ТЕМА Товар і товарне виробництво План 1 Суть

ТЕМА. Товар і товарне виробництво План 1. Суть та умови виникнення товарного виробництва. 2. Товар і його властивості. 3. Теорії вартості. 4. Закон вартості, його функції і дія. 1

1. Суть та умови виникнення товарного виробництва Товарне виробництво – це така форма суспільного виробництва, коли продукти виробляються не для власного споживання виробника, а для продажу через купівлю – продаж. Матеріальною основою виникнення товарного виробництва є суспільний поділ праці. Він зумовлюється дією закону економії робочого часу і веде до підвищення продуктивності праці, збільшення виробництва продуктів. 2

Характерними рисами товарного господарства є: 1) суспільний поділ праці; 2) спеціалізація виробництва; 3) приватна власність на засоби виробництва; 4) свобода вибору ресурсів, засобів і цілей виробництва; 5) конкуренція; 6) встановлення економічних зв’язків між виробниками шляхом обміну. 3

Еволюція товарного виробництва Просте товарне виробництво (докапіталістична епоха); Класичне товарне виробництво (епоха капіталізму, вільної конкуренції) державно - монополістичний капіталізм Постіндустріальне суспільство 4

2. Товар і його властивості Результат виробництва називають продуктом. Продукт виробництва існує у вигляді речей ( будинки, будівлі, вантажівки, рукотворні озера і парки, хліб, книжки) та послуг ( ремонт авто, прання, реставрація, перевезення пасажирів, відкриття рахунку в банку тощо). Здатність продукту задовольняти певну потребу людини називають споживною вартістю або корисністю. 5

Споживну вартість мають не лише продукти, а й позаекономічні блага, які не створені людиною, як-от: повітря, вода у джерелі плоди дикорослих дерев та ін. Це даровані блага. Різні продукти потреби людей. задовольняють різні 6

У товарній економіці виготовляють для обміну. продукти Товар – це продукт праці, що задовольняє певну потребу людини і виготовлений для обміну. У товарі можна виокремити дві ознаки – споживну вартість (корисність) і мінову вартість (ціну). 7

товар споживна вартість – це певна річ або послуга, яка завдяки своїм корисним властивостям задовольняє різноманітні людські потреби. Вартість (мінова вартість, ціна) Вартість – кількість суспільної праці, що витрачена на виробництво товару 8

Конкретна річ або послуга повинна мати мінову вартість – тобто здатність товару обмінюватися на інші товари у певних кількісних пропорціях. Спільним у всіх товарів і послуг, що обмінюються на інші, є втілена в них праця. Споживну вартість створює конкретна праця, тобто корисна праця, яка витрачається в особливій доцільній формі з використанням певних засобів і предметів праці. 9

Мінова вартість – це здатність товару обмінюватися, це пропорція, в якій один товар обмінюється на інший. В основі мінової вартості лежить суспільний поділ праці та суспільна споживна вартість ( споживна вартість для інших членів суспільства) 10

Вартість має два основних аспекти: а) якісний аспект вартості – це техніко – економічні відносини між людьми, які в умовах суспільного поділу праці спільно виробляють товари, та відносини власності, що виникають між товаровиробниками при обміні цих товарів; б) кількісний аспект вартості – це вираження величини втіленої у товарі суспільної праці товаровиробника та суспільної корисності цього товару. 11

На вартість товару впливають багато факторів серед яких: продуктивність праці – це кількість продукції, що виробляється за одиницю робочого часу інтенсивність праці – це затрати праці за одиницю часу Таким чином величина вартості товару перебуває в обернено пропорційній залежності від продуктивності праці і прямо пропорційній залежності від інтенсивності праці. 12

Розрізнюють: проста складна Проста являє собою працю некваліфікованого працівника, яка не потребує спеціальної підготовки індивідуальна Витрачена на виробництво товару окремим його виробником складна - вимагає спеціального навчання, підготовки праця Суспільнонеобхідна Робочий час, який потрібен для виготовлення даного товару при середньому для даного суспільства рівні вмілості та інтенсивності праці 13

3. Теорії вартості В економічній теорії точиться гостра полеміка навколо питання: що є основою мінової вартості, або, інакше кажучи, що визначає ціну економічних благ? 14

Теорії вартості та їх різновиди: 1. Трудова теорія вартості – виникла у XVIII ст. , основоположниками якої були В. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс. Виходили з того, що субстанція і величина вартості, як основи ціни, визначається затратами праці на виробництво товарів. Праця є єдиним загальним мірилом вартості. 15

С. М. Панчишин про теорію трудової вартості Праця є тим спільним, що міститься в усіх економічних благах і робить їх сумірними. Усі товари – продукти людської праці. Вартість – це уречевлена в товарі праця. Ціну блага визначаю його вартість. 16

• Теорія витрат виробництва – виникла у XVIII ст. , основоположником став Ф. Кене, який вважав, що величина вартості товару залежить від цін на окремі елементи витрат (паливо, сировина, матеріали, робоча сила). 17

• Теорія трьох виникла у факторів першій основоположниками виробництва половині були XIX – ст. , Ж. Б. Сей, Ф. Бастіат. Трактували формування вартості в процесі виробництва, як суму затрат трьох основних факторів: праці, капіталу, землі. 18

• Теорія граничної корисності або маржиналізму – виникла в 70 -их роках XIX ст. , основоположниками були К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк. Тут вартість розглядалась як суб’єктивна категорія, результат оцінки індивідуумом споживних благ залежно від інтенсивності потреб і рідкісності блага. Така суб’єктивна оцінка визначалася у вигляді граничної корисності, тобто корисності останньої одиниці товару, яка задовольняла цю потребу. 19

С. М. Панчишин про теорію граничної корисності Ціна блага зумовлена його цінністю, тобто тим значенням, яке певне благо має з погляду добробуту суб’єкта. Величину цінності блага визначає гранична корисність, яку приносить людині те чи інше благо. 20

Під граничною корисністю розуміють додаткову корисність, яку отримує особа від споживання кожної наступної одиниці блага. При цьому діє закон спадання граничної корисності, згідно з яким зі споживанням кожної наступної одиниці блага величина додаткового задоволення для людини зменшується. 21

Наприклад, перша склянка води принесе особі більше задоволення, ніж друга чи третя. Згідно, з маржиналістським підходом, що вища гранична корисність блага, то вища його цінність, а, отже, і ціна. 22

4. Закон вартості, його функції і дія Закон вартості – загальний економічний закон (діє у деяких суспільних способах виробництва), який виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв’язки між суспільно необхідною працею і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції. Закон вартості – закон еквівалентів 23

Через механізми цін закон вартості виконує такі функції: Стихійного регулятора виробництва – завдяки цінам, які постійно змінюються, він сприяє переорієнтації товаровиробників на виробництво необхідної суспільству продукції та послуг Рушійної сили розвитку продуктивних сил – обмін, в основі якого покладені суспільно необхідні витрати праці, стимулює товаровиробників постійно зменшувати індивідуальні витрати виробництва Диференціації товаровиробників – ті товаровиробники, у яких індивідуальні витрати вищі за суспільні, розорюються, виштовхуються з ринку, і навпаки, ті, у яких, індивідуальні витрати виробництва нижчі, ніж суспільні, розширюють виробництво, збагачуються особисто 24