Тема реферату: “Проблема економіки праці в класичній та неокласичній політекономії” Виконала Міщанин Катерина Анатоліївна
Протягом тривалого періоду історії людського суспільства, аж до епохи високорозвиненого промислового виробництва, питання раціональної організації праці та управління людськими ресурсами не мали належного наукового обґрунтування. Складність і багатоаспектність процесу праці, з одного боку, величезне соціальноекономічне значення праці, з іншого, вже давно зумовили активний інтерес до неї видатних науковців, а основи реалістичних поглядів на процес забезпечення досягнення загальних цілей в ході спільної життєдіяльності людей беруть свій початок ще в античності. Сутність праці полягає в тому, що це процес усвідомленої трудової діяльності людини, яка спрямована на досягнення певного результату і за своїм змістом є матеріальним процесом взаємодії людини і природи, а за характером – процесом суспільної взаємодії між людьми.
Представники класичної політекономії Адам Сміт (1723 -1790)обґрунтовує зв'язок між економічним розвитком та процесом поділу праці, показує об'єктивну необхідність існування та розвитку товарних ринків, що є незаперечною умовою підвищення продуктивності праці, наймання нових працівників тощо. Жан Батіст Сей (1767 -1832) спираючись на те, що у процесі виробництва беруть участь три фактори: праця, капітал (засоби виробництва) і земля, -і кожен з них у певний спосіб впливає на створення вартості, Ж. Б. Сей розрізняв три види доходів, стверджуючи, що праця створює заробітну плату, капітал — прибуток, земля — земельну ренту.
Марксизм досконало розвинув і аналітично вичерпав на рівні свого часу трудову теорію вартості, персоніфікував усю систему соціальноекономічних відносин, створивши галерею економічних типів: капіталіста (торговця, фінансиста, підприємця, землевласника), дрібного виробника, найманого працівника. Карл Маркс (1818 -1883) - робить акцент на стихійності функціонування товарних ринків, наслідком чого є кризи перевиробництва, падіння продуктивності праці та зростання безробіття, що сприяє загостренню всіх соціальних та економікотрудових проблем.
Маржиналізм Фрідріх фон Візер(1851 -1926) стверджував, що всі блага можна розділити на споживчі, тобто ті, які задовольняють особисті потреби, і на виробничі, до яких він відносив засоби виробництва і працю. Ойген фон Бем-Баверк (1851 -1914) вважає, що праця є «благом майбутнього» , тому що він створює продукт по закінченню певного часу. Отже, робочий постає власником «майбутнього блага» , а підприємець, яка найняла робітника, дає йому «Справжнє благо» у формі заробітної плати.
Представники неокласичної політекономії Альфред Маршалл(1842 -1924) вважає багатство і гроші єдиним придатним засобом для вимірювання мотивів людської діяльності. Відзначає, що робочий і підприємець приносять жертви в процесі виробництва, тому ціна пропозиції повинна забезпечити компенсацію всіх негативних відчуттів. Артур Сесіль Пігу(1877 -1959) був одним із перших неокласиків, котрий піддав сумніву досконалість ринкового механізму та вільної конкуренції. Він показав, що існують вагомі та стійкі причини, які порушують дію ринкового механізму і зумовлюють необхідність державного втручання.
Кейнсіанство Джон Мейнард Кейнс (1883 -1946) значно розширив рамки дослідження економічної теорії, роблячи спробу розглянути національне капіталістичне господарство в цілому, оперувати переважно агрегатними категоріями — споживання, нагромадження, заощадження, інвестиції, зайнятість, тобто величинами, котрі визначають рівень та темпи зростання національного доходу. Однак головним у методі Д. Кейнса було те, що, аналізуючи сукупні народногосподарські величини, він прагнув установити причинно-наслідкові зв'язки, залежності та пропорції між ними.
За традиційним підходом до розгляду праці як чинника виробництва, процес праці містить три обов’язкові елементи: доцільну діяльність людини (власне працю), предмети праці, та засоби праці. Сучасна економічна наука розглядає працю більш широко і комплексно і включає щонайменше п’ять елементів: предмет праці, засіб праці, технологія діяльності, організації праці, сама праця, (жива праця). У процесі праці люди взаємодіють також з навколишнім середовищем. Сучасна економічна наука відійшла від вузького, суто виробничого погляду на працю, штучного її поділу на так звану «продуктивну» та «непродуктивну» . У широкому розумінні праця– це свідома цілеспрямована діяльність; прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату у задоволені своїх матеріальних та духових потреб; це процес перетворення ресурсів природи в цінності і блага, що здійснюється і керується людиною під дією як зовнішніх стимулів(економічних та адміністративних), так і внутрішніх спонукань; це вияв людської особливості.
Дякую за увагу!
Скачать презентацию Тема реферату Проблема економіки праці в класичній та
labor economics.pptx