ТЕМА: „ Вибір вогнегасних засобів при гасінні

ТЕМА: „ Вибір вогнегасних засобів при гасінні пожеж. Теоретичні основи локалізації та ліквідації пожеж. ”

ПЛАН ЛЕКЦІЇ ВСТУП 1. Класифікація пожеж та вогнегасних речовин. Критерії вибору ВР та способів їх подачі. 2. Визначення інтенсивності подачі ВР 3. Розрахунок витрат ВР ВИСНОВКИ ЗАВДАННЯ НА САМОПІДГОТОВКУ

Література: • Кодекс цивільного захисту України (від 2 жовтня 2012 року № 5403 -VI). • Статут дій в надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту. (Затверджений наказом МНС України № 575 від 13. 03. 2012 р. ) • Пожежна тактика: Підручник/ Клюс П. П. , Палюх В. Г. , Пустовой А. С. , Сенчихін Ю. М. , Сировий В. В. – Х: Основа, 1998. — 592 с. • Основи пожежної тактики. Навч. посібн. /А. А. Лісняк, В. В. Сировой, Ю. М. Сенчихін. Х. : 2014. – 218 с. (Ел. б. ) • Иванников В. П. , Клюс П. П. Справочник руководителя тушения пожара. -М. Стройиздат, 1987. -228 с. • Довідник керівника гасіння пожежі / За загальною редакцією Крапивницького В. С. – К. : ТОВ «Літера-Друк», 2016. – 320 с. : іл. • ДСТУ EN 2: 2014 Класифікація пожеж ( EN 2: 1992, EN 2: 1992/A 1: 2004, IDT) • Наказ МНС України від 16. 12. 2011 № 1341 «Про затвердження Методики розрахунку сил і засобів, необхідних для гасіння пожеж у будівлях і на територіях різного призначення»

Гасіння пожежі — дії, спрямовані на припинення горіння у вогнищі пожежі, обмеження впливу небезпечних чинників пожежі та усунення умов для її самочинного повторного виникнення. (ДСТУ 2272 -2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять). Вогнегасна речовина – це хімічна речовина або однорідна суміш, за своїми фізико-хімічними властивостями придатна до застосування в технічних засобах з метою припинення горіння. (ДСТУ 2272 -2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять).

Класифікація пожеж, в залежності від речовин що горять: Клас «А» : відносять пожежі, пов’язані з горінням твердих матеріалів, як правило органічної природи, в яких горіння зазвичай відбувається з утворенням тліючого вугілля. Клас «В» : відносять пожежі горючих і легкозаймистих рідин, а також твердих речовин, що за умов пожежі плавляться Клас «С» : відносять пожежі горючих газів Клас «D» : відносять пожежі горючих металів і металоорганічних сполук Клас «F» відносять пожежі горючих речовин, таких як рослинні та тваринні жири в обладнанні для приготування їжі. Клас «Е» – горіння речовин під електричною напругою.

До основних небезпечних чинників пожежі відносять: • відкритий вогонь та іскри; • підвищену температуру навколишнього середовища; • токсичні продукти горіння; • дим; • знижену концентрацію кисню в повітрі; До другорядних проявів небезпечних чинників пожежі відносять: • частини будівельних конструкцій, агрегатів, установок, що руйнуються; • небезпечні фактори вибуху (ударна хвиля, теплове випромінювання); • електричний струм; • вогнегасні речовини; • отруйні речовини, що можуть потрапити у навколишнє середовище із пошкодженого устаткування.

Класифікація вогнегасних речовин : ВР охолоджуючої дії ( речовини, які добре поглинають тепло: вода, вуглекислота в твердому стані та у стані аерозолю, різні водні розчини солей та змочувальників. ) — вода – для гасіння і твердих речовин та матеріалів, створення водяних завіс для охолодження об’єкті, тощо. — діоксид вуглецю для гасіння пожеж в приміщеннях з електрообладнанням, двигунів внутрішнього згорання, у разі виникнення пожеж в архівах, музеях, тощо. — аерозольний діоксид вуглецю для гасіння горючих матеріалів (деревини, тканини, бавовни, паперу), полярних рідин (спиртів, ефірів), пожеж у кабельних тунелях, підвальних приміщеннях, електростанціях, музеях, картинних галереях, книгосховищах, магазинах, складах, тощо.

Класифікація вогнегасних речовин : ВР ізолюючої дії (З асновано на створенні ізолюючого шару між зоною горіння та горючим матеріалом. Належать піна, вогнегасні порошки, негорючі сипучі речовини (пісок, земля, флюси, графіт) та листові матеріали (азбестові, брезентові покривала, щити тощо). Основні властивост і піни: Кратність піни – відношення об’єму піни до об’єму робочого розчину піноутворювача, з якого вона утворилась (низької кратності К <20 , середньої кратності 21< К 200 ) Стійкість піни , – здатність піни до зберігання своєї структури протягом проміжку часу. В огнегасна здатність. Піна низької кратності для гасіння пожеж «підшаровим» або поверхневим способом. Піна середньої кратності для гасіння пожеж як поверхневим, так і об’ємним способом. Піна високої кратності для гасіння пожеж об’ємним способом.

Класифікація вогнегасних речовин : ВР розбавляючої дії ( розведення газового ГС, завдяки зниженню концентрації кисню в ньому до значень, за яких перебіг реакцій горіння стає неможливим. Належать водяна пара, тонкорозпилена вода, та газові вогнегасні речовини як діоксид вуглецю, азот, аргон та їх суміші). Водяна пара. Для гасіння пожеж використовується насичена, відпрацьована та перегріта (технологічного призначення) водяна пара. Ефективність пари невелика, тому вона застосовується для протипожежного захисту закритих технологічних апаратів, приміщень та споруд з обмеженим повітрообміном об’ємом до 500 м 3 (трюми судів, трубчасті печі нафтохімічних підприємств, насосні приміщення з перекачування нафтопродуктів, сушильні та фарбувальні камери), для гасіння невеликих пожеж.

Азот не можна застосовувати для гасіння магнію, алюмінію, літію, цирконію та деяких інших металів, здатних утворювати нітрид, який має вибухові властивості і чутливий до удару. Для їх гасіння використовується інертний газ аргон. Тонкорозпилена вода використовується як засіб об’ємного, так і поверхневого гасіння твердих речовин і матеріалів (які не вступають з нею в хімічну реакцію), нафтопродуктів, а також з метою захисту. Такі струмені дозволяють сприяє швидкому зниженню температури, осадженню диму, полегшують умови проведення оперативних дій. Діоксид вуглецю не підтримує горіння більшості речовин. Діоксид вуглецю застосовується для об’ємного гасіння пожеж у приміщеннях, порожнинах конструкцій, а також для захисту шляхом створення у вільних об’ємах негорючого середовища з метою попередження вибуху. Інертні розріджувачі використовують як для гасіння пожеж, так і для флегматизації газових горючих середовищ, тобто їх приведення у негорючий стан шляхом введення газової вогнегасної речовини до того, як сталася пожежа.

Класифікація вогнегасних речовин : ВР інгібіруючої дії ( відносяться велика група газових вогнегасних речовин (це переважно хладони) та вогнегасні порошки ) Галоїдовуглеводні — це гази або рідини, що легко випаровуються. Вони погано розчиняються у воді, але добре змішуються з багатьма органічними речовинами. Ці вогнегасні засоби мають хорошу змочувальну здатністю, не електропровідні, мають високу густину в рідкому і газоподібному стані, що забезпечує можливість утворення струменя, проникнення у полум’я, а також утримання парів біля вогнища пожежі. Хладони застосовуються для захисту від пожеж транспортних засобів, машинних відділень судів, моторних відсіків літаків. Вогнегасний аерозоль застосовуються для гасіння та гальмування (інгібування) реакцій горіння.

Вогнегасні порошки не викликають корозії металів, не електропровідні, не псують речовини і матеріали. Окрім високої вогнегасної ефективності до переваг порошків слід віднести: здатність пригнічувати горіння під час гасіння пожеж твердих речовин, горючих рідин різних видів, газів, електроустановок, що знаходяться під напругою; металів, у тому числі металоорганічних та інших пірофорних сполук, що не придатні до гасіння водою і піною. Порошковими вогнегасними речовинами можливо здійснювати ефективне гасіння за низьких значень температури. Вогнегасні порошки поділяються на дві групи: загального та спеціального призначення.

Критерії вибору ВР: — економічні показники; — тривалість (ефективність) гасіння; — безпечність застосування; — екологічність ; — доступність.

ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ВР ТА СПОСОБІВ ПОДАЧІ Гасіння компактними струменями Гасіння порошковими складами Гасіння розпиленими струменями Об’ємне гасіння повітряно — механічною піною Гасіння рідинними хімічними складами

Інтенсивність (I) подачі — кількість ВР, що подається за одиницю часу на одиницю розрахункового параметра пожежі.

І р – інтенсивність подавання вогнегасних речовин, поділяють на: поверхневу [I s , л/(м 2 ·с), кг/(м 2 ·с)], об’ємну [I v , л/(м 3 ·с), кг/(м 3 ·с)], лінійну [І л , л/(м·с), кг/(м·с) ] Інтенсивність подачі вогнегасних речовин на захист визначається окремо, а при відсутності відповідних даних приймається як. І з s = 0, 25· І s

Графічна залежність для визначення раціональної інтенсивності подачі ВРнеобх гасз. I 25, 0 I

Глибина гасіння ( h г ) Глибина гасіння пожежі ( h г ) залежить від виду приладів, що подають вогнегасний засіб у зону горіння: • для ручних стволів « Б» (РС-50 ) h г =5 м ; • для ручних стволів « А» (РС-70 ) h г =7 м ; • для лафетних h г =10 м. При h г R, S г =S п ож S г — завжди!!!

При круговій формі • При R < h г → S г = S пож. = R 2 • При R h г → S г < S пож S г = (R 2 -r 2 ), де r=R-h. Sт r R Sп h

При кутовій формі при гасінні по фронту • При R < hг → Sг = Sпож S пож. =0, 5 R 2 • При R hг → Sг < Sпож Sг= 0, 5 (R 2 -r 2 ), де r=R-h. Sт r R Sпh

При кутовій формі при гасінні по периметру • Sг=0, 5 (R 2 -r 2 ), де r=R-2 h. Sт Rh

При прямокутній формі пожежі • По фронту Sг=a h Sг=2 a h (Sг=п a h) По периметру Sг=2 h(а+в-2 h) в а в а

При поверхневому гасінні необхідна витрата в залежності від обраного параметру гасіння по площі, по периметру або по фронту гасіння: . IФ=Q; IР=Q; IS=Q 1 рг г. потр 1 sг г. потр де Q г потр – потрібна витрата вогнегасних речовин, л/с або кг/с; S г ; Р ; Ф г – параметр гасіння (площа периметру, периметр, фронт), м; І р – інтенсивність подавання вогнегасних речовин Q з потр – витрата вогнегасних речовин на захист сусідніх приміщень, поверхів, штабелів, резервуарів установок: з Pз з потр з sз з потр. IP=Q, IS=Q. Q+Q=Q з потр г потр заг потр. Потрібні витрати – це вагова або об’ємна кількість ВР, що повинна подаватись для гасіння пожежі для забезпечення оптимальної інтенсивності гасіння.

ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ПРИЛАДІВ ПОДАЧІ

Фактичні витрати Q факт — це вагова або об’ємна кількість ВР, що фактично подається за одиницю часу на величину відповідну параметру гасіння пожежі або захисту об’єкту, якому загрожує небезпека. . прил Q зах прил N зах. факт Q ; прил Q гас прил N гас. факт Q зах. факт Q гас. факт Q заг. факт Q

Локалізація пожежі — с тадія пожежогасіння, на якій зупинено розвиток пожежі і створено умови для її ліквідації. (ДСТУ 2272 -2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять). Ліквідація пожежі — стадія пожежогасіння, на якій припинено горіння, діяння небезпечних чинників пожежі, а також усунено умови для її самочинного повторного виникнення. (ДСТУ 2272 -2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять).

УМОВ А ЛОКАЛІЗАЦІЇ ПОЖЕЖІ: потр Q факт Q ;

Завдання на самопідготовку: • Пожежна тактика 1998 р. стор. 148 – 159. • Основи пожежної тактики 2014 р. Глава 1. стор. 6 -33 • Довідник КГП стор. 37 -63. • Статут дій у НС. Додаток 6 -1, 2, 8, 9.