоров'я дрібних тварин Національного аграрного університету. Автор понад 110 друкованих праць, співавтор 3 підручників для вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації

Київська ветеринарна академія І. Є. Поваженко “Загальна ветеринарна хірургія”. Співавтор підручника “Спеціальна хірургія з офтальмологією та ортопедією”. Монографії із захворювань холки, лікування ран, кастрації, патології лімфатичної системи. С. І. Братюха Співавтор ряду підручників. Основи потенційованого наркозу у тварин.

Білоцерківський СГІ А. Ф. Бурденюк 1910 – 1986 рр Ветеринарна ортопедія Ряд монографій та посібників Застосування лазерів у ветеринарній хірургії Й. К. Кадиков Перший автор вітчизняного підручника із загальної хірургії

Асептика – це комплекс заходів, спрямованих на недопущення потрапляння мікрофлори у рану шляхом стерилізації всього того, що дотикається до рани. Вона запропонована у 1895 р. німецьким вченим Е. Бергманом та російським вченим М. Я. Преображенським.

Антисептика – це комплекс заходів, направлений на боротьбу з мікрофлорою в рані, боротьбу з інтоксикацією організму та підвищенню захисних властивостей організму. Запропонована у 1867 р. англійським вченим Д. Лістером.

Види антисептики 1. Механічна – видалення з рани мікробів, згустків крові, сторонніх тіл, мертвих тканин, суто механічним способом, за допомогою первинної хірургічної обробки ран. 2. Фізична – застосування засобів. Які створюють в рані несприятливі умови для розвитку мікроорганізмів (висушування рани порошками, повітрям, гіпертонічними розчинами)

3. Хімічна – використання органічних і неорганічних хімічних речовин, які вбивають мікроорганізми. 4. Біологічна – використання антибіотиків та засобів рослинного або тваринного походження (бактеріофагів, чужорідних білків, фітонцидів, шлункового соку), а також препаратів, які підвищують резистентність організму (сироватки, вакцини)

Джерела зараження ран: Екзогенні – з навколишнього середовища: з повітря (повітряний або пиловий); з ротової порожнини і дихальних шляхів хірурга (крапельний); з рук хірурга і інструментів (контактний); з речей, залишених у рані (імплантаційний). Ендогенні – потрапляння мікробів у рану з кров”ю (гематогенний) чи лімфою (лімфогенний)

Операційна та її обладнання Це світле чисте приміщення. Стіни викладені кахельною плиткою або пофарбовані олійною фарбою світлих тонів. Можна білувати вапном. Підлога-асфальтована чи цементована або викладена кахелем з люком для стікання рідини. Освітлення звичайне і штучне. Вентиляція звичайна і примусова. Обладнання: Операційний стіл для великих і дрібних тварин. 1 -2 інструментальних столики. Столик для медикаментів. Підставка для біксів з перев'язним матеріалом. Таз або бутля з дезинфікуючим розчином. Гвинтовий стілець. Відро або таз для використаного матеріалу.

Операційні з обладнанням

Перев'язна Вона повинна бути світлою. З підлогою і стінами, які легко миються. Обладнання: станок типу паралельних брусів, стіл для дрібних тварин, столик для інструментів, підставка для біксів з перев'язним матеріалом, педальний умивальний, таз для використаного матеріалу, шафа для інструментів і медикаментів, щітка, мило, рушник. Тут же стерилізують інструменти.

Стаціонар Проходи вільні без гострих виступів і крутих поворотів Обладнання: • Станки • Денники • Підтримуючий апарат • На станках табличка с кличкою тварини і діагнозом, а також графік ТПД • Для котів, собак-залізні клітки За кожною твариною закріплюють спецінвентар

Стаціонар • Апарат, що підтримує тварину, яка не може самостійно стояти

Денник стаціонару

Ветеринарні клініки та їх обладнання - приймальна; - маніпуляційна; - операційний стіл для дрібних тварин.

Ветеринарні клініки та їх обладнання - маніпуляційна; - терапевтична; - операційна;

Ветеринарна клініка “Фауна” (приймальна та кабінет зав. клінікою)

Ветеринарна клініка “ Фауна ” (лабораторія з дослідження крові)

Ветеринарна клініка “Фауна” (маніпуляційні)

Ветеринарна клініка “Фауна” (маніпуляційні)

Ветеринарна клініка “Фауна” (передопераційна)

Ветеринарна клініка “Фауна” (операційна)

Підготовка тварин до операції • Всебічне дослідження хворої тварини • Епізоотична обстановка господарства, з якого • • • надійшла тварина на лікування Усунення супровідних захворювань Призначення голодної дієти на 6 -24 години Часткове або повне обмивання тварини Розчищання копит Спорожнення сечового міхура і прямої кишки

Утримання тварини після операції і догляд за нею • Протягом 2 -3 годин після операції не годуємо(якщо • • • під наркозом) Прив'язуємо до годівниць або ставимо на розтяжку Собакам надіваємо намордник, на лапи-панчохи з грубої тканини, на шию-фанерний круг Підстилка, перевертання з боку на бік 1 -2 рази на добу Використання підтримуючих апаратів Щоденний моціон або проводки Лікувальна дієта

Планування заходів щодо профілактики й лікування хірургічних захворювань в господарствах промислового типу • • Заходи з профілактики хірургічних захворювань: - регулярний огляд стану приміщень - огляд літніх таборів - огляд території для моціону, випасання, водопою - один раз на квартал клінічний огляд свиноматок та кнурів - плідників - огляд свиноматок у післяопераційний період - огляд и розчищення копитець 2 -3 рази на рік

Обов'язковому плануванню підлягають такі основні хірургічні роботи на свинофермі: • - кастрація хрячків і оваріоектомія свинок • - зрізування іклів у кнурів-плідників • - операція гриж у поросят • - лікування травм, завданих унаслідок прояву у тварин канібалізму

Домашнє завдання • Кузнєцов О. К. та ін. Ветеринарна хірургія ортопедія та офтальмологія, • • М. : агро- промвидат, 1986 р ст. 3 -18 Кузнєцов О. К. та ін. Ветеринарна хірургія ортопедія та офтальмологія, М. : агро- промвидат, 1979 р ст. 3 -18 Петренко О. Ф та ін. Хірургія ветеринарної медицини, К. : Вища освіта, 2005 ст. 3 -8, 19 -35 • Питання винесені на самостійне вивчення • Кузнєцов О. К. та ін. Ветеринарна хірургія ортопедія та офтальмологія, • • • М. : агро- промвидат, 1986 р ст. 19 -20 Кузнєцов О. К. та ін. Ветеринарна хірургія ортопедія та офтальмологія, М. : агро- промвидат, 1979 р ст. 18 -20 Петренко О. Ф та ін. Хірургія ветеринарної медицини, К. : Вища освіта, 2005 ст. 35 -40 Закон України ” Про ветеринарну медицину ”, ” Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектору економіки