ТЕМА ТЕРМІНАЛЬНІ ТА ІНШІ СТАНИ Підготувала учениця 21

ТЕМА ТЕРМІНАЛЬНІ ТА ІНШІ СТАНИ. Підготувала учениця 21 групи Вознюк Регіна

Критичні стани. Критичний стан – це патологіч- ний стан організму, коли спостерігається гостра декомпенсація хоча б однієї із систем життєзабезпечення. У випадках критичних станів

Системи та органи життєзабезпечення Системи життєзабезпечення Центральна нервова ситема Система дихання Серцево-судинна система Система обміну Життєвоважливі органи Головний, спинний мозок Легені Серце, великі судини Печінка

Інтенсивна терапія – це комплекс заходів, що включає в себе методики проведення інфузійно – трансфузійної терапії та методи тимчасового штучного заміщення (протезування) життєвоважливих функцій організму, направлених на попередження виснаження адаптаційних механізмів та виникнення термінального стану.

Невідкладні стани. Невідклані стани – це патологічні стани організму людини, що виникають під впливом неблагоприємного протікання захворювання чи агресивного впливу зовнішнього середовища і в разі ненадання допомоги можуть призвести до розвитку критичного або термінального станів. В разі виникнення невідкладного стану хворому надається невідкладна допомога, що входить в структуру заходів І медичної допомоги.

Термінальні стани – це патологічні стани організму, що супроводжуються гострим, або поступово – закономірним згасанням функцій життєвоважливих органів – “воріт смерті” (головний мозок, серце та легені). У випадках термінальних станів проводяться реанімаційні заходи.

Класифікація термінальних станів 1. Передагонія; 2. Термінальна пауза; 3. Агонія; 4. Клінічна смерть.

1. Хронічне помирання – це фізіологічне (старіння) чи патологічне (хронічне виснажливе захворювання) поступове згасання функцій життєвоважливих органів з послідовним проходженням всіх термінальних станів. 2. Гостре помирання – це патологічне раптове згасання функцій життевоважливих органів (внаслідок захворювання, або дії агресивних чинників зовнішнього середовища) з розвитком клінічної смерті.

Клінічна картина передагонії 1. Пригніченість функції ЦНС (від ясної свідомості до розвитку коми). 2. Зміна ширини зіниць (поступове розширення) з одночасним сповільненням реакції на світло. 3. Поступове згасання рогівкового рефлексу. 4. Зниження АТ нижче 70 мм. рт. ст.

5. Почащення серцевої діяльності з ЧСС більше 140 в 1 хв, або сповільнення – з ЧСС менше 24 в 1 хв. 6. Зміна частоти, ритму, глибини дихання (тахіпноє більше 40 у 1 хв. , або браді-пноє – менше 12 у 1 хв. ) 7. Зміна кольору шкірних покривів та слизових.

Клінічна смерть: Абсолютні ознаки: 1. відсутність пульсації на магістральних судинах (сонною, стегновою); 2. розширення зіниць і відсутність фотореакції; 3. відсутність самостійного дихання.

Оцінка стану ЦНС

Відносні ознаки: 1. Зміна забарвлення шкіри (мерт-вотно сіра, або синюшня); 2. Відсутність притомності; 3. Відсутність рефлексів та втрата м’язового тонусу.

Реанімація – це комплекс невідкладних заходів, що здійснюють хворим в стані клінічної смерті, направлених на відновлення жит-тєдіяльності організму і попередження незворотніх порушень функцій його органів та систем.

Перевірка прохідності ВДШ

Максимальне відхилення голови

Відведення нижньої щелепи

Ознаки ефективності реанімації § Звуження зіниць. § Наявність артеріальної пульсації синхронної з компресією грудної клітки. § Поява артеріального тиску. § Зміна забарвлення шкіри.

Дякую за увагу!