Тема: Світові релігії: Буддизм План 1. Історія виникнення буддизму, Сіддхартха Гаутама – засновник буддизму. 2. Віровчення та культ буддизму. Священні книги. 3. Основні напрями буддизму: хінаяна, махаяна, ламаїзм.
Основна література: • • • АКАДЕМІЧНЕ РЕЛІГІЄЗНАВСТВО: Підручник / За ред. А. М. Колодного. – К. : Світ Знань, 2000. – С. 368– 371, 379– 385, 421– 441. ЛУБСЬКИЙ В. І. , БУРЛАК С. М. та ін. Релігієзнавство. К. : Академія, 2000. –С. 181– 211, 307– 343. МАЛЕРБ М. Религии человечества. – М. : Рудомино, 1997. – С. 172– 201, 250– 262. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО. Навч. посіб. / Л. Г. Дротянко, О. А. Матюхіної, Н. В. Іщук та ін. – К. : Книжкове видавництво НАУ, 2005. – С. 23 -32. КОЧЕТОВ А. Буддизм. – М. : Наука, 1983. Основні терміни: карма, дхарма, сансара, реінкарнація, боддхісатва, нірвана
Поширення Буддизму в сучасному світі
Засновник Буддизму Сіддхартха Гаутама (624 -544 р. до н. е) – син царя шак’їв Шуддходани (північний схід Індії). Сіддхартха (особисте ім‘я, санскр. – той, хто досяг мети). Гаутама (родове ім'я, що означає “той, хто походе з роду Гаутамів). Шак’ямуні (букв. , мудрець із племені шак’я) Будда (санскр. Просвітлений).
Чотири знамення Будди Перші три зустрічі (старість, хвороба, смерть) як свідчення нестійкості сансари (круговорот буття). Четверта зустріч (аскет) – шлях до звільнення.
СТУПА - архітектурна споруда меморіального характеру, яка є сховищем ("посудиною") для різного роду реліквій. Згідно буддійської традиції, Будда у відповідь на питання про те, як слід його поховати, мовчки перевернув патру (чашу для подаяний). Півсфера перевернутої чаші співвідноситься з насипом похоронних курганів, а вміст ступи - реліквія - може бути співвіднесено з дорогоцінним вмістом священних посудин. Класична форма буддійської культової споруди - ступа - є монолітною цегляною півсферою. Їі сакральний план символізує космос і божественну присутність. Божественну присутність відмічає центральна точка - джерело виникнення і загибелі всесвіту.
Шрі-Ланка – Храм Зуба Будди, м. Канді
Чотири шляхетні істини Буддизму • І. Життя у світі сповнене страждання. • ІІ. Причиною страждань є бажання. • ІІІ. Для того, щоб позбавитися від страждань, потрібно позбавитися від бажань. • ІV. Для цього треба йти шляхом доброчинності, який вказує «Восьмерічний шлях» .
ФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПЦІЯ БУДДИЗМУ Нірвана – заспокоєння та згасання пристрастей і навіть самосвідомості. Дхарма (санскр. те, що тримає) найдрібніші духовні частинки, психофізичні елементи ілюзорний вияв великого містичного початку. Карма – “закон залежного існування”.
Сансара Важливими складовими концепції сансари є знання про шість світів, усвідомлення циклічності буття та досягнення просвітлення (стан будди) "Колесо Сансари", вчить людину, тому, чим є сансара.
“Восьмеричний (серединний) шлях” • • 1. Правильні погляди (вони зосереджені у “Панча шила” або п’ять заповідей Будди: не вбивай; не кради; не говори неправду; не вживай спиртного; не чини перелюбу. Це культура мудрості, яка породжує в душі людини доброчинності: щедрість, смирення, очищення). 2. Правильна рішучість. (З другого по шостий етап формується культура поведінки: єдність думки, слова та дії). 3. Правильна мова. 4. Правильна поведінка. 5. Правильний спосіб життя. 6. Правильні зусилля. 7. Правильна увага. (Сьомий та восьмий етапи закріплюють культуру медитації). 8. Правильне зосередження і екстаз.
Трипітака – священна книга буддистів «Трипітака» (санскр. – три кошика мудрості) – збірник духовної літератури, в якому записано учнями Будди одкровення свого вчителя. • Віная-пітака – «кошик правил поведінки» містить правила, яких необхідно дотримуватись у буддизму, зокрема в житті буддійських ченців. • Сутта-пітака – «кошик сутр» , у формі притч, афоризмів, повчань, легенд та бесід. • Абхідхарма-пітака – «кошик тлумачення вчення» філософські та етичні проблеми, порушені самим Буддою.
Релігійний культ та релігійна організація Буддизму • Сангха – община віруючих у буддизмі, що заснована Буддою, і містять чотири категорії: ченців, священнослужителів, мирянчоловіків і мирян-жінок. Медитація – вища ступінь культової практики Буддизму
Буддійське чернецтво Буддійські ченці дотримуються заповідей мирян та підкорюються п'яти особливим чернечим заповідям і 253 правилам поведінки (з них 227 – заборони).
ВІСІМ БЛАГОРОДНИХ СИМВОЛІВ ВІСІМ ДРАГОЦІННОСТЕЙ (“вісім емблем слави”, “вісім знаків щастя”, “вісім благородних символів”, “вісім жертв”) — набір з 8 предметів, які утворюють структурну одиницю в системі культової практики буддизму.
Основні напрямки в Буддизмі Буддизм Хінаяна (“Мала колісниця) ІІ-І ст. до н. е. Махаяна (“Велика колісниця”) ІІ-І ст. до н. е. Чань-буддизм (VI-IX ст. , Китай) Дзен-Буддизм (ХІІ-ХІІІ ст. , Японія) Ваджраяна, або тантризм (“Діамантова колісниця”) VIІ–ХІV ст. Ламаїзм (як форма тантричного буддизму XIV – поч. XV ст.
Хінаяна • • • Основний акцент - на особисте спасіння, на власні зусилля людини, яка позбавляється кайданів сансари. Будда постає як людина-носій виняткових моральних чеснот, великий учитель. Обрядовість спрямована на вшанування місць перебування Будди за його життя. Мета медитації полягає у зосередженні для плідного сприймання інформації, коли власний порятунок є важливішим, ніж порятунок інших. Послідовники визнають, що існує лише одна тисяча будд. Поширена в Південній і Південно-Східній Азії, насамперед у Шрі-Ланці, Бірмі, Таїланді, Лаосі.
Махаяна • • Порятунок інших людей є важливішим від власного, а щира віра рятує більше, ніж виконання ритуалу. Можливість досягти стану Будди дається всім істотам, оскільки вони мають споконвічно сутність Будди. Центральним положенням є вчення про боддхісатв. Досягти нірвани в махаяні можна без обов’язкової посвяти в ченці. Кількість будд у махаяні доведена до безкінечності. З’являються декілька будд: Адибудда (творець світу), будда Амітабха (володар раю), будда Майтрейя (будда прийдешнього тощо). Натомість, реальний Сіддхартха Гаутама Шак’ямуні лишається втіленням вічного світового принципу, його знаряддям. Будда виступає не як людина, а як бог. Махаяну сповідують у Центральній Азії, Китаї, Японії, Кореї і В’єтнамі.
Ваджраяна • • • Допускає існування боддхисатв. Специфічна система езотеричної практики. Дотриманні різноманітних і досить складних ритуалів, які б забезпечували миттєвий перехід, швидкий, як блискавка «ваджра» (зброя бога Індри) до нірвани. Багаторазове повторення мантр (віршів із ведичних текстів, які використовуються як чарівні формули і заклинання) Вчення має свої тантри – тексти, в основі яких лежить ідея людини–мікрокосму і уявлення про жіночу і чоловічу статеву енергію (шакті, що в перекладі з санскриту означає сила, енергія), трансформація якої призводить до розширення свідомості і просвітлення людини. Ваджраяна поширена, крім Тибету, в Монголії та Росії (Бурятія, Тува, Калмикія).
Ламаїзм • • • У поєднанні з анімістичними релігіями Тибету, зокрема «Бонпо» (форма шаманізму), тантричний буддизм набув особливої форми – ламаїзму. Засновником ламаїзму тибетський лама Цзонхаву (1357 – 1419). Ламаїзм укладає складну обрядовість, формує інститут лам ( «лама» перекладається з тибет. як вищий) та підвищує шану й покірність їм. Головним канонічним текстом ламаїзму є канон Ганджур і Данджур. Ганджур є збіркою «Одкровення» (108 томів) Будди Ганджур – це тібетські переклади найважливіших сутр хініяни. Данджур (225 томів) є коментарем до Ганджура і містить у собі розповіді, поеми, замовляння та переклади буддиських вчень. Представники ламаїзму вважають, що тому, хто покладається на Будду, Дхарму, Сангху, необхідно самому породити троїсте сховище у своїй свідомості. А щоб оволодіти істинним сховищем – Дхармою, слід просуватися шляхом «трьох практик» : вищої моральності (адхишила), вищої медитативної зосередженості (адхиса-мадхи) та вищої мудрості (адхипраждня).
Основні висновки: • • Буддизм – виникає в середині І тис. до н. е. на півночі сучасної Індії. Буддизм формується в середині індуїзму і запозичує основні положення віровчення і частину культової практики, але відмовляється від кастової системи. Віровчення буддизму засноване на уявленні ілюзорності та мінливості навколишнього світу. Сприйняття цього світу як реального приводить людину до страждань. Метою існування людини є нірвана – повна відмова від прихильностей і зв’язків з матеріальним світом. Буддизм розглядає шлях звільнення від страждань як серединний. Принцип етики буддизму – ненасильство (ахімса), незаподіяння шкоди живим істотам. Основні напрями в буддизмі – хінаяна і махаяна розходяться в питанні про шляхи спасіння.
ТЕСТИ • І • • • 1. Засновником буддизму є: а) Мухаммед; б) Робіндронат Тагор; • • • 2. Напрям в буддизмі, в якому можливе досягнення Нірвани для всіх, а не лише для ченців. а) хінаяна; в) джайнізм; б) махаяна; г) брахманізм 3. В буддизмі хінаяни – людина, що досягла звільнення, остання стадія перед відходом до Нірвани. а) архат; в) боддхісатва; б) лама; г) карма. • • • 4. Причиною страждань у буддизмі є: а) діяльність демонів; в) усвідомлення того, що людина смертна; б) жага життя влади і розваг; г) бідність. • 5. В буддизмі стан відрешеності від життя, в якому більше діє закон карми і не відбуваються перевтілення, мета буддизму. а) Нірвана; в) карма; б) сансара; г) медитація. 6. Первісний буддизм, в якому лише ченці і черниці можуть досягти Нірвани: а) хінаяна; в) ламаїзм; б) махаяна; г) дзен-буддизм. • • в) Сіддхарха Гаутама; г) Бхагавад- Гіта.
Скачать презентацию Тема Світові релігії Буддизм План 1 Історія виникнення
Презентац_я _буддизм.ppt