Тема Види пожежних автомобілів Пожежні автомобілі НПРЧ Роль

Тема: Види пожежних автомобілів. Пожежні автомобілі НПРЧ. Роль звязку в ОРС. Організація роботи ОДП. Обовязки чергового радіотелефоніста.

План заняття: 1. Види пожежних автомобілів та їх призначення. ТТХ пожежних автомобілів НПРЧ, розміщення та порядок зберігання ПТО на ПА. 2. Позначення умовні графічні пожежних автомобілів. 3. Види і роль зв’язку в ОРС. Організація роботи ПЗЧ. Обов’язки чергового радіотелефоніста.

Пожежні автомобілі призначені для доставляння в район пожежі оперативних розрахунків, вогнегасячих речовин , пожежного обладнання, подачі в необхідній кількості вогнегасячих засобів у вогнища горіння, виконання ряду робіт перед початком та під час гасіння пожежі.

ПА залежно від призначення поділяються на: • Основні • Спеціальні • Допоміжні.

Основні ПА Призначені для доставки до місця пожежі о/с, вогнегасних речовин і ПТО та подачі вогнегасних речовин у осередок пожежі і виконання завдань за призначенням.

Основні ПА поділяються на: ПА загального призначення ПА цільового призначення

Загального призначення для гасіння пожеж у містах і населених пунктах (пожежні автоцистерни(АЦ), пожежні автонасоси, насосно-рукавні автомобілі(АНР), пожежні автомобілі першої допомоги(АПД).

Цільового призначення для гасіння пожеж на промислових підприємствах, відомчих об’єктах хімічної, нафтовидобувної та нафтопереробної промисловості та ін. (повітряно-пінного, порошкового, газоводяного, аеродромного гасіння, а також пожежні насосні станції тощо)

Спеціальні ПА призначені для забезпечення виконання спеціальних робіт на пожежі. (АЗО, АД, АКП, і т. ін).

До допоміжних ПА відносять ТЗ для, доставки о/с і аварійно-рятувальної техніки: пересувні авторемонтні майстерні, діагностичні лабораторії, автобуси, пристосовані для цілей пожежегасіння ТЗ тощо.

До інженерної техніки відносяться: вантажопідйомні машини, дорожні машини,

тягачі на шасі тракторів, засоби подолання водних перешкод.

Відділення на АЦ або АНР - первинний тактичний підрозділ, здатний самостійно виконувати окремі завдання по рятуванню людей, матеріальних цінностей і гасінню пожежі.

Караул в складі двох і більше відділень це основний тактичний підрозділ, здатний самостійно вирішувати оперативні завдання у відповідності із своїми тактичними можливостями.

Тактичні можливості відділень на основних пожежних автомобілях залежать від їх тактико-технічних характеристик.

В оперативному розрахунку НПРЧ є такі основні ПА: АЦ-40 (433371) 63 Б. 02 (2800 л води)

АЦ-40(131) 137 А (2400 л води)

АЦ -40 (130) 63 Б (2350 л води)

АПД-4(2705)63 Б (500 л води)

Як розшифрувати позначення на прикладі АЦ-40(131)137 А АЦ - автоцистерна 40 - продуктивність насосу 131 - шасі(ЗІЛ-130) 137 - модель А - модифікація

Схема розміщення ПТО на прикладі АЦ-40 (433371) 63 Б. 02

Все ПТО на ПА повинно бути на своєму місці, чисте, справне і випробуване. На всьому ПТО, що випробовується, мають бути штампи з часом випробування. При прийомі чергування ПТО оглядається зовнішнім оглядом відповідно до табелів за номерами розрахунку.

Тактико-технічні характеристики: Показник АЦ 40(130)63 Б АЦ 40(131)137 Максимальна швидкість , км/год 90 80 Кількість місць 7 7 Повна маса, кг 9600 11050 Найменший радіус повороту, м 8, 3 10, 2 Потужність двигуна к. Вт (к. с. ) 110(150) 110, 3(150)

Лінійна норма палива на , л 41, 5 51, 0 Розхід палива на роботу насосу, л/хв. 0, 33 Місткість паливного бака, л Пожежний насос: марка 170 ПН-40 У 40 - 30 35 2350 165 2400 150 Подача при висоті всмоктування 3, 5 м. , л/с: При напорі 100 м. При напорі 300 -350 м. Час всмоктування води з найбільшої геометричної висоти, с. Місткість, л: Баку для води Баку для піноутворювача

Кількість наявних напірних рукавів довжиною 20 м. , шт. , діаметром, мм: 51 66 77 Стволи ручні, шт. : РС-70 РСК-50 Переносний лафетний ствол ПЛС-П 20 У, шт. Генератор піни ГПС-600 Ручні пожежні драбини, шт. : Висувна пожежна Л-60 Драбина- палиця ДП Драбина -штурмівка ДШ Гідроелеватор Г-600 6 3 9 6 4 10 3 4 1 2 2 4 2 1 1 1 1

Автомобіль пожежний першої допомоги АПД-4(2705)63 Б та АПД-2(33023)01 призначені для локалізації джерел загоряння і гасіння більшості пожеж на перших стадіях їх початку в містах із великою забудовою і служить: для доставки до місця пожежі оперативного розрахунку, пожежно-технічного обладнання і вогнегасних речовин, а також рятувального обладнання і надання першої допомоги потерпілим; для проведення розвідки, з ціллю прийняття рішення про виклик більш потужнішої пожежної техніки, уточнення їх складу і кількості.

Основні технічні дані АПД-2(33023)01. Загальні дані: Екіпаж 1+4 чоловік Місткість води 500 л Об'єм піноутворювача 10 л Насос 2 л/с при 15 бар. Ствол регульований ТФТ Квадра. Фог 0 -3, 3 л/с при 17, 6 бар. Максимальна швидкість 130 км/год Тип двигуна Дизель Параметри маневреності Габарити 5 950 х 2 060 х 2 530 Кут статичного перекидання 36. Радіус розвороту 5, 5 м Шасі* ГАЗ-33023 Компактний струмінь 29 -32 м Повна маса (з повною заправкою води, комплектацією і екіпажем), кг 3500

Основні технічні дані АПД-4(2705)63 Б. Загальні дані: 5500 х 2380 х 2500 Місткість цистерни для води, м 3(л) 0, 5(500) Об'єм піноутворювача, л 20 Подача насоса, м 3/г(л/с) не менше 14, 4(4) Напір насоса, м, не менше 250 Потужність двигуна, к. Вт (к. с. ) 73, 5(100) Максимальна швидкість км/год 115 Число місць бойового розрахунку (включаючи місце водія) 4 Довжина рукава, м, на котушці 60 Розхід палива при швидкості 60 км/год, л/100 км 13, 5 Розхід палива при роботі насосної установки 13, 5

На самостійній підготовці в конспект, з підручника: ”Основи підготовки пожежника” стор. 282 -286 Позначення умовні графічні пожежних автомобілів.

Пожежний автомобіль (загальне позначення, контур червоний)

Пожежна автоцистерна

Пожежний автонасос

Пожежний насосно-рукавний автомобіль (літери усередині чорного кольору)

Пожежна автонасосна станція (літери усередині чорного кольору)

Пожежний автомобіль із стандартним пожежним стволом (символ лафетного пожежного ствола червоного кольору)

Пожежний аеродромний автомобіль (літера усередині чорного кольору

Пожежний автомобіль пінного гасіння (символ усередині синього кольору)

Пожежний автомобіль порошкового гасіння (символ усередині синього кольору)

Пожежний автомобіль пінопорошкового гасіння (символи усередині синього кольору)

Пожежний автомобіль вуглекислотного гасіння (символ усередині синього кольору)

Пожежний автомобіль газоводяного гасіння (літери усередині чорного кольору)

Пожежна машина на гусеничному ходу

Пожежне судно (літери усередині чорного кольору)

Аероглісер (літера усередині чорного кольору)

Пожежний потяг

Пожежний літак

Пожежний вертоліт

Пожежна мотопомпа: - переносна

- причіпна

Пожежна автодрабина

Пожежний автопідіймач: - колінчастий

- телескопічний

Пожежний рукавний автомобіль (літера усередині чорного кольору)

Пожежний рукавний автомобіль з лафетним пожежним стволом (літера усередині чорного кольору, символ червоного кольору)

Пожежний автомобіль зв'язку та освітлення (літери усередині чорного кольору)

Пожежний автомобіль технічної служби (літера усередині чорного кольору)

Пожежний автомобіль димовидалення (символ усередині чорного кольору)

Пожежний автомобіль газодимозахисту (літери усередині чорного кольору)

Пожежний водозахисний автомобіль (літери усередині чорного кольору)

Дослідно-випробувальна лабораторія (літери усередині чорного кольору)

Пожежний штабний автомобіль (літера усередині чорного кольору)

Пожежний автомобіль першої допомоги (літери усередині чорного кольору)

Пожежний причіп

Пожежний причіп порошковий (символ усередині синього кольору)

Автомобіль пристосований для гасіння пожеж (контур – синій, середня смуга усередині – червона)

Інша техніка пристосована для гасіння пожеж (контур – синій, середня смуга усередині – червона)

Аварійно-рятувальний автомобіль (контур – синій, літери усередині чорного кольору)

Спеціальна аварійно-рятувальна машина (контур – синій, літери усередині чорного кольору)

Питання 3. Роль зв’язку в ОРС. Організація роботи ПЗЧ. Обов’язки чергового радіотелефоніста.

Завдання та роль зв’язку в оперативнорятувальній службі. Види та засоби зв’язку. Керівний документ: • ”Настанова по службі звязку і АСУ пожежної охорони МВС України”, наказ МВС України № 755 діє з 09. 06. 1992 р. Для прийому повідомлення, своєчасної висилки частин на пожежі і виконання зв’язку в гарнізоні оперативно-рятувальної служби організовується служба зв’язку.

Види зв’язку: • Зв'язок сповіщення – забезпечує передачу повідомлень про пожежі та надзвичайні ситуації від заявника і засобів автоматичної пожежної охорони, сигналізації на ОДС і ПЗЧ.

• Оперативно-диспетчерський зв’язокзабезпечується прямим телефоном, радіозв’язком ОДС з пунктами зв’язку, телефонним і радіозвязком ОДС з підрозділами, які мають не прямий радіозв’язок з пожежними автомобілями та оперативними автомобілями, що знаходяться на шляху слідування, прямий телефонний зв'язок із службами взаємодії.

• Зв'язок на пожежі-призначений для управління силами і засобами, забезпечення їх взаємодії і обміну інформацією.

• Адміністративно-управлінський зв’язокпризначається для забезпечення сил управління діяльності ОРС ДСНС. Використовуються міські і відомчі телефонні мережі зв’язку.

Прийом інформації про пожежу. Передача інформації на ОДС. Виписування дорожніх листів підрозділам. • ОДС – основний орган оперативного зв’язку та управління в гарнізоні, орган постійного контролю оперативної обстановки, забезпечення комплексного використання сил та засобів. ОДС регулює всі виїзди оперативно-рятувальних підрозділів на заняття, навчання та інші заходи, постійно інформує оперативного чергового про оперативну обстановку в гарнізоні.

• ОДС організовується при ГТУ ДСНС області або одній з центральних частин гарнізону, обладнується станцією та комутатором оперативного зв’язку, світлопланом області, міста, району, таблом врахування сил та засобів гарнізону, апаратурою звукозапису і т. д.

Робоче місце диспетчера ОДС Стаціонарна АТС, прямий зв’язок

Документація ОДС

• При отриманні сигналу про пожежу або НС диспетчер ОДС по лінії прямого телефонного зв’язку повідомляє про пожежу на пункт зв’язку тої частини, в районі обслуговування якої виникла пожежа. • Диспетчер ПЗЧ за допомогою сигнальногучномовних пристроїв оповіщає персонал частини та виписує дорожній лист, в якому вказується адреса виникнення пожежі, що горить, час отримання повідомлення та прізвище і телефон людини, яка повідомила про виникнення пожежі.

Пункт зв’язку навчальної пожежно-рятувальної частини ЛДУ БЖД, його обладнання і документація.

Пункт зв’язку НПРЧ укомплектований наступним обладнанням: • стаціонарна радіостанція;

• план-схема міста Львова;

• стенд „Виписка з розкладу виїзду НПРЧ”; • стенд „Сили і засоби опорних пунктів Львівського гарнізону”; • телефонний апарат прямого зв’язку з ОДС області;

опис майна ПЗЧ, вивішений на стіні; медична аптека;

На ПЗЧ є наступна документація: • журнал пункту зв’язку частини; • журнал обліку дитячих дошкільних закладів в районі виїзду; • журнал обліку роботи радіостанцій; • журнал прийому і здачі чергування.

На робочому столі радіотелефоніста розташовані: • адрес та номери телефонів працівників НПРЧ; • список АТС університету; • інструкція з ПБП; • інструкція обов’язків чергового радіотелефоніста; • зразок заповнення дорожнього листа на виїзд; • список оперативних планів і карточок пожежегасіння.

Обов’язки чергового радіотелефоніста

Обов’язки диспетчера (радіотелефоніста) Черговий диспетчер (радіотелефоніст) підпорядковується начальнику чергового караулу пожежного підрозділу, а в оперативному відношенні – начальнику чергової зміни (старшому диспетчеру) ОДС ОКЦ, начальнику чергової зміни. Він відповідає за чіткий прийом, передачу і реєстрацію повідомлень, що надходять на пункт зв’язку частини, своєчасне направлення підрозділів до місця пожежі, аварії, катастрофи і стихійного лиха (далі – на пожежу) згідно з Розкладом виїзду пожежно-рятувальних підрозділів на пожежі (далі – Розкладом виїздів) або Планом залучення сил та засобів для гасіння пожеж (далі – План залучення сил та засобів)

Під час отримання повідомлення про пожежу черговий диспетчер (радіотелефоніст) зобов’язаний: • отримавши по телефону повідомлення про пожежу, іншу надзвичайну ситуацію, не припиняючи розмови, увімкнути сигнал тривоги, а в нічний час і додаткове освітлення приміщень, заповнити путівку на виїзд чергового караулу та її копії за кількістю виїжджаючих відділень, установити адресу виникнення пожежі, надзвичайної ситуації, прізвище того, хто повідомив і номер телефону, по якому здійснюється повідомлення, а при можливості – додаткові відомості (уточнене місце виникнення пожежі, характер надзвичайної ситуації, особливості маршруту слідування, що конкретно горить, чи є загроза людям, вибуху, отруєння тощо). За наявності гучномовного зв’язку оголосити найменування відділень, які повинні виїжджати, і адресу пожежі, надзвичайної ситуації,

• передати путівку начальнику чергового караулу, повідомити йому наявні додаткові відомості про пожежу, надзвичайну ситуацію, одну копію путівки залишити собі; • разом з путівкою на виїзд караулу передавати начальнику караулу план (картку) пожежогасіння об’єкту, що горить; • по мірі отримання від заявника додаткових відомостей про пожежу, надзвичайну ситуацію, передавати за допомогою радіозв’язку ці відомості підрозділам, що виїхали до місця виклику; • про виїзд караулу на пожежу, у тому числі й на інші виїзди, повідомляти ОДС ОКЦ у встановленому в гарнізоні порядку; • при отриманні сигналу "Тривога" по всіх системах автоматичної пожежної сигналізації діяти відповідно до інструкцій про порядок експлуатації даних установок сигналізації;

• при отриманні повідомлення про пожежу на об’єкті, на який передбачено автоматичне направлення сил і засобів за підвищеним номером (рангом) виклику, негайно повідомити про це ОДС ОКЦ; • про направлення додаткових сил і засобів, відомості, що надійшли з місця роботи караулу, про повернення караулу до постійного місця дислокації інформувати ОДС ОКЦ і посадових осіб у встановленому порядку; • встановлювати і підтримувати зв’язок з караулом, що виїхав на пожежу (аварію, катастрофу, стихійне лихо, на заняття тощо); • з урахуванням особливостей об’єкта з’ясовувати за допомогою довідкової літератури і документації, а також через відповідні служби, його оперативно-тактичну характеристику, рівень загазованості, радіаційну обстановку, зміни метеоумов, які передбачаються тощо і при отриманні додаткових відомостей негайно доповідати їх до ОДС ОКЦ і КГП;

• за розпорядженням КГП сповістити та задіяти відповідні служби міста (об’єкту); • вживати всіх необхідних заходів до своєчасного отримання інформації про обстановку з місця роботи караулу і негайно передавати отримані розпорядження й інформацію до ОДС ОКЦ; • виконувати розпорядження, що надходять від начальника караулу, який виїхав на пожежу (КГП); • виконувати обов’язки диспетчера ОДС ОКЦ, якщо на пункт зв’язку підрозділу покладені функції цієї служби гарнізону; • у разі отримання повідомлення про пожежу поза межами району виїзду даного пожежного підрозділу, негайно передати його на ОДС ОКЦ та до пожежної частини, в районі виїзду якої виникла пожежа, і доповісти про це начальнику караулу; • записувати у журнал пункту зв’язку підрозділу час отримання і зміст всіх повідомлень та розпоряджень, що надходять з місця пожежі ( у тому числі час виїзду, прибуття на місце пожежі та повернення до постійного місця дислокації чергового караулу або відділення)

В дорожньому листі обов’язково зазначаються: • адреса і найменування об’єкта; • кількість поверхів у будівлях об’єкта; • місце пожежі (поверх), що горить, чи є загроза людям; • прізвище (посада) особи, яка повідомляє про пожежу; • іншу необхідну інформацію на розсуд начальника гарнізону. Відсутність даних про заявника не може служити підставою для затримання виїзду на пожежу підрозділу, коли відома адреса.

Черговому диспетчерові (радіотелефоністу) забороняється: • відволікатися від несення служби (сторонніми розмовами, прослуховуванням музики, радіо і т. ін. на великих звукових рівнях, а також дивитися телевізор під час виїзду та оперативної роботи караулу);

• відлучатися з частини; • відлучатися з пункту зв’язку без дозволу начальника караулу і без підміни особою, яка підготовлена та має допуск до роботи на ОДП; • відпочивати при виїзді караулу на пожежу;

• вести особисто і допускати розмови по телефону, не пов’язані з роботою оперативнорятувальної частини, порушувати встановлений порядок радіообміну.

Диспетчер (радіотелефоніст) має право: • відлучатися з ПЗЧ (за умови підміни) для прийому їжі в передбачений розпорядком дня час;

• відпочивати в нічний час не більше половини часу з відбою до підйому караулу (на період відпочинку диспетчера він підмінюється підмінним диспетчером або особою, яка підготовлена та має допуск до роботи на ОДП).

Література 1. Настанова про аварійно-рятувальні машини та плавзасоби спеціального призначення ДСНС України затверджена Наказом ДСНС № 184 від 22. 04. 2013 р. 2. Настанова з експлуатації ТЗ в органах та підрозділах ДСНС України затверджена Наказом ДСНС України № 432 від 27. 06. 2013 р. 3. А. Ф. Іванов, П. П. Алєксєєв та ін. Підручник для пожежно-техн. училищ. Ч. 2. , Пожежні автомобілі. – М. : Стройіздат, 1988 р. – ст. 5 -11, 31 -38. 4. С. Ю. Дмитровський, В. І. Лущ, П. В. Семенюк”Основи підготовки пожежника”, Львів-2011.