Тема :
План. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. Поняття трудового права. Трудовий договір (контракт), сторони, зміст і строки. Випробування прийнятті на роботу. Переведення на іншу роботу. Порядок припинення трудового договору. Заробітна плата. Гарантії та компенсації. Робочий час. Час відпочинку. Трудова дисципліна. Матеріальна відповідальність працівників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації. Індивідуальні трудові спори. Колективні спори. Література: Кодекс законів про працю України. Шпиталенко Г. А. Основи правознавства. К. 2004, с. 261 – 287; Варфоломеєва Т. В. Правознавство. К. 2002, с. 289 – 325.
Трудове право – це галузь права, яка регулює відносини, що виникають у процесі реалізації Конституційного права громадян на працю.
Трудове право регулює відносини, що виникають У зв’язку з працевлаштуванням та звільненням з роботи З нагляду і контролю за охороною праці З приводу організації праці З питань професійної підготовки і підвищення кваліфікації кадрів При трудових відносинах
Джерелами трудового права є: • • Конституція України. Кодекс законів про працю України. Закон України “Про оплату праці”. Закон України “Про відпустки”.
2. Трудовий договір (контракт), зміст, сторони і строки. Ø Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства (установи, організації або уповноваженим органом чи фізичною особою) за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Ø Змістом договору є його умови. Необхідні умови для укладення угоди – це домовленість про: 1) місце роботи; 2) трудові обов’язки; 3) зарплату. Додаткові умови – це домовленість про надання житла, автотранспорту, роботи за сумісництвом, тощо.
Ø Сторонами договору є працівник і власник підприємства, установи, організації або фізична особа; Ø Трудовий договір може бути: § безстроковим (укладається на невизначений строк); § на визначений строк, що встановлюється за погодженням сторін; § на час виконання певної роботи.
Ø Для укладення трудового договору працівник повинен надати такі документи: • заяву про прийняття на роботу; • паспорт або інший документ, що посвідчує особу; • трудову книжку; • у разі необхідності – документ про освіту, характеристику, довідку про стан здоров’я тощо. Ø Трудова книжка – це основний документ про трудову діяльність працівника
3. Випробування при v Випробування прийнятті на угодою обумовлюється роботу. сторін при укладенні трудового договору і повинно бути застережене в наказі про прийняття на роботу v Мета випробування – перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
v Випробовування прийнятті на роботу не встановлюється для: ü осіб, які не досягли 18 років; ü молодих робітників після закінчення професійних навчально -виховних закладів; ü молодих спеціалістів після закінчення ВНЗ; ü осіб звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; ü інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико -соціальної експертизи.
випробування не може перевищувати 3 -х місяців, а для робітників – одного місяця.
4. Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника.
Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, установі, організації на інше робоче місце. Тимчасове переведення на іншу роботу в разі виробничої потреби. Забороняється переміщення працівників на некваліфіковані роботи під час простою та вразі тимчасової заміни відсутнього працівника.
5. Припинення трудового договору Підстави припинення трудового договору передбачені ст. 36 КЗп. П України. У ній є 8 пунктів. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу проводиться відповідно до ст. 40 КЗп. П України, яка містить вісім пунктів.
6. Заробітна плата. Гарантії та компенсації Заробітна плата – це винагорода працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата поділяється на такі форми: основну і додаткову. q Основна встановлюється у вигляді тарифних ставок – для робітників та посадових окладів – для службовців. q Додаткова зарплата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати.
Система плати праці буває: погодинна; відрядна; преміальна. Законодавство встановлює гарантії: для працівників, обраних на виборні посади; для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків; для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації; для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу; для донорів.
Законодавство встановлює гарантії і компенсації: при переїзді на роботу в іншу місцевість; при службових відрядженнях.
7. Робочий час. Час відпочинку Робочий час – це час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов’язки.
Нормальний робочий час Скорочений робочий час Ненормований робочий час Робочий час Надурочний робочий час Неповний робочий час
Час відпочинку – це час, коли працівник вільний від виконання своїх службових обов’язків і може використовувати його на свій розсуд. Час відпочинку Перерви протягом робочого дня Міжзмінні перерви Щотижневі вихідні Святкові і неробочі дні Відпустки
8. Трудова дисципліна. Дисципліна праці – це встановлений нормами права, правилами внутрішнього трудового розпорядку порядок, який виражається у свідомому й точному виконанні працівниками своїх трудових функцій.
Трудова дисципліна передбачає: чесну і сумлінну працю; своєчасне і точне виконання розпоряджень власника; підвищення продуктивності праці; додержання вимог охорони праці; дотримання техніки безпеки та виробничої санітарії; збереження та зміцнення власності підприємства; поліпшення якості продукції.
Трудова дисципліна забезпечується методами: Ø переконання; Ø заохочення; Ø примусу; Заохочення за успіхи в роботі (ст. 143). Стягнення за порушення трудової дисципліни (ст. 147).
9. Матеріальна відповідальність працівників і службовців за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації. Матеріальна відповідальність – це обов’язок працівника відшкодувати шкоду, завдану підприємству, організації чи установі, у межах і порядкові, обумовлених законодавством.
Ознаками заподіяної шкоди є: § пряма шкода; § протиправність поведінки працівника; § причинний зв’язок між протиправними діями та заподіяною шкодою; § вина працівника. Є два види матеріальної відповідальності: § обмежена (ст. 133); § повна (ст. 134).
10. Індивідуальні трудові спори. Колективні спори. Індивідуальні трудові спори – це непорозуміння між працівником і роботодавцем з питань застосування трудового законодавства та договорів про працю. Трудові спори розглядаються: ü комісіями по трудових спорах (КТС); ü районними (міськими) судами загальної юрисдикції. n
Колективні трудові спори – це розбіжності між найманими працівниками (профспілкова, чи інша уповноважена працівниками організація) і власником із питань зміни або встановлення нових соціально-економічних умов праці і виробничого побуту, укладання або зміни колективного договору, невиконання вимог законодавства про працю. Колективний трудовий спір розглядають: v примирна комісія (протягом 5 днів); v трудовий арбітраж (протягом 10 днів).