Тема Проблеми накопичення відходів в Україні Перевірив Виконав Доцент Ящук Студент 3 курсу Людмила Борисівна гр. ЕК- 75 Дибченко А. О
• Мета роботи: проаналізувати теперішній стан проблеми накопичення відходів в Україні. Дослідити методи поводження з відходами, що діють зараз на території України. • Завдання роботи: Ознайомитися і вивчити сучасні методи поводження з відходами і накопичення їх.
• Відходи — залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що утворилися при виробництві продукції або виконанні робіт і вихідні споживчі властивості, що втратили повністю або частково; попутні речовини, що знов утворюються в процесі виробництва, не знаходять вживання. У відходи виробництва включаються вміщаючі та супутні породи, що утворюються при видобутку корисних копалин, побічні і попутні продукти, відходи сільського господарства; вироби і матеріали, що втратили свої споживчі властивості в результаті фізичного або морального зносу. До відходів вжитку відносяться і тверді побутові відходи, що утворюються в результаті життєдіяльності людей.
• Поводження з відходами — дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, збереження, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями знешкодження. • Захорóнення відхóдів - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.
Класифікувати тверді промислові відходи можна за такими ознаками: за галузями промисловості (відходи паливної, металургійної, хімічної та інших галузей); за конкретними виробництвами (відходи сірко кислотного, содового, фосфорокислотного та інших виробництв); за агрегатним станом (тверді, рідкі, газоподібні); за горінням (горючі та негорючі); за методами переробки; за можливостями переробки (вторинні матеріальні ресурси (ВМР), що переробляються або плануються надалі перероблятися, і відходи, що на даному етапі розвитку економіки переробляти недоцільно; за рівнем небезпеки (промислові відходи поділяються на чотири класи небезпеки). Класи небезпеки відходів: Перший — надзвичайно небезпечні Другий — високо небезпечні Третій — помірно небезпечні Четвертий — мало небезпечні Клас небезпеки відходів встановлюється залежно від вмісту в них високотоксичних речовин розрахунковим методом або згідно з переліком відходів, наведених у Державному класифікаторі відходів. На всі види відходів розробляється технічний паспорт згідно з Міждержавним стандартом ДСТУ-2195 -93, дія якого поширюється на 10 країн СНД.
Для боротьби з побутовими відходами у країні передбачається система збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів, яка включає послідовність виконання технологічних операцій з вилучення, накопичення і розміщення відходів у спеціально відведених місцях та їх вивезення у пункти знешкодження. По стану на 1 січня 2005 року всі об’єми накопичення відходів, по експертним оцінкам, дорівнювали 30 млрд. тон. За підрахунками під відходи зайнято близько 160 тис. га, і це - один із самих високих показників накопичення відходів світі. Домінантним в складі є горно промислові відходи - 88%, тоді частка відходи в інших галузях промисловості складає 10%, а побутові- 2%. Самий великий об’єм відходів утворюється на підприємствах гірничо-металургійного комплексу, де річні об’єми досягають більше 100 млн. тон. Одною із самих господарською і природоохоронних проблем залишається проблема побутових відходів. По статистичним даним, об’єм вивозу твердих побутових відходів щорічно збільшується. В 2004 році він досяг 39, 13 куб. м , в том числі 24, 29 млн. куб. метров – комунальними організаціями. На 1 січня 2005 року в сховищах організованого складування і на територіях підприємств держави накопичилось 1, 587 млрд. тон токсичних відходів, із них 28, 3 млн. тон відноситься до 1 -3 класу небезпеки.
• Перед Україною постає виклик розвитку нової моделі поводження з побутовими відходами, яка має передбачити: • перегляд тарифної політики у сфері поводження з побутовими відходами: встановлення економічно обґрунтованих тарифів, запровадження відповідного місцевого податку та визначення бази його нарахування • удосконалення системи ліцензування діяльності з поводження з твердими побутовими відходами та контролю за здійсненням ліцензованої діяльності • впровадження сучасних методів та технологій поводження з побутовими відходами • посилення антимонопольного регулювання на ринку поводження з побутовими відходами.
Розвиток нової моделі поводження з побутовими відходами передбачає застосування ринкових підходів та запровадження сучасних методів і технологій поводження з побутовими відходами на основі впровадження системи роздільного збирання побутових відходів, їх сортування, спалювання та захоронення:
Діюча модель поводження з побутовими відходами: Діюча модель поводження з побутовим відходами доволі проста – зібрані побутові відходи захоронюється на 4, 5 тис. сміттязвалищах і полігонах загальною площею 7, 6 тис. га.
Радіоактивні відходи - матеріальні об'єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умови, що використання цих об'єктів та субстанцій не передбачається. Головними місцями накопичення радіоактивних відходів є атомні станції, на яких здійснюється їх первинна переробка та тимчасове зберігання. На АЕС не існує повного циклу первинної переробки відходів відповідно до вимог норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, що призводить до нераціонального використання сховищ та збільшує ризик радіаційних аварій. У шести областях України розташовані регіональні підприємства Укр. ДО "Радон" з переробки та зберігання радіоактивних відходів, які приймають на зберігання радіоактивні відходи від усіх галузей народного господарства. Ці підприємства також не мають установок для первинної переробки відходів.
• Для запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище чинне законодавство встановлює спеціальний правовий режим поводження з відходами, який передбачає комплекс певних заходів та правил поводження з відходами на усіх стадіях - від їх утворення до знешкодження і захоронення. Цей режим регулюється законами України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про відходи”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про поводження з радіоактивними відходами”, “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, “Про металобрухт”, Кодексом України про надра та іншими нормативно-правовими актами. • Закон України “Про відходи” є базовим у регулюванні правовідносин з відходами. Його норми конкретизовані у підзаконних актах, що були прийняті на його виконання, зокрема: у Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 p. , Порядку ведення реєстру місць видалення відходів та Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 p. , Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 р.
• • Проблема утилізації відходів з кожним роком стає все актуальнішою. За оцінками експертів тепер на звалища більше потрапляє пластмаси, ніж скла, металу і деревини. Полімери становлять близько 20% з прогресуючим зростанням до 30% від загальної маси комунальних відходів країни. Відходи з полімеру складають одну з основних проблем забруднення навколишного середовища нашої країни. В останні роки намітились тенденції утилізації відходів шляхом регенерації, повторної переробки, одержання композиційних матеріалів, піролізу. − переробка ПЕТ-пляшок в неткані покрівельні і гідроізоляційні матеріали; − переробка пластмас в тару, будівельні і обробні матеріали; − виготовлення екологічно чистих матеріалів з деревних відходів; − переробка відпрацьованих свинцевих акумуляторів; − переробка макулатури в таропакувальну продукцію;
• (З 1 кг пластикових відходів «виходить» 0, 8 кг вторинного поліетилену). Cтворення міні-переробних заводів діяльність яких буде спрямована тільки на переробку пластикових відходів. Організація такої діяльність вимагає в десятки разів менших витрат (на думку фахівців – $ 50 -300 тис. ). За оцінками зарубіжних операторів переробного ринку, рентабельність у сміттяпереробного заводу може досягати 20%, а з часом і 50%.
• В курсовій роботі були розглянуті питання поводження та накопичення відходів в Україні. Проблеми технічного забезпечення збирання, транспортування та переробки відходів. Для зменшення впливу відходів на навколишне середовище необхідно вдосконалювати законодавчу базу, оновлювати обладнання підприємств, розробляти нові схеми утилізації відходів, вдосконалення відчуття сумліності громадян нашої держави.
Скачать презентацию Тема Проблеми накопичення відходів в Україні Перевірив Виконав
183076.ppt