Тема: Суспільство як складна соціальна система План: Поняття

Тема: Суспільство як складна соціальна система

План: Поняття «суспільство» у соціології. Інституційно-організаційна структура суспільства: а) соціальні групи б) соціальні організації в) соціальні інститути Соціальна стратифікація.

Рекомендована література: Яковлев А. Социальная структура общества. – М., 2003. Радаев В., Шкаратан О. Социальная стратификация. – М., 1996. Макєєв С. Соціальні інститути: класичні тлумачення й сучасні підходи до вивчення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. - № 4. – С. 5. Оксамитна С. Соціальна стратифікація, мобільність та соціальна ексклюзія // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. - № 3. – С. 211. Огаренко В. Соціологія малих груп. – К., 2005. – 292 с. Парсонс Т. О социальных системах. – М., 2002. Гидденс Э. Устроение общества: Очерк теории структурации. – М., 2003. – 528 с.

О.Конт суспільство – функціональна система, структуру якої складають сім’я, держава, власність, релігія, мова, і системою, яка базується на розподілі праці і солідарності

Г.Спенсер суспільство - цілісна система, що підпорядкована об’єктивним законам еволюції, що, як і кожний живий організм, перебуває у постійному розвитку, виявляючи здатність до саморегулювання

Е.Дюркгейм суспільство - надіндивідуальна духовна реальність, заснована на «колективних уявленнях»

М.Вебер суспільство – це взаємодія людей, яка є продуктом соціальної, тобто орієнтованої на інших людей, дії

Основними ознаками суспільства є: спільна територія, на якій консолідуються соціальні зв’язки загальноприйнята система норм і цін-ностей, покладених в основу соціальних зв’язків між людьми (спільна культура) саморегуляція саморозвиток автономність цілісність і сталість

Соціальна система – цілісне утворення, основним елементом якого є люди, їх зв’язки, взаємодії та взаємовідносини, соціальні інститути та організації, соціальні групи та спільноти, норми і цінності.

Особливості, які притаманні соціальній системі: цілісність, відносна завершеність об’єкта і його відносна єдність; наявність внутрішніх зв’язків; наявність зовнішніх зв’язків з іншими об’єктами та системами; має свою структуру, внутрішню будову; соціальна система як об’єкт є відносно автономною, самоорганізована і саморегульована система; виконує численні функції; соціальна система скерована на досягнення результату

соціальна структура суспільства – ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організації, інститутів, об’єднаних стійкими зв’язками і відносинами. Іншими словами, це внутрішній устрій суспільства, який складається з відповідно розташованих, упорядкованих елементів, що взаємодіють між собою.

Поняття “соціальна структура” охоплює системно-організаційний аспект стратифікаційний аспект

Соціальна група – відносно стійка, історично сформована сукупність людей, об’єднаних на основі загальних соціально значущих ознак

утворення соціальних груп зумовлюється: спільною діяльністю; спільним просторово-часовим існуванням; груповими установками та орієнтаціями

Соціальна організація – складна взаємопов’язана ієрархічна система, орієнтована на досягнення взаємопов’язаних цілей і утворення високоформалізованих структур

Соціальна організація має такі риси: утворена усвідомлено і цілеспрямовано, є певним засобом вирішення завдань переслідувана організацією мета не обов’язково збігається з цілями людей, що беруть участь у її діяльності; тому організація створює різні системи стимулювання має ієрархічну структуру властивий високий ступінь формалізації відносин має координуючий орган або систему управління.

Соціальний інститут – відносно стійка модель поведінки людей і організацій, що історич­но склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства

Соціальні інститути є подвійним соціальним утворенням: за формою – це організаційний механізм за змістом – це функціональний механізм

Структура соціального інституту: Соціальні норми, правила, які уособлюються у вимогах, статутах, інструкціях, законах Наявність спеціалізованих установ, закладів. Спеціалізований професійний суб’єкт соціального інституту. Здійснення соціального контролю, яке відбувається через санкції.

Для здійснення інституціалізації необхідні такі умови: Об’єктивна потреба, усвідомлювана в суспільстві як загальнозначуща, Наявність особливого культурного середовища – системи цінностей, соціальних норм і правил Наявність необхідних ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових, організаційних)

Функції соціальних інститутів: регулятивна функція відтворення безперервності інтегративна комунікативна тощо

Дисфункції соціальних інститутів: невідповідність інституту конкретним потребам суспільства; розмитість, невизначеність функцій, вироджування їх у символічні, неспрямовані на досягнення раціональних цілей; зниження авторитету соціального інституту в суспільстві; персоналізація діяльності інституту

соціальна стратифікація - поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і верстви (страти), які мають різний престиж, власність, владу, освіту тощо.

Е.Гідденс розрізняє чотири історичні типи стратифікованого суспільства: рабство, касти, стани, класи

Ч.Бут виділяв три суспільних класи: вищий, середній, нижчий

методологічні підходи до вирішення питань про суть, витоки і перспективи розвитку соціальної стратифікації: функціональний, конфліктний, еволюційний

функціональний підхід представники: К.Девіс і У.Мур соціальна нерівність між стратами є позитивно функціональною і неминучою в будь-якому суспільстві, вона забезпечує оптимальне функціонування суспільства

конфліктний підхід представники: К.Маркс, М.Вебер К.Маркс пов’язував нерівність з різним становищем груп людей в системі матеріального виробництва, їх відношенням до власності М.Вебер: нерівність існує тому, що є три ресурси, через які люди вступають у боротьбу: майнова нерівність; влада; честь і слава (статусна нерівність).

еволюційний підхід представники: Герхард і Джин Ленскі розробили модель соціально-культурної еволюції суспільства стратифікація може сприяти або утруднювати розвиток, залежно від конкретно-історичних умов і ситуацій

П.Сорокін теорія багатомірної стратифікації виділив три основні форми стратифікації і, відповідно, три види критеріїв: економічні, політичні і професійні соціальна стратифікація – це диференціація деякої сукупності людей на класи за рангами