Скачать презентацию Тема проекту Тарас Григорович Шевченко як художник Ідея Скачать презентацию Тема проекту Тарас Григорович Шевченко як художник Ідея

ШЕвченко.ppt

  • Количество слайдов: 49

Тема проекту: Тарас Григорович Шевченко як художник Ідея - розкрити красу творів художника та Тема проекту: Тарас Григорович Шевченко як художник Ідея - розкрити красу творів художника та майстерність його мистецького таланту

Мета проекту: Навчаюча – ознайомити учнів з художньою творчістю Т. Г. Шевченка, дати визначення Мета проекту: Навчаюча – ознайомити учнів з художньою творчістю Т. Г. Шевченка, дати визначення художньої спадщини митця української культури, пояснити різнобічний талант генія, дати визначення напрямам його мистецької діяльності та встановити періоди його творчості, розглянути жанрово – тематичну специфіку художньої спадщини митця.

 Розвиваюча – дати можливість учням висловити свою точку зору щодо художньої творчості Т. Розвиваюча – дати можливість учням висловити свою точку зору щодо художньої творчості Т. Г. Шевченка, розвивати творчі здібності, за зразком гравюр Т. Г. Шевченка власних творів, розвивати мистецький смак, розглядаючи та аналізуючи картини художника, розвивати творчі здібності, підбираючи для перегляду творів автора відповідну музику.

Завдання: Учні повинні знати стильову приналежність творів митця, відрізняти їх від творів інших українських Завдання: Учні повинні знати стильову приналежність творів митця, відрізняти їх від творів інших українських художників, вміти аналізувати за художніми властивостями картини Т. Г. Шевченка

Тип проекту: Творчо – дослідницький проект за групами з учнями 10 класу. Тип проекту: Творчо – дослідницький проект за групами з учнями 10 класу.

Планування роботи Розподіл на групи: 4 групи учнів по 4 людини ü 1 група Планування роботи Розподіл на групи: 4 групи учнів по 4 людини ü 1 група – Дослідники – постановники (готує деякі автобіографічні моменти Т. Г. Шевченка, створює постановку з дитинства автора, коли формується його схильність до малювання ü 2 учня – доповідають про автобіографічні моменти. ü 2 учня – сталять постановку – інсценування “ Розмова малого Шевченка з сестрою у дитинстві ” усі роблять висновки , доводять, що вже тоді (у дитинстві) Шевченко був захоплений малюванням , це формувало його як особистість.

 2 група – “ Психологи ”. Розкриває психологічні мотиви творчості, досліджуючи жанрово – 2 група – “ Психологи ”. Розкриває психологічні мотиви творчості, досліджуючи жанрово – тематичну особливість творів, пов’язуючи з внутрішнім світом автора. Знаходять біографічні мотиви , які відображені в картинах, або які вплинули на формування його як художника. Досліджуючи кольорову гаму, паралельно досліджують внутрішній світ.

 3 група – “ Мистецтвознавці ” Досліджує стильову приналежність і відповідність картин Т. 3 група – “ Мистецтвознавці ” Досліджує стильову приналежність і відповідність картин Т. Г. Шевченка, доводячи наявність у них певних художніх напрямів (романтизму, символізму) досліджує техніку виконання робот автора, колористику.

 4 група – “ Критики ” Дають критичну оцінку творів Т. Г. Шевченка, 4 група – “ Критики ” Дають критичну оцінку творів Т. Г. Шевченка, пропонують свою назву і характеристику Шевченківському стилю у мистецтві, розкривають його значення та пропонують критичні статті відомих мистецтвознавців, які писали про мистецьку творчість Т. Г. Шевченка, пропонують кращий спосіб перегляду картин художника, розкривають новаторство автора та його манери написання картин.

Захід: Урок – захист проекту оформлення золи: картини, рушники, музика, пісні на слова Т. Захід: Урок – захист проекту оформлення золи: картини, рушники, музика, пісні на слова Т. Г. Шевченка, фільм про Шевченка як художника, презентація його картин, дитячі малюнки за мотивами літературної та художньої творчості Шевченка, з автопортрета художника, вислови про його художню творчість, оформлення до проекту дошки, костюми для інсценування.

План заходу – захисту проекту 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. План заходу – захисту проекту 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. Виступ вчителя. Виступ 2 групи учнів з матеріалами. Інсценування. Висновки 1 групи. Запитання до учнів 1 групи. Перегляд фільму про Шевченка як художника, підбір музики для перегляду картин. Перегляд презентації картин автора та розгляд роздрукованих картин. Виступ 2 групи учнів. Виступ 3 групи учнів. Висновки за виступами, запитання до учнів. . Слово вчителя Виступ 4 групи учнів. Висновки за вступом , запитання до учнів. Слово вчителя. Складання асоціацій до творів Т. Шевченка. Перегляд малюнків учнів. Створення стенду “ Тарас Шевченко – майстерний художник ”. Перегляд стінних газет – пам’яток “ Т. Г. Шевченко – геній українського народу ”. Висновки (спроба скласти вірш про творчість автора, його постать).

Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н. ст. ) 1814 р. Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н. ст. ) 1814 р. в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії. Його батьки, що були кріпаками багатого поміщика В. В. Енгельгардта, незабаром переїхали до сусіднього села Кирилівки.

1822 р. батько віддав його “в науку” до кирилівського дяка. За два роки Тарас 1822 р. батько віддав його “в науку” до кирилівського дяка. За два роки Тарас навчився читати й писати, і, можливо, засвоїв якісь знання з арифметики. Читав він дещо й крім Псалтиря. Після смерті у 1823 р. матері і 1825 р. батька Тарас залишився сиротою. Деякий час був “школяремпопихачем” у дяка Богорського. Вже в шкільні роки малим Тарасом оволоділа непереборна пристрасть до малювання. Він мріяв “сделаться когда-нибудь хоть посредственным маляром” і вперто шукав у навколишніх селах учителя малювання. Та після кількох невдалих спроб повернувся до Кирилівки, де пас громадську череду і майже рік наймитував у священика Григорія Кошиця.

Наприкінці 1828 або на початку 1829 р. Тараса взято до поміщицького двору у Вільшані, Наприкінці 1828 або на початку 1829 р. Тараса взято до поміщицького двору у Вільшані, яка дісталася в спадщину позашлюбному синові В. Енгельгардта, ад'ютантові віленського військового губернатора П. Енгельгардту. Восени 1829 р. Шевченко супроводжує валку з майном молодого пана до Вільно. У списку дворових його записано здатним “на комнатного живописца”.

У Вільно Шевченко виконує обов'язки козачка в панських покоях. А у вільний час потай У Вільно Шевченко виконує обов'язки козачка в панських покоях. А у вільний час потай від пана перемальовує лубочні картинки. Шевченка віддають вчитися малюванню. Найвірогідніше, що він короткий час учився у Яна-Батіста Лампі (1775 — 1837), який з кінця 1829 р. до весни 1830 р. перебував у Вільно, або в Яна Рустема (? — 1835), професора живопису Віленського університету.

Після початку польського повстання 1830 р. віленський військовий губернатор змушений був піти у відставку. Після початку польського повстання 1830 р. віленський військовий губернатор змушений був піти у відставку. Поїхав до Петербурга і його ад'ютант Енгельгардт. Десь наприкінці лютого 1831 р. помандрував до столиці у валці з панським майном і Шевченко. 1832 р. Енгельгардт законтрактовує Шевченка на чотири роки майстрові петербурзького малярного цеху В. Ширяєву.

Разом з його учнями Шевченко бере участь у розписах Великого та інших петербурзьких театрів. Разом з його учнями Шевченко бере участь у розписах Великого та інших петербурзьких театрів. Очевидно, 1835 р. з Шевченком познайомився учень Академії мистецтв І. Сошенко. Він робить усе, щоб якось полегшити його долю: знайомить з Є. Гребінкою і конференц-секретарем Академії мистецтв В. Григоровичем, який дозволяє Шевченкові відвідувати рисувальні класи Товариства заохочування художників (1835).

Згодом відбувається знайомство Шевченка з К. Брюлловим і В. Жуковським. Вражені гіркою долею талановитого Згодом відбувається знайомство Шевченка з К. Брюлловим і В. Жуковським. Вражені гіркою долею талановитого юнака, вони 1838 р. викупляють його з кріпацтва. К. Брюллов В. Жуковський

21 травня 1838 р. Шевченка зараховують стороннім учнем Академії мистецтв. Він навчається під керівництвом 21 травня 1838 р. Шевченка зараховують стороннім учнем Академії мистецтв. Він навчається під керівництвом К. Брюллова, стає одним з його улюблених учнів, одержує срібні медалі (за картини “Хлопчикжебрак, що дає хліб собаці” (1840), “Циганкаворожка” (1841), “Катерина” (1842)). Остання написана за мотивами однойменної поеми Шевченка.

Успішно працює він і в жанрі портрета (портрети М. Луніна, А. Лагоди, О. Коцебу Успішно працює він і в жанрі портрета (портрети М. Луніна, А. Лагоди, О. Коцебу та ін. , автопортрети). М. Лунін А. Лагода

Вірші Шевченко почав писати ще кріпаком, за його свідченням, у 1837 р. З тих Вірші Шевченко почав писати ще кріпаком, за його свідченням, у 1837 р. З тих перших поетичних спроб відомі тільки вірші “Причинна” і “Нудно мені, тяжко — що маю робити”. Кілька своїх поезій Шевченко у 1838 р. віддав Гребінці для публікації в українському альманасі “Ластівка”. Але ще до виходу “Ластівки” (1841) 18 квітня 1840 р. з'являється перша збірка Шевченка — “Кобзар”.

1841 р. вийшла історична поема Шевченка “Гайдамаки” (написана у 1839 — 1841 рр. ). 1841 р. вийшла історична поема Шевченка “Гайдамаки” (написана у 1839 — 1841 рр. ). 1842 р. пише драматизовану соціально-побутову поему російською мовою “Слепая”. Того ж року створює історичну поему “Гамалія” (вийшла окремою книжкою 1844 р. ). Кінцем лютого 1843 р. датована історикопобутова драма “Назар Стодоля” (написана російською мовою, відома лише в українському перекладі). У 1844 — 1845 рр. її поставив аматорський гурток при Медико-хірургічній академії в Петербурзі.

1844 р. вийшло друге видання “Кобзаря”. Усі ці твори належать до раннього періоду творчості 1844 р. вийшло друге видання “Кобзаря”. Усі ці твори належать до раннього періоду творчості Шевченка, коли він усвідомлював себе як “мужицький поет” і поет-патріот.

Новий період творчості Шевченка охоплює роки 1843 — 1847 (до арешту) і пов'язаний з Новий період творчості Шевченка охоплює роки 1843 — 1847 (до арешту) і пов'язаний з двома його подорожами на Україну. За назвою збірки автографів “Три літа” (яка включає поезії 1843 — 1845 рр. ) ці роки життя й творчості поета названо періодом “трьох літ”. До цього ж періоду фактично належать і твори, написані у 1846 — 1847 рр. (до арешту).

Перша подорож Шевченка на Україну продовжувалася близько восьми місяців. Виїхавши з Петербурга у травні Перша подорож Шевченка на Україну продовжувалася близько восьми місяців. Виїхавши з Петербурга у травні 1843 р. , поет відвідав десятки міст і сіл України (рідну Кирилівку, Київ, Полтавщину, Хортицю, Чигирин тощо). Спілкувався з селянами, познайомився з численними представниками української інтелігенції й освіченими поміщиками. Т. Г. Шевченко. Собор святого Олександра в Києві

На Україні Шевченко написав два поетичних твори — російською мовою поему “Тризна” (1844 р. На Україні Шевченко написав два поетичних твори — російською мовою поему “Тризна” (1844 р. опублікована в журналі “Маяк” під назвою “Бесталанный”) і вірш “Розрита могила”. Та, повернувшись до Петербурга наприкінці лютого 1844 р. , він під враженням побаченого на Україні пише ряд творів (зокрема, поему “Сон”), які остаточно визначили подальший його шлях як поета.

Весною 1845 р. Шевченко після надання йому Радою Академії мистецтв звання некласного художника повертається Весною 1845 р. Шевченко після надання йому Радою Академії мистецтв звання некласного художника повертається на Україну. Знову багато подорожує (Полтавщина, Чернігівщина, Київщина, Волинь, Поділля), виконує доручення Київської археографічної комісії, записує народні пісні, малює архітектурні й історичні пам'ятки, портрети й краєвиди. З жовтня по грудень 1845 р. пише один за одним твори “Єретик”, “Сліпий”, “Наймичка”, “Кавказ”, “І мертвим, і живим. . . ”, “Холодний яр”, “Як умру, то поховайте” (“Заповіт”) та ін. Усі свої поезії 1843 — 1845 рр. (крім поеми “Тризна”) він переписує в альбом, якому дає назву “Три літа”. 1846 р. створює балади “Лілея” і “Русалка”, а 1847 р. (до арешту) — поему “Осика”. Тоді ж він задумує нове видання “Кобзаря”, куди мали увійти його твори 1843 — 1847 рр.

Весною 1846 р. у Києві Шевченко знайомиться з М. Костомаровим, М. Гулаком, М. Савичем, Весною 1846 р. у Києві Шевченко знайомиться з М. Костомаровим, М. Гулаком, М. Савичем, О. Марковичем та іншими членами таємного Кирило-Мефодіївського товариства (засноване в грудні 1845 — січні 1846 рр. ) і вступає в цю організацію. Його твори періоду “трьох літ” мали безперечний вплив на програмні документи товариства. У березні 1847 р. товариство було розгромлене. Почалися арешти. Шевченка заарештували 5 квітня 1847 р. , а 17 -го привезли до Петербурга й на час слідства ув'язнили в казематі III відділу.

8 червня 1847 р. Шевченка привезли до Оренбурга, звідти до Орської кріпості, де він 8 червня 1847 р. Шевченка привезли до Оренбурга, звідти до Орської кріпості, де він мав відбувати солдатську службу. В Орську він порушив царську заборону писати. Свої нові твори він потай записував до саморобних “захалявних” зошитків. Наприкінці 1849 — на початку 1850 р. він переписав ці “невільницькі” поезії в саморобну книжечку, яка згодом дістала назву “Мала книжка”. В Орській кріпості поет написав 21 твір.

У 1848 р. на клопотання Шевченкових друзів його включили як художника до складу Аральської У 1848 р. на клопотання Шевченкових друзів його включили як художника до складу Аральської описової експедиції, очолюваної О. Бутаковим. З жовтня 1848 р. до травня 1849 р. експедиція зимувала на острові Кос-арал.

23 квітня 1850 р. Шевченка заарештували за порушення царської заборони писати й малювати. Після 23 квітня 1850 р. Шевченка заарештували за порушення царської заборони писати й малювати. Після слідства в Орській кріпості його перевели до Новопетровського укріплення на півострові Мангишлак, куди він прибув у середині жовтня 1850 р.

Сім років перебування в Новопетровському укріпленні — чи не найтяжчих у житті поета. Після Сім років перебування в Новопетровському укріпленні — чи не найтяжчих у житті поета. Після смерті Миколи І (лютий 1855 р. ) друзі поета (Ф. Толстой та ін. ) почали клопотатися про його звільнення. Та тільки 1 травня 1857 р. було дано офіційний дозвільнити Шевченка з військової служби зі встановленням за ним нагляду і забороною жити в столицях. 2 серпня 1857 р. Шевченко виїхав із Новопетровського укріплення, маючи намір поселитися в Петербурзі.

У кінці березня 1858 р. Шевченко приїхав до Петербурга. Літературно-мистецька громадськість столиці гаряче зустріла У кінці березня 1858 р. Шевченко приїхав до Петербурга. Літературно-мистецька громадськість столиці гаряче зустріла поета. В останні роки життя він бере діяльну участь у громадському житті, виступає на літературних вечорах, стає одним із фундаторів Літературного фонду, допомагає недільним школам на Україні (складає й видає для них “Букварь южнорусский”). Влітку 1859 р. Шевченко відвідав Україну. Зустрівся в Кирилівці з братами й сестрою. Мав намір оселитися на Україні. Шукав ділянку, щоб збудувати хату. Та 13 липня біля с. Прохорівка його заарештували. Звільнили через місяць і запропонували виїхати до Петербурга.

У ці роки Шевченко багато працював як художник, майже цілком присвятивши себе мистецтву офорта У ці роки Шевченко багато працював як художник, майже цілком присвятивши себе мистецтву офорта (1860 р. Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка гравірування). У січні 1860 р. під назвою “Кобзар” вийшла збірка, яка складалася з 17 написаних до заслання поезій (з них тільки цикл “Давидові псалми” повністю опубліковано вперше).

 Перший автопортрет Тараса Шевченка Найранніший із тепер відомих автопортретів (полотно, олія, 43 × Перший автопортрет Тараса Шевченка Найранніший із тепер відомих автопортретів (полотно, олія, 43 × 45, в овалі, Національний музей Тараса Шевченка) виконано на початку 1840 року в Петербурзі. Це одна з перших спроб Шевченка малювати олійними фарбами. У творі — романтично піднесений образ молодого художника-поета. В манері виконання — в легких лесируваннях, що подекуди поєднуються з корпусним накладанням фарб, у витонченому малюнку, в довершеному пластичному моделюванні, в колориті, побудованому на синьо-зелених тонах із вкрапленням червоних, а головне — в романтичному забарвленні образу — виразно відчувається вплив Карла Брюллова. Твір не завершено.

Автопортрети періоду «трьох літ» Автопортрет, написаний в Яготині Автопортрет (папір, туш, перо, 22. 7 Автопортрети періоду «трьох літ» Автопортрет, написаний в Яготині Автопортрет (папір, туш, перо, 22. 7 × 18. 4, приватна збірка, Москва), нарисований в Яготині 23 — 26 вересня 1843 і подарований Варварі Рєпніній разом з рукописом поеми «Тризна» , зображує Шевченка за роботою. Тут виразно передано уважне сприйняття молодим художником навколишнього життя. Портрет виконано вільним, упевненим штрихом, близьким до манери рисування голкою на міді.

Автопортрет зі свічкою За малюнком, виконаним 1845, що його Шевченко відшукав (де — тепер Автопортрет зі свічкою За малюнком, виконаним 1845, що його Шевченко відшукав (де — тепер невідомо), аж у травні 1860 він створив автопортрет зі свічкою (папір, офорт, акватина, 16. 4 × 13), в якому майстерно передав ефект освітлення — боротьбу світла з темрявою, внаслідок чого твір набув символічного звучання. В цьому автопортреті привертає увагу розмаїтість застосованих технічних прийомів. Густим плетивом різної сили штрихів, підкреслених і об'єднаних шаром акватини, художник показав як морок відступає перед переможною силою світла. Обличчя модельовано прозорими перехресними штрихами, а вбрання зображено сіткою паралельних ліній, що імітують манери класичної гравюри різцем.

Автопортрети періоду заслання Перший автопортрет періоду заслання Автопортрет 1848 року Перший автопортрет (папір, олія, Автопортрети періоду заслання Перший автопортрет періоду заслання Автопортрет 1848 року Перший автопортрет (папір, олія, 12. 7 × 9. 9, Державний Музей Тараса Шевченка), порушивши царську заборону писати і малювати, він намалював між 23 червням і 11 грудням 1847 в Орській фортеці, як тільки туди прибув, і 11 грудня 1847 надіслав А. Лизогубові. Це портрет поета в солдатському мундирі і кашкетібезкозирці. Тяжкі муки вже наклали відбиток на обличчя Шевченка, на якому вражають широко-широко розкриті, сповнені скорботи очі.

Автопортрет, написаний під час Аральської експедиції З автопортретів, виконаних під час перебування в Аральській Автопортрет, написаний під час Аральської експедиції З автопортретів, виконаних під час перебування в Аральській експедиції (1848— 1849), до нас дійшов лише один (папір, сепія, 15. 6 × 12. 9, Львівський музей українського мистецтва), що його художник незабаром подарував А. Венгжиновському в Оренбурзі. Тарас Шевченко зобразив себе у вбранні, яке носив в експедиції, — звичайному цивільному пальті і світлому кашкеті з великим козирком, на обличчі — сліди втоми від нелегких мандрів.

Автопортрет, написаний під час Аральської експедиції До цього твору близькі три портрети (полотно, олія, Автопортрет, написаний під час Аральської експедиції До цього твору близькі три портрети (полотно, олія, закомпонований в овалі, відтворений у книжці «Тарас Шевченко як маляр» , Львів-Москва, 1914, де тепер цей портрет — невідомо; полотно, олія, 24. 5 × 19. 8, Державний Музей Тараса Шевченка; полотно, олія, 26. 2 × 21. 4 Державний Музей Тараса Шевченка), які щодо авторства потребують додаткового дослідження: досі не встановлено, чи це Шевченкові автопортрети, чи копії або варіанти, виконані іншими художниками. Доля намальованого під час Аральської експедиції автопортрета, надісланого Варварі Рєпніній 14 листопада 1849, через три тижні після повернення з Оренбурга, невідома.

Автопортрети, виконані в Оренбурзі Із часів перебування Шевченка в Оренбурзі збереглися два автопортрет. Один Автопортрети, виконані в Оренбурзі Із часів перебування Шевченка в Оренбурзі збереглися два автопортрет. Один із них (папір, сепія, білило, 24. 3 × 18. 1, Державний Музей Тараса Шевченка) виконано не пізніше 29 грудня 1849 і подаровано Лазаревському. Шевченко зобразив себе в цивільному одязі — у світлій куртці, з-під якої видно комір білої сорочки. На обличчі відчувається душевний спокій. У тому, що поет зобразив себе так, певно, мало значення те, що в цей час він жив не в жахливих умовах солдатської казарми, а на приватній квартирі, серед друзів і мав змогу малювати.

Автопортрети, написані в Новопетровському укріпленні Автопортрет 1851 року Та незабаром, після арешту за порушення Автопортрети, написані в Новопетровському укріпленні Автопортрет 1851 року Та незабаром, після арешту за порушення царської заборони і майже піврічного слідства, його заслано до Новопетровського укріплення. Тут Шевченко створив нові автопортрети — вражаючої сили художні документи про сім років нелюдських фізичних і моральних мук, але — всупереч усьому — й натхненної, подвижницької, героїчної творчої праці. До цих років належить низка сюжетних, жанрових малюнків, у які художник ввів автопортрети. Під час експедиції до Каратау він виконав малюнок «Шевченко серед товаришів» , на якому зобразив себе за малюванням разом із Б. Залеським і Л. Турно. Його зображення тут близьке до автопортрета (тонкий брістольський картон, італійська олія, білило, Державний Музей Тараса Шевченка), створеного в липнісерпні 1851 й подарованого Б. Залеському (який згодом технікою офорта виконав копію з нього).

Фоторепродукція автопортрету, подарованого Кухаренкові У Новопетровському укріпленні Шевченко намалював також два автопортрети, один з Фоторепродукція автопортрету, подарованого Кухаренкові У Новопетровському укріпленні Шевченко намалював також два автопортрети, один з яких 3 листопада 1854 передав з М. Семеновим у дарунок О. Бодянському, а другий надіслав 22 квітня 1857 Я. Кухаренкові. Обидва твори не збереглися. На першому, як можна твердити на підставі листа до О. Бодянського, художник зобразив себе в цивільному вбранні. Другий — відомий з фоторепродукції, що зберігалася в архіві Олени Пчілки (тепер в інституті літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР). Його намальовано сепією; як можна судити з того, що Шевченко так само зобразив себе тут у цивільному одязі, цей портрет виконано 1853 -1854.

Автопортрети останніх років життя Один з автопортретів, виконаних у Нижньому Новгороді Повертаючись із заслання, Автопортрети останніх років життя Один з автопортретів, виконаних у Нижньому Новгороді Повертаючись із заслання, у Нижньому Новгороді, Шевченко намалював ще два автопортрети. Перший (тонкий папір, італійський білий олівець, 31. 4 × 24. 6, Державний Музей Тараса Шевченка), виконаний не пізніше 28 листопада 1857, автор подарував М. С. Щепкіну.

 Автопортрети, виконані в Петербурзі Автопортрет у темному костюмі Більшість автопортретів, створених у Петербурзі Автопортрети, виконані в Петербурзі Автопортрет у темному костюмі Більшість автопортретів, створених у Петербурзі в останні роки життя, Шевченко виконав технікою офорта. Працюючи над ними, він часто користувався фотографіями. Перший автопортрет — у темному костюмі (папір, офорт, 16. 4 × 12. 3, створений за фотографією кінця 1850 -их рр. ) — виконано не пізніше 14 березня 1860. З цього твору збереглися також відбитки третього стану (16. 1 × 12. 5), де фон вкрито тонким шаром акватини. Автопортрет пройнятий глибоким ліризмом. Вражає вираз очей, якого раніше в автопортретах Шевченка не було: в них і сум, і ніжність, і тепле співчуття. Це — вираз «ласкавий, майже ніжний» , який помітив в очах художника І. Тургенєв.

Автопортрет у світлому костюмі За фотографією, яку зробив 1859 у Києві І. Гудовський, 1860 Автопортрет у світлому костюмі За фотографією, яку зробив 1859 у Києві І. Гудовський, 1860 виконано автопортрет у світлому костюмі (папір, офорт, 16. 5 × 12. 5). Тут на обличчі Шевченка помітні сліди тяжкої недуги, яка підточувала і без того надламане засланням здоров'я поета. У цьому ж творі відбився також пригнічений стан Шевченка, у якому він повернувся в Петербург після арешту на Україну влітку 1859.

Автопортрет у шапці й кожусі Якщо кожен із розглянутих автопортретів Тараса Шевченка розкриває певну Автопортрет у шапці й кожусі Якщо кожен із розглянутих автопортретів Тараса Шевченка розкриває певну грань образу художника, передає той чи інший душевний стан, то останній з цієї групи автопортретів — у шапці й кожусі (папір, офорт, 22. 8 × 16. 8), створений не пізніше 4 грудня 1860 за фотографією А. Деньєра, зроблоеної 1859, дає узагальнений образ портретованого. Твір вражає глибиною і цілісністю характеристики. Недаремно сучасники поета (К. Юнге та інші) вважали його найвдалішим і найбільш схожим з усіх прижиттєвих зображень Шевченка, і він був здобув найбільшу популярність.

Останній автопортрет Тараса Шевченка Останній автопортрет (полотно, олія, 59 × 49, в овалі, Державний Останній автопортрет Тараса Шевченка Останній автопортрет (полотно, олія, 59 × 49, в овалі, Державний музей Тараса Григоровича Шевченка), виконаний 1 лютого 1861, відтворює образ безнадійно хворого художника. Густий морок, з якого виступає освітлене тим же контрастним бічним світлом обличчя Шевченка, посилює трагізм твору.

Заслання підірвало здоров'я Шевченка. На початку 1861 р. він тяжко захворів і 10 березня Заслання підірвало здоров'я Шевченка. На початку 1861 р. він тяжко захворів і 10 березня помер. Незадовго до смерті написав останній вірш — “Чи не покинуть нам, небого”. Похований був на Смоленському кладовищі. Через два місяці, виконуючи заповіт поета, друзі перевезли його прах на Україну і поховали на Чернечій (тепер Тарасова) горі біля Канева.