Скачать презентацию Тема проекту Культура Київської Русі 9 — 11 Скачать презентацию Тема проекту Культура Київської Русі 9 — 11

Максим Бутинський.pptx

  • Количество слайдов: 7

Тема проекту: Культура Київської Русі 9 - 11 ст Виконав учень 7 -В класу Тема проекту: Культура Київської Русі 9 - 11 ст Виконав учень 7 -В класу Бутинський Максим

Мета проекту: Дізнатися про розвиток Української мови та писемності , винекнення шкіл, усна народна Мета проекту: Дізнатися про розвиток Української мови та писемності , винекнення шкіл, усна народна творчість, архітектура, малярство, скульптура, побут.

Побут Київської Русі Для поселень IX-XIII ст. характерна садибна забудова, яка містила, крім житла, Побут Київської Русі Для поселень IX-XIII ст. характерна садибна забудова, яка містила, крім житла, господарські приміщення. Садибний тип властивий і для сільських поселень, і для міських. На 1 га території міста проживало від 100 до 150 жителів.

Про одяг, який носили селяни й міщани, є лише окремі дані. В письмових джерелах Про одяг, який носили селяни й міщани, є лише окремі дані. В письмових джерелах згадується простий селянський одяг -"руб", "рубище" на противагу одягу багатих людей. Поверх сорочки навесні і восени одягали грубий одяг з вовни, який на зиму замінювався хутряною, звичайно овечою шубою. Селянське взуття виробляли з лика ("лапоть"). Шкіряне взуття також було досить поширеним, особливо в містах.

Освіта в Київській Русі досягла значного розвитку і була предметом піклування князівської влади. Так, Освіта в Київській Русі досягла значного розвитку і була предметом піклування князівської влади. Так, Володимир Святославич відкрив у Києві школу, а Ярослав Мудрий продовжив цю діяльність. У школах при монастирях викладали читання, письмо й співи. В школах для дітей князів і бояр викладали філософію, риторику й граматику.

Усна народна творчість дійшла до нас переважно в записах XVIII-XIX ст. , що зберігають Усна народна творчість дійшла до нас переважно в записах XVIII-XIX ст. , що зберігають глибинні пласти історії періоду Київської Русі. Давнє походження мають обрядові пісні (весільні, похоронні), плачі та голосіння, казки. Великий інтерес становить народний епос: билини Київського і Новгородського циклів. Література представлена переважно літописами та творами релігійного змісту. Серед духовенства було чимало відомих письменників: київський митрополит Ілларіон, Феодосій Печерський та інші. В кінці XI і в XII ст. творив визначний письменник та історик Нестор, автор "Повісті минулих літ".

Архітектура пройшла самостійний шлях розвитку, використавши й надбання архітектури візантійського зодчества. Першою християнською храмовою Архітектура пройшла самостійний шлях розвитку, використавши й надбання архітектури візантійського зодчества. Першою християнською храмовою спорудою була Десятинна церква, збудована в Києві у 992 -996 рр. з каменю і цегли. За часів Ярослава Мудрого було споруджено Софійський собор. Важливою архітектурною спорудою у Києві були Золоті ворота: парадний в'їзд до Києва. Споруда складається з двох ярусів: башти з проїзними воротами і невеликої Благовіщенської церкви, що стояла на ній. Серед визначних архітектурних споруд ХІ-ХІІ ст. - Спаський собор у Чернігові, Успенський собор Печерського монастиря, собор Дмитріївського монастиря, Михайлівський собор Видубицького монастиря та ін.