ТЕМА VI ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО Урок

ТЕМА VI. ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО Урок 3. Московська держава. Смута

План 1. Причини Смути. 2. Самозванці Лжедмитрій І та Лжедмитрій ІІ. 3. Початок правління династії Романових. 4. Культура Московської держави.

Смута Назву «Смутний час» період кінца XVI — поч. XVII ст. отримав не лише тому, що в Російській державі панувала політична смута — руйнування загальнодержавної влади, загроза втрати національної та релігійної незалежності. смута панувала в розумах і душах людей.

Спадкоємець Івана IV Федір Іоанович (І) Блаженний – цар всієї Русі і великий князь Московський з 18 березня 1584 р. , третій син Івана Грозного і цариці Анастасії Романівни, останній представник династії Романових; у 1598 р. захворів і помер. Федір царював. А Борис Годунов (брат дружини) управляв.

Опис царя За відгуками англійського дипломата Джильса Флетчера, новий цар був «росту малого, приземист и толстоват, телосложения слабого и склонен к водянке; нос у него ястребиный, поступь нетвёрдая от некоторой расслабленности в членах; он тяжёл и недеятелен, но всегда улыбается, так что почти смеётся… Он прост и слабоумен, но весьма любезен и хорош в обращении, тих, милостив, не имеет склонности к войне, мало способен к делам политическим и до крайности суеверен. Кроме того, что он молится дома, ходит он обыкновенно каждую неделю на богомолье в какой-нибудь из ближайших монастырей[1]»

Борис Годунов 1 (11) вересня 1598 року Борис вінчався на царство. Годунов уже давно фактично правив країною від імені Федора і не збирався випускати владу зі своїх рук після його смерті. Царювання Бориса пов’язане зі зближенням Росії з Заходом, яке почалося. Не було раніше на Русі государя, який настільки був прихильний до іноземців, як Годунов. Він почав запрошувати іноземців на службу. У 1604 р. посилав окольничого М. І. Татищева до Грузії, щоб просватати доньку за місцевого царевича.

Внутрішня політика У внутрішній політиці уряду Годунова переважали здоровий глузд і виваженість. Розгорнулося небувале будівництво міст, фортець. Борис Годунов був покровителем талановитих архітекторів. За ініціативою Годунова почалося зведення фортець у Дикому полі — степовій околиці Русі. У 1585 р. побудовано Воронеж, у 1586 — Ливни. Для забезпечення безпеки водяного шляху від Казані до Астрахані міста на Волзі — Самара (1586), Царицин (1589), Саратов (1590), відновлено Єлець. Почалося заселення спустілих під час монгольського гніту земель на південь від Рязані. В Сибиру у 1604 р. було закладено місто Томськ.

«Скородом» Новинки в Москві: побудовано водопровод, яким вода піднімалася могутніми насосами з Москви-ріки підземеллям на Конюшенный двір. У 1584 -91 рр. під керівництвом зодчого Федора Савельєва на прізвисько Кінь[3] були зведені стіни Білого міста довжиною 9 км. Стіни та 29 башт Білого міста були складені з вапняку, обкладені цеглою й оштукатурені. 1592 року на місці сучасного Садового кільця була побудована ще одна лінія укріплень, дерев’яно-земляна, названа через швидкість побудови «Скородомом» .

Великий голод (1601 -1603) У 1601 р. йшли затяжні дощі, а потім вдарили ранні морози, та, за словами сучасника, «поби мраз сильный всяк труд дел человеческих в полех» . Наступного року неврожай повторився. У країні почався голод, що тривав 3 роки. Ціна хліба зросла у 100 разів. Борис забороняв продавати хліб дорожче за визначений розмір. Прагнучи допомогти голодаючим, він не роздавав біднякам гроші. Але хліб дорожчав, а гроші втрачали ціну. Борис наказав відкрити для голодуючих царські амбари. Однак не вистачало. Близько 127 тис. осіб, що померли від голоду, було поховано в Москві, а ховати встигали не всіх. З’явилися випадки людоїдства. Люди почали вважати, що це – кара Божа.

Нажива на смертях Ісаак Масса повідомляє, що «…запасів хліба у країні було більше, ніж могли б його з’їсти всі жителі за чотири роки…у знатных панів, а також в усіх монастирях та у багатьох багатих людей амбары були повні хліба, частина його вже згнила від багаторічного лежання, і вони не хотіли продавати його; і волею божою цар був так засліплений, незважаючи на те, що він міг наказати все, що хотів, він не наказав найсуворішим чином, щоб кожний продавав свій хліб» . Ісаак Маса – голландський купець, мандрівник і дипломат

Причини Смути *господарська розруха у країні як наслідок опричнини та воєн Івана Грозного; *зростання податків; *династична криза – припинення династії Рюриковичів; *боротьба боярських угруповань за владу; *боротьба селян проти закріпачення.

Лжедмитрій І Лжедми трій I, (пом. 17 травня 1606) — цар Росії з 1 червня 1605 по 17 (27) травня 1606, на усталену в історіографії думку — самозванець, який видавав себе за дивом врятованого молодшого сина Івана IV Грозного — царевича Дмитрія. . Версії походження: 1). Італійський або валаський монах. 2). Незаконний син Стефана Баторія. 3). Григорій Отрєп’єв.

Опис Судячи зі збережених портретів та описів сучасників, претендент був низьким на зріст, досить незграбний, обличчя мав кругле і негарне (особливо псували його дві великі бородавки на лобі та щоці), руде волосся та темно-сині очі. При невеликому зрості він був непропорційно широкий у плечах, мав коротку «бичачу» шию, руки різної довжини. Всупереч російському звичаю носити бороду та вуса, не мав ні того ні іншого.

Початок походу Похід Лжедмитрія на Москву починався за несприятливих обставин (втрачено літо – найкраща пора для військових дій, відсутня артилерія, не заручився підтримкою ані кримці, ані ногайців). Борис не сприйняв серйозно, захоплений вторгненням зненацька. Претендент розгорнув агітацію на свою користь. Польсько-шведська інтервенція в Московському царстві на початку XVII ст.

Похід Моравськ, Чернігів присягнули, Новгород Сіверський опирався. Здався Пуливль. На бік претендента перейшов не лише «чорний люд» , а й дворянство. Військо постійно зростало. У 1605 р. помер Борис Годунов. Його сина Федора і дружину Марію Григорівну вбито, родичів у заслання. Переконавшись у підтримці дворян і народу, претендент рушив на столицю і 20 червня Входження Лжедмитрія до Москви 1605 р. урочисто в’їхав у Кремль.

Коронація Після зустрічі з «матір’ю» Марфою Нагою Дмитрій коронувався вінцем Годунова, бояри піднесли скіпетр і державу. Царський палац прикрашений, шлях від Успенського собору застелений золототканим оксамитом, коли цар з’явився на ганку, бояри обсипали його дощем із золотих монет.

Внутрішня політика *численні милості (повернули князів і бояр із заслання, подвоїли утримання служивим, а поміщикам – земельні наділи та ін. ); *зростання податків; *певні поступки повсталим через зростання податків селянам; *боротьба з хабарниками; *змінив склад Думи, названа «сенат» , брав участь у державних справах; *ввів польські чини мечника, підчашого, підскарбія; *покровительство друкареві «Андронову, сину Невежена» , який друкував «Апостол» у царській друкарні, 18 березня 1606 р. закінчив.

Зовнішня політика *прибрав перепони до виїзду з держави і пересування всередині неї; *почав планувати війну з турками, наказав відлити нові мортирі, гармати, рушниці; *шукав союзників на заході, особливо у папи римського та польського короля. Але підтримки не отримав через відмову виконати дані раніше обіцянки поступитися землями і підтримати католицтво. Прийом польських послів

Особисте життя Полюбляв поїсти, але після обіду не спав, не ходив у лазню, не дозволяв постійно кропити себе святою водою, шокував москвичів, які звикли до того, що цар повинен мати статечний вигляд і ходити під руку з ближніми боярами, тим, що вільно розгулював кімнатами (охоронці не могли знайти). Ходив містом, заглядав у майстерні і заводив розмови з першим зустрічним. Їздив на ведмеже полювання, полюбляв розваги. Нововведення – музика, яка звучала під час обіду. Припинив переслідувати скоморохів, зняв заборону на карти, шахи, пісні. Полюбляв жінок, дорогоцінності. Ксенія Годунова, приведена до самозванця

Вбивство Зростає незадоволення царем. 14 травня 1606 р. Василій Шуйський зібрав вірних йому купців і служилих людей, разом з якими склав план – відмітили будинки, в яких живуть поляки, і вирішили в суботу вдарити в набат і закликати народ під приводом захисту царя до бунту. Шуйський іменем царя зменшив кількість німецької охорони, наказав відкрити тюрми, видати зброю натовпу. Пізніше озброєні москвичі кинулися бити поляків. В палаці заколотники вистрілили в царя впритул, добили мечами та алебардами.

Чому царювання Лжедмитрія І було таке швидкоплинне? *наблизив поляків і тим самим відштовхнув дворянство; *не відновив Юріїв день, через що втратив підтримку селян; *не запровадив католицизм, через що позбувся підтримки поляків; *порушував російські традиції, через що втратив підтримку народу. М. Неврев. Присяга Лжедмитрія І польському королю Сигізмунду ІІІ на введання в Росії католицизму

Лжедмитрій ІІ Після смерті Лжедмитрія І на престол посадили Василя Шуйського. У 1608 р. сталося нове вторгнення польських загонів і козаків на чолі з новим самозванцем Лжедмитрієм ІІ. У Тушині зібралися козаки, дворяни, навіть ворожі Шуйському бояри. Звідси прізвисько Лжедмитрія ІІ – «тушинський злодій» .

Іноземна інтервенція Василь Шуйський звернувся по допомогу до шведського короля. Запрошення шведів було приводом, щоб розпочалася польська інтервенція. Інтервенція – військове, політичне або економічне втручання однієї або кількох держав у внутрішні справи іншої країни, яке порушує її суверенітет.

Семибоярщина У 1610 р. Василя Шуйського насильно постригли у ченці, а влада перейшла до семи найвидатніших бояр, чиє правління отримало назву «семибоярщина» . Лжедмитрія ІІ незабаром було убито. Польські інтервенти увійшли до Москви. Московська держава опинилася на межі загибелі.

Патріоти Поляки грабували, знищували посіви, різали худобу, спалювали міста й села. Восени 1611 р. у Нижньому Новгороді за ініціативи земського старости Кузьми Мініна почали формуватися загони народного ополчення для боротьби з ворогами. Потрібен військовий очільник майбутньої народної раті. Вибір впав на одного з найкращих воєначальників того часу, відомого своєю хоробрістю та чесністю, - князя Дмитра Михайловича Пожарського. Всіма господарськими справами та організацією ополчення керував Мінін.

Порятунок Навесні 1612 р. ополчення рушило на Ярославль, зросло, зміцніло. 24 серпня запекла і кривава битва у Москві. Росіяни розгромили армію гетьмана Ходкевича, який ішов на допомогу польському гарнізону, що займав Кремль. У жовтні 1612 р. , не витримавши голоду, обложений ворожий гарнізон здав Кремль. Ополчення Мініна і Пожарського повністю звільнило столицю від ворогів. «Поляки понесли такую значительную потерю, - писал польский историк XVII в. Кобержицкий, - что её ничем нельзя было вознаградить. Колесо фортуны повернулось, и надежда овладеть целым Московским государством рушилась невозвратно". Мінін і Пожарський

Династія Романових Після звільнення Москви був скликаний Земський собор для виборів нового государя. Царем був обраний 16 -річний Михайло Федорович Романов. Після його смерті російський престол посів його син Олексій Михайлович. Час його правління увійшов в історію як «бунташний» . Цар Олексій Романов

Внутрішня політика *1648 р. – нова соляна подать, що викликала на родний (Соляний) бунт, скасована; *1653 -1655 рр. – церковна реформа патріарха Никона, яка поклала початок розколу в Російській Православній Церкві; *боротьба з Никоном за владу; *військова реформа – посилені й збільшені військові частини «старого строю» (кіннота, стрільці, гармаші), створені полки «нового строю» : рейтарські, солдатські, драгунські, гусарський; *монетна реформа – з талерів казни начеканили рублі, введений мідний «полтинник» . Збирали податки сріблом, а видатки за казни – мідними монетами. Мідний бунт; *заборона біломістцям (монастирям та особам, що перебувають на державній, військовій або цивільній службі) володіти чорними, тягловими землями і промисловими, торгівельними осередками на посаді; остаточне прикріплення тяглових класів, селян і посадських людей, до місця проживання; перехід заборонений був у 1648 р. не лише селянамгосподарям, а й дітям їхнім, братам і племінникам. * засновані центральні установи: прикази Таємних справ, Хлібний, Рейтарський, Рахункових справ, Малоросійський, Литовський, Монастирський. *створено нове Соборне уложення *продовжився колонізаційний рух у Сибіру. О. Литовченко. Цар Олексій Михайлович і Никон біля домовини святого Філіппа

Зовнішня політика Була спрямована на зростання авторитету Росії в Європі та приєднання нових земель до території країни. У 1654 р. почалася війна з Польщею та Литвою. Цар відправився на війни разом з армією і отримав за свій вчинок повагу народу. Завдяки успіхам Олексія Михайловича у внутрішній та зовнішній політиці в Європі склалося враження про Росію як могутню православну державу, спадкоємницю Візантії.

Культура Московської держави *книгодрукування; У 1533 р починається російське книгодрукування. Іван Федоров, Петро Мстиславець видають друковану книгу «Апостол» з вихідними даними. *освіта; У 1665 р. при Заіконоспаському монастирі у Москві була відкрита школа, яка готувала піддячих для державних установ, у 1680 р. школа при Друкарському дворі. У 1687 р. За ініціативи Сильвестра Медвєдєва створюється Слов’яногреко-латинське училище (з 1701 р. академія), яка стала першим вищим навчальним закладом Росії.

*архітектура Культура живопис; Зростає кількість кам’яних споруд. З’являється стиль – московське або наришкінське бароко. Характерні риси: багатоярусність, симетричність композицій, кольоровий декор. Церкви Покрова у Філях (1693), Спаса нерукотворного в Уборах (1697 р. ) Храм Василя Блаженного Родоначальник портретного живопису в Росії Симон Ушаков працював у художньому центрі при Збройній кімнаті Кремля. У 1668 р. він пише ікону «Богоматір Володимирська» , або «Насаждение дерева российского государства» , на якій зображені найбільш видатні діячі його епохи.

Узагальнення 1. Якими були наслідки Смутних часів для Московської держави? 2. Коли в Московській державі почала правити династія Романових? З чим це пов’язано? 3. Що сприяло встановленню самодержавства в московській державі? 4. Олексій Михайлович Романов увійшов в історію під прізвиськом «Тишайший» . Обгрунтуйте або спростуйте справедливість такого вибору прізвиська. 5. Порівняйте територію держави на початку XVII ст. та наприкінці його.

Список використаних джерел http: //ru. wikipedia. org/wiki/Смутное_время http: //poiskslov. com/word/смута/ http: //rusfront. ru/4447 -bedstviya-smutnogovremeni-vspomnim-istoriyu. html http: //ru. wikipedia. org/wiki/Лжедмитрий_II http: //ote 4 estvo. ru/cari-i-imperatory-xviii/53 aleksej-mixajlovich-romanov. html http: //oko-planet. su/historysng/122512 sluzhenie-rossii-car-aleksey-mihaylovich-romanovtishayshiy-car-buntashnogo-veka. html Дякуємо за увагу!