ТЕМА ВСТУП ЕКОЛОГІЯ ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА План 1

ТЕМА: ВСТУП. ЕКОЛОГІЯ ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА План 1. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища 2. Визначення, предмет і завдання екології 3. Історія становлення екології як науки 4. Сучасна екологічна ситуація в Україні

1. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища

§ На підставі аналізу результатів археологічних, палеонтологічних, антропологічних, історичних і географічних досліджень у взаємовідносинах людського суспільства з природою виділено чотири періоди, що різняться за характером цих стосунків і обсягом заподіяної навколишньому середовищу шкоди.

Перший етап Палеоліт, мезоліт, неоліт (2 млн. років тому – 4 тис. років тому)

§ У палеоліті жили збирачі та перші мисливці - пітекантропи, синантропи, неандертальці та кроманьйонці

Пітекантроп – існував 700 тис. 27 тис. років тому

Синантроп – існував 600 тис. - 400 тис. років тому

Неандерталець – існував 300 тис. -24 тис. років тому

Кроманьйонець – існував 40 тис. 12 тис. років тому

§ Період характеризується накопиченням знань про природу, пристосуванням людини до її умов та дуже незначним антропогенним впливом на неї. Основним джерелом енергії тоді була мускульна сила людини, яка повністю залежала від природи.

Мамонт – важлива їжа первісної людини

Полювання на мамонтів

Винищення великої кількості крупних тварин-основного продукту харчування призвело до виникнення першої глобальної екологічні кризи в неоліті в усіх регіонах розселення людей. Наслідок І глобальної екологічної кризи: кількість людей на планеті скоротилася у 810 разів

Другий період - рабовласницький лад і феодалізм. (4 тис. років тому - 18 ст. )

§ Людство своєю діяльністю починає завдавати природі відчутної шкоди, хоча тиск на довкілля був загалом ще незначним і локальним.

Алхімік в лабораторії

Епідемія чуми в середньовічному місті

§ Чисельність населення в XV-XVII ст. уже перевищувала 500 млн. чол.

Вогонь – основне знаряддя впливу людини на Природу у ці часи

Третій період (XVIII ст. — перша половина XX ст. )

§ Час бурхливого розвитку фізики, техніки, винайдення парового двигуна, електричного мотора, атомної енергії, стрімкого зростання чисельності населення

Чисельність населення – понад 3, 5 млрд. чол.

Четвертий період (друга половина ХХ ст. - наші дні)

§ Чисельність людей на планеті перевищила 6 млрд. чоловік.

Активний розвиток другої глобальної екологічної кризи. § § § Основні причини: суперіндустріалізація супермілітаризація суперхімізація суперспоживання суперзабрудрення усіх геосфер.

Суперспоживання

Виникнення громадського руху за охорону природи

Нафтодобувні свердловини

Терикон

• Залізорудний кар'єр в Кривому Розі

• Алмазодобувний кар'єр в Якутії. Глибина – 600 м. На дорогу з дна кар'єру потрібно 1, 5 год.

Ураган “Катріна” в Новому Орлеані

Наслідки урагану “Катріна”

Смог

Засуха в Іспанії (2009 рік)

В сучасному суспільстві зіштовхуються дві системи поглядів, два різних підходи до проблеми взаємовідносин людини і природи: § Антропоцентричний § Біоцентричний (екоцентричний)

2. Визначення, предмет і завдання екології

§ Екологія – наука про навколишнє середовище, його живі і неживі компоненти, взаємозв’язки та взаємодію між цими компонентами.

§ Факторіальна екологія, або аутоекологія (екологія особини, виду) досліджує взаємовідносини представників певного виду з навколишнім середовищем, вплив середовища на морфологію, фізіологію, поведінку організмів

§ Демекологія (популяційна екологія) – вивчає популяції та їхній взаємозв’язок між собою та довкіллям

§ Синекологія (біогеоценологія) – розглядає закономірності співіснування організмів, їх угруповань у зв’язку одне з одним й умовами існування

§ Соціоекологія – вивчає взаємодію людини та біосфери й місце людського суспільства в природі.

§ Біосферологія або глобальна екологія вивчає біосферу як єдине ціле, з’ясовує закономірності взаємовідносин усіх живих систем на Землі, прогнозує стан і зміни біосфери.

Основні завдання екології: § § § § § Вивчення закономірностей існування, формування і функціонування біологічних систем усіх рівнів. Розкриття місця і ролі людини, цивілізації в існуванні екосфери планети Земля з позицій екологічних законів. Екологізація свідомості людей: формування нової ідеології, спрямованої на екологізацію економіки, виробництва, політики, освіти. Прогноз динаміки біосфери в часі і просторі. Розробка прогнозів змін біосфери і стану оточуючого середовища при різних сценаріях економічного та соціального розвитку людства. Всеохоплююча діагностика стану природи планети і її ресурсів; визначення порогу витривалості біосфери по відношенню до антропогенного навантаження; Збереження здатності біосфери до саморегулювання і самовідновлення з урахуванням основних екологічних законів. Розробка заходів і принципів господарювання для зменшення тиску людського суспільства на біосферу. Формування такої стратегії поведінки людського суспільства, економіки і технологій, котрі приведуть масштаби і характер господарської діяльності у відповідність з екологічною витривалістю природи і зупинять глобальну екологічну кризу.

Методи екології: § Польові спостереження, які дозволяють отримати конкретні відомості про стан навколишнього середовища, живих організмів та їх видів, популяцій, екосистем і. т. д. § Експерименти в природних умовах, які дозволяють моделювати ту чи іншу ситуацію, наслідки її розвитку для конкретного угрупування організмів. § Математичне моделювання процесів і ситуацій, що зустрічаються в популяціях і в біоценозах за допомогою комп’ютерної техніки. Це дозволяє здійснювати цілісну оцінку процесів і явищ, що вивчається, прогнозувати можливий розвиток подій екосистем.

Закони Коммонера § § Усе пов’язане з усім. Ніщо не дається задарма. Усе треба кудись подіти. Природа знає краще.

3. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ЕКОЛОГІЇ ЯК НАУКИ

О. Гумбольдт

Е. Геккель

4. Сучасна екологічна ситуація в Україні

§ Територія України належить до тих регіонів планети, де стан природного середовища розцінюється як несприятливий, а в багатьох районах – як критичний або близький до цього. § Головними причинами такого становища є:

§ § § § Досить тривалий і високий ступінь освоєності території. Наявність відносно різнобічного природно-ресурсного потенціалу (мінеральні, водні, земельні, лісові і рекреаційні ресурси). Високий рівень індустріального розвитку. Найвищий у Європі ступінь розораності території. Нераціональний і недопустимо високий ступінь використання мінеральних і лісових ресурсів. Інтенсивні процеси урбанізації та скупчення на окремих територіях великої кількості різноманітних природокористувачів. Непомірний розвиток енерго- та ресурсоємких галузей виробництва. Недосконалі технології виробництва, відсутність ресурсозберігаючої техніки та маловідхідних технологій. Незадовільна практика застосування пестицидів та мінеральних добрив. Інтенсивний і тривалий розвиток меліорації. Наявність величезних масивів відходів гірничовидобувного комплексу. Екологічно необгрунтоване розміщення об’єктів атомної енергетики. Недостатність і непродуманість інвестиційних вкладень в охорону природного середовища. Науково необгрунтована участь України у колишньому союзному та міжнародному розподілі праці.

§ Негативних змін під впливом господарської діяльності зазнають усі природні компоненти.

Рельєф. § При гірничих і кар’єрних розробках створюються штучні форми рельєфу (терикони, відвали), під час будівництва зрізаються схили, засипаються від’ємні форми, поширюються ерозійно-зсувні процеси, при гідротехнічному будівництві затоплюються річкові долини, земна поверхня замінюється водною, йде процес переформування берегів водосховищ, будуються канали, захисні греблі, спрямляються русла річок, тобто природні ландшафти замінюються техногенними.

Клімат. § Поступово йде процес зміни радіаційного і теплового балансів, збільшується вміст вуглекислого газу в атмосфері, підвищується інтенсивність туманів та відбувається зміна їх фізико-хімічного складу, зростає запиленість атмосфери. За один лише рік в атмосферу України від усіх джерел забруднення потрапляє до 20 млн т шкідливих речовин.

Природні води. § Безперервно погіршується якість поверхневих і підземних вод, зростає їх виснаження і забруднення, назавжди зникають малі річки, змінюються гідрологічний і гідрохімічний режими водних об’єктів.

Ґрунти. § Ведення с/г виробництва в Україні призвело до багатьох негативних екологічних наслідків: § погіршились структура та фізико-хімічні властивості ґрунтів; § зменшився вміст гумусу і знизилась родючість ґрунтів; § посилились процеси вітрової і водної ерозії грунтів; § зросло забруднення пестицидами, міндобривами та промисловими токсикантами; § посилились процеси засолення і закислення с/г угідь; § посилився негативний механічний вплив на грунти від важкої с/г техніки.

Рослинний світ. § Значно змінився видовий склад рослинності внаслідок розорювання степів, луків, лісокористування, створення полезахисних лісосмуг, насаджень уздовж доріг та ін. § Значної шкоди рослинності завдають рекреаційні навантаження, пожежі, неконтрольований збір дикорослих лікарських рослин. § Понад 12% усієї дикорослої флори України вже занесено до Червоної книги України.

Тваринний світ. § Посилений антропогенний вплив на середовище, в якому перебувають дикі тварини, недостатність ефективного контролю за використанням тваринного світу, ріст браконьєрства і загальна зміна екологічних умов (порушення трофічних ланцюгів, ліквідація місць проживання, гніздування, нересту тощо) призводять до помітного скорочення фауни України і збіднення її видового складу.