Тема: Становлення та розвиток фінансової науки 1. Фінансова

Тема: Становлення та розвиток фінансової науки 1. Фінансова наука в умовах глобалізації (фінансоміка, геофінанси, фінансова глобалізація) 2. Вплив ринкової трансформації інверсійного типу та глобалізації на розвиток фінансової науки (на прикладі страхування)

Завдання на семінар Виникнення та становлення фінансової науки. Розвиток теорії фінансів у ХІХ-першій половині ХХ ст. Сучасна західна фінансова думка. Розвиток фінансової науки у Росії та Україні.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ Коли і де виникла фінансова наука? Які етапи становлення і розвитку фінансової науки? Хто є автором «Шести книг про республіку»? У чому полягає його внесок у розвиток системи фінансових знань? Які вчені здійснювали вплив на економічну політику Англії у XVII столітті? Які фінансові ідеї домінували у другій половині ХVIII ст. у Франції? Охарактеризуйте фінансово-економічне вчення А. Сміта та його послідовників.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ Охарактеризуйте основні положення фінансового вчення Дж.М. Кейнса. У яких працях вони представлені? Як вони вплинули на фінансову політику розвинених країн? Охарактеризуйте розвиток фінансової науки в Російській імперії у XVII ст. -початку ХХ ст. Які особливості розвитку фінансової думки в Україні у XVII- ХХ ст. Ви можете назвати? Охарактеризуйте сучасний етап розвитку науки про фінанси в Україні.

Напрями інтернаціоналізації фінансової сфери: 1) інтернаціоналізація фінансових послуг з проникненням в економіку країн, що розвиваються, іноземних банків та інших фінансових установ; 2) зростання міжнародних потоків акціонерного капіталу, враховуючи прямі іноземні інвестиції, обсяг яких останнім часом був більше, аніж потоки боргових обов’язків; 3) посилення потоків боргових обов’язків, головними індикаторами яких є рівні процентних ставок і валютні курси.

ФІНАНСОМІКА Відбувається заміна принципу класичної економіки «гроші – товар – гроші» віртуальною формулою «гроші – гроші», що забезпечує виникнення феномену фінансоміки (Экономическая теория на пороге XXI века. – 5: Неоэкономика / под ред. Ю. М. Осипова, В. Г. Белолипецкого, Е. С. Зотовой. – М. : Юристъ, 2001. – 624 с.)

Особливості сучасного етапу розвитку світової фінансової системи призводять до значного підвищення рівня її нестабільності, підтвердженням чого є численні міжнародні кризи останніх років, серед яких криза європейської валютної системи 1992–1993 рр., латиноамериканська криза 1994–1995 рр. та криза в Південно-Східній Азії у 1997–1998 рр., у Бразилії в 1997–1999 рр., Туреччині у 2000–2001 рр., Аргентині у 2001–2002 рр., глобальна фінансова криза 2008 р. що суттєво зачепила й Україну.

Глобальний фінансовий простір створює умови для дії низки тенденцій: зростання темпів концентрації фінансового і промислового капіталу, збільшення кількості їх злиттів; зниження значення монетарних факторів у формуванні валютних курсів і зростання руху капіталу; відігрівання фондовими ринками головної структуроутворюючої ролі в фінансовому секторі;

Глобальний фінансовий простір створює умови для дії низки тенденцій: зміна структури інструментів фінансового ринку – зростання частки інструментів-титулів реального сектору – корпоративних цінних паперів та їх похідних; посилення взаємозалежності фінансових і реальних секторів економіки .

Геофінанси Дослідження економічного простору потребує відокремлення фінансового простору і відносин, які виникають у процесі управління фінансового простору та забезпечення саморозвитку «країни-системи». Ці відносини експерт по світових фінансах Бруні Рочча Фульчері називає геофінансами (Фульчери Б. Р. Геоэкономический фактор в финансовых отношениях с зарубежными странами [Электронный ресурс] / Бруни Рочча Фульчери // Русский архипелаг : сетевой проект «Русского мира». – Режим доступа: www.archipelag.ru/geoeconomics/osnovi/geoeconomics/factor/)

Припущення щодо дослідження геофінансів: геоекономічний та геофінансовий вибір базується на оцінці довгострокової перспективи та налаштований на збереження інструментів саморозвитку (tuot court); глобалізація фінансового ринку зробила фінансові ресурси невизначеними, а тому геофінансовий вибір налаштований не на встановлення їх належності, а на посилення здатності «країни-системи» їх використовувати; фінансові ресурси обмежені, а тому є неминучою боротьба за їх джерела;

з геоекономічної точки зору критерій економічності використання цих ресурсів є недостатнім і доповнюється критерієм небезпечності. Якщо використання таких ресурсів стає основою загроз для «країни-системи», посилює потенціал конкурента, то виникає потреба відмови від джерел цієї фінансової «сировини»; геофінанси опрацьовують питання розвитку таких технологій для «країни-системи», які забезпечать найбільшу додану вартість від використання фінансових ресурсів.

Фінансова глобалізація Фінансова глобалізація стала двигуном розвитку світової економіки, рівень якої досяг певної зрілості, про що свідчать валютно-фінансові кризи, які підтверджують високий рівень фінансової взаємозалежності. Особливість її виникнення пов’язана з тим, що в основі формування взаємопов’язаного, взаємозалежного, інтегрованого і безмежного фінансового ринку – глобалізація в галузі реальної економіки, зокрема в галузі товаропотоків…

Фінансова глобалізація стимулюється: нерівномірністю економічного розвитку та розподілу фінансових ресурсів; недостатністю в більшості країн власних ресурсів для покриття бюджетних дефіцитів, проведення соціально-економічних перетворень, здійснення процесів злиття та поглинання компаній і банків, виконання боргових зобов’язань по внутрішніх із зовнішніх запозиченнях.

Вивезення капіталу як фактор поглиблення фінансової глобалізації Вивезення капіталу за межі національних кордонів є найпотужнішим фактором поглиблення фінансової глобалізації, зближення рівнів розвитку різних країн, створення атмосфери взаємної довіри і поваги інтересів у міжнародному середовищі.

Вивозячи капітал за національні кордони, його власники керуються такими мотивами: а) зниження собівартості та підвищення конкурентоспроможності продукції внаслідок диверсифікації виробництва, збільшення ефективності корпорації та економії на масштабах, раціоналізації окремих операцій, зменшення податкового навантаження; б) здобуття доступу до природних чи людських ресурсів для надійного забезпечення власного виробництва;

в) подолання імпортних бар’єрів та завоювання нових ринків збуту своєї продукції, здобуття контролю над цими ринками, диверсифікації форм конкурентної боротьби на них; г) завоювання перспективно вигідної позиції відносно джерел ресурсів, ринків збуту, ресурсних потоків тощо, у тому числі – і з метою створення підґрунтя для здійснення політичного впливу на країну-реципієнта на державному рівні; д) досягнення цілі економічного знищення реальних або потенційних конкурентів.

Фінансова глобалізація зумовила: виникнення й функціонування глобального фінансового ринку; реалізацію глобальних фінансових стратегій транснаціональних корпорацій і транснаціональних банків; вільне та ефективне переміщення капіталів між країнами і регіонами світу; формування системи наднаціонального регулювання міжнародних фінансів.

Передумови фінансової нестабільності, що розгортаються в умовах фінансової глобалізації: зміна валютних режимів; зростання обсягів міжнародних потоків капіталу, обсягів валютообмінних операцій, збільшення швидкості поширення інформації; якісні зміни у структурі міжнародних потоків капіталу, що спричинили мобільність капіталів; приналежність суб’єктів фінансового ринку до різних національних економічних систем, що збільшує рівень ризику фінансових операцій та зумовлює зростання нестабільності глобального фінансового простору.

Ринкова трансформація Класичний тип передбачає перехід Інверсійний тип передбачає перехід від дрібної приватної власності до крупнішої; від вільної конкуренції до олігополії, монополії та різноманіття ринкових структур; від вільного ціноутворення до включення механізмів державного регулювання цін. від загального одержавлення власності до розвитку різноманіття її форм; від державної монополії до включення конкурентних принципів; від директивно-планових цін до вільного ціноутворення. *Гриценко А.А. Особливості ринкової трансформації інверсійного типу // Перехідна економіка: Підручник. – К., 2003. – С. 44

Інверсійний тип формування страхового ринку

Ознаки глобалізації страхового ринку

поєднання інверсійного типу формування страхового ринку та його глобалізації зумовило зміст і форми його деформацій, які дістали прояв в операціях псевдострахування

Динаміка показників стану безпеки страхового ринку України, %

Валові страхові премії та виплати, рівень чистих і валових виплат

Питома вага валових премій із страхування життя у загальних валових преміях по ринку (%)

Динаміка частки премій, яка належить перестраховикам-нерезидентам на страховому ринку України

Перерозподіл світової перестраховочної премії

Структура перестрахування нерезидентам в 2003 р. в 2009 р.

Напрями впливу глобалізації на перестрахування:

Дістали подальшого розвитку: положення про дві основні форми іноземної присутності на страховому ринку – пряму і непряму присутність (транскордонне перестрахування), а також про безперспективність протистояння відкритості страхового ринку з огляду на можливість поширення використання "сірих схем" і незаконного продажу страхових продуктів через брокерів.

Розподіл цілей M&A-угод

ТОП- 5 потужних M&A-угод на страховому ринку України Джерело: Инвестору надоело ждать. О перспективах M&A на рынке страхования Украины [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://forinsurer.com/public/10/02/22/4044

Дістали подальшого розвитку: визначення наслідків від доступу іноземних операторів на внутрішній страховий ринок (це – зниження капіталізації всієї страхової сфери за рахунок "переключення" більшої частини її фінансових потоків на закордонне перестрахування; експансія великих іноземних страховиків, яка супроводжується ціновим демпінгом; підвищена чутливість до коливань на світовому фінансовому ринку, а також до міжнародних фінансових спекуляцій; втрата національного контролю над страховими резервами та інвестиційними коштами; скорочення зайнятості у страховій сфері, що викликано концентрацією більшості технологічних функцій у зарубіжних офісах іноземних компаній);

Поширенню M&A на страховому ринку України сприятимуть:

Дістали подальшого розвитку: обґрунтування позитивних ефектів від збалансованого відкриття вітчизняного страхового ринку для прямої конкуренції з боку іноземних страховиків (це – підвищення капіталізації вітчизняної страхової системи за рахунок коштів іноземних інвесторів; залучення іноземних інвестицій у розвиток страхової інфраструктури; використання новітніх страхових технологій та посилення конкуренції на внутрішньому страховому ринку, що підвищує якість страхових послуг);

- скасування пільгового режиму оподаткування страховиків дасть змогу позбутися переваг для страхового сектору економіки, що сприятиме мінімізації проведення операцій псевдострахування

Класифікація трансакційних витрат, які істотно впливають на тарифну політику страхових компаній Явні трансакційні витрати Неявні трансакційні витрати витрати пошуку, придбання й архівації інформації; витрати придбання й закріплення прав власності страхових організацій; витрати захисту прав власності суб'єктів страхових відносин. витрати використання невірної або помилкової інформації, що ведуть до збитку або втрати частини вкладених активів; погіршення відносин клієнтів до страхової компанії внаслідок зниження її рейтингу; падіння попиту на страхові послуги в окремих секторах страхування внаслідок зміни кон'юнктури ринку.

Слід враховувати вплив трансакційних витрат на тарифну політику страхових компаній

Трансакційні витрати страхових компаній