ТЕМА Предмет і метод політології ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

ТЕМА Предмет і метод політології

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ політика, політичне влада ускладнення людських потреб організаційно управлінська діяльність поділ праці держава закон політологія предмет політології об'єкт політології метод позитивізм емпіричні методи в політології логічні методи в політології системно функціональний метод в політології функції політології

ВИЗНАЧЕННЯ ПОЛІТИКИ Політика у звичайній інтерпритації означає всі види діяльності по самостійному керівництву (М. Вебер). Політика — організована колективна діяльність людей, спрямована на досягнення ефективності такої діяльності (М. Дюверже). Політика — особлива сфера життєдіяльності людей, пов'язана з владними відносинами, з державою і державним устроєм, інститутами, принципами, нормами функціонування, дії яких покликані гарантувати життєдіяльність тієї чи іншої спільності людей, реалізацію їх загальної волі, інтересів і потреб (К. Гаджієв). Політика — сфера діяльності, пов'язана з відносинами між класами, націями та іншими соціальними групами, ядром якої є проблема завоювання, втримання та використання державної влади (О. Бовін). Політика — особлива форма суспільної діяльності людей, спрямована на вирішення завдань організації та управління суспільними процесами в цілому, а також пов'язана з проблемою завоювання, втримання та використання політичної (державної) влади як головного знаряддя ефективності цієї діяльності.

ПРИРОДА ПОЛІТИЧНОГО ПОЛІТИКА ОРГАНІЗАЦІЙНО – УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ВЛАДА Спрямована на вирішення завдань оптимальної (ефективної) для природи даного суспільного організму її організації Найважливіший соціальний засіб для реалізації організаційно управлінської діяльності суспільства

ПОХОДЖЕННЯ ПОЛІТИКИ Дополітичний стан розвитку суспільства. Синкретична (неподільна) суспільна діяльність людей Постійнодіюча потреба ефективної організації життя суспільства як спосіб його самозбереження ЗАКОН Ускладнення потреб людини з розвитком історії Поділ праці як новий принцип суспільної організації в умовах ускладнення потреб людини матеріальна діяльність СИЛА Потреба суспільної еліти в збереженні та посиленні влади Концентрація влади Виникнення відносно самостійних сфер суспільної діяльності організаційно управлінська діяльність Держава як головна суспільна інституція влади і основний суб’єкт організаційно управлінської (політичної) діяльності в суспільстві духовна діяльність Влада як головний засіб організаційно – управлінської діяльності Діяльність, яка спрямована на вирішення загальних інтересів суспільства

ОБ’ЄКТ ПОЛІТОЛОГІЇ – ВСЕ ТЕ, ЩО ВІДНОСИТЬСЯ ДО ПРОЯВУ ПОЛІТИЧНОГО Діяльність суб’єктів полі –тичного життя суспільства (держави в цілому; окремих її гілок: законодавчої, виконавчої, судової, політичних партій, громадських організа цій; політичних лідерів; громадян тощо) Політичні відносини (між суб’єктами політичного життя суспільсва) ОРГАНІЗАЦІЙНО – УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ В СУСПІЛЬСТВІ Політичні ідеї, теорії, доктрини, концепції ПОЛІТИЧНА ВЛАДА ГЛИБИННИЙ ОБ’ЄКТ ПОЛІТОЛОГІЇ

ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ СУТНІСТЬ, ПРИРОДА ПОЛІТИЧНОГО УЗАГАЛЬНЕННЯ ПРОЯВІВ ПОЛІТИЧНОГО МЕХАНІЗМ ПРОЯВУ ПОЛІТИЧНОГО ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ГОЛОВНІ ЗАКОНИ, ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОГО ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОГО ДЖЕРЕЛА, РУШІЙНІ СИЛИ ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА, ОКРЕМИХ ЙОГО ПРОЯВІВ

ПОЛІТОЛОГІЯ В СИСТЕМІ НАУК ПОЛІТОЛОГІЯ ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІЧНІ НАУКИ ПРАКСЕОЛОГІЯ ІСТОРІЯ КІБЕРНЕТИКА АНТРОПОЛОГІЯ ЛОГІКА МЕДИЦИНА СТАТИСТИКА СОЦІОЛОГІЯ ТЕОРІЯ СИСТЕМ ПСИХОЛОГІЯ СИНЕНЕРГЕТИКА

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПОЛІТОЛОГІЇ (історичні етапи) Кінець XIX ст. — формування політології як наукової і навчальної дисципліни Кінець XIX ст. позитивізм як методологічна засада політології. 20 -30 -і роки XX ст. — Домінування поведінкового підходу (біхевіоризм), емпіричних методів дослідження. 20 -30 -і роки XX ст. якісний стрибок від накопичування емпіричної інфо 60 -і роки XX ст. — рмації до теоретичних узагальнень. Домінування логі чних методів дослідження. 60 -і роки XX ст. домінування структурно функціопального підходу, і далі — методології системного дослідження політичного

ОСНОВНІ МЕТОДИ В ПОЛІТОЛОГІЇ Системні: ¨структурний ¨функціональний ¨детерміністський ¨історичний тощо Теоретичні: ¨аналіз ¨синтез ¨індукція ¨дидукція ¨моделювання ¨формалізація ¨ідеалізація ¨узагальнення тощо Емпіричні: ¨спостереження ¨опитування ¨анкетування ¨інтерв`ю ¨порівняння ¨аналіз документів ¨опис тощо Діалектика та метафізика як філософсько – світоглядна основа методології політологічної науки

ТЕОРЕТИЧНІ (ЛОГІЧНІ) МЕТОДИ В ПОЛІТОЛОГІЇ Методи дослідження політичного, де об'єкт дослідження відображається з боку його зв'язків та закономірностей, виявлених не стільки завдяки досвіду, а шляхом абстрактного мислення. Аналіз (від грецьк. — розклад, розчленування) —мислений поділ об'єкта дослідження на частини і вивчення кожної з них окремо. Синтез (від грецьк. — з'єднання, сполучення, скла дання) — мислене з'єднання різних елемен тів, сторін підприємства (політичного явища) в єдине ціле (систему). Індукція (від лат. — наведення) — рух думки від одиничного до загально го. Перехід пізнаню від окремого до загального. Індукція (від лат. — виведення) — рух думки від загального до одиночно го. Перехід пізнанння від загального до окремого, одиничного. .

ТЕОРЕТИЧНІ (ЛОГІЧНІ) МЕТОДИ В ПОЛІТОЛОГІЇ Моделювання — метод дослідженння об'єкта (політич ного) на його моделях; побудова та вивчення моделей реально існуючих явищ або процесів політичного з метою визначення або покращення його характеристик, раціоналізації способів управління ними. Формалізація — відображення результатів дослідження політичного в точних поняттях або судженнях (знакова формалізація або мовна формалізація). Ідеалізація — (від франц. — ідеал) мислене конструювання поняття про об'єкт (про політичне), який не існує і нездійснений в реальності, але такий, якому є прооб рази в дійсності. Узагальнення — мислений перехід: 1) від окремих фактів політичного життя суспільства до ототожнення їх в думках; 2) від одного поняття, судження про політичне, до іншого, загальнішого поняття.

ЕМПІРИЧНІ МЕТОДИ В ПОЛІТОЛОГІЇ Спостереження — емпіричний метод дослідження політичного, в процесі якого відбувається навмисне і цілеспрямоване сприйняття об'єкта політичного, а сам дослідник не втручається в хід досліджуваного ним об'єкта. Опитування — емпіричний метод дослідження політичного, де завдяки сукупності питань, запропонованих опитуваним (респодентом), одержують відповіді, які утворюють певну інформацію, що дає можливість судити про стан і тенденції розвитку політичних процесів. Інтерв'ю - метод опитування, який передбачає прямий контакт інтерв'юера з респондентом, де запис відповідей або ведеться інтерв'юером, або записується на плівку. Анкетування - метод опитування, який передбачає виявлення схожості (подібності) та відмінності явищ політичного. Опис - метод дослідження політичного, до якого вдаються тоді, коли причинні основи явищ ще не виступають предметом аналізу, і пізнання обмежується визначенням властивостей та ознак об'єктів з метою більш менш повного уявлення про них.

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ПОЛІТОЛОГІЇ Ø ПІЗНАВАЛЬНА Ø ТЕОРЕТИКО МЕТОДОЛОГІЧНА Ø ПОЛІТИКО ПРАКТИКА Ø ІНСТРУМЕНТАЛЬНА Ø ПРОГНОСТИЧНА