Тема уроку Величини Типи даних Стандартні типи даних

Тема уроку: Величини. Типи даних. Стандартні типи даних. Набір функцій і операцій, введених для кожного зі стандартних типів.

Паскаль інтерпретує дані, як константи або змінні. Як перші, так і другі визначаються ідентифікаторами (іменами), за допомогою яких можна звертатися для одержання відповідних значень.

Константами називаються елементи даних, яким присвоюються значення в описовій частині програми й у процесі виконання програми їх змінювати заборонено. Для визначення констант служить зарезервоване слово const.

Формат опису констант: Сonst < ідентифікатор > = < значення константи >; Приклад: Соnst Мах=1000; Vхоd='сегмент 5';

Є ряд констант, до значень яких можна звертатися без попереднього опису. Наприклад,

Змінні, на відміну від констант, можуть змінювати свої значення в процесі виконання програми. Кожна змінна і константа належать до визначеного типу даних. Тип констант визначається компілятором автоматично. Тип змінних обов’язково вказується перед тим, як їх використати. Для опису змінних призначено зарезервоване слово var.

Формат опису змінних: Var < ідентифікатор> : < тип >; Приклад: Var Sum 1, Sum 2: real;

Тип даних – це діапазон значень, що можуть приймати об'єкти програми, і сукупність операцій, які дозволяється виконувати над цими значеннями. Усі типи даних у мові програмування Паскаль розділяються на дві групи: 1. скалярні (прості), 2. структуровані (складені).

Скалярні типи у свою чергу підрозділяються на стандартні та типи користувача. Стандартні типи пропонуються користувачам розроблювачами системи Turbo Pascal. Типи користувача – розробляються самим програмістом.

До стандартних скалярних типів відносяться наступні типи: Ш цілі, Ш дійсні, Ш літерні, Ш булівські.

Величини цілих типів можуть бути подані, як у десятковій, так і в шістнадцятковій системах. Якщо число представлене в шістнадцятковій системі, перед ним без проміжку записується знак $. Діапазон зміни шістнадцяткових чисел від $0000 до $FFFF.

Цілі типи даних являють собою значення, що можуть використовуватися в арифметичних виразах. Усі стандартні цілі типи зведені в наступну таблицю:

Дійсні типи даних

Множина допустимих значень символьного (літерного) типу — це множина символів кодової таблиці ASCII, а отже, даними цього типу є окремі символи. Кожному символу відповідає ціле число (код) в діапазоні від 0 до 255.

Булівський тип подається двома значеннями: True (істина) або False (хибність). Він широко застосовується в логічних виразах і виразах відношення.

REAL CHAR STRING BOOLEAN

Структуровані типи у своїй основі мають один або декілька скалярних типів даних. До структурованих типів даних відносяться рядки, масиви, файли, записи і т. д.

СТРУКТУРА ПАСКАЛЬ - ПРОГРАМИ

ПРИКЛАД ПРОГРАМИ

ВИРАЗИ В ПАСКАЛІ. ОПЕРАЦІЇ. ПРІОРІТЕТ ОПЕРАЦІЙ. СТАНДАРТНІ ФУНКЦІЇ

Вираз задає порядок виконання дій над елементами даних і складається з операндів (констант, змінних, звертань до функцій), круглих дужок і знаків операцій.

Операції в мові Паскаль підрозділяються на: Ш арифметичні, Ш відношення(порівняння), Ш логічні.

Операції можуть бути унарними та бінарними. Арифметичні операції задають арифметичні дії у виразах над значеннями операндів цілих та дійсних типів. Найбільш часто використовуються арифметичні операції, що подані в наступній таблиці.

Операції відношення виконують порівняння двох операндів і визначають, значення виразу є істинним або хибним. Результат завжди має булівський тип і приймає одне з двох значень: True (істина) або False (хибність). Всі операції відношення зведені в наступну таблицю.

Список логічних операцій наведений у таблиці:

Виконання кожної операції відбувається з урахуванням її пріоритету. Значення пріоритетів зазначені в наступній таблиці:

Abs(X) - обчислення абсолютного значення (модулю) Х. Тип результату збігається з типом параметра. Arc. Tan(X) - обчислення кута, тангенс якого дорівнює Х, значення кута подано в радіанах і може знаходитися в діапазоні від - /2 до /2. Для перетворення значення кута з радіанної міри в градусну необхідно значення кута помножити на число 180/. Результат має дійсний тип. Cos(X) - обчислення косинуса Х, параметр задає значення кута в радіанах. Для перетворення значення кута з радіанної міри в градусну необхідно значення кута помножити на число 180/. Результат має дійсний тип. Exp(x) - обчислення значення експоненти аргументу (Ex). Результат завжди має дійсний тип. Frac(X) - знаходження дробової частини Х. Результат має дійсний тип.

Int(X) - знаходження цілої частини Х (дробова частина відкидається). Результат має дійсний тип. Ln(x) - обчислюється натуральний логарифм аргументу. Результат має дійсний тип. За допомогою функцій Exp та Ln можна обчислити довільну степінь числа наступним чином: ab=Exp(b*Ln(a)). Pi - повертає значення числа (3. 1415926). Sin(X) - обчислення синуса Х. Параметр задає значення кута в радіанах. Для перетворення значення кута з радіанної міри в градусну необхідно значення кута помножити на число 180/. Результат має дійсний тип. Sqr(X) - піднесення до квадрату значення Х. Тип результату збігається з типом параметра.

Sqrt(X) - обчислення квадратного кореня з Х. Тип результату дійсний. Random - генерує значення випадкового числа з діапазону від 0 до 0. 99. Тип результату дійсний. Random(P) - генерує значення випадкового числа з діапазону від 0 до P. Тип результату цілий. Щоб випадкові числа були “більш випадковими”, необхідно періодично змінювати базу генерації. Для цього використовується процедура Randomize, що дозволяє при кожному новому запуску програми отримувати різні випадкові числа.

Для величин перелічувальних типів (всі цілі, літерний та булівський) існують також декілька зручних стандартних функцій та процедур, наведених нижче: Dec(x, [dx]) - процедура зменшує значення змінної Х на величину DX, а якщо параметр DX не заданий – на 1. Inc(x, [dx]) - процедура збільшує значення змінної Х на величину DX, а якщо параметр DX не заданий – на 1. Pred(X) - функція, що визначає попереднє значення для даного типа. Наприклад, Pred(5)=4, Pred(True)=False, Pred(‘B’)=’A’. Succ(X) - функція, що визначає наступне значення для даного типа. Наприклад, Succ(5)=6, Succ(True)=False, Succ(‘A’)=’B’. Odd(X) - число перевіряється на парність. Аргументом цієї функції може бути тільки число типу longint, а результат дорівнює true, якщо аргумент парний, і false – в протилежному випадку.

ПРОЦЕДУРИ ВВОДУ – ВИВОДУ ДАНИХ

ФОРМАТ ПРОЦЕДУРИ ВВОДУ READ(X, Y, Z); READLN(X, Y, Z)

ФОРМАТ ПРОЦЕДУРИ ВИВОДУ WRITE(X, Y, Z); WRITELN(‘Результати’, X, Y, Z);

ОПЕРАТОРИ РОЗГАЛУЖЕННЯ (Оператори умовного переходу)

РОЗГАЛУЖЕННЯ ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА: ПРОСТЕ СКЛАДНЕ ПРОСТЕ РОЗГАЛУЖЕННЯ ПОДІЛЯТЬСЯ НА: ПОВНЕ НЕПОВНЕ

НЕПОВНЕ РОЗГАЛУЖЕННЯ IF умова THEN оператор P; Якщо логічний вираз набуває значення true тоді виконати оператор P, в іншому випадку відбувається перехід до наступного командного рядка

НЕПОВНЕ РОЗГАЛУЖЕННЯ IF умова THEN BEGIN оператор 1; оператор 2; оператор n; END;

НЕПОВНЕ РОЗГАЛУЖЕННЯ (з використанням операторної дужки BEGIN … END; ) Якщо логічний вираз набуває значення true тоді виконати оператори P 1, P 2, . . Pn, в іншому випадку відбувається перехід до наступного командного рядка

ПОВНЕ РОЗГАЛУЖЕННЯ IF умова THEN оператор 1 ELSE оператор 2;

ПОВНЕ РОЗГАЛУЖЕННЯ Якщо логічний вираз набуває значення true тоді виконати оператор P 1, в іншому випадку P 2

ПОВНЕ РОЗГАЛУЖЕННЯ (з використанням операторної дужки) IF умова THEN BEGIN оператор 1; оператор 2; оператор n; END ELSE оператор k;

ПОВНЕ РОЗГАЛУЖЕННЯ (з використанням операторної дужки) Якщо логічний вираз набуває значення true тоді виконати оператори P 1, P 2, . . Pn, в іншому випадку оператор Pk.